13779 (Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Інженерне управління у виробничих і обслуговуючих структурах сільськогосподарських товаровиробників", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "ботаника" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "ботаника и сельское хоз-во" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "13779"
Текст 4 страницы из документа "13779"
— місячна тарифна ставка по штатному розкладу;
—
—
— показники класифікатора обсягу якості праці.
Приклад розрахунку.
Тарифна ставка спеціаліста – 630 гривень.
Затрати на техобслуговування МТП:
-
план – 15,0 тис. гривень;
-
факт. – 18,0 тис. гривень.
Обсяг виробітку МТП:
-
факт. – 35,0 тис.ет.га;
-
план – 25,0 тис.ет.га.
Технічна готовність МТП (коефіцієнт):
-
факт – 0,85;
-
план – 0,80.
Якість праці по класифікатору – 1,01.
Дещо інші виробничі показники для нарахування заробітної плати керівникам і спеціалістам служби ремонту техніки та виготовлення деталей. Диференційна заробітна плата їх визначається множенням тарифної ставки на коефіцієнти: виконання договірних обов’язків , виконання прибутку технічної готовності МТП , обліку якості праці спеціалістів по класифікатору :
де
—
—
Приклад розрахунку.
Тарифна ставка спеціаліста – 500 гривень.
Реалізація продукції ремонтної майстерні:
-
план – 425 тис. гривень;
-
факт. – 450 тис. гривень.
Прибуток:
-
факт – 45,0 тис. гривень;
-
план – 40,0 тис. гривень.
Коефіцієнт технічної готовності МТП:
-
факт – 0,85;
-
план – 0,80.
Якість праці по класифікатору – 0,95.
3. Особливості комплектування технікою фермерських та особистих селянських господарств
Інженерний менеджмент в механізації фермерських та селянських господарств, перш за все, направлений на технічне оснащення цих аграрних структур.
Прийняття Законів України: “Про селянське (фермерське) господарство (1991 р.), “Про внесення змін і доповнень до Закону України, про селянське (фермерське) господарство” (1993 р.), “Про оренду землі” (1998 р.), “Про фермерське господарство” (2003 р.), “Про особисте селянське господарство” (2003 р.), та інші, визначило соціально-правову основу для створення і діяльності фермерства в нашій країні. За 1992-2004 рр. кількість фермерських господарств зросла в 20,3 рази (з 2098 до 42533). Поки-що виробнича роль їх в аграрній економіці незначна: фермерські господарства займають до 2% сільськогосподарських угідь і виробляють 3,5% валової продукції сільського господарства. Фермери займаються виробництвом всіх основних видів рослинницької продукції: зерна, цукрових буряків, соняшника, картоплі, овочів, кормів.
В середньому на одне фермерське господарство України припадає 80,4 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 76,3 га ріллі (табл. 5).
Найбільшого розвитку фермерство отримало в південних регіонах України — Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській областях, де чисельність фермерських господарств — по 3…6 тис. на область; найменшого — в Чернігівській, Рівненській, Житомирській областях – по 0,5…0,6 тис.
При середній площі землі селянського (фермерського) господарства в 80 га сільськогосподарських угідь, спостерігаються значні коливання за регіонами — на півдні і сході України (Луганська, Кіровоградська, Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська області) ці площі сільськогосподарських угідь набагато більші — 115…147 га, а на заході України (Закарпатська, Чернівецька області) — найменші — 7…14 га.
Таблиця 5.
Наявність фермерських господарств та кількість землі в їх користуванні (на початок 2005 року)
Регіони | Кількість реєстрованих господарств | Площа землі в користуванні, тис.га | Припадає в середньому на 1 господарство, га | ||
с./г. угідь | в тому числі ріллі | с./г. угідь | в тому числі ріллі | ||
Україна | 42533 | 3420,6 | 3246,1 | 80,4 | 76,3 |
АР Крим | 2016 | 116,5 | 107,9 | 57,8 | 53,5 |
Вінницька | 1322 | 122,2 | 119,2 | 92,5 | 90,2 |
Волинська | 700 | 23,9 | 23,9 | 34,2 | 34,2 |
Дніпропетровська | 3377 | 392,0 | 385,.8 | 116,1 | 114,2 |
Донецька | 1841 | 166,0 | 153,1 | 90,2 | 83,2 |
Житомирська | 641 | 62,1 | 54,7 | 96,9 | 85,3 |
Закарпатська | 1389 | 9,9 | 8,7 | 7,1 | 6,2 |
Запорізька | 2380 | 260,4 | 251,2 | 109,4 | 105,5 |
Івано-Франківська | 558 | 20,3 | 18,2 | 36,4 | 32,6 |
Київська | 1477 | 111,2 | 105,6 | 75,3 | 71,5 |
Кіровоградська | 2677 | 341,4 | 337,3 | 127,5 | 126,0 |
Луганська | 1501 | 225,4 | 193,7 | 149,5 | 129,1 |
Львівська | 1143 | 54,1 | 45,3 | 47,3 | 39,7 |
Миколаївська | 4517 | 255,3 | 249,4 | 56,5 | 55,2 |
Одеська | 6195 | 285,8 | 273,9 | 46,1 | 44,2 |
Полтавська | 1520 | 148,5 | 144,7 | 97,7 | 95,2 |
Рівненська | 491 | 60,6 | 48,2 | 123,4 | 98,1 |
Сумська | 709 | 71,6 | 66,5 | 101,0 | 93,9 |
Тернопільська | 654 | 35,6 | 34,4 | 54,4 | 52,6 |
Харківська | 1329 | 206,2 | 196,5 | 155,2 | 147,8 |
Херсонська | 2737 | 184,5 | 174,2 | 67,4 | 63,7 |
Хмельницька | 1177 | 114,2 | 108,7 | 97,1 | 92,3 |
Черкаська | 1067 | 97,0 | 94,3 | 90,9 | 88,4 |
Чернівецька | 658 | 10,4 | 9,3 | 15,9 | 14,2 |
Чернігівська | 459 | 46,5 | 41,4 | 101,2 | 90,2 |
Проблема недостатньої технічної оснащеності є однією з головних перешкод розвитку та виробничої ефективності нових форм приватного господарювання.
В 2005 році на одне фермерське господарство припадало:
тракторів всіх видів – 0,65;
комбайнів всіх видів – 0,20;
в т.ч. зернозбиральних – 0,15;
сівалок – 0,30;
жаток валкових – 0,04;
всіх енергетичних потужностей – 119,5 к.с.
При обґрунтуванні технічної оснащеності фермерських і особистих селянських господарств слід виходити із створеного вітчизняного машинно-тракторного парку (табл. 6).
Насамперед фермерським вимогам відповідають машини універсального призначення, придатні для використання на порівняно невеликих (до 100 га) земельних угіддях. Такими енергомашинами є універсальні колісні трактори:
0,9 тс — (ХТЗ-3130, Т-40, Т-40АМ);
1,4 тс — (ЮМЗ-6АКЛ, ПМЗ-8073, ПМЗ-8280, МТЗ-80/82);
трактори малої потужності:
0,4 тс — (ХТЗ-1210, Т-012/012Д);
0,6 тс — (Т-30, Т-30А, Т-25А, АТ-1).
Вони призначені для виконання механізованих польових, тракторно-транспортних і вантажних робіт; до них випускаються причіпні та навісні робочі машини і знаряддя для складання агрегатів майже під кожну технологічну операцію по вирощуванню сільськогосподарських культур. Так, з тракторами класу 1,4 тс можуть агрегатуватися понад 120 робочих машин для виконання 36-ти операцій, з тракторами класу 0,9 тс понад 70 машин, а з тракторами класу 0,6 тс – близько 50 машин для виконання 25-ти технологічних операцій. Дещо звужується застосування у фермерському виробництві тракторів класу 0,4 тс через відсутність робочих машин для внесення добрив, передпосівного обробітку ґрунту, сівбі кукурудзи, технічних культур, збирання силосних культур, які повинні агрегатуватися з тракторами цього класу.
Якщо порівняти потребу в парку техніки колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) і змодельованих на його базі окремих фермерських господарств, то, наприклад, в умовах лісостепової зони для ведення фермерського виробництва збільшується: кількість колісних тракторів класів 1,4…0,9…0,6 тс на 49 одиниці, в 4,1 рази), ґрунтообробних машин – на 195 од. (в 12,4 рази), розкидачів добрив – на 88 од. (в 15,7 рази), сівалок – на 74 од. (в 4,5 рази), машин по догляду за посівами – на 151 од. (в 6 разів), навантажувачів – на 77 од. (в 8 разів) і тд.
В структурі тракторного парку колективних господарств трактори модифікації ЮМЗ і МТЗ займали 1/3, а трактори Т-40М; Т-40АМ і Т-25А – 1/5 частину. Тому розвиток фермерського господарювання, робота в умовах ринкових відносин потребують переоцінки позицій по технічній оснащеності цієї категорії сільгосптоваровиробників.