103864 (576572), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Для успішного застосування методології SWOT важливо вміти не тільки розкрити загрози і можливості, але і спробувати оцінити їх з погляду того, наскільки важливим для підприємства є їх урахування у стратегії ринкової поведінки.

Для оцінки можливостей застосовується метод позиціонування кожної конкретної можливості в матриці можливостей.

Таблиця 4 – Матриці можливостей підприємства на ринку

Дана матриця будується так: зверху відкладається ступінь впливу можливостей на діяльність підприємства (сильний, помірний, слабкий); збоку відкладається імовірність того, що підприємство зможе скористатися з нагоди (висока, середня і низька). Отримані усередині пересічні матриці утворюють дев'ять полів можливостей, які мають різне значення для підприємства. Можливості, що попадають на поля «ВС», «ВЗ» і «СС», мають вагоме значення для підприємства, їх слід обов'язково використати. Можливості, що попадають на поля «СМ», «НЗ» і «НМ», практично не заслуговують на увагу. У відношенні можливостей, що потрапили на інші поля, керівництво повинне прийняти позитивне рішення про їх використання, якщо підприємству вистачає ресурсів.

Схожа матриця розробляється для оцінки загроз. Ті загрози, що потрапили на поля «ВР», «ВК» і «СР», представляють дуже велику небезпеку для підприємства і вимагають негайного й обов'язкового усунення. Загрози, що потрапили на поля «ВВ», «СК» і «НР», також повинні знаходитися під увагою вищого керівництва і бути усуненими в першочерговому порядку. Що стосується загроз, що знаходяться на полях «НК», «СВ» і «ВЛ», тут потрібен уважний і відповідальний підхід до їхнього усунення.

Таблиця 5 – Матриця загроз підприємству

Загрози, що опинилися на інших полях, також не повинні залишатися поза увагою керівництва підприємства, йому слід уважно відстежувати тенденції їх розвитку, хоча при цьому не ставиться завдання їхнього першочергового усунення.

Що стосується конкретного змістовного наповнення розглянутих матриць, то рекомендується проводити виявлення можливостей і загроз у трьох напрямках: ринок, продукція і діяльність з реалізації продукції на цільових ринках (ціноутворення, товарне розподілення і просування). Джерелом виникнення можливостей і загроз можуть бути споживачі, конкуренти, зміна факторів зовнішнього макроекономічного середовища, наприклад, законодавчої бази, митної політики. Доцільно проводити даний аналіз, відповідно до можливостей і загроз за такими напрямками:

1. Характер можливості (загрози) і причина її виникнення.

2. Тривалість можливості (загрози).

3. Сила можливості (загрози).

4. Небезпека можливості (загрози).

5. Ступінь впливу можливості (загрози).

Для аналізу ринкового середовища також може бути застосований метод складання його профілю. Даний метод зручно застосовувати для складання профілю окремо макрооточення, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища. За допомогою цього методу можливо оцінити відносну значимість для підприємства окремих факторів середовища.

Метод складання профілю середовища полягає в такому: до таблиці профілю середовища записуються окремі фактори впливу. Кожному фактору експертним шляхом надається оцінка його важливості для галузі за шкалою: 3 – значна важливість, 2 – помірна важливість, 1 – незначна важливість. Далі підсумовується загальна оцінка, на основі якої будується ринкова стратегія поведінки підприємства і визначається порядок послідовного охоплення ринкового сегмента.

2. Розрахункова частина

2.1 Провести аналіз майнового стану, використовуючи фінансову звітність. Зробити висновки

Розрахуємо частку оборотних виробничих фондів в обігових коштах:

Ч о.в.ф. = Обор вир. фонди / Обор. активи (1)

Ч о.в.ф. почат. періоду = ( 15 615,8 + 1 464, 9) / 41 157,8 = 0,42

Ч о.в.ф. кін. періоду = (14 190,2 + 1 693,9) / 44 821 = 0,35

Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах зменшилась на 7 % за звітний період за рахунок збільшення оборотних активів на кінець звітного періоду.

Знайдемо частку основних засобів в активах:

Ч о.з. = В зал. / Активи (2)

Ч о.з. п.п.= 43 922,1 / 108 434,6 = 0,41

Ч о.з. к.п. = 47 220,5 / 113 154,6 = 0,42

Частка основних засобів в активах збільшилась на кінець звітного періоду за рахунок збільшення залишкової вартості основних засобів.

Коефіцієнт зносу та оновлення ОЗ розраховуємо за формулами:

К зн. = В зн. / В первісна (3)

К он. = В перв. збільшена у зв. пер. / В первісна (4)

К зн.п.п. = 43 922,1 /110 088,8 = 0,4

К зн.к.п. = 47 220,5 / 113 622,2 = 0,42

К он. = (113 622,2 – 110 088,8) / 113 622,2 = 0,03

Коефіцієнт зносу має незначну тенденцію до збільшення рівня зносу ОЗ у даному періоді.

Частку довгострокових фінансових інвестицій в активах визначають за формулою:

Ч д.ф. = Довгостр. інвест. / Активи (5)

Фінансові інвестиції в балансі не визначені.

Частка оборотних виробничих активів складе:

Ч о.в.а. = Обор. фонди / Активи (6)

Ч о.в.а. п.п. = (15 615,8 + 1 464,9) / 108 434,6 = 0,16

Ч о.в.а. к. п.= (14 190,2 + 1 693,9) / 113 154,6 = 0,14

Частка оборотних виробничих активів зменшилась у звітному періоді на 2 % за рахунок зменшення виробничих запасів, складової оборотних фондів.

2.1.6 коефіцієнт мобільності активів розраховується таким чином:

К моб. = Мобільні активи / Немобільні активи (7)

К моб. п.п. = 41 157,8 / 67 276,8 = 0,61

К моб. к.п. = 44 821 / 68 333,6 = 0,66

Коефіцієнт мобільності збільшився, отже збільшилась та частина обігових коштів, яка припадає на одиницю не обігових. Потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти також підвищилася.

2.2 Провести горизонтальний аналіз активу балансу. Зробити висновки

Таблиця 6 – Актив балансу

Таблиця 7 – Звіт про фінансові результати

Таблиця 8 – Узагальнений горизонтальний аналіз Активу Балансу підприємства

2.3 На основі даних про дохід від реалізації продукції дати прогнозний розрахунок статей 015 – 225

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)