20386 (568649), страница 6
Текст из файла (страница 6)
«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 2
Тип СДОР | Аміак рідкий | ||
Кількість СДОР, тонн | 5 | ||
Метеорологічні умови | Ясно, ніч, 20 град | ||
Швидкість вітру, м/с | 2 | ||
Відстань від ХНО до ОНГ, км | 3 | ||
Вид сховища | Обваловані | ||
Вистота піддону, м | 1 | ||
Час від початку аварії, год | 1 | ||
Азимут ОНГ, град | 90 | ||
Азимут вітру, град | 270 | ||
Показник | Результат прогнозування | ||
Джерело забруднення | ХНО | ||
Тип СДОР | Аміак рідкий | ||
Кількість СДОР, тонн | 5 | ||
Глибина зараження, км | 0,312551 | ||
Площа зони зараження, кв км | 0,076685 | ||
Площа осередку ураження, кв км | Територія ОНГ | ||
Тривалість уражаючої дії СДОР, хв | 983,0977 | ||
Втрати від СДОР, чол | |||
ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 5 тонн. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою: Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o) | |||
K1 = | 0,18 | 0,01 із додатку 3 для аміаку | |
K3 = | 0,04 | із додатку 3 для аміаку | |
K5 = | 1 | для інверсії (сторінка 7) | |
K7 = | 1 | 1 | із додатку 3 для аміаку і температури 20 |
Q (o) = | 5 | ||
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери: | |||
Метеорологічні умови | Ясно, ніч, 20 град | ||
Швидкість вітру, м/с | 2 | ||
Це - | інверсія | за таблицею 1 на сторінці 5. | |
Q(e1) = 0,18*0,04*1*1*5= 0,036 (тонн) ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою: Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * Q (o) / h * d | |||
K1 = | 0,01 | із додатку 3 для аміаку | |
K2 = | 0,025 | із додатку 3 для аміаку | |
K3 = | 0,04 | із додатку 3 для аміаку | |
K4 = | 1,33 | із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2 | |
K5 = | 1 | для інверсія (сторінка 7) | |
K6 = | 1 | із додатку 5, час від початку аварії, год = 1 | |
K7 = | 1 | із додатку 3 для аміаку і температури 20 | |
d = | 0,681 | тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3) | |
h = | 1 - 0,2 = | 0,8 (метри) | |
h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м. Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м. | |||
Q (e2) = (1-0,01)*0,025*0,04*1,33*1*1*1*5/(0,681*0,8)= 0,002417 (тонн) | |||
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює | |||
при | Q(e1) = | 0,036 (тонн) | |
при | Швидкість вітру, м/с | 2 | |
Г 1 = | 0,3024 | (кілометрів) | |
0,1 | (тонн) | 0,84 | (кілометрів) |
0,036 | (тонн) | х | (кілометрів) |
х = 0,036*0,84/0,1= 0,3024 (кілометрів) | |||
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 0,002417 (тонн) при Швидкість вітру, м/с 2 за пропорцією: 0,1 (тонн) 0,84 (кілометрів) 0,002417 (тонн) х (кілометрів) х = 0,002417*0,84/0,1= 0,020302 (кілометрів) Г 2 = 0,020302 (кілометрів) ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження: Г = Г 2 + 0,5*Г 1 | |||
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) 0,3024 Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) 0,020302 Г = 0,312551 (кілометрів) Порівнюємо значення Г з даними додатку 2. При інверсія При Швидкість вітру, м/с 2 Це – 40 (кілометрів) Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 40 км та розрахованим 0,312551 (кілометрів) Мінімум (0,312551;40) = 0,312551 ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ: T надходження = x / V х = Відстань від ХНО до ОНГ, км 3 За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с 2 V = 10 км/год T надходження = 3/10= 0,3 (години) T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин) | |||
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження: S = П * Г * Г / n П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб П = 3,14 Г = 0,312551 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с 2 n = 4 (сторінка 7) | |||
S = 3,14*0,312551*0,312551/4= 0,076685 (кв км) | |||
ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу. T = (h * d) / (K2 * K4 * K7) | |||
h = | 0,8 | (метри) | |
d = | 0,681 | тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3) | |
K2 = | 0,025 | із додатку 3 для аміаку | |
K4 = | 1,33 | із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2 | |
K7 = | 1 | із додатку 3 для аміаку і температури 20 | |
Т = | (0,8*0,681)/(0,025*1,33*1)= | 16,38496 | (години) |
Т = | (0,8*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= | 983,0977 | (хвилин) |
Так як повна глибина зони зараження 0,312551 км менша за відстань від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає. |
Список використаної літератури
-
Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
-
Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.
-
Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.
-
Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.
-
Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.
-
Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
-
Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.
-
http://readbookz.com/books/198.html#