80597 (574240), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Визначимо показники інтелектуальної складової та занесемо їх до таблиці. Дані отримано шляхом вибіркових обстежень та опитування фахівців.
Таблиця 5.1 – Показники оцінки інтелектуальної складової
| Показник | Значення |
| Винахідницької активності | 0,0598 |
| Творчо мислячих фахівців | 0,034 |
| Технічного і наукового забезпечення | 0,2231 |
| Освітнього рівня | 0,0843 |
| Оновлення знань | 0,28 |
| Плинність кадрів високої кваліфікації | 0,1973 |
| Інтегральний показник | 0,8785 |
Таким чином, порівнюючи з градацією значень цього показника, можна зробити висновок, що інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього (>0,67).
Інформаційну складову визначимо таким самим чином та занесемо дані до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Показники оцінки інформаційної складової
| Показник | Значення |
| Коефіцієнт повноти інформації | 0,268 |
| Коефіцієнт точності інформації | 0,115 |
| Коефіцієнт суперечливості інформації | 0,187 |
| Інтегральний показник | 0,57 |
Отже, інформаційна складова відповідає середньому значенню. Тому підприємству варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього.
Інтерфейсна складова. Для аналізу відповідності нового товару інтересам суб’єктам ринку, візьмемо до уваги таких економічних контрагентів підприємства: споживачів, постачальників та посередників. Результати аналізу заводу подано у наступних таблицях. Вагомість характеристик визначена шляхом опитувань представників економічних контрагентів.
Таблиця 5.3 – Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,1 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Наявність споживачів | 0,15 | * | ||||
| Наявність каналів збуту | 0,15 | * | ||||
| Наявність ресурсів | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.4 – Оцінка відповідності нового товару інтересам споживачів
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Якість товару | 0,4 | * | ||||
| Сервіс | 0,1 | * | ||||
| Економічні параметри | 0,2 | * | ||||
| Технологічні характеристики | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.6 – Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
| Стабільність замовлень | 0,4 | * | ||||
| Обсяги замовлень | 0,3 | * | ||||
Таблиця 5.7 – Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників
| Характеристика товару | Вагомість | Оцінка за порядковою і бальною шкалами | ||||
| Повністю відповідає (4) | Достатньо відповідає (3) | Частково відповідає (2) | Практично не відповідає (1) | Повністю не відповідає (0) | ||
| Стабільність постачання | 0,2 | * | ||||
| Попит на продукцію | 0,5 | * | ||||
| Прибутковість | 0,3 | * | ||||
Вагомості економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.
Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для заводу «Акваізол»:
– виробника
Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+?·0,15+?·0,3=0,888;
– споживачів
Нс=4/4·0,4+?·0,1+4/4·0,2+?·0,3=0,9;
-
постачальників
Нп=3/4·0,3+?·0,4+4/4·0,3=0,825;
-
посередників
Нпс=4/4·0,2 +?·0,5+2/4·0,3=0,725;
Інтегральна оцінка:
Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.
За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його інноваційній діяльності.
Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.
Таблиця 5.8 – Показники оцінки науково-дослідної складової
| Показник | Значення |
| Систематичність виконання НДДКР | 0,385 |
| Частка витрат на НДДКР у загальному обсязі товарної продукції | 0,013 |
| Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки | 0,521 |
| Інтегральний показник | 0,919 |
Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.
Визначимо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства. Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.
Таблиця 5.9 – Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу
| Інтелектуальна | Інформаційна | Інтерфейсна | Науково-дослідна | Сума балів | |
| Інтелектуальна | 1 | 0 | 1 | 2 | |
| Інформаційна | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Інтерфейсна | 1 | 1 | 0 | 2 | |
| Науково-дослідна | 0 | 0 | 1 | 1 |
Розрахуємо вагомості:
Інтелектуальна: 2? 6 = 0,33;
Інформаційна: 1? 6 = 0,17;
Інтерфейсна: 2? 6 = 0,33;
Науково-дослідна: 1? 6 = 0,17.
Отже, інтегральна оцінка складає:
Iінт = 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 +? · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.
Таким чином, інтелектуальний потенціал заводу досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
6. Аналіз інноваційного ризику
Аналіз ризику виконується на перших етапах інноваційного процесу. Тому аналіз виконується в умовах невизначеності, коли судження мають імовірнісний характер. Розгляд ризиків варто вести, починаючи з етапу розроблення конструкторського задуму товару.
Якісний аналіз ризиків буде проводитись за наступною схемою: сутність ризику, можливі наслідки, чинники ризику.
Розроблення конструкторського задуму товару.
Сутність ризику: низька якість конструкції; виготовлення товару, що не відповідає ідеї, що була сформована; неможливість виготовлення товару.
Можливі наслідки: розроблення неконкурентного товару; розроблення конструкції, яка не відповідає вимогам ринку.
Чинники ризику: відсутність потрібних фахівців; неправильна поінформованість розробників про ідею товару; відсутність необхідної кількості коштів.
Аналіз цільового ринку, розроблення стратегії маркетингу із виведення товару на ринок і його подальшої реалізації.
Сутність ризику: невідповідність розміру та характеристик цільового ринку прогнозованим і відповідно неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.
Можливі наслідки: несприймання товару ринком; низький попит; отримання підприємством збитків;
Чинники ризику: недостатні дослідження ринку; непрофесіоналізм спеціалістів; зміна конкурентної ситуації; ігнорування умов споживання в інших країнах; неправильна сегментація.
Аналіз можливостей виробництва і збуту.
Сутність ризику: ускладнення ситуації з каналами збуту; переоцінка можливостей виробництва; проблеми при доведення товару до споживачів.
Можливі наслідки: проблеми з виробничим процесом; недоведення товару до цільових споживачів; підвищення витрат на збут; затримка виробництва.














