Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Першу групу об’єктів авторського права становлять літературні та художні твори. До них належать, зокрема:

• письмові твори (романи, поеми, оповідання, повісті, новели, вірші, статті та ін.);

• усні твори (лекції, промови, проповіді, доповіді тощо);

• драматичні твори (комедії, трагедії, трагікомедії тощо), музично-драматичні твори (опери, оперетти, мюзікли тощо), пантоміми, хореографічні та інші сценічні твори;

• музичні твори з текстом і без тексту (пісні, симфонії, увертюри, етюди тощо);

• аудіовізуальні твори — твори, що фіксуються на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття яких є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіові­зуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдо фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими та ін.;

• твори живопису (пейзажі, натюрморти, портрети тощо), архітектури (будівлі, споруди, парки, тощо), скульптури, графіки;

• фотографічні твори. Закон "Про авторське право і суміжні права" передбачає охорону не тільки фотографічних творів, а й творів, одержаних способами, анало­гічними фотографії (наприклад, слайди);

• твори ужиткового мистецтва — твори мистецтва, в тому числі твори художнього промислу, створені ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесені на предмети такого користування (твори декоративного ткацтва, різьблення, кераміки, ливарства, ювелірні вироби та ін.);

• ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури і науки;

• переробки літературних та художніх творів (похідні твори) — твори, що є твор­чою переробкою інших існуючих творів без завдавання шкоди їх охороні (анотації, адаптації, аранжування, обробки фольклору, інші переробки твору) чи його творчим перекладом на іншу мову. До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи пішими мовами інших аудіовізуальних творів (ст.1 Закону "Про авторське право і суміжні права");

• збірники творів, одержані в результаті підбору та розташування творів, що є результатом творчої діяльності (упорядкування). До них належать енциклопедії, періодичні збірники, збірники наукових праць, антології та ін.

Другу групу об’єктів авторського права становлять комп’ютерні програми. Від­повідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону "Про авторське право і суміжні права", комп’ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчиту­вання комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або ре­зультату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

Третя група об’єктів авторського права — це компіляції даних (бази даних). Вони одержують авторсько-правову охорону за умови, що за добором або упорядкуванням їх складових частин вони є результатом інтелектуальної діяльності. Відповідно до Закону "Про авторське право і суміжні права" база даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.

Об’єктами авторського права можуть бути й інші твори, якщо вони відповідають критеріям творчого характеру та вираження в об’єктивній формі.

Відповідно до ст.9 Закону "Про авторське право і суміжні права" авторсько-правовій охороні підлягає як весь твір, так і його частина, яка може використовува­тися самостійно, в тому числі оригінальна назва твору.

В ЦК підкреслюється, що твір є об’єктом авторського права незалежно від його завершеності, призначення, цінності, об’єктивної форми. Тобто охороні підлягає будь-який твір науки, літератури, мистецтва незалежно від його художньої цінності та інших критеріїв. Наприклад, об’єктом авторського права є як шедевр, створений відомим художником, так і дитячий малюнок, який не має високої художньої цін­ності. Основною є вимога щодо творчого характеру створеного твору та вираження його в об’єктивній формі. Віднесення твору до об’єктів авторського права не вимагає будь-яких формальностей, тобто для цього не потрібно реєструвати твір, одержува­ти охоронний документ тощо. Твір підлягає охороні як у завершеному, так і в неза­вершеному вигляді (наприклад, ескіз). Авторсько-правова охорона не залежить від призначення, жанру, обсягу, мети твору (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Частина 3 ст.433 ЦК визначає перелік об’єктів, що не охороняються авторським правом — ідеї, процеси, методи діяльності, математичні концепції як такі. У ст.8 Закону "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поши­рюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, про­ілюстровані у творі. Іншими словами, авторське право охороняє форму вираження твору, а не його зміст. Наприклад, автор опублікував у журналі статтю, у якій деталь­но описав створений ним пристрій. У цьому випадку об’єктом авторсько-правової охорони буде сама стаття. Водночас на описаний у статті пристрій авторське право не поширюватиметься.

Відповідно до ч.4 коментованої статті комп’ютерні програми за режимом правової охорони прирівнюються до літературних творів. Аналогічний підхід закріплений у ст. 14 Закону "Про авторське право і суміжні права", в якій також передбачено, що така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження. Прирівнення комп’ютерних програмам за режимом правової охорони до літературних творів відповідає міжнародно-правовим актам. Зокрема ст.4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 р. (Україна приєдналась до цього міжнародного договору Законом від 20 вересня 2001 р.) передбачено, що комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні ст.2 Бернської конвенції з охорони літературних та художніх творів. У Директиві Ради ЄС про правову охорону комп’ютерних програм (91/250/ЄЕС), прий­нятій у Брюсселі 14 травня 1991 р., також передбачено, що держави-члени будуть охороняти комп’ютерні програми авторським правом поряд з літературними творами у розумінні Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Правовій охороні підлягають компіляції даних (бази даних) як такі. Це — об’єктив­на форма подання і організації даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути втілені в комп’ютерній програмі. Творчий характер створення бази даних проявляється в підборі і впорядкуванні певних відо­мостей незалежно від того, чи належать вони до об’єктів авторського права. Об’єктом авторського права є сама компіляція даних, а не дані та інший матеріал, що входять до неї. Авторсько-правова охорона компіляції даних не зачіпає авторське право на складові цієї компіляції.

3 Реєстрація походження дитини від батьків, що перебувають в шлюбі

Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення, а в разі смерті мате­рі, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості встановити місце її проживання — за зая­вою батька.

Реєстрація встановлення батьківства щодо дітей, які досягли повноліття, допускається лише за їх згодою.

Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підста­ві спільної заяви батьків, заяви чоловіка, який вважає себе бать­ком, або рішення сулу про встановлення факту батьківства і факт} визнання батьківства; в разі смерті матері дитини, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав або неможливості встановити її місце проживання — за заявою батька (див. статті 125, 127 СК та коментарі до них).

Реєстрація встановлення батьківства за дорученням або че­рез представника не допускається.

Якщо один з батьків з поважних причин не може особисто з’явитися до органу РАЦСу для реєстрації встановлення бать­ківства, його підпис на заяві має бути засвідчений нотаріусом або прирівняним до нього органом у встановленому законом порядку.

До заяви про реєстрацію встановлення батьківства долаєть­ся свідоцтво про народження дитини. У тих випадках, коли ре­єстрація встановлення батьківства провадиться одночасно з ре­єстрацією народження дитини, свідоцтво про народження ди­тини не додається.

Якщо запис акта про народження знаходиться в іншому ор­гані РАЦСу, його копія має бути витребувана в триденний строк для уточнення зазначених відомостей і додана до заяви.

Реєстрація встановлення батьківства провадиться незалеж­но від того, чи перебуває батько дитини в шлюбі, тому згода його дружини на реєстрацію встановлення батьківства не пот­рібна.

Не допускається встановлення батьківства за заявою особи, визнаної недієздатною внаслідок душевної хвороби або слабо­умства, а також за заявою опікуна цієї особи.

Згідно з ч. 2 коментованої статті реєстрація встановлення батьківства щодо осіб, які досягли повноліття, допускається ли­ше за їх згодою. В такому разі до заяви батьків обов’язково до­дається письмова згода повнолітньої о на встановлення бать­ківства. Ця згода може діставати вияв як в окремій заяві повно­літнього, так і в його підписі під спільною заявою батьків (бать­ка). Водночас повнолітній зазначає, хоче він взяти прізвище батька або ж залишитися під прізвищем матері.

Література:

1. Цивільний Кодекс України.

2. Сімейний Кодекс України.

3. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. – Київ, 2004.

4. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України – Київ,2003.

5. І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка, В.М. Співак «Цивільне право України» — Київ, 2000.

6. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцова «Цивільне право України» — Київ, 2004.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)