84039 (574852), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Дія тенденції до підриву товарного виробництва, а отже, ринкових відносин зумовлена:

— розвитком масштабів одиничного поділу праці, в основі якого — подетальна та поопераційна спеціалізація всередині окремих виробничих одиниць. Матеріальною основою цих процесів є зростаюча концентрація капіталістичного виробництва, виникнення й розвиток гігантських об'єднань;

— розширенням масштабів організованості та планомірності в межах окремих компаній;

— розвитком контрактних відносин між монополіями, з одного боку, малими й середніми капіталістичними підприємствами — з іншого, за яких останні спеціалізуються на виробництві окремих деталей, вузлів для комплектування кінцевої продукції. При укладенні письмового або усного контракту, що має юридичну силу, кожна зі сторін бере на себе зобов'язання щодо виконання його умов контракту, а порушення передбачає судові санкції. Тому складаються попередні плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фінансові плани підприємства, плани науково-технічних досліджень тощо. За таких умов немає потреби підтверджувати через ринок суспільно необхідний характер товарів, що виробляються.

Певний підрив товарного виробництва відбувається й тоді, коли створюються міжнародні та транснаціональні корпорації, спільні підприємства, коли держава укладає контракти на національному та міжнародному рівнях, централізовано регулює економіку. Таку саму роль значною мірою виконують наднаціональне регулювання економіки, гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулювання процесу виробництва й розподілу продуктів, перехід від індивідуальної до колективної власності та ін.

Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспільного виробництва — безпосередньо суспільної.

Безпосередньо суспільна форма виробництва — організація суспільного господарства, за якої внаслідок радикального розширення й удосконалення відносин планомірності та організованості, процесу планування на мікро- і макрорівні, використання досягнень НТР задоволення більшої частини суспільних потреб відбуватиметься без перетворення продуктів праці на ринку на товар.

Заперечення зародкових форм її наявності свідчить про позаісторичний підхід до товарної форми організації виробництва, яка існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче зумовлює появу розвинутішої форми, яка діалектично, тобто з утриманням сильних прогресивних складових, заперечить товарну форму. Ці прогресивні елементи діятимуть в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва.

Основними ознаками сучасного товарного виробництва є:

— поглиблення існуючих форм суспільного поділу праці й виникнення нових великих поділів праці;

— переважання колективного виробництва, колективного характеру праці та колективних форм власності;

— економічні зв'язки між товаровиробниками не лише через ринок, а й через контрактну систему, зв'язки кооперації, спеціалізації тощо;

— переважно планомірний характер розвитку товарного виробництва в національному та інтернаціональному масштабах;

— державне регулювання товарного виробництва, конкурентного середовища;

— перетворення держави на великого товаровиробника, а отже й підприємця, фінансиста, кредитора, організатора тощо;

— послаблення соціально-економічної відокремленості товаровиробників внаслідок розвитку перелічених вище явищ і процесів.

Натепер дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва переважає.

Висновок:

В даній роботі я виявив тенденцію розвитку в економіці, еволюцію товару в сучасних умовах. Та безпосередньо суспільна форма виробництва.

Список літератури

Інтернет, Навчальний посібник, Київ 2006р.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)