165626 (566399), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Сульфатна зола. Не більше 0.1%. Визначення проводять з 1.0 г. субстанції.

Нефармакопейні методи

1. При нагріванні з нінгідрином утворюється синьо-фіолетове забарвлення (комплекс Руєманна). В пробірку наливають 1 мл 1%-го розчину гліцину и 0,5 мл 1%-го розчину нінгидрину. Вміст пробірки обережно нагрівають до появи синьо-фіолетового забарвлення. (Див.хім.реакції №7.)

2. Реакція Циммермана.

До 2 мл 0,1%-го розчину гліцину, доведеного додаванням 10%-го розчином основи до рН = 8, доливають 0,5 мл водного розчину о-фталевого диальдегіду. Реакційна суміш починає забарвлюватись в яскраво-зелений колір. Через декілька хвилин випадає зелений осад.

Кількісне визначення

Відповідно до ДФУ кількісне визначення гліцину проводять:

1. Проводять метод неводної ацидиметрії.

70.0 мг субстанції розчиняють у 3 мл кислоти мурашиної безводної, додають 30 мл кислоти оцтової льодяної Р і відразу титрують 0.1 М розчином кислоти хлорної потенціометрично.

1 мл 0.1 М розчину кислоти хлорної відповідає 7.51 мг С₂Н₅1ЧО₂.

Нефармокопейні методи

1. Алкаліметрія за методом Серенсена (формольне титрування).

До розчину амінооцетової кислоти додають нейтралізований за фенолфталеїном формалін. При цьому утворюється N‑метиленова похідна, а звільнена карбоксильна група може бути від титрована натрію гідроксидом:

R-CH-COO + HC-H R-CH-COOH + H₂O

NH₃ N=CH₂

2. Метод К’єльдаля. Речовину мінералізують кип’ятінням у спеціальному приладів присутності K₂SO₄,і концентрованої H₂SO₄. Амоніак, що виділяється, відганяють у колбу-приймач, що містить розчин борної кислоти. Утворюються амонію мета- і тетра-борати, які відтитровують розчином HCl за змішаним індикатором (суміш метилового червоного і метиленового синього у співвідношенні 2:1).Для підвищення точності результатів паралельно проводять контрольний дослід.

H-CH-COOH + H₂SO₄ CO₂ + H₂O + NH₄HSO₄

NH₂

NH₄HSO₄ + 2NaOH NH₃ + 2H₂O + Na₂SO₄

NH₃ + H₃BO₃ NH₄BO₂ + H₂O

2NH₃ + 4H₃BO₃ (NH₄)₂B₄O₇ + 5H₂O

NH₄BO₂ + HCl + H₂O NH₄Cl + H₃BO₃

(NH₄)₂B₄O₇ + 5H₂O + 2HCl 2NH₄Cl + 4 H₃BO₃

3. Спектрофотометрія за реакцією з нінгідрином (при 570 нм пік)

4. Аналіз лікарської форми

Аналіз таблеток «Гліцину»

Контроль якості препарату «Гліцин таблетки під’язичні 0,1г» для кожної серії проводиться в лабораторіях відділів контролю якості на підприємствах, виробляючих лікарські засоби, та в тестувальних лабораторіях центрів по сертифікації.

Спочатку готують суміш розчиненням 2,5 г розтертих в порошок таблеток в 250 мл води очищеної. Розчинення роблять протягом 20 хв. при 37С в пристрої для визначення розчинності типу «лопастна мішалка» «Ервека» при швидкості обертання мішалки 150 об/хв.

Потім суміш витримують протягом 10 хв.

Відбирають 4 мл суміші та визначають світлопропускання на спектрофотометрі при довжині хвилі 700±2 нм в кюветі з товщиною слою 10 мм відносно води очищеної.

Величина світлопропускання в діапазоні значень 50–70% відповідає препарату «Гліцин таблетки під’язичні 0,1г» належної якості, які мають необхідний терапевтичний ефект та до складу яких входить амінооцтова кислоти 0,100г, метилцелюлоза водорозчинна марки МЦ‑100 0,001г, магній стеариновокислий 0,001г.

Для цього відбирають 1 мл отриманої суміші до її витримки, до якої додають 9 мл води очищеної ті 0,2 мл розчину нінгідрину в ацетоні (0,85 г. нінгідрину в 50 мл ацетона). Склад нагрівають до появи сине-фіолетового забарвлення.

Пляма на хроматограмі, яка відповідає амінооцетовій кислоті, отримана при досліджуванні препарату на посторонні домішки, повинно бути на одному рівні з плямою стандартного зразку гліцину.

Інші етапи контролю проводяться за стандартними методиками. Перевіряється час распадаемості таблеток, яке повинно відповідати діапазону 10 20 хв. Перевіряється міцність таблеток на раздавлюваність.

Підтвердження взаємозв'язку певного якісного складу препарату «Гліцин таблетки під'язикові 0,1 г» і величини світлопропускання ілюструється у таблиці, що відображає результати аналізів, проведених у відповідності з поданими нижче прикладами.

Приклад 1

2,5 г таблеток препарату «Глицин таблетки під'язикові 0,1 г» розчиняли в 250 мл води протягом 20 хв при температурі 37С в приладі для визначення розчинення типу «лопатевого мішалки» «Ервека». Швидкість обертання мішалки 150 об / хв. Таблетки з елементами мармуровість мали час розпаду в межах 10 – 20 хв, міцність – в межах 10-30 Н. Таблетки містили 0,1±7,5% амінооцтової кислоти, 0,001±7,5% водорозчинний метилцелюлози марки МЦ -100 та 0,001±7,5% магнію стеариновокислого в одній таблетці. Після повного розчинення таблеток протягом 20 хв суміш витримували протягом 10 хвилин, після чого обирали 4 мл і в кюветі з товщиною шару 10 мм фотометріровали на спектрофотометрі проти розчинника (вода очищена) при довжині хвилі 700±2 нм. Коефіцієнт пропускання склав 65%.

Приклад 2

2,5 г розтерта в порошок таблеток препарату «Гліцин таблетки під'язикові 0,1 г» розчиняли в 250 мл води протягом 20 хв при температурі 37С в приладі для визначення розчинення типу «лопатевого мішалка» «Ервека». Швидкість обертання мішалки 150 об / хв. Після розчинення таблеток протягом 20 хв суміш витримували протягом 10 хвилин, після чого обирали 4 мл і в кюветі з товщиною шару 10 мм фотометріровали на спектрофотометр проти розчинника (вода очищена) при довжині хвилі 700±2 нм. Коефіцієнт пропускання склав 63%.

Приклад 3

1,25 г. розтерта в порошок таблеток препарату «Гліцин таблетки під'язикові 0,1 г» аналогічно прикладу 2 розчиняли і проводили спекторофотометрічне дослідження. Коефіцієнт пропускання склав 79%.

Приклад 4

5 г розтертих в порошок таблеток препарату «Гліцин таблетки під'язикові 0,1 г» аналогічно прикладу 2 розчиняли і проводили спекторофотометрічне дослідження. Коефіцієнт пропускання склав 37%.

Приклад 5

2,5 г розтертих в порошок таблеток, що містять в одній таблетці 0,099 г. амінооцтової кислоти, 0,002 г. метилцелюлози і 0,001 г. магнію стеариновокислого розчиняли і проводили спекторофотометрічне дослідження аналогічно прикладу 2. Коефіцієнт пропускання склав 79%.

Приклад 6

2,5 г розтерта в порошок таблеток, що містять в одній таблетці 0,1 г амінооцтовоїкислоти, 0,001 г. карбоксіметилцелюлози і 0,001 г. магнію стеариновокислого розчиняли і проводили спекторофотометрічне дослідження аналогічно прикладу 2. Коефіцієнт пропускання склав 75-85%.

Приклад 7

2,5 г розтерта в порошок таблеток, що містять в одній таблетці 0,1 г аміно оцтової кислоти, 0,001 г. метилцелюлози водорозчинній марки МЦ 100 і 0,001 г. кальцію стеариновокислого розчиняли і проводили спекторофотометрічне дослідження аналогічно прикладу 2. Коефіцієнт пропускання склав 45%.

Список літератури

1. Безлугий П.О., Українець І.В., Таран С.Г. «Фарм. хімія. Навч. посіб. для студ. вищ. фарм. закл.»

2. Габріелян О.С. и др. «Хімія 10 кл.» М., Дрофа, 2002;

3. Гузей Л.С., Суровцева Р.П., Лисова Г.Г. «Химия 11 кл.» Дрофа, 1999.

4. Полянська А.С., Шевелєва А.О. «Методичні розробки до лабораторних робіт: Амінокислоти та білки». Л., 1996, 37 с.

5. Пустовалова Л.М. «Практикум по біохімії». 1999, 541 с.

6. Родіонов В.М. «Посібник до практичних занять з органічної хімії.» М., 1954–111 с.

7. Рудзитис Г.Е., Фельдман Ф.Г. «Хімія 10 кл.» М., Просвіта, 2001.

8. Соловйов Н.А. «Лабораторні роботи з біологічної хімії.», 1996, 70 с.

9. Філіппович Ю.Б., Єгорова Т.А., Севастьянова Г.А. Практикум з загальної біохімії. М., 1992, 311 с.

10. http://www.geocities.com/bioelectrochemistry/sorensen.htm

Характеристики

Список файлов лабораторной работы