43192 (Граматична система мови), страница 3

Проблема виділення і класифікації частин мови є дискусійною. Перші класифікації частин мови було розроблено ще в давніх Індії, Греції та Римі. Теперішні частиномовні концепції, по суті, перенесені на сучасні мови стародавні класифікації, які не завжди наклада­ються на реальні морфологічні системи живих мов. Найпоширенішими нині є дві класифікації — шкільна і В.В. Виноградова. За шкільною класифікацією виді­ляють десять частин мови, з них шість самостійних (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник), три службових (прийменник, сполучник та частка) і вигук. В. В. Виноградов до частин мови від­носить не всі слова, а тільки ті, які можуть бути члена­ми речення. Тому, крім семи частин мови (іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прис­лівників і категорії стану), він виділяє ще частки мови (власне частки, зв'язки, прийменники та сполучники), модальні слова й вигуки. Його класифікація створена на матеріалі російської мови. Якоюсь мірою вона може бути перенесена на інші слов'янські мови. Створити одну універсальну для всіх мов класифікацію частин мови неможливо.

Використана література

1. Семчинський С В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С. 151—198.

2. Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. — Минск, 1983. — С. 236—287.

3. Общее языкознание: Внутренняя структура языка / Отв. ред. Б. А. Се­ребренников. — М., 1972. — С. 200—393.

4. Есперсен О. Философия грамматики. — М., 1958.

5. Матезиус В. О системном грамматическом анализе // Пражский лин­гвистический кружок. — М., 1967.

6. Докулил М. К вопросу о морфологической категории // Вопр. языко­знания. — 1967. — № 6.

7. Бондарко А. В. Теория морфологических категорий. — Л., 1976.

8. Бондарко А. В. Функциональная грамматика. — Л., 1984.

9. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. — К., 1988.

1