17378 (Порядок проведення попереднього обстеження клієнта), страница 2

Попередня оцінка трудомісткості та складності аудиту, а також аудиторського ризику

Оцінка причин зміни аудиторської фірми (аудитора)

Вивчення попередніх аудиторських висновків (якщо це можливо)

Визначення характеру та проблем взаємовідносин з податковими органами, банками, партнерами, акціонерами та іншими користувачами інформації фінансової звітності потенційного клієнта

Отримання рекомендацій (наприклад, від різних організацій, професіоналів)

Попереднє ознайомлення зі станом бухгалтерського обліку та звітності, а також з поточними та майбутніми проблемами потенційного клієнта

Оцінка власної спроможності – аудиторської фірми чи аудитора – виконати роботу (наявність відповідного персоналу, знання галузі клієнта)

Рис. 1. Вибір клієнта аудиторською фірмою

1. Попереднє обстеження клієнта

Для проведення попереднього обстеження аудиторська фірма направляє до потенційного клієнта групу спеціалістів на строк від декількох годин до одного-двох тижнів залежно від обсягів підприємства-клієнта. За результатами обстеження аудиторська фірма приймає рішення про роботу з клієнтом.

Для того, щоб оцінити можливість майбутньої роботи, слід простежити тенденцію в господарсько-фінансовій діяльності підприємства, а саме одержати інформацію про:

• організаційну структуру потенційного клієнта;

• особливості його виробничої діяльності;

• постачальників та покупців;

• дочірні й залежні організації;

• рентабельність і розподіл прибутків;

• систему внутрішнього контролю;

• курс акцій клієнта (якщо вони котируються на ринку цінних паперів);

• принципи формування оплати праці персоналу.

Джерелами інформації в цьому разі можуть бути:

- установчі документи клієнта;

- бухгалтерська і статистична звітності;

- звіти аудиторів і акти податкових інспекцій;

- плани, кошториси, договори, контракти;

- протоколи зборів та засідань;

- інші документи;

- інформація, одержана під час бесіди з керівництвом клієнта та його персоналом;

- інформація, одержана під час огляду економічного суб’єкта, його відділів, складів.

При обстеженні підприємства слід проаналізувати його фінансовий стан і в першу чергу визначити відношення власного капіталу до залученого. Основою стабільності є власний капітал. Однак фінансування діяльності підприємства лише за рахунок власного капіталу не завжди вигідне, особливо при сезонному виробництві. При використанні тільки власного капіталу в одному періоді власні кошти будуть накопичуватися, а в іншому буде відчуватися їх нестача. При цьому також слід враховувати ціни на фінансові ресурси та віддачу капіталу. У випадках, коли віддача капіталу буде більшою за плату за кредитами, то, залучаючи позикові кошти, підприємство може підвищити рентабельність власного капіталу. Проте, якщо підприємство функціонує переважно за рахунок залученого капіталу, то його фінансовий стан нестабільний і потребує постійного контролю за своєчасним поверненням позик, швидким обігом позикових коштів та їх віддачею. Тому, здійснюючи перевірку, аудитор повинен оцінювати фінансову стратегію підприємства.

Фінансовий стан підприємства визначається за певними коефіцієнтами, серед яких коефіцієнт фінансової автономності, коефіцієнт фінансової залежності та коефіцієнт фінансового ризику.

Аналізуючи ці показники, слід пам’ятати про користувача інформації Для банків та інвесторів більш надійною є ситуація, коли частина власного капіталу у клієнта вища. Це знижує їх фінансовий ризик. Самі ж підприємства зацікавлені в залученні позикових коштів. Це дає можливість при вмілому використанні залучених коштів розвивати виробництво, збільшувати дохідність власного капіталу.

У різних галузях склалися відповідні норми співвідношення залучених і власних коштів. У галузях із низьким коефіцієнтом обертання капіталу цей показник не повинен перевищувати 0,5, а там, де оборот капіталу високий, коефіцієнт фінансового ризику може перевищувати 1. А ще аудитору корисно проаналізувати структуру власного та залученого капіталів. Якщо в структурі власного капіталу помітна тенденція до збільшення нерозподіленого прибутку та фондів накопичення, це свідчить про розширене відтворення.

Залучення позикових коштів є нормальним явищем за умови, що ці кошти не заморожуються на довгий строк в обороті й своєчасно повертаються. Адже несвоєчасно повернені борги тягнуть за собою штрафи, санкції, а це, в свою чергу, призводить до погіршення фінансового стану підприємства. Тому недостатньо проаналізувати структуру позикових коштів, треба також вивчити склад, установити момент виникнення заборгованості, суми сплачених санкцій за прострочені зобов’язання. Якщо серед залучених коштів є довгострокові кредити, аудитору бажано знати строки повернення такої позики, оскільки від цього залежить фінансовий стан підприємства.

Здійснюючи аналіз кредиторської заборгованості, необхідно її порівняти суми з дебіторською заборгованістю. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість Цей момент дуже важливий для зовнішніх користувачів інформації (банків, постачальників, інвесторів, власників, акціонерів) при вивченні ступеня фінансового ризику, а для керівництва клієнта – при встановленні перспективного варіанта ор_алізації фінансів.

Після проведення дослідження звітності клієнта одержані висновки за окремими показниками – аналіз фінансового ризику клієнта, динаміка структури власного капіталу, динаміка структури залученого капіталу, результативність експлуатації капіталу – узагальнюються в анкеті, на основі якої складається загальний висновок про досліджувану звітність. До анкети можуть включатися й інші показники, які аудитор вважатиме за доцільне дослідити.

Лише після вивчення фінансового стану клієнта аудиторська фірма може зробити певні висновки стосовно підписання з ним договору. У разі, якщо в результаті такого аналізу аудитор бачить, що для проведення повноцінної перевірки клієнт повинен поновити свій бухгалтерський облік, або вже на стадії обстеження виявлено, що позитивного висновку аудитор дати не може, або виникають сумніви в тому, що клієнт готовий надати аудитору всю необхідну документацію, чи виникають сумніви у платоспроможності клієнта, то керівникові аудиторської фірми слід подумати, чи варто підсумовувати договір із таким клієнтом.

При роботі з постійним клієнтом інформацію про його економічну діяльність отримують із постійної документації клієнта, робочих документів за минулий рік, фінансових кошторисів за минулий рік, проміжної фінансової звітності клієнта за поточний рік, інформації аудиторської групи, яка протягом року працювала з клієнтом буде підписаний.

Після того, як аудиторська фірма вирішила працювати з обраним клієнтом, вона повинна встановити трудомісткість роботи, визначитися з термінами її проведення, підібрати кадри для проведення аудиту з урахуванням знань галузі клієнта і досвіду персоналу.

Під час проведення аудиторської перевірки підприємство, що замовляє аудит має право:

а) отримувати від аудитора (аудиторської фірми) повну інформацію про вимоги законодавства, що стосуються проведення аудиторської перевірки;

б) бути ознайомленим з висновком аудитора (аудиторської фірми) та отримувати інформацію про нормативні акти, на яких ґрунтуються зауваження і висновки аудитора (аудиторської фірми).

Під час проведення аудиту замовник зобов’язаний:

а) створити аудитору (аудиторській, фірмі) умови для своєчасного і повного проведення аудиту, надати всю документацію, необхідну для його проведення, а також надати на прохання аудитора (аудиторської фірми) роз’яснення і пояснення в усній і письмовій формі;

б) оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою відхилення в порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

в) надавати допомогу аудитору в своєчасному та повному проведенні

аудиту.

Окрім наведених вище зобов’язань, підприємство, що підлягає аудиту,

не вправі ухилятись чи протистояти його проведенню і зобов’язане укладати договори на проведення обов’язкового аудиту з аудиторськими фірмами в терміни, встановлені законодавством.

Висновки

На основі всього вище сказаного щодо порядку попереднього обстеження клієнта, можна зробити наступні висновки:

1. Аудиторські фірми та аудитори приділяють значну увагу питанням вибору клієнта. Проводити виважену політику відносно оцінки потенційних клієнтів необхідно для зниження ризику, пов'язаного з неплатоспроможністю замовника.

2. При виборі нових клієнтів необхідно ознайомитися з фінансовою інформацією про клієнта, річними та проміжними звітами, різного роду документацією тощо. Найбільш цінне джерело інформації – це аудитор, послугами якого раніше користувався потенційний клієнт.

3. Найголовнішими видами інформації, які бажано отримати аудитору в процесі ознайомлення з підприємством-замовником є: суть, галузь діяльності підприємства, структура підприємства, загальна схема організації роботи підприємства, наявність внутрішнього контролю.

6. При обстеженні підприємства слід проаналізувати його фінансовий стан і в першу чергу визначити відношення власного капіталу до залученого.7. Здійснюючи аналіз кредиторської заборгованості, необхідно її порівняти суми з дебіторською заборгованістю. Якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість Цей момент дуже важливий для зовнішніх користувачів інформації при вивченні ступеня фінансового ризику, а для керівництва клієнта – при встановленні перспективного варіанта організації фінансів.

8. Після вивчення фінансового стану клієнта аудиторська фірма може зробити певні висновки стосовно підписання з ним договору.

9. Якщо потенційний клієнт відповідає основним вимогам, аудиторська фірма готує лист-зобов’язання, який надсилає клієнту.

10. Лист-зобов’язання аудиторської фірми містить згоду на проведення аудиту, надсилається господарюючому суб’єкту до моменту укладання договору та виступає офіційним документом-відповіддю, що встановлює взаємовідносини між клієнтом і аудитором.

11. Після того, як аудиторська фірма вирішила працювати з обраним клієнтом, вона повинна встановити трудомісткість роботи, визначитися з термінами її проведення, підібрати кадри для проведення аудиту з урахуванням знань галузі клієнта і досвіду персоналу.

12. Під час проведення аудиту замовник зобов’язаний: створити аудитору умови для своєчасного і повного проведення аудиту, надати всю документацію, необхідну для його проведення, а також надати на прохання аудитора (аудиторської фірми) роз’яснення і пояснення в усній і письмовій формі; оперативно усувати виявлені аудиторською перевіркою відхилення в порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; надавати допомогу аудитору в своєчасному та повному проведенні аудиту.

Список використаної літератури

1. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник / А.Г. Загородній, М.В. Корягін, А.В.Єлісєєв, Л.М. Полякова та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 456 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Обпік і аудит» вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. – Житомир: ПП. «Рута», 2002. - 672 с.

3. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Вид. 2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292 с.

4. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 402 с.

5. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В., Організація і методика аудиту: Навч. посіб. – 2-е вид. – К.: Каравела, 2005. – 560 с.

6. Савченко В.Я. Аудит. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 322 с.

Додаток 1

Лист-зобов 'язання про згоду на проведення аудиту

Раді директорів ЗАТ «Рівне-Борошно»

Від « 7 » листопада 2007 р.

Ваші пропозиції про проведення аудиту достовірності інформації фінансової звітності нами прийняті. Згідно з національними нормативами аудиту України перевірці підлягатимуть баланс, додатки балансу, звіти про фінансові результати та їх використання, регістри бухгалтерського обліку і первинні документи. Аудит проводиться нами відповідно до чинного законодавства України.