Термін «котирування» французького походження — «соter». Ан­глійська мова користується словом «quotation», що має таке саме значення.

Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів.

Котирування цінних паперів відбувається:

а) методом реєстрації;

б) методом встановлення єдиного курсу.

Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляю­ться найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєст­рації є граничні ціни — за верхнім і нижнім рівнем щоденного бір­жового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі на­копичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів обліга­цій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день.

Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко ви­конується з використанням сучасних біржових автоматизованих си­стем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого мето­ду котирування — встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше.

Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду вста­новлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі ба­жає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити по­купець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі.

Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здій­сненні купівлі-продажу. За зростання ціни заінтересованість прода­вця збільшується, а покупця — навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це — межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить поку­пець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець — купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П < Ц < І.

З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цін­них паперів.

а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й міні­мальні — на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів);

б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до мак­симальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконува­тися частково.

Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цін­них паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних папе­рів «за будь-якою ціною», тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн. за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну). Постає питання, скільки цінних паперів може бути продано за ціною 550 грн.? Від­повідь очевидна: 50 + 40 = 90 цінних паперів, тому що продавці, ко­трі були згодні продати свої 50 цінних паперів за будь-якою ціною, тим більше погодяться продати їх за 550 грн.

Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволен­ням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всьо­го цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90+ 60= 150.

Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною 552 грн. Тоді всього паперів, що можуть бути продані за цією ціною, буде 150 + 55 = 205. І так далі, поки ціна не підніметься, на­приклад, до рівня 556 грн. Вище продавці в нашому прикладі ціну не підніматимуть, розуміючи нереальність такого продажу.

Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (табл. 2).

Таблиця 2

СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ ПА ПРОДАЖ

Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця — нижча), то підсумову­вання кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворот­ному порядку — від найбільшої ціни до найменшої (табл. 3).

Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних паперів «за будь-якою ціною» (за найліпшим курсом, який просять), що може скластися на даній біржі в даний день. Припусті­мо також, що друга група заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище 556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною 556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої групи з раді­стю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це раніше зробили продавці).

Таблиця 3

СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ НА КУПІВЛЮ

Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці здійснюється згори донизу.

3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБФСУ

1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на вторинному рин­ках, за виключенням купівлі-продажу державних па­кетів акцій підприємств, що приватизуються.

2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити са­мостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на внутрішньобіржовому ринку може здійсню­ватися за правилами, які відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів направ­ляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для оприлюднення.

3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ органі­зується по секціях (наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть здійснюватися одночас­но або послідовно. Кожному виду торгів повинні бути присвоєні спеціальні коди для підключення до відпо­відних каналів.

4. Усі пропозиції щодо купівлі та продажу від тор­говців цінними паперами - членів Системи повинні подаватися до Технічного центру тільки через посеред­ництво фондових бірж, членами яких вони є. Пропозиції повинні супроводжуватися кодом торговця та відповід­ної фондової біржі. Самі торговці не можуть мати без­посереднього доступу до Технічного центру ЄБФСУ.

б. Торги в ЄБФСУ проходять у фіксинговому або мультифіксинговому режимі. Технічний центр фіксує кожну угоду та передає кодовані відомості ^:щодо неї "біржі-покупцю" та "біржі-продавцю".

Оформлення та звіряння біржових контрактів веде "біржа-покупець" в електронній формі. Вона ж всту­пає у взаємодію з депозитарієм та розрахунковим банком. Торговці - члени біржі, що укладають угоди в ЄБФСУ, несуть відповідальність перед біржами за відмову від укладених угод відповідно до єдиних пра­вил організації торгів у Системі.

6. На завершення кожної торгової сесії Технічний центр оприлюднює зведені підсумки торгів та надає звіт до ДКЦПФР.

7. Кожна з фондових бірж має право публікувати

свої приватні підсумкові бюлетені відповідно до вста­новленого порядку.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ "ЄДИНА БІРЖОВА ФОНДОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ"

1. Асоціація виступає як саморегулівна організація, яка об'єднує всіх учасників ЄБФСУ. Тому її цілі, зав­дання, повноваження та функції цілком визначаються відповідним Положенням, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 11.11.97 р. № 45. За узгодженням учас­ників, на Асоціацію можуть бути покладені інші цілі, завдання, повноваження та функції, які не суперечать законодавству України та нормативним актам ДКЦПФР. До складу СРО ЄБФСУ її учасники можуть входити як на індивідуальній, так і на колективній основі. Зареє­стровані СРО можуть увійти до складу СРО ЄБФСУ як асоційовані колективні члени.

2. Асоціація є юридичною особою. Органи управ­ління Асоціацією формуються та діють на принципах рівного представництва та врахування інтересів всіх її учасників. Для узгодження позицій учасників з неврегульованих питань створюється Узгоджувальна комісія.

3. Діяльність Асоціації будується на основі добро­вільної та рівноправної участі П членів у проектах та програмах ЄБФСУ.

4. Асоціація формує відповідні органи регулюван­ня відповідальності її учасників та вирішення спорів між ними.

5. За рішенням учасників ЄБФСУ та за. узгоджен­ням, з ДКЦПФР Асоціація може організовувати зведе­ну звітність торговців цінними паперами перед Ко­місією, а також забезпечувати формування зведених фондових індексів ЄБФСУ на базі корпоративних цінних паперів, що постійно обертаються у Системі.

6. Фінансування діяльності Асоціації здійснюється за рахунок членських внесків її учасників, а також за рахунок інших, у тому числі зовнішніх) джерел. Членські внески можуть бути встановлені у вигляді єдиного узгодженого процента відрахувань від доходів членів Асоціації, отриманих від організації торгівлі цінними паперами в межах ЄБФСУ. У зв'язку з труд­нощами, які сьогодні переживають учасники фондово­го ринку України, на першому етапі доцільно було б скоротити персонал та обмежити функції Асоціації з метою скорочення обсягів її фінансування.