5122 (565836), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

підтримання необхідного напору у водопровідній мережі.

Необхідний напір води створюється завдяки гідростатичному напору води з баку башти. Тобто залежить від висоти його встановлення. Тому бажано водонапірну башту встановлювати на самій високій точці мережі, тоді з урахування рельєфу місцевості можна фактичну висоту башти проектувати меншою.

Слухач повинен вибрати на плані мережі місце встановлення водонапірної башти.

3.1 Визначення об’єму баку водонапірної башти

Об’єм баку водонапірної башти визначається відповідно до п.9.1 [4] як сума регулюючого та недоторканого запасу.

, м³ (3.1)

де W_рег - регулюючий об’єм баку, м³;

W_{НЗ -} об’єм недоторканного запасу води, м³.

Регулюючий об’єм баку водонапірної башти призначений для регулювання нерівномірності водоспоживання, тобто різниці між подачею насосів насосної станції ІІ підйому та водорозбору з мережі. Якщо подача насосів перевищує водоспоживання вода надходить до баку башти. При підвищенні водозбору - накопичена у баці вода поступає до мережі додатково до подачі насосів.

Регулюючої частини баку визначається за графіком нерівномірності водоспоживання та графіком режиму роботи НС-ІІ. У випадках коли немає графіків використовується методика наведена у [4].

Приймаємо Wрег = 0,1 · Qрозр = 0,1 · 4755 ≈ 430 м³ (3.2)

Недоторканий запас води баку водонапірної башти складає

м³, (3.3)

де

м³

- запас води, необхідний на = 10 хвилин гасіння пожежі, поки не включаться до роботи пожежні насоси - підвищувачі, що забезпечать подачу пожежних витрат води в мережу (п.9.5 [4]);

м³

- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу робочими на підприємстві) протягом = 10 хвилин ([4] п.9.5).

Об’єм баку водонапірної башти складає:

м³. (3.4)

3.2 Розрахунок висоти водонапірної башти

Водонапірна башта повинна бути встановлена на самій високій точці мережі, тобто проектуємо її в вузлі 5.

Висота водонапірної башти складає

м, (3.5)

де =22 м - втрати напору (до пожежі) в мережі;

м - вільний напір в диктуючій точці;

- геодезична відмітка диктуючої точки (визначаються за генеральним планом), м;

- геодезична відмітка встановлення водонапірної башти (визначаються за генеральним планом), м.

3.3 Вибір типової конструкції водонапірної башти

Приймається типова безшатрова залізобетонна башта з стальним баком. (проект ЦНДІЕП) висотою 42 м та об’ємом баку 500 м³ (додаток 6).

Знаючі обсяг типового баку водонапірної башти, визначається його діаметр

м, (3.6)

де = 500 м³ - об’єм баку типової водонапірної башти.

Знаючі діаметр типового бака, визначається його висота

м. (3.7)

4. Розрахунок резервуарів чистої води

Загальний об’єм резервуарів чистої води складається з величини регулюючого об’єму та об’єму недоторканного запасу води ([4], п.9.1).

4.1 Визначення об’єму резервуарів чистої води

Регулюючий об’єм резервуарів (4.1) складає

м³, (4.1)

Недоторканий запас води в резервуарах (4.2) складає

м³, (4.2)

де

м³

- запас води, необхідний на = 3 години гасіння пожежі (п.9.4 [4]); = 40 л/с - витрата води на пожежогасіння;

м³

- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу робочими на підприємстві) протягом = 3 години ([4] п.9.4, 2.21, 2.24).

Загальний об’єм резервуарів чистої води складає (4.3)

м³. (4.3)

Відповідно до п.9.21 [4], приймається (додаток 7) два типових залізобетонних резервуари (проект Союзводоканалпроект) розмірами кожного:

об’єм - 1500 м³;

довжина - 18 м;

ширина - 18 м;

глибина - 4,84 м.

5. Підбір насосів для насосної станції першого підйому

Насосна станція першого підйому працює в рівномірному режимі та подає воду через очисні споруди до резервуарів чистої води. При цьому за добу насоси повинні подати 100% води (Q_розр). Тобто кожен час насосі подають Р_НС-І= 100/24 4,17%. Режим работи НС-І під час пожежі не змінюється.

Для підбору насосів необхідно знати їх розрахункові параметри: розрахункову витрату води Q_н та розрахунковий напір Н_н.

5.1 Визначення розрахункових витрат води насосної станції першого підйому

Розрахункові витрати для насосів складають:

до пожежі (5.1)

м³/год, (5.1)

де 4,17 - щогодинна подача води насосами,% від розрахункової витраті води, що визначалась в п.1.4 за формулою (1.16);

при пожежі (5.2)

м³/год (5.2)

або (5.3)

м³/год. (5.3)

5.2 Визначення розрахункового напору насосної станції першого підйому

Розрахунковий напір насосів для насосної станції першого підйому складає:

до пожежі (5.4)

м, (5.4)

де - втрати напору в водоводах, що з’єднають насосні станції, м;

= 194 м - геодезична відмітка встановлення насосної станції першого підйому (визначаються за генеральним планом);

= 195,5 м - геодезична відмітка встановлення насосної станції другого підйому (визначаються за генеральним планом).

Запроектоване прокладання водоводів в дві лінії, при цьому кожна розраховується на пропуск 70% розрахункової кількості води, тобто для кожного водовода

л/с.

Водоводи прокладають діаметром

мм.

До пожежі втрати напору в водоводах (7.5) складають

м, (5.5)

де А = 2,638 10^-6 - питомий опір труб водоводу (додаток 8), приймається в залежності від діаметру труб водоводу;

= 250 м - довжина водоводу (визначається за генеральним планом), м.

при пожежі (5.6)

м, (5.6)

де

м

- втрати напору в водоводах при пропуску витрат води на пожежогасіння, м;

л/с

- витрати води водоводу при пожежі.

Насосна станція першого підйому проектується за принципом низького тиску ( ), таким чином:

витрата пожежних насосів визначається за (5.3), тобто при виникненні пожежі, насосна станція повинна подати тільки додаткову кількість води для пожежогасіння,

напір насосів приймається рівним пожежному напору (5.6).

Результати вибору насосів для насосної станцій першого підйому наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Вибір насосів насосної станції першого підйому

Група насосів	Розрахункові параметри насосів		Прийняті насоси та їх параметри			Кількість
	Напір, м	Витрата, м3/год	Марка насоса	Напір, м	Витрата, м3/год
1		2	4	5	6		7
Робочі насоси
Основні	5,5	198,28	Д200-95	23	100		2
Пожежні	5,5	144					2
Резервні насоси
-	-	-	Д200-95	23	100		2

6. Підбір насосів для насосної станції другого підйому

Насосна станція другого підйому встановлена в вузлі 1. До пожежі її насоси подають воду до водонапірної башти, а під час гасіння пожежі - до диктуючої точки.

6.1 Визначення режиму роботи насосів НС-ІІ

Розрахункові витрати насосів насосної станції другого підйому складають до пожежі (6.1):

для першої ступені

м³/год, (6.1)

для другої ступені

м³/год, (6.2)

де Р_і - подача води насосами і-го ступеня (розділ 4),% від .

Розрахункові витрати насосів насосної станції другого підйому складають при пожежі (6.8) або (6.3)

м³/год, (6.3)

де Р_max =4,555 - подача води насосами тої ступені, що подає максимальну кількість води в% від .

Р
исунок 6.1. Графік режиму роботи НС-ІІ

6.2 Визначення напорів насосів НС-ІІ

Розрахунковий напір насосів для насосної станції другого підйому визначається:

до пожежі (6.9)

м, (6.4)

де = 42 м - висота водонапірної башти, що прийнята за типовим проектом (додаток 6);

= 6,4 м - висота баку водонапірної башти (6.6);

- втрати напору в частині мережі, що з’єднає точку її живлення та водонапірну башту при подачі максимальної кількості води від насосної станції другого підйому, м;

л/с

- максимальна подача насосною станцією другого підйому, л/с; А_і - питомий опір труб ділянок 6, 7, 8, 9 та 10 (додаток 8); - їх довжина, м;

Характеристики

Список файлов лабораторной работы