Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Міністерство освіти і науки України

Відкритий Міжнародний Університет

Розвитку Людини “Україна”

Хмельницька Філія

Контрольна робота з Цивільного права

2005

Зміст

1 Поняття та види угод 3

2 Об’єкти авторського права 8

3 Реєстрація походження дитини від батьків, що перебувають в шлюбі 14

Література: 17

1 Поняття та види угод

Під угодою розуміється дія громадян та юридичних осіб, спрямована на встановлення, зміну, припинення циві­льних прав або обов’язків. Для угоди характерними є такі ознаки.

1. Угодою визнається лише та дія, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Якщо буде встановлено, що дія була спрямована на якийсь інший результат, то така дія не буде ви­знаватися угодою. Так, якщо громадянин порушує права інших суб’єктів, то така його дія, хоча вона й створює зміну прав та обов’язків, не може вважатися угодою, оскільки фактично вона спрямована на зовсім інший результат — порушити чиєсь право. Або наприклад: особа гасить пожежу, рятує потопаючого, віддає знахідку її власникові — не правомірні дії, але й вони не є угодами, бо виникли не з метою встановлення, зміни, припинення прав або обов’язків. Такі дії називаються юридичними вчинками.

2. Угодою визнається така дія, яка не лише була спрямована на результат, а й призвела до встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків. Укладаючи заповіт, спадкодавець вчиняє дію, спрямова­ну на встановлення для спадкоємців прав та обов’язків. Домовленість між наймодавцем і наймачем про підви­щення плати за користування переданим у найом май­ном встановлює зміну прав та обов’язків сторін у дого­ворі найму. Розірвання договору найму, укладеного на невизначений строк з ініціативи наймача чи наймодавця, призводить до припинення існуючих цивільних прав та обов’язків між цими суб’єктами.

3 Угодою визнається дія юридично незалежних, рів­ноправних осіб. Якщо працівник міліції вилучає у гро­мадянина автомобіль з метою переслідування правопо­рушника, то така дія не буде вважатися угодою, тому що працівник міліції реалізував свої владні повноваження. Не будуть угодами також адміністративні акти органів державного управління, які хоча і породжують цивільні правовідносини (зобов’язання про передачу будівель і споруд між державними юридичними особами), але вчиняються як власні акти суб’єктів адміністративного пра­ва. Ті особи, яким ці акти адресовані, повинні їх вико­нати незалежно від свого бажання.

Угода може призвести до встановлення цивільно-правових наслідків як безпосередньо, так і б поєднанні з іншими юридичними фактами. Прикладом безпосеред­нього породження угодою цивільних прав і обов’язків може бути договір купівлі-продажу. Сам момент укла­дання названого договору породжує обов’язок продавця передати майно у власність покупцеві, а покупець зо­бов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму, В деяких випадках укладання угоди є не­достатнім для породження прав і обов’язків Наприклад, для виникнення права на перехід спадщини недостатньо одного заповіту, потрібно ще й відкриття спадщини, що виникає в день смерті спадкодавця. В даному випадку встановлення прав і обов’язків відбувається на підставі поєднання угоди (заповіту) і події — факту смерті.

Угоди, які вчиняють громадяни і юридичні особи, є досить різноманітними, а тому вимагають певної класифі­кації. Вона може проводитись за різними критеріями: за числом сторін, волевиявлення яких необхідно для виник­нення угоди, за співвідношеннями прав та обов’язків сторін в угоді; за моментом, з яким пов’язується виникнення угоди; за значенням підстав угоди для її дійсності і т.п.

У залежності від числа сторін, волевиявлення яких потрібне для виникнення угоди, угоди поділяють на одно-, дво- та багатосторонні. Односторонньою визнається угода, для виникнення якої досить ДІЇ однієї сторони Наприклад, заповіт, акт прийняття спадщини, оголо­шення конкурсу і т.п. При цьому треба мати на увазі, що хоча угода й породжується волею однієї особи, але її правові наслідки тією чи іншою мірою зачіпають ін­тереси інших осіб. Так, заповіт може складатися для то­го, щоб позбавити спадщини тих, хто ЇЇ отримав би при відсутності заповіту. Крім того, в односторонній угоді може бути об’єднана воля кількох осіб (оголошення конкурсу).

Якщо для виникнення угоди потрібні зустрічні ДІЇ двох сторін, то це двостороння угода Двосторонньою угодою виступає договір; двостороння угода може вини­кнути лише тоді, коли зустрічні дії сторін будуть пого­джені, що означає усунення розбіжностей відносно умов угоди. Наприклад, для укладання договору купівлі-продажу потрібно погодити зустрічну волю покупця і продавця. У двосторонній угоді на боці кожної із сторін можуть виступати як по одній особі, так і по кілька осіб, але воля всіх учасників, які виступають на одній стороні угоди, повинна виражати єдину волю.

Для виникнення багатосторонньої угоди потрібне во­левиявлення трьох і більше сторін. Вони можуть бути як зустрічними (трьох- або чотирьохсторонній обмін жит­лом), так і спрямованими до однієї мети (сумісна діяль­ність). Багатосторонні угоди теж являють собою догово­ри. В багатосторонній угоді кожний з її учасників є са­мостійною стороною і виражає індивідуальну волю.

Угоди поділяються на платні й безоплатні. У платній угоді дії однієї сторони відповідає обов’язок іншої сторони вчинити зустрічну дію, пов’язану з наданням будь-якого майна. У договорі купівлі-продажу продавець передає майно (річ) у власність покупця, а останній зобо­в’язаний прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму. В деяких угодах гроші можуть слугувати не лише оплатою вартості речей, а й виконання робіт, надання послуг тощо. З іншого боку, і речі можуть пере? даватися другій стороні не за гроші, а в обмін на іншу річ, або надання послуг. У безоплатній угоді обов’язок здійснити те чи інше майнове надання покладається на одну сторону. Зустрічного майнового задоволення ця сторона не отримує. Наприклад, передача майна за дого­вором дарування. Безоплатними будуть договори: позики грошей без стягнення процентів; безоплатного користу­вання майном; доручення без зобов’язання виплати по­віреному винагороду. Безоплатними є односторонні уго­ди. Платний чи безоплатний характер угоди обумовлює­ться законом, погодженням сторін, або витікає із змісту правовідносин, породжених угодою. Договір купівлі-продажу завжди платний. Договір дарування не сумісний з оплатою. Договори схову, доручення можуть бути як платними, так і безоплатними — це залежить від домов­леності сторін.

В залежності від моменту виникнення угод, угоди по­діляються на консенсуальні й реальні. Для укладання кон­сенсуальної угоди достатньо погодження волі учасників угоди, В момент, коли узгодження воль проведено від­носно всіх суттєвих умов (а в передбачених законом ви­падках ще й належним чином оформлене), угода вважає­ться укладеною. З цього моменту у її сторін виникають відповідні права і обов’язки. Так, за договором купівлі-продажу покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього повну грошову суму. Права і обо­в’язки сторін цього договору виникають з моменту його укладання, Більшість угод є консенсуальними. Для укла­дання реальної угоди одного волевиявлення (узгодження воль) сторін недостатньо. Потрібно також вчинити фак­тичні дії (наприклад, передачу майна). Лише після вчи­нення фактичних дій угода вважається укладеною. Якщо консенсуальні угоди виконуються, то реальні — здійсню­ються. Наприклад, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовоми ознака­ми, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Права і обов’язки сторін договору позики виникають не з моменту його укладання, а з моменту передачі речі.

За значенням підстав для дійсності угоди останні по­діляються на каузальні і абстрактні. Під підставою угоди розуміють її юридичну мету. Наприклад, договір майно­вого найму дає можливість наймачеві одержати чужу річ у тимчасове користування за плату, а за договором дару­вання дарівник передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Ці угоди, а також більшість інших є каузальними, оскільки мають на меті досягнення певного правового результату. Угода, в якій відсутня мета, тобто підстава укладання, може бути визнана недійсною. Якшо, наприклад, у борговій розписці не визначено мету, тобто немає пояснення, чому А. видав розписку В., то така роз­писка не повинна мати юридичної сили. В абстрактній угоді допускається замовчування мети угоди. Прикладом абстрактної угоди може слугувати вексель. Належним чином оформлений вексель зберігає юридичну силу не­залежно від того, чи виконані ті зобов’язання у зв’язку з якими він був виданий.

У період становлення ринкових відносин все біль­шого значення набувають біржові угоди. Біржовими на­зиваються угоди, укладеш членами біржі між собою без­посередньо чи через своїх представників на біржових торгах, про взаємну передачу прав і обов’язків відносно майна, яке допущено до обігу на біржі в строки і поряд­ку, встановлені статутом біржі і правилами біржової торгівлі.

До біржових угод застосовуються загальні правила про відповідні договори (купівлі-продажу, комісії то­що). Але біржовими статутами можуть бути передба­чені й інші умови біржових угод, які складають комер­ційну таємницю сторін і не підлягають розголошенню без їх згоди.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові угоди поділяються на:

• угоди з реальним товаром, які укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару. Різновидність такої угоди — бартерна угода;

• ф’ючерсні угоди — це угоди, що передбачають пере­ дачу акцій або товару та виплату грошової суми через визначений строк після укладання угоди за ціною, вста­новленою в угоді. Ф’ючерсні угоди, як правило, уклада­ються з метою страхування угод з реальним товаром;

• угоди з цінними паперами.

Спори, пов’язані з укладанням біржових угод, роз­глядаються в біржовому арбітражі, рішення якого може бути оскаржене в суді або арбітражі.

2 Об’єкти авторського права

1. Об’єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх скла­дових частин є результатом інтелектуальної діяльності; інші твори.

Твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або матема­тичні концепції як такі.

Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори.

Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції.

Акторське право є інститутом права інтелектуальної власності, що становить собою систему правових норм, які регулюють суспільні відносини щодо створення і використання творів літератури, науки та мистецтва. Основними джерелами ав­торського права в Україні поряд із Конституцією та ЦК є Закон „Про авторське право і суміжні права", закони України від 5 червня 1997 р. "Про видавничу справу", від 13 січня 1998 р. "Про кінематографію", від 20 травня 1999 р. "Про архітектурну діяльність", від 23 березня 2000 р. "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних", Порядок держав­ної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1756, постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. №72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав" та ін.

Україна є учасницею ряду міжнародно-правових актів у сфері авторського права, які відповідно до ст.9 Конституції є частиною національного законодавства. До них належать: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Берн, 1886 р.), Всесвітня конвенція про авторське право (Женева, 1952 р.), Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (Женева, 1996 р.).

В коментованій статті визначено коло об’єктів авторського права. Зазначений перелік загалом збігається з видами об’єктів авторського права, передбаченими За­коном "Про авторське право і суміжні права". Водночас як в ЦК, так і в Законі "Про авторське право і суміжні права", перелік об’єктів авторського права не є вичерпним. Таким чином, авторсько-правовій охороні підлягають, крім передбачених у законі, й будь-які інші твори, якщо вони відповідають наступним критеріям: вони є результатами творчої діяльності в галузі літератури, науки і мистецтва.

Творча діяльність передбачає створення чогось нового, оригінального, невідомого до цього часу. Тому не може визнаватися об’єктом авторського права результат діяль­ності, яка не є творчою, наприклад, переписаний з книги текст;

результат творчої діяльності має бути виражений в об’єктивній формі, при­датній для сприйняття і відтворення. Форма об’єктивного вираження твору може бути різною: письмова, усна, електронно-цифрова тощо. Водночас ідеї, образи, думки тощо, які не об’єктивовані назовні, а лише існують у свідомості автора, становлять лише авторський задум і авторським правом не охороняються.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов ответов (шпаргалок)