133378 (579032), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Існує ще один важливий чинник, який визначає глибину почуття контролю над ситуацією: атрибуція відповідальності за розв'язання проблеми. Ця атрибуція також може бути внутрішньою та зовнішньою: "Я чи не Я відповідаю за розв'язання проблеми?"

Ефективність подолання психологічних наслідків кризових ситуацій залежить, передусім, від об'єктивних характеристик кризової події, індивідуальних особливостей жертви та характерних для певної культури механізмів переборювання. Корисним може бути застосування чотирьох когнітивних моделей, які використовуються не тільки тими, хто зазнав кризи, але й тими, хто надає їм допомогу (за даними досліджень Брикмана, Рабиновича, Карузо):

1. моральна модель,

2. компенсаторна модель,

3. просвітницька модель,

4. медична модель.

Підвищення самооцінки. Аналіз показує, що всі жертви кризової події відзначають зниження самооцінки. Це відбувається навіть тоді, коли причина події належить до зовнішніх чинників поза межами особистого контролю. Спільним для всіх, хто пережив загрозливу подію, є прагнення підвищити самооцінку.

До одного із потужних когнітивних процесів, що формує самооцінку, відноситься соціальне порівняння. Всі, хто пережив загрозливу для життя подію, оцінили себе "такими як інші" або "кращими ніж інші". Засадовим стосовно формування самооцінки є так зване "порівняння спрямоване вниз" - з тим, хто є гіршим. Респонденти як приклади наводили людей, які значно гірше перенесли подію. Якщо не було реальних людей як підстави для такого порівняння, то створювалась певна норма - напр., "ті, хто постраждав в аваріях".

Таким чином, як об'єкт порівняння поставала людина (реальна чи вигадана), як правило, з гіршими показниками подолання або гіршими об'єктивними наслідками події.

Але не тільки об'єкт порівняння формує самооцінку. Певний вплив чинить і параметр, за яким постраждалі порівнюють себе з іншими. В усіх випадках жертви обирали той параметр порівняння, за яким вони перевищували інших.

Напр.:

• жінка, яка дістала сильні опіки обличчя порівнює себе з тими, хто втратив зір під час пожежі ("принаймні я можу хоча б бачити, читати");

• заміжня жінка, покалічена в дорожньо-транспортній пригоді, - з незаміжньою ("чоловік геть усе розуміє й підтримує");

• незаміжня жінка, що зазнала зґвалтування, із заміжньою ("як добре, що я не маю чоловіка, я не уявляю, як це можна йому пояснити").

Отже, створення й підтримання високої самооцінки відбувається за рахунок порівняння з "гіршим" об'єктом. Проте мотиваційний компонент самооцінки (частина Я-образу, яка створює мотиваційну тенденцію для самозміни) спирається на соціальне порівняння себе з більш "складними" об'єктами з тими, хто сильніше постраждав у кризовій ситуації, але справляється успішно або на багато краще.

Таким чином, незважаючи на відмінності у змісті загрозливих подій, для всіх, хто їх пережив, характерні такі когнітивні тенденції:

• прагнення мати теорію події;

• прагнення відчувати контроль над подією, над процесом подолання її наслідків, над власним життям загалом;

• прагнення до підвищення самооцінки.

Ефективність реалізації цих прагнень означає успішність адаптації. Якщо не реалізується хоча б один елемент когнітивного процесу, порушується сам процес адаптації.

Таким чином, для зниження психічних перенапружень, тривожності, переживання, агресивності, незадоволеності й профілактики психічних перевантажень, стресів, посттравматичних стресів можна рекомендувати здійснення самоконтролю з метою: адекватного визначення емоцій, почуттів, настроїв; набуття навичок контролю й керування психічними станами; розробки програм саморозвитку й самовдосконалення.

6. Шкала соціальної адаптації

Лікарі Холмс і Раге вивчали залежність захворювань (враховуючи інфекційні хвороби і травми) від різноманітних стресогенних життєвих подій.

Вони дійшли висновку, що фізичним і психічним хворобам передують важливі зміни у житті людини. Спираючись на свої дослідження, вони створили шкалу, в якій кожній важливій події відповідала визначена кількість балів в залежності від ступеня її стресогенності.

Інструкція. Згадайте всі події, що сталися у Вашому житті протягом останнього року та підрахуйте загальну кількість балів.

Життєві події

Бали

Смерть дружини (чоловіка) Розлучення Розрив з партнером Ув’язнення Смерть близької людини Травма або хвороба Одруження Звільнення з роботи Примирення з дружиною (чоловіком) Вихід на пенсію Зміна стану здоров’я членів сім’ї Вагітність Сексуальні проблеми Поява нового члена сім’ї Реорганізація на роботі Зміна фінансового становища Смерть близького друга Зміна професіональної орієнтації, зміна місця роботи Посилення конфліктності відносин з дружиною (чоловіком) Позика на велику покупку Закінчення строку виплати позики, борги, що зростають Зміна посади, підвищення службової відповідальності Син або донька залишають дім Проблеми з родичами чоловіка або дружини Видатне особисте досягнення, успіх Чоловік залишає роботу (або береться до роботи) Початок або закінчення навчання в учбовому закладі Зміна умов життя Відмова від будь-яких особистих звичок, зміна стереотипів поведінки Проблеми з керівництвом, конфлікти Зміна умов роботи Зміна помешкання Зміна місця навчання Переміна звичок пов’язаних з проведенням дозвілля або відпустки Зміна звичок, пов’язаних з віросповіданням Зміна соціальної активності Позика для невеликої покупки (машини, телевізора) Зміна індивідуальних звичок, пов’язаних зі сном, порушенням сну Зміна кількості членів сім’ї, що мешкають разом, зміна характеру та частоти зустрічей з іншими членами родини Зміна звичок, пов’язаних з харчуванням Відпустка Різдво, зустріч Нового року, день народження Незначне порушення правопорядку

100 73 65 63 63 53 50 47 45 45 44 40 39 39 39 38 37 36 35 31 30 29 29 29 28 26 26 25 24 23 20 20 20 19 19 18 17 16 15 15 13 12 11

150 балів означають 50% імовірності виникнення будь-якого захворювання, а при 300 балах вона збільшується до 90%.

Загальна сума визначає одночасно ступінь опірності стресу.

Загальна сума балів	Ступінь опірності стресу
150-199 200-299 300 і більше	Високий Пороговий Низький

Якщо, наприклад, сума – більше 300, це означає реальну загрозу, тобто вам загрожує психосоматичне захворювання, тому що ви наблизилися до фази виснаження.

Підрахунок суми балів надасть вам можливість відтворити картину свого стресу. І тоді ви зрозумієте, що не окремі, незначні події у вашому житті є причиною виникнення стресової ситуації, а їх комплексний вплив.

Висновок

У роботі ми розглянули проблеми стресу, причини та наслідки нервово-психічної напруги, шляхи подолання і зняття посттравматичного стресу, привели інструкцію для використання шкали соціальної адаптації, навели декілька прикладів.

Використана література

1. Гринберг Дж. Управление стрессом. – 7 изд. – СПб.: Питер, М. И др., 2002. – 495 с.

2. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 1983 – 368 с.

3. Наенко Н.И. Психическая напряженность. – М.: Изд-во Моск. Ун-та; 1976. – 112 с.

4. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний /Н.Е. Бачериков, М.П. Воронцов. – Х.: Основа; 1995 –275 с.

5. Охременко О.Р. Діяльність у складних, напруженних та екстремальних умовах /Національна академія оборони України. – К.: Національна академія оборони України, 2004. – 344 с.

Размещено на Allbest.ru

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)