14811 (Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "ботаника" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "ботаника и сельское хоз-во" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "14811"
Текст 4 страницы из документа "14811"
Перетравність органічної речовини була найвищою у зерносінажі, заготовленому з тритикале – 75,8±1,13, проте перетравність протеїну кращою була у пшенично-виковому кормі – 77,1±0,83 (табл. 6). У цілому, всі інші поживні речовини мали достатньо високий рівень перетравності, що позитивно впливало на енергетичну ефективність виробництва цього виду корму. Було встановлено, що найбільший вихід к.од. з 1 га був у тритикале-виковому зерносінажі, порівняно з житньо-виковим вище на 9,4%, а пшенично-виковим – на 17,9%.
Таблиця 6
Фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин зерносінажів, агрофон (NPK)45, %
| Сировина для зерносінажу | Суха речовина | Органічна сировина | Жир | Протеїн | Клітко-вина | БЕР |
| Озима пшениця | 72,5±0,98 | 74,5±1,04 | 89,2±1,21 | 69,2±0,94 | 63,3±1,13 | 79,9±1,08 |
| Озима пшениця + озима вика | 68,0±0,91 | 69,9±0,77 | 85,9±1,07 | 77,1±0,83 | 64,5±0,90 | 70,5±1,21 |
| Озиме жито | 62,3±0,96 | 64,2±1,18 | 85,4±1,18 | 62,3±0,97 | 64,8±1,20 | 70,9±0,97 |
| Озиме жито + озима вика | 72,8±1,14 | 74,1±1,21 | 89,1±0,99 | 73,8±0,99 | 68,5±1,11 | 78,0±1,18 |
| Озиме тритикале | 67,8±1,09 | 75,8±1,13 | 85,5±1,22 | 64,4±1,06 | 66,7±1,17 | 73,5±1,08 |
| Озиме тритикале + озима вика | 70,1±1,18 | 69,8±1,19 | 87,4±1,20 | 75,3±1,17 | 67,9±1,21 | 75,3±1,13 |
З метою підвищення якості корму з ярих зернофуражних культур була застосована технологія заготівлі силосу з підвищеним вмістом сухої речовини шляхом часткового зів’ялювання скошеної маси у полі.
За даними таблиці 7 та враховуючи зростання енергозатрат на подрібнення корму по мірі збільшення у ньому вмісту сухої речовини, є підстави зробити висновок про те, що при силосуванні 4-компонентної суміші ярих зернофуражних культур кращі результати можна одержати за вологості силосної маси 58-65%.
За показниками КПО, енергозбереження, енергоємності виробництва, енергетичних коефіцієнтів пріоритетними кормовими культурами та сумішками при створенні сталої і ефективної кормової бази у молочному скотарстві були: серед озимих культур – сумішка з тритикале та вики, серед ярих культур – сумішка з ячменю, вівса, гороху та вики. Сумішка з кукурудзи і сої мала абсолютну перевагу над іншими культурами і сумішками, оскільки була найбільш врожайною за зеленою масою, виходом з 1 га кормових і кормо-протеїнових одиниць за помірних затрат сукупної енергії з розрахунку на одиницю цих речовин. Ця сумішка характеризувалася найвищими показниками виходу з 1 га валової, обмінної енергії за помірного енергетичного коефіцієнту, коефіцієнту енергетичної ефективності і прирощення валової енергії на одиниці земельної площі.
Таблиця 7
Характеристика консервованих кормів за кислотністю у зв’язку з вологістю вихідної сировини (ячмінь+овес+горох+вика)
| Вологість вихідної маси | рH | Аміак, г/кг | Всього кислот, % | Співвідношення кислот | ||
| молочна | оцтова | масляна | ||||
| 79,8 | 3,62 | 1,17 | 2,75 | 72,2 | 27,8 | - |
| 72,1 | 3,65 | 0,93 | 2,61 | 71,3 | 28,7 | - |
| 67,2 | 3,70 | 0,87 | 2,45 | 70,9 | 29,1 | - |
| 65,3 | 4,02 | 0,70 | 2,23 | 66,9 | 33,1 | - |
| 60,3 | 4,20 | 0,62 | 2,10 | 63,3 | 36,7 | - |
| 58,0 | 4,32 | 0,56 | 2,05 | 60,6 | 39,4 | - |
| 50,8 | 4,55 | 0,70 | 1,90 | 54,7 | 45,3 | - |
| 39,7 | 4,87 | 0,84 | 1,21 | 51,1 | 48,9 | - |
Дослідження БАР. Сучасні сорти сої характеризуються різним вмістом ізофлавоноїдів і їх кількість залежить від фази вегетації рослин. Вміст ізофлавоноїдів у вегетативній масі сортів сої, що досліджувалися, у пізні фази розвитку рослин – початку та повного наливу зерна практично однаковий і більший, порівняно з фазою цвітіння, в 1,14 – 1,97 раза. Найбільший вміст ізофлавоноїдів міститься у вегетативній масі сої сорту Фея у фазу початку наливу зерна (рис. 2).
Встановлено, що у вегетативній масі сої сорту „Мрія” у період наливу зерна, а саме у цю фазу вегетації проводили скошування сої на силос, містилося більше 70 біологічно активних речовин фенольної природи, які представлені: флавонами (кемпферолом, кверцетином і їх 3-0-глікозидами); ізофлавонами (даідзеіном, геністеіном, формононетином і біоханіном і їх 7-0-глікозидами); оксикумаринами (скополетином, умбеліфероном, ескулетином); оксикоричними кислотами (хлорогеновою, неохлорогеновою, феруловою і n-кумаровою).
Напевно, з цими речовинами, у першу чергу з ізофлавонами, ототожнюється підвищення жирномолочності корів.
З
аміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос не приводила до зниження запліднення корів і отримання від них життєздатних телят. Навпаки, характер годівлі сприяв скороченню кількості осіменінь на 11,9%, сервіс-період у корів скоротився на 17,1 днів або 28,2%.
Техніко-економічна оцінка застосування ряду соргових культур. Енергетична оцінка вирощування соргових культур показала, що найбільший збір валової енергії одержано на посівах сорго-суданкового гібриду Ювілей 50 – 286,1 ГДж на варіанті без добрив та 338,1 ГДж – на удобрених ділянках. Хоч ця культура була найбільш енергоємною при вирощуванні, проте у зв’язку з високою врожайністю характеризувалася найвищими енергетичними коефіцієнтами, що мало велике практичне значення, переважаючи основну силосну культуру – кукурудзу за цим показником в 1,83 і 1,67 раза, а за коефіцієнтом енергетичної ефективності – в 1,69 і 1,66 раза (табл. 8).
Таблиця 8
Енергетична оцінка вирощування соргових культур і кукурудзи при збиранні їх у молочно-воскову стиглість зерна (середнє за 2002 – 2005 рр.)
| Культури | Агрофони | Витрати сукупної енергії, ГДж | Вихід з 1 га, ц | Вихід з 1 га, ГДж | Енергоємність виробництва 1 ц, ГДж | Енергетичний коефіцієнт | Коефіцієнт енергетичної ефективності | ||||||||||||
| сухої речовини | кормових одиниць | перетравного протеїну | валової енергії | обмінної енергії | сухої речовини | кормових одиниць | перетравного протеїну | ||||||||||||
| Кукурудза | без добрив | 19,3 | 80,9 | 63,6 | 1,4 | 146,4 | 80,1 | 0,24 | 0,30 | 13,8 | 7,2 | 4,2 | |||||||
| (NPK)45 | 24,6 | 98,8 | 82,7 | 2,8 | 180,2 | 101,2 | 0,25 | 0,30 | 8,8 | 7,3 | 4,1 | ||||||||
| Суданська трава | без добрив | 18,5 | 119,4 | 71,4 | 1,2 | 215,7 | 102,7 | 0,16 | 0,26 | 15,4 | 11,6 | 5,6 | |||||||
| (NPK)45 | 24,1 | 131,5 | 89,2 | 3.2 | 236,8 | 121,0 | 0,18 | 0,27 | 7,5 | 9,8 | 5,0 | ||||||||
| Трава Колумба | без добрив | 18,4 | 112,9 | 64,3 | 1,8 | 204,1 | 94,0 | 0,16 | 0,29 | 10,2 | 11,1 | 5,1 | |||||||
| (NPK)45 | 24,2 | 129,7 | 81,4 | 5,0 | 238,2 | 114,6 | 0,19 | 0,30 | 4,8 | 9,8 | 4,7 | ||||||||
| Сорго-суданко-вий гібрид Ювілей 50 | без добрив | 21,6 | 158,0 | 112,3 | 4,0 | 286,1 | 153,4 | 0,14 | 0,19 | 5,4 | 13,2 | 7,1 | |||||||
| (NPK)45 | 27,6 | 187,5 | 143,7 | 5,6 | 338,1 | 189,0 | 0,15 | 0,19 | 4,9 | 12,2 | 6,8 | ||||||||
Проте, високий вміст клітковини у фазу молочно-воскової стиглості (34% і більше на суху речовину) вимагає ретельного балансування раціонів високопродуктивних корів за вмістом цієї речовини та її якістю.
