28468 (Історія створення Державного Гімну України), страница 2

8. Критичні зауваження щодо тексту гімну Євгеном Голибардом

Саме стосовно тексту Державного Гімну існують певні протиріччя та зауваження. Саме з цієї причини ще й досі не затверджено Верховною Радою його текст.

Найпоширеніший та загальновизнаний вважається такий текст:

Ще не вмерла Україна

І слава, і воля,

Ще нам, браття українці,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженькі,

Як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття,

У своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим

За нашу свободу

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

Під час виконання цого твору Капелою бандуристів ім. Тараса Шевченка (США), ми почули деяку відмінність у третьому рядку: “Ще нам, браття молодії …” Відмінність суттєва, бо не заперечуючи національної приналежності (“браття” в контексті перших двох рядків), акцентує звернення до молодих українців, а отже, вибудовує у свідомості певний погляд у перспективу, з надією на можливості молоді і молодої держави.

Народний хор Академії Наук, студентський хор Київської консерваторії під керуванням Павла Муравського, деякі інші хори також співають “браття молодії”. Відомий народний хор “Гомін” під керівництвом Л. Ященка співає “браття українці”, замість “і покажем.” – “Та й покажем”, замість “вороженьки” – “воріженьки”, а замість “і слава, і воля,” – співають (зрештою, цілком слушно за змістом) “ні слава, ні воля”. Цей останній варіант знаходимо також в “Енциклопедії українознавства. Т. І. Мюнхен – Нью-Йорк, 1949 р.”

Існують десятки інших версій з більшими й меншими відмінностями: “…ще нам, браття козаки,… згинуть наші вороги,” (збірник “Луна”, упорядник – Кирило Стеценко); “браття молодці, …наші вороги, …запануєм, браття, ми…”(Окреме видання, 1917 р.).

Але найголовніше, що вдалося встановити Д. Чередниченку на підставі вивчення майже двох десятків архівних і рідкісних літературних джерел, це факт розбіжності між першим рукописом Павла Чубинського і пізнішим варіантами пісні, в тому числі й нинішнім текстом Гімну.

У чудовій книжці “Павло Чубинський. Сопілка. – К.: Задруга,2001. – 79 с.” (упорядник – Дмитро Чередниченко) подано сімнадцять варіантів вірша “ Ще не вмерла Україна”.

Багато суперечностей викликає загальний зміст та настрій самого вірша П. Чубинського.

Зокрема Є.Голибард у газеті “Слово Просвіти” (11.01.02) висловлює такі думки:

“У мене давно склалося враження , що ворогам України української, ворогам України справді суверенної і демократичної дуже хочеться, щоб текст нашого Гімну залишався саме таким , як зараз. Тобто тобто перекрученим за формою, абсурдним – за змістом, руйнівним – у сфері національно-патріотичного самоусвідомлення.

Вчитайтеся-вдумайтеся: “Ще не вмерла Україна…” Пропоную цілком логічне продовження: “…але помирає, бо у бідних українців розуму немає!”

Не поспішайте ображатися на мене. Подумайте. Подумайте і проспівайте від початку (без мого дратливого додатку): “ Ще не вмерла…” Тобто що – поки тримається, але вже дихає на ладан? Причому, разом зі “славою” і “волею”.

Уявіть себе серед тисяч співвітчизників, разом із якими, у злагодженому хорі, у супроводі великого симфонічного оркестру, ви урочисто проголошуєте цю істину: “Ще не вмерла …”

Хіба це Гімн новонародженої країни, яка хоче рости і розвиватися!?

Та такого ”гімну” добре лише нашим ворогам співати. Тобто, добре для них, коли вони співатимуть для нас. Як попередження і погроза. З тріумфом, акцентуючи на тому. Що ось-ось їхня “правда” візьме гору: “Ще не вмерла… і воля”, але невдовзі. Мовляв, зачекайте, українці, не так довго вам зосталося чекати і … співати. Тим більше, що і в Гімні вашому не закладено жодних реальних перспектив, а лише дитячі ілюзії та припущення:

Згинуть наші вороженьки,

Як роса на сонці…

По-перше, якщо так лагідно називаєте своїх ворогів, суфіксуючи найдорожчим (неньки - вороженьки). То яким чином збираєтеся подолати їх – улюблених?! А ніяк. Самі “згинуть”. Випаруються “як роса на сонці”. Дивина та й годі. І ви хочете, щоб оце гороскопне базікання брали до свідомості громадяни-патріоти?

А по-друге, як маємо розуміти “росу на сонці” Бо якщо під сонцем випаровується, це зрозуміло, а на сонці її просто не буває. Виходить, “”нашим вороженькам” нічого не загрожує взагалі?

Ще нам браття українці.

Усміхнеться доля.

Що це за безглузде “пророцтво”, звідки воно, на якій підставі? У Гімні підстав немає! Та й коли воно буде оте “ще”? Ми ж не малі діти, щоб вірити обіцянкам – “От завтра прокинешся”, а під подушкою – дари від святого Миколая. А якщо вірите, тоді чого ви, “браття українці”, не задоволені нинішньою владою, яка те саме вам упродовж десяти років обіцяє: терпіть, чекайте, ще вам доля (колись) усміхнеться… Тим більше, що самі про це повторюєте у своєму Гімні, як заклинання.

Люди добрі, роззуйте очі та розгляньтеся навколо, на іншій нації, де давно немає наших проблем (“…чужого научайтесь”). Ось Вам початок німецького Гімну:

Дойчланд, Дойчланд – убер аллес!

(Німеччина, Німеччина - понад усе!)

Тут все чітко і ясно: мета, прагнення і патріотичний обов’язок. “Понад усе!” Візьміть початок польського Гімну:

Єшче Польска не згінела

Кєби ми жиєми.

Цо нам обца пшемоц взєла,

Фабльо одбєжеми!

(Якщо ми живі,

То Польща не загинула.

Те, що насильно у нас забрали чужинці,

Шаблею відвоюємо!)

Як бачимо, лексика польського Гімну виключає можливість проспівати його для поляків кимсь іншим, загрожуючи їм так, як не можливо в разі виконання сучасного Гімну українського. Також не бачимо в польському Гімні жодних погроз, якщо навіть його співають поляки, бо “шаблею відвоюємо” тільки те, “Що насильно забрали чужинці”

Таким чином текст нашого Гімну має бути не аморфний і не плаксивий, а бойовий, урочистий і мобілізуючий.

9. Висновок

Ми з вами ознайомилися з двома точками зору на історію створення та емоційне забарвлення українського гімну «Ще не вмерла Україна». Старший вчитель з міста Путивль Сумської області Л. О. Лисенко виклав історію його створення та повністю схвалює його текст. Євген Галібард у свою чергу вважає текст Гімну недостатньо бойовим, урочистим і мобілізуючим.

На мою думку текст віршу «Ще не вмерла Україна» саме такий не раптово. Перегукується із своєю народною пісенною творчістю, із поезією Тараса Шевченка, відображає українську ментальність. До то ж ньому є заклик до героїчного самопожертвування:

….Душу й тіло ми положим,

За нашу свободу…

В ім’я волі. А щодо музики, мені ще ніколи не доводилося чути щось подібне за урочистістю та піднесенням. Я вважаю, що Український Гімн звучить цілком пристойно під час урочистих подій. Звуки його наповнюють гордістю моє серце.

Я хочу закінчити цю роботу словами поета Арнольда Полторацького , які перегукуються із словами нашого Гімну:

«Україно, соборна державо,

Сонценосна колиска моя,

Це не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!»

10. Список використаної літератури

1. «Все для вчителя». Інформаційно-практичний бюлетень №60. Київ. 2002 р. Стаття Л. О. Лисенко

2. «СЛОВО просвіти». Част.№2. Київ. 2002 р.

Стаття Е. Голибарла

3. Українська національна символіка: походження, традиції, доля. К. Громозда, О. Павловський. Київ. 1989 р.

12