Бухгалтерский учет кредитных операций в коммерческом банке
Тема 11. Бухгалтерский учет кредитных операций в коммерческом банке
11.1. Сущность и принципы отражения кредитных операций в учетной системе банка. Документальное оформление выдачи кредита
Кредитна операція – це активна банківська операція, пов’язана з наданням позики або наданням зобов’язання (гарантії, поручительства,
авалю), яке, в разі його виконання, приведе до фактичного передання коштів
на кредитній основі.
Кредит визнається активом від моменту надання зобов’язання з кредитування (укладання кредитної угоди), незалежно від того, чи супроводжується це зобов’язання фактичним рухом коштів. Зобов’язання з кредитування, що не супроводжується відповідними грошовими потоками, обліковується банком як позабалансовий актив. Таке зобов’язання визнається позабалансом від дати укладання угоди (дати операції) до дати фактичного перерахування коштів на користь позичальника (дати розрахунку). Якщо часового розриву між цими датами не існує, то запис за позабалансом не здійснюється і така позика обліковується як балансовий актив.
Основними принципами, на яких базується облік кредитних операцій комерційного банку, є: принцип превалювання сутності над формою, принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, принцип обачності.
Рекомендуемые материалы
Згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» банком
можуть надаватись такі види кредитів:
1) кредити юридичним та фізичним особам у національній та іноземній валютах;
2) міжбанківські кредити.
Кредити в плані рахунків поділяються на короткострокові із початковим строком погашення менше одного року та довгострокові – з початковим строком погашення більше одного року.
Кредити позичальникові надаються з позичкового рахунка, як правило, у безготівковому порядку перерахуванням на поточний рахунок позичальника або шляхом прямої оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги, придбані (надані) на умовах договорів і контрактів з постачальниками.
Позичкові кошти можуть бути перераховані на розрахунковий рахунок позичальника для використання на цілі, передбачені кредитним договором, зі збереженням права контролю банку за цільовим використанням кредиту. У разі потреби за рішенням банку позички для розрахунків з громадянами за укладеними з ними договорами за здану сільськогосподарську продукцію можуть видаватися й готівкою.
Видача кредиту проводиться одноразово, щоденно або в інші строки, визначені в кредитному договорі, виходячи з потреби в кредиті. Довгострокові кредити можуть надаватися по мірі виконання будівельно-монтажних робіт і здійснення затрат (поетапно).
Підприємствам із постійним циклом виробництва, а також позичальникам з добрим фінансовим станом, що мають репутацію надійних платників, може бути відкрито «кредитну лінію» – одержання позички в грошовій безготівковій формі в майбутньому частинами в межах заздалегідь визначеної суми і встановленого ліміту, у рахунок якого приймаються до фінансування група договорів і комерційних контрактів. Розмір кредитної лінії, строки її використання, періодичність погашення і відновлення визначаються укладеними договорами, контрактами.
Після рішення Кредитного комітету про надання кредиту, який оформлюється протоколом, фахівець формує основні розділи кредитної справи позичальника:
заява на надання кредиту;
засновницькі документи;
фінансово-економічна інформація;
заява на кредит, бізнес-план, контракти;
кредитний договір та додаткова угода до нього;
договору та документи із забезпечення кредиту;
документи з бухгалтерського обліку кредитних операцій (розрахунки нарахованих процентів, розпорядження, виписки з позичкового рахунка і та ін.);
документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів;
копії протоколу Кредитного комітету;
інші документи, які стосуються надання кредиту.
Фахівець разом з працівником юридичного управління готує кредитний договір у двох примірниках.
Момент підписання договору із забезпечення повернення кредитних коштів регулюється умовами кредитного договору.
Зміни умов кредитного договору з боку позичальника здійснюються на підставі обґрунтованого листа-клопотання (з додатком розрахунків, документів). Фахівець оцінює обґрунтованість та доцільність внесення змін в умови кредитного договору та надає свої висновки для розгляду в Кредитний комітет. Зміни умов кредитування фахівець оформлює додатковою угодою до кредитного договору.
У розпорядженні, яке економіст кредитного управління готує для бухгалтерії, вказуються такі дані:
балансовий рахунок (перші чотири цифри);
валюта, в якій необхідно відкрити рахунок;
назва позичальника;
реєстраційний номер позичальника за клієнтською базою даних банку;
код відповідального виконавця;
обов’язкові параметри для рахунка.
11.2. Форми та види банківського кредиту
В економічній літературі розрізняють три основні форми кредиту:
товарний, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу;
грошовий;
кредит у вигляді гарантій.
Банки у своїй діяльності використовують другу і третю форму, при цьому остання виражається в зобов’язанні банку гарантувати платіж клієнтові, якщо той не зможе оплатити свої рахунки.
Щодо товарної форми кредиту, то банк може обслуговувати або проводити операції за допомогою інструменту комерційного кредиту – векселя, коли він не є прямим учасником кредиту в товарній формі, крім того банк може бути учасником лізингу. Найбільш поширена форма кредиту в Україні –
грошова, при організації міжнародних операцій та розрахунків – гарантії.
Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позикових рахунків:
простий позиковий рахунок – може мати тільки активне (дебетове) сальдо;
спеціальний позиковий рахунок – форма обліку кредитів до запитання (наприклад, при кредитуванні під заставу векселів). Може мати кредитове сальдо, проте воно в той самий день має бути зараховане на поточний рахунок клієнта;
контокорентний рахунок – це активно-пасивний рахунок, на якому
обліковуються всі операції з клієнтом. На ньому відображають: за дебетом – заборгованість банку і всі платежі за дорученням клієнта, за кредитом – надходження коштів у банк від платників у вигляді вкладів, повернення кредитів тощо. Поєднує позичковий рахунок з поточним і може мати дебетове або кредитове сальдо;
поточний рахунок з овердрафтом – це рахунок, за яким на основі угоди між банком і клієнтом допускається перевищення сумою списання з рахунку величини залишку коштів, що означає надання позички.
Облік кредитів з різними термінами ведеться на окремих балансових рахунках. Проте, в усіх випадках за дебетом позикового рахунку відображається сума виданого кредиту, за кредитом – його погашення. Режим рахунку визначається в кредитній угоді.
11.3. Бухгалтерський облік видачі кредиту
Підставою для надання кредиту є кредитний договір між позичальником та установою банку. На підставі розпорядження кредитного відділу здійснюється реєстрація позичкового рахунку в книзі реєстрації відкритих рахунків.
Фінансовий облік видачі та погашення кредиту, нарахування процентів за кредитами, наданими комерційними банками, регламентуються Правилами бухгалтерського обліку, затвердженими постановою Правління НБУ.
Надання кредитів у комерційному банку супроводжується наступними проведеннями:
а) видача кредиту юридичним особам шляхом перерахування коштів на поточний рахунок суб’єкта господарської діяльності (балансовий рахунок 2600) чи в інший банк (балансовий рахунок 1200), чи на відкриття акредитива (балансовий рахунок 2602) здійснюється бухгалтерськими записами:
Д-т 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
Д-т 2050 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
Д-т 2062 «Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
Д-т 2070 «Короткострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які надані суб'єктам господарської діяльності»;
Д-т 2071 «Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання землі, які надані суб’єктам господарської діяльності».
У кореспонденції з рахунками:
К-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»:
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України»;
К-т 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарської діяльності»:
б) видача кредиту фізичним особам–клієнтам банку – на їх поточні рахунки:
Д-т 2202 «Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби»;
Д-т 2210 «Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі»;
Д-т 2211 «Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі»;
К-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;
в) видача короткострокового кредиту іншому банку:
Д-т 1521 «Кредити овернайт, які надані іншим банкам»;
Д-т 1523 «Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам»;
К-т 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України».
Одночасно з цими проведеннями робляться такі бухгалтерські проведення на позабалансових рахунках:
Оприбуткування договору поручительства або страхування:
Д-т 9819 «Інші цінності і документи»;
К-т 9910 «Контррахунки для рахунків розділів 96-98».
При оприбуткуванні договору застави можливі два випадки:
1) якщо застава залишається у заставника, тоді банком буде зроблено позабалансовий бухгалтерський запис:
Д-т 9900 «Контррахунки для рахунків розділів 90-95»;
К-т 9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
2) у випадку, коли предмет застави передається банку на зберігання, застава оприбутковується на рахунку 9501, і бухгалтерський запис має такий вигляд:
Д-т 9900 «Контррахунки для рахунків розділів 90-95»;
К-т 9501 «Застава, за якої предмет застави передається банку».
11.4. Винесення кредиту на прострочену заборгованість та визнання заборгованості за кредитами сумнівною
У разі несплати суб’єктом господарської діяльності у визначений в угоді термін суми кредиту, заборгованість виноситься на рахунки простроченої заборгованості за кредитами. При цьому робляться такі бухгалтерські проведення:
а) за кредитом, що наданий іншому комерційному банку:
Д-т 1527 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані іншим банкам»;
К-т 1523 «Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам»;
б) за кредитом, що наданий суб’єктам господарської діяльності за:
- внутрішніми торговельними операціями:
Д-т 2047 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктом господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
К-т 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності
за внутрішніми торговельними операціями»;
- експортно-імпортними операціями:
Д-т 2057 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської
діяльності за експортно-імпортними операціями»;
К-т 2050 «Короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
у поточну діяльність:
Д-т 2067 «Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2062 «Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
- в інвестиційну діяльність:
Д-т 2077 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2070 «Короткострокові кредити на будівництво та освоєння землі, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2071 «Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб'єктам господарської діяльності»;
в) за кредитом, що наданий органам загального державного управління:
Д-т 2107 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані центральним органам державного управління»;
К-т 2100 «Короткострокові кредити, які надані центральним органам державного управління»;
г) за кредитом, що наданий місцевим органам державного управління:
Д-т 2117 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані місцевим органам державного управління»;
К-т 2110 «Короткострокові кредити, які надані місцевим органам державного управління»;
д) за кредитом, що наданий фізичним особам:
- на поточні потреби:
Д-т 2207 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби»;
К-т 2202 «Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби»;
- в інвестиційну діяльність:
Д-т 2217 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які видані фізичним особам»;
К-т 2210 «Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі»;
К-т 2211 «Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на
купівлю будівель, споруд, обладнання та землі».
Віднесення до сумнівної заборгованості кредиту, наданого суб’єктам господарської діяльності, можливе за умови якщо фінансовий стан клієнта погіршився настільки, що керівництво банку може прийняти рішення відносно визнання його сумнівним дебітором. Таке рішення має бути оформлене протоколом кредитного комітету банку та документами, що підтверджують такий стан. У цьому разі здійснюються такі бухгалтерські записи:
а) за внутрішніми торговельними операціями:
Д-т 2094 «Сумнівна заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
К-т 2047 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
б) за експортно-імпортними операціями:
Д-т 2095 «Сумнівна заборгованість за кредитами суб’єктам господарської
діяльності за експортно-імпортними операціями»;
К-т 2057 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
в) у поточну діяльність:
Д-т 2096 «Сумнівна заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2067 «Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
г) в інвестиційну діяльність:
Д-т 2097 «Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2077 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності».
11.5. Облік погашення кредиту та процентів за його користування
Кредит обліковується як балансовий актив від дати перерахування коштів позичальникові до дати закінчення терміну дії кредитного договору. Залежно від дій позичальника на дату погашення кредиту можливими є три варіанти здійснення банківських операцій.
У випадку погашення позичальником заборгованості за кредитом на
підставі його платіжного доручення виконується такий бухгалтерський запис:
Д-т «Поточний рахунок позичальника» (або коррахунок банку);
К-т «Позичковий рахунок».
Погашення заборгованості може здійснюватись як у повній сумі, так і частинами, відповідно до умов кредитного договору.
У разі продовження дії кредитного договору, яке є свідченням продовження відносин із надійним і платоспроможнім позичальником, такий кредит і надалі обліковується за рахунком строкової (короткострокової або довгострокової) заборгованості. Бухгалтерські проведення при цьому не виконуються. Якщо продовження терміну дії договору пов’язане з погіршенням фінансового стану позичальника і банк не має впевненості, що кредит буде погашено в строк, то така заборгованість має обліковуватися за рахунками сумнівної заборгованості. У цьому випадку за датою продовження дії договору виконується бухгалтерське проведення:
Д-т «Сумнівна заборгованість за кредитом»;
К-т «Позичковий рахунок».
Розглянемо більш детальніше погашення наданого кредиту, яке проводиться за такими бухгалтерськими рахунками:
а) іншому комерційному банку;
Д-т 1200 «Кореспондентський рахунок у НБУ»;
К-т 1521 «Кредити овернайт, які надані іншим банкам»;
К-т 1523 «Інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам»;
К-т 1527 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані іншим банкам»;
б) суб’єктам господарської діяльності за:
- внутрішніми торговельними операціями:
Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;
К-т 2047 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
К-т 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями»;
- експортно-імпортними операціями:
Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;
К-т 2057 «Прострочена заборгованість за кредитами суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
К-т 2050 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями»;
- у поточну діяльність:
Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;
К-т 2067 «Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2061 «Кредити під платіжні картки, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
- в інвестиційну діяльність:
Д-т 2600 «Поточні рахунки суб’єктів господарської діяльності»;
К-т 2077 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2070 «Короткострокові кредити на будівництво та освоєння землі,
які надані суб’єктам господарської діяльності»;
К-т 2071 «Короткострокові кредити на купівлю будівель, споруд, обладнання та землі, які надані суб’єктам господарської діяльності»;
г) фізичним особам:
Д-т 2620 «Поточні рахунки фізичних осіб»;
К-т 2207 «Прострочена заборгованість за кредитами, які надані фізичним особам на поточні потреби»;
К-т 2202 «Інші короткострокові кредити, які надані фізичним особам на поточні потреби»;
К-т 2217 «Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, які надані фізичним особам»;
К-т 2210 «Короткострокові кредити, які надані фізичним особам на будівництво та освоєння землі»;
Для банку мета надання кредиту – це перш за все отримання за його користування процентів, тобто доходу. Згідно з Правилами бухгалтерського обліку процентних доходів та витрат під час обліку яких передбачається дотримання двох основних принципів:
принцип нарахування, відповідно до якого статті доходів та витрат враховуються та оцінюються в момент продажу активу або в момент надання
послуг. Усі доходи і витрати установи, що відносяться до звітного періоду, мають відображатися в обліку в цьому самому періоді незалежно від того, коли були отримані чи сплачені кошти;
принцип відповідності, згідно з яким витрати та доходи пов’язані з цими витратами, повинні визнаватися в бухгалтерському обліку в один і той самий період.
Може виникнути така ситуація, коли проценти не були сплачені в установлений строк. У перший же день несплати нарахованих процентів вони відносяться до розряду прострочених і зараховуються на рахунок прострочених процентів, на якому враховуються 30 днів. Після вказаного терміну сума прострочених процентів списується і обліковується на позабалансовому рахунку до повного погашення.
Для обліку нарахованих процентів використовуються балансові рахунки другого классу.
У разі прострочення оплати нарахованих процентних доходів вони відносяться відповідно на рахунки прострочених доходів (А) 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219.
Списані з балансу несплачені в строк проценти за кредитами банків та клієнтів обліковуються на позабалансових рахунках відповідно 9600 А «Не сплачені банками доходи», 9601 А «Не сплачені клієнтами доходи».
Нарахування процентів за користування кредитами відбувається наступним чином:
Д-т 2048, 2058, 2068, 2078, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими
доходами за видами кредитів);
К-т 6024, 6025, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів).
Віднесення нарахованих процентів до розряду прострочених:
Д-т 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219 (рахунки за простроченими нарахованими відсотками);
К-т 2048, 2058, 2068, 2078, 2108, 2118, 2208, 2218 (рахунки за нарахованими доходами за видами кредитів).
У разі визнання заборгованості за нарахованими відсотками сумнівною (30 днів):
Д-т 6024, 6025, 6027, 6030, 6031, 6042, 6043 (рахунки за процентними доходами за видами кредитів);
К-т 2049, 2059, 2069, 2079, 2109, 2119, 2209, 2219. Одночасно робиться бухгалтерське проведення:
Д-т 9600 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість
за нарахованими доходами, за операціями з банками), 9601 (списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами, за операціями з клієнтами);
К-т 9610 (списана у збиток заборгованість за коштами на коррахунках).
Облік номіналу кредиту залежить від методу виплати процентів: за період, на період.
У разі застосування методу «за період», проценти можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного кредитною угодою, а номінальна сума кредиту і сума, що перераховується на поточний рахунок клієнта (або кореспондентський рахунок банку), збігаються.
При укладанні угоди виконується бухгалтерське проведення за позабалансом на суму, зазначену в кредитній угоді:
Д-т 9129 «Інші зобов’язання з кредитування, які надані клієнтам»;
К-т 9900 «Контррахунок».
При перерахуванні коштів одержувачу кредиту:
Д-т Кредитний рахунок клієнта;
К-т Поточний рахунок клієнта.
і одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:
Д-т 9900;
К-т 9129.
Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунку позичальника, що відображується проведенням:
Д-т «Поточний рахунок позичальника»;
К-т «Комісійні доходи» (рахунки класу 6).
Питання про утримання банками суми комісійної винагороди відразу із суми кредиту остаточно не вирішено. У бухгалтерському обліку зміст даної операції відображатиметься так:
Д-т «Кредитний рахунок позичальника»;
К-т «Поточний рахунок позичальника»;
К-т «Комісійні доходи».
При застосуванні методу «на період» проценти можуть сплачуватись
повністю або частково в момент видачі кредиту, тобто авансом. Оскільки сума, що перераховується на поточний рахунок позичальника, буде зменшена на суму процентів, сплачених на період, у фінансовому обліку окремо обліковується сума номіналу кредиту та сума процентів, що сплачена авансом. Протягом дії кредитної угоди сума авансових процентів має бути амортизована.
11.6. Облік формування і використання резервів
Банки зобов’язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов’язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на 1 число місяця, наступного за звітним.
Порядок бухгалтерського обліку формування і використання резервів, списання та повернення раніше списаних безнадійних активів у комерційних банках України регулюється правилами фінансового обліку. Податковий облік регулюється Законом України «Про оподаткування
прибутку підприємств» та змінами до нього.
Списання безнадійних активів у комерційних банках може здійснюватися:
методом створення резервів, який передбачає поступове перенесення на рахунок витрат сумнівних та безнадійних активів;
методом прямого списання, коли актив відноситься на витрати у період фактичного виникнення збитків.
Комерційні банки формують резерви на покриття можливих втрат за активами у національній та іноземній валютах, у тому числі розміщені депозити, надані кредити, придбані цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи.
У фінансовому обліку спеціальні резерви створюються за всіма видами активів у необхідних сумах.
Кошти спеціального резерву акумулюються на балансовому рахунку 2400 КА «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надано клієнтам», 2401 КА «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надано клієнтам» та 1590 КА «Резерв під нестандартну заборгованість інших банків», 1591 КА «Резерв під стандартну заборгованість інших банків».
Розраховуючи розмір резерву, до сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та перуками слід відносити заборгованість за балансовими рахунками плану рахунків, на яких обліковуються суми заборгованості за кредитами та відсотками за ними, а також вартість майна, прийнятого в заставу.
Розрахунок резервів за можливими втратами за кредитними операціями комерційних банків здійснюється відповідно до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Заборгованість банків і клієнтів за активними операціями оцінюється за категоріями ризику, визначеними іншими нормативними документами. У разі відсутності нормативних документів активи оцінюються за внутрішнім
положенням комерційного банку.
Списання прострочених нарахованих доходів здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків.
Формування спеціальних резервів відображається такими записами:
а) відрахування в резерв на покриття можливих втрат:
Д-т 770 «Відрахування в резерви» в кореспонденції з одним із названих рахунків за кредитом;
К-т 149 «Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України»;
К-т 159 «Резерв під заборгованість інших банків»;
К-т 189 «Резерв під дебіторську заборгованість за операціями банку»;
К-т 240 «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;
К-т 289 «Резерви під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку»;
К-т 319 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;
К-т 329 «Резерв під знецінення ЦП у портфелі банку на інвестиції»;
К-т 359 «Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю».
Якщо резерв формується в іноземній валюті, то бухгалтерські проведення здійснюються з урахуванням офіційного курсу на день операції. Комерційний банк формує резерви в іноземній валюті за кожною валютою окремо. Переоцінка резервів в іноземній валюті від зміни курсів відноситься на балансовий рахунок 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами»;
б) у разі зменшення розрахункового розміру спеціальних резервів порівняно з попередньою звітною датою здійснюються проведення:
Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;
К-т 770 «Відрахування в резерви»;
в) при списанні безнадійної заборгованості за рахунок резервів здійснюються проведення:
Д-т «Відповідний контрактивний рахунок сформованого резерву»;
К-т «Відповідний рахунок сумнівної заборгованості».
Списана безнадійна заборгованість за рахунок спеціальних резервів обліковується за групою позабалансових рахунків 961 А «Списана у збиток заборгованість за активами». При цьому здійснюються проведення:
Д-т 961 «Списана у збиток заборгованість за активами»;
К-т 9910 «Контррахунки для рахунків розділів 96-98»;
г) повернення раніше списаної суми безнадійної заборгованості здійснюється записами:
Д-т коррахунок, рахунок клієнта;
К-т 770 «Відрахування в резерви».
Одночасно здійснюється проведення за кредитом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».
Після закінчення строку позовної давності, якщо списаний актив не було повернено, здійснюється аналогічне проведення.
Облік резервів за наданими кредитами має такі особливості:
Формування резерву під нестандартну заборгованість здійснюється проведеннями:
а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»;
К-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»;
К-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які
надані клієнтам».
Формування резерву під кредити, що належать до категорії «стандартні»:
а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 7701 «Відрахування в резерви під заборгованість інших банків»;
К-т 1591 «Резерви під стандартну заборгованість інших банків»;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 7702 «Відрахування в резерв під заборгованість за наданими кредитами клієнтам»;
К-т 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».
Списання безнадійного кредиту з балансу за рахунок резервів здійснюється записами:
а) за міжбанківськими операціями:
Д-т 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість інших банків»;
К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості;
б) за операціями з клієнтами:
Д-т 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам»;
К-т відповідний рахунок сумнівної заборгованості.
Одночасно здійснюється проведення за дебетом групи позабалансових рахунків 961 «Списана у збиток заборгованість за активами».
11.7. Облік окремих кредитних операцій
Комерційні банки використовують таку форму взаємовідносин з клієнтом, як відкриття рахунка овердрафт. Цей рахунок допускає тимчасове перевищення суми списання коштів над їх залишком на рахунку, що свідчить про залучення в оборот кредиту.
Якщо у клієнта не вистачає коштів на поточному рахунку для проведення платежів за розрахунковими документами, нестача покривається за рахунок овердрафту цього клієнта.
За наявності залишку заборгованості за овердрафтом ця заборгованість щодня обліковується за дебетом поточного рахунка. У разі прострочення сплати процентів за овердрафтом відповідна сума нарахованих процентів переноситься на рахунок прострочених нарахованих доходів (для банків – на рахунок 1529 А, для суб’єктів господарської діяльності – на рахунок 2069 А):
Д-т прострочені нараховані доходи;
К-т 1528 «Нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам», 2008 «Нараховані доходи за овердрафтом» – на суму нарахованих доходів, сплата яких затримана.
Якщо прострочено погашення основної суми боргу за овердрафтом, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок простроченої
заборгованості за наданими кредитами.
У разі визнання заборгованості за овердрафтом сумнівною, залишок за рахунком овердрафту переноситься на рахунок сумнівної заборгованості за наданими кредитами.
В умовах ринкової економіки більшість підприємств володіють значною кількістю цінних паперів, які можуть бути використані для забезпечення банківських кредитів.
Операція зворотного РЕПО обліковується відповідно до операції надання кредиту під заставу цінних паперів на балансовому рахунку 2010 А «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями РЕПО».
Цінні папери, що придбані за операцією зворотного РЕПО, не визнаються на балансі, а обліковуються як отримана застава за позабалансовими рахунками.
У день отримання цінних паперів вони визнаються на позабалансі як отримана застава за їх ринковою вартістю:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9500 П «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
на суму ринкової вартості придбаних цінних паперів за операцією зворотного РЕПО.
Кошти за цінні папери у разі перерахування обліковуються як наданий кредит:
Д-т 1522 «Кошти, які надані іншим банкам за операціями РЕПО», 2010 «Кошти, які надані суб’єктам господарської діяльності за операціями РЕПО»;
К-т коррахунок, поточний рахунок клієнта – на суму перерахованих коштів.
У день зворотного продажу цінних паперів їх вартість списується з позабалансу:
Д-т 9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»;
К-т «Контррахунок позабалансу» – на суму вартості цінних паперів, за якою вони обліковувались.
Факторингові операції.
Факторинг – кредитна операція, за якої банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості.
Після укладення угоди про факторинг банк визнає за позабалансом загальну суму платіжних документів, що будуть пред’явлені за цією угодою,
тобто суму, яку банк зобов’язаний сплатити своєму клієнтові:
Д-т «Зобов’язання з кредитування, надані»;
К-т «Контррахунок позабалансу» – на загальну суму факторингової угоди.
Якщо загальна сума заздалегідь невідома, за позабалансом визнається
ліміт, до якого банк оплачуватиме платіжні документи клієнта.
Після отримання платіжних документів клієнта банк обліковує їх на позабалансі на рахунку 9800 А «Розрахункові документи за факторинговими операціями» за сумами, вказаними на платіжних документах клієнта:
Д-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями»;
К-т «Контррахунок позабалансу» – за номінальною вартістю платіжних документів.
Купуючи у клієнта права на стягнення його дебіторської заборгованості, банк здійснює проведення:
Д-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями»;
К-т «Поточний рахунок клієнта» або «Кореспондентський рахунок банку» – на суму, обумовлену в угоді про факторинг.
Одночасно сплачена клієнту сума відображається відповідним записом за позабалансом як зменшення зобов’язань банку перед клієнтом:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т «Зобов’язання з кредитування, надані на суму, що сплачена клієнту».
Як правило, спочатку клієнту виплачується неповна сума його дебіторської заборгованості (аванс), що становить певний відсоток від суми, вказаної на платіжних документах. Величина цього відсотка залежить від імовірності погашення боргу, надійності дебітора, права регресу банку до клієнта та інших факторів.
У випадку конвенційного факторингу залишок дебіторської заборгованості
після вирахування свого доходу банк повертає клієнту після отримання суми боргу від дебітора клієнта.
При отриманні боргу від платника за документами при конвенційному факторингу банк здійснює проведення:
Д-т «Кореспондентський рахунок банку, поточний рахунок боржника» – на суму, оплачену боржником;
К-т 2030 «Рахунки суб’єктів господарської діяльності за факторинговими
операціями» – на суму, авансовану клієнту за відповідним платіжним документом;
К-т «Поточний рахунок клієнта, кореспондентський рахунок банку» – на суму залишку дебіторської заборгованості банку за відповідним прийнятим платіжним документом за вирахуванням доходів банку;
К-т 2038 «Нараховані доходи за факторинговими операціями із суб’єктами господарської діяльності» – на суму раніше нарахованих доходів за цією операцією;
К-т – доходи (рахунки 6023, 6110, 6111) – на суму доходів за цією операцією, що не були нараховані.
Одночасно банк здійснює часткове або повне списання з поза-балансу документів за факторинговими операціями, що були оплачені боржником:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» – за вартістю платіжних документів, що були погашені боржником.
У разі часткового списання на платіжних документах робиться відповідний запис.
Якщо за угодою дебітор виплачує борг безпосередньо клієнтові (конфіденційний факторинг), тоді клієнт після отримання платежу здійснює розрахунок з банком:
Д-т поточний рахунок клієнта;
К-т 2030, 2038, 6023, 6110, 6111 – на суму заборгованості клієнта за цією операцією та доходами банку.
Оскільки особливістю факторингової операції є те, що кредит надається одній особі, а фактичним платником за нею є інша особа, слід передбачити відповідний контроль за якістю такого кредиту. Тобто необхідно враховувати фінансовий стан платника, що може не бути клієнтом банку, особливо за відсутності права регресу.
У разі прострочення оплати боргу за факторинговою операцією або визнання заборгованості сумнівною її облік, а також облік резервів під неї здійснюється аналогічно до обліку інших кредитів.
Якщо угодою про факторинг передбачено право регресу банку до клієнта за непогашеною заборгованістю, після пред’явлення регресних вимог банк здійснює облік відповідної заборгованості за кредитними рахунками або рахунком 2093 А «Сумнівна заборгованість за рахунками суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями» залежно від фінансового стану одного з боржників: свого клієнта або його дебітора. Якщо із пред’явленням регресних вимог банк втрачає право вимоги до первинного платника за операцією, то облік заборгованості ведеться лише стосовно клієнта, з яким була укладена угода про факторинг. При цьому банк повертає клієнтові непогашені платіжні документи за цією операцією:
Д-т «Контррахунок позабалансу»;
К-т 9800 «Розрахункові документи за факторинговими операціями» – на номінальну суму платіжних документів, за якими пред’явлені регресні вимоги.
Процентні доходи та комісійні доходи, прирівняні до процентних, відображаються за рахунком 6023 П «Процентні доходи за рахунками суб’єктів господарської діяльності за факторинговими операціями». Комісійні доходи від факторингових операцій банк розподіляє між рахунками 6110 П «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» та 6111 П «Комісійні доходи від кредитного обслуговування клієнтів» відповідно до суті отриманих доходів.
Форфетингові операції обліковуються аналогічно до обліку конвенційного факторингу без права регресу.
Наданий фінансовий лізинг обліковується як наданий довгостроковий кредит. У разі передання основних засобів лізингоодержувачу, їх вартість, яка вказана в угоді лізингу, обліковується на рахунках наданого фінансового лізингу:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг»;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) або «Кореспондентський рахунок», «Поточний рахунок постачальника» (якщо об’єкт лізингу відразу передасться лізингоодер-жувачу без оприбуткування на балансі банку) – на суму вартості об’єкта
лізингу, що вказана в угоді.
Якщо вартість об’єкта лізингу, що вказана у лізинговій угоді, є:
а) більшою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за кредитом рахунка 3600 «Доходи майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» – на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» (якщо об’єкт лізингу обліковується на балансі банку) – на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів;
К-т 3600 «Доходи майбутніх періодів» – на суму перевищення вартості об’єкта лізингу в угоді над його балансовою вартістю;
б) меншою за балансову (залишкову) вартість основних засобів, наданих у фінансовий лізинг, то різниця відображається за дебетом рахунка 3500 «Витрати майбутніх періодів»:
Д-т «Наданий фінансовий лізинг» – на суму вартості об’єкта лізингу, що вказана в угоді;
Д-т 3500 «Витрати майбутніх періодів» – на суму перевищення балансової вартості об’єкта лізингу над його вартістю в угоді;
К-т «Основні засоби та нематеріальні активи» – на суму вартості основних засобів чи матеріальних активів.
Надалі ця різниця повинна повністю амортизуватись на збільшення або зменшення доходу протягом строку договору лізингу.
Контрольні запитання за темою 11:
1) Які форми кредиту ви знаєте?
2) Назвіть види кредиту.
3) Назвіть і охарактеризуйте принципи, на яких базується облік кредитних операцій комерційних банків?
4) Які функції виконує кредит?
5) За яких умов позика обліковується як балансовий актив?
6) Поясніть структуру відображення кредитів у Плані рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.
7) За яких умов здійснюються записи за позабалансовими рахунками
Информация в лекции "8 Противотуберкулезные и противовирусные препараты" поможет Вам.
в разі надання кредиту? Наведіть приклад.
8) В якому випадку заборгованість за кредитом обліковується за рахунком простроченої заборгованості? Які бухгалтерські записи при цьому виконуються?
9) В яких випадках заборгованість за нарахованими доходами визнається сумнівною? Як ведеться облік сумнівної заборгованості за нарахованими доходами?
10) В чому полягає особливість процентних доходів за кредитами сплачених авансом?
11) Яким чином обліковується безнадійна заборгованість за нарахованими процентними доходами після списання її з балансу?
12) Поясніть суть фіксованих і плаваючих процентних ставок.