15834 (Ревізія розрахункових операцій на підприємстві), страница 2

коштів та ресурсів, що в свою чергу призведе до отримання очікуваного прибутку у вигляді дивідендів на вкладені паї.

3. Ревізія розрахунків з постачальниками,

покупцями та іншими дебіторами і кредиторами.

Реальність фінансової звітності може бути забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх статей. А тому ревізор починає з інвентаризації та перевірки стану розрахунків, аналізуючи матеріали інвентаризації. Інвентаризації розрахунків полягає у виявленні залишків сум на рахунках. У акті наслідків інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості і безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків повинна додаватися довідка з зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість ревізору, зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків, за якими встановлені різні розходження.

Розрізняють наступні категорії дебіторської і кредиторської заборгованості:

поточна;

неоплачена в строк;

заборгованість зі строком давності, що минув;

спірна, безнадійна.

Ревізія починається з інвентаризації розрахунків з постачальниками і покупцями.

За кожним дебітором і кредитором слід встановити дату утворення боргу (додаток Л), причини виникнення заборгованість, винних осіб і заходи, що вживається для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, преданих у суд або арбітраж, рішення, прийняті відносно них.

Особливу увагу ревізору доцільно звернути на випадки приховування на рахунках дебіторів і кредиторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів та інших втрат, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.

На практиці трапляються випадки привласнення товарно-матеріальних цінностей, недовантажених постачальниками порівняно з супровідними документами або не повністю оприбуткованих покупцями.

Основним документом, який визначає правовий режим розрахункових взаємовідносин постачальників і підприємств–споживачів щодо поставки товарів народного споживання, а також підрядчиків, є договір. Перевірці розрахунків з кожним постачальником в підрядчиком повинно передувати вивчення наявності договірних основ таких взаємовідносин, у ході якого встановлюють юридичну обгрунтованість, правильність оформлення договорів, планів фінансування, проектно-кошторисної документації, титульних списків. Особливо ефективним є контроль за вказаними операціями на переддоговірній стадії їх виникнення, що повинні забезпечити насамперед керівник і головний бухгалтер підприємства.

При перевірці вказаних питань безпосередньо вивчають розрахункові операції з кожним постачальником і підрядником. Для цього шляхом перевірки записів за журналом – ордером №6 з рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”(додаток И-1) і розрахунково-платіжними документами виявляють дату виникнення і характер кожної операції, поставки, обгрунтованість застосування цін, тарифів і надбавок, своєчасність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей, своєчасність і обгрунтованість пред’явлення претензій і своєчасність розрахунків. У разі необхідності можна застосувати контрольну інвентаризацію матеріальних цінностей, що поступили, зустрічну звірку розрахунково-платіжних документів і документів щодо оприбуткування цих цінностей, зустрічну звірку документів і записів на об’єкті ревізії і у постачальника, опитування посадових осіб, їх письмові пояснення тощо.

У всіх випадках доцільно звертати увагу на реальність кредиторської та дебіторської заборгованості постачальникам, її відповідність даним періодичної і річної фінансової звітності (додаток А, Б) і Головної книги (додаток К).

Обов’язково по заборгованості з кожним постачальником виявляють дотримання строків позовної давності. Під час ревізії розрахунків з постачальниками і покупцями, як правило, застосовують спосіб вибіркової перевірки документів і записів у облікових реєстрах.

Ревізору слід встановити правильність відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Для цього зіставляють залишки по кожному виду розрахунків на одну і ту ж дату за даними аналітичного обліку з залишками по синтетичного рахунку №631 “ Розрахунки з вітчизняними постачальниками ”, Головної книги і фінансової звітності. У випадку розходжень слід перевірити реальність і документальну обгрунтованість заборгованості по кожному постачальнику. Такі розходження можуть бути внаслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результатом зловживань

У випадку виявлення безнадійної заборгованості, у позові якої суд відмовив, слід виявити мотиви відмови, і обгрунтованість позову. Виявлені факти нестягненої простроченої дебіторської заборгованості і порушень розрахункової дисципліни бажано узагальнити у нагромаджувальній відомості (детальніше розгляд простроченої дебіторської заборгованості наводиться у питанні № 4).

На основі транспортних документів, а також проведених актів звірки (додаток И) з ревізор встановлює повноту і своєчасність оприбуткування або списання у витрати товарно-матеріальних цінностей. Контролюється також і журнал реєстрації використаних доручень. Перевіряють чи товар фактично оприбуткований на підприємстві, чи здано звіт у бухгалтерію і чи зроблений на його підставі запис у реєстр аналітичного обліку.

Перевірені документи, записи у регістрах бухгалтерського обліку ревізор відмічає, після чого переконується у правильності підсумків і сальдо у облікових реєстрах за період, що підлягає ревізії.

Ще одним важливим моментом ревізії є ревізія розрахунків з бюджетом. Існуюча в Україні податкова служба покликана здійснювати жорсткий контроль за правильність вирахування сум платежів і своєчасністю їх перерахування у доход державного бюджету.

Загальними питаннями, що мають перевірятися при проведенні ревізії розрахунків із бюджетом, є:

• повнота і правильність визначення баз оподаткування;

• правильність застосування ставок податків і інших платежів, а також арифметичних підрахунків при нарахуванні платежів;

• законність і обгрунтованість застосування пільг при сплаті податків у бюджет і

• повнота і своєчасність сплати платежів у бюджет;

• правильність відображення бухгалтерських проведень по нарахуванню і сплаті платежів;

• правильність відображення і своєчасність подання в податкову адміністрацію форм звітності по видах платежів;

• правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку та записів у головній книзі і балансі підприємства.

Під час ревізії розрахунків з бюджетом за податками і платежами особливу увагу ревізор звертає на порядок ведення податкового обліку, в тому числі правильність та законність визнання витрат та доходів валовими. Основним предметом дослідження тут є бухгалтерські розрахунки, книги обліку придбання та продажу товарів.

В разі виявлення прострочки ревізор повинен встановити її причину, а також на чий рахунок було віднесено суму нарахованої пені та штрафів і які заходи прийняті до осіб, винних у несвоєчасному перерахуванні коштів.

4. Перевірка претензійних сум і правильність списання дебіторської та кредиторської заборгованості.

Заборгованість по претензіям і заборгованість, списана на збитки, перевіряється суцільним способом. По кожній сумі такої заборгованості слід перевірити

• чи правильно віднесені суми на рахунок дебіторів по претензіям і чи підтверджені претензії відповідними документами по претензіях до транспортних організацій — наявність комерційних актів на нестачу товарів або відповідних поміток на транспортних накладних, до постачальників — наявність правильно оформлених актів

• реальність щодо одержаних сум, віднесених на рахунок дебіторів по претензіям

• правильність і своєчасність оформлення претензій і пред’явлення позовів. Слід мати на увазі, що відповідальність за оформлення претензійних документів покладена на керівника і головного бухгалтера організації (підприємства)

• як здійснюється контроль за своєчасністю пред’явлення рекламацій і позовів, за строками проходження позовів у судах і арбітражах, а також стягненням боргів по виконавчих документах

• які рішення прийнято по претензійних справах в органах суду і арбітражу. У разі відмови або неповного задоволення позовів слід вивчити причини і виявити винних осіб у нанесенні організації матеріальної шкоди

• чи дотримується встановлений Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства” порядок списання на фінансові результати сум дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною

• чи є у наявності по кожній списаній сумі всі необхідні підтвердження.

Безнадійна заборгованість — заборгованість, яка відповідає будь-якій з прелічених ознак

• заборгованість за зобов’язаннями, термін позовної давності по якій минув

• заборгованість, яка не погашена внаслідок нестачі майна фізичної або юридичної особи, визнаної банкрутом за порядком, установленим законодавством, або юридичної особи, яка ліквідується

• заборгованість, яка не погашена внаслідок нестачі коштів, отриманих від реалізації на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого під заставу як забезпечення цієї заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора за примусовим стягненням іншого майна позичальника не дозволить в повному обсязі покрити заборгованість

• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з форс -мажорними обставинами, підтвердженими за встановленим порядком

• прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також установлених у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

В цій ситуації слід звернути увагу на правильність віднесення сум безнадійної заборгованості на валові витрати, а також на відповідність і законність порядку врегулювання такої заборгованості (додаток М ).

По всіх безнадійних боргах (що рахуються на балансі і списаних на фінансовий результат) слід встановити, чому така заборгованість стала можливою, хто у цьому винний і прийняти заходи щодо покарання за законом і відшкодуванню нанесеної шкоди. Усі суми незаконно і необгрунтовано віднесені на фінансовий результат повинні бути відновлені за належністю і стягнені, якщо строк позовної давності дозволяє.

Ретельна перевірка законності і обгрунтованості пред’явлених претензій, особливо по виявлених під час приймання від постачальника вантажів, нестачах, втратах у дорозі, пересортицях, розходженнях щодо якості і сортності продукції, а також уважне вивчення наслідків розгляду цих претензій у відповідних інстанціях і причини відмови у задоволенні позовів відносно них дозволяють ревізору виявити завуальовані крадіжки та інші зловживання.

Основною причиною списання на фінансові результати дебіторської заборгованості найчастіше буває закінчення строку позовної давності. Такі борги іноді довго числяться на балансі як дебіторська заборгованість. Їх можна виявити за незмінності сальдо і відсутності протягом тривалого часу оборотів на особовому рахунку або в оборотній відомості якого-небудь дебітора. До списання на фінансові результати дебіторської заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності повинні бути обов’язково звірені розрахунки і оформлений відповідний акт.

При вирішенні питань стосовно строків давності слід керуватися ст.71 Цивільного кодексу України. Ним визначені такі строки позовної давності. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється у три роки.

Скорочені строки давності тривалістю шість місяців передбачені ст.72 Цивільного кодексу України

• про стягнення неустойки ( штрафу, пені)

• про недоліки проданих речей (ст.237 цього Кодексу)

• що випливають з поставки продукції неналежної якості (ст.249 цього Кодексу)

• про виявлені недоліки у роботі, виконаній за договором підряду (ст.343 цього Кодексу)

• про недоліки у роботі, виконаній за договором побутового замовлення (ст.350 цього Кодексу)

Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли юридична особа узнала або повинна була узнати про порушення свого права.

Існують декілька претензій

• до постачальника і підрядників за виявлені під час перевірки їх рахунків завищення обсягів виконаних робіт, недопоставку матеріальних цінностей, завищення цін і тарифів, завищення сум внаслідок арифметичних помилок, за невідповідність якості товарів стандартам або технічним умовам, за простої з вини постачальника

• до транспортних організацій за нестачу вантажів понад норми природного убутку, утворену у дорозі, і за зайво сплачені суми під час перевезення вантажів

• за санкції (штрафи, пені, неустойки) за недодержання договірних умов, визнані платниками або присуджені судом

• до банків відносно сум , помилково списаних з розрахункового, валютного і інших рахунків.

Оскільки цей етап ревізії є особливо важким і проблематичним із-за зіткнення інтересів кількох сторін, тому його вирішенню слід виділити більше уваги, особливо якщо її наявність викликає появу витрат на погашення пені або штрафу за прострочення платежу (наприклад по розрахунках за податками та платежами до бюджету).

5. Перевірка заборгованості по нестачам і крадіжкам.

У Конституції записано, що кожен зобов’язаний відшкодовувати нанесені ним збитки.