9963 (Вплив малих доз радiацii), страница 5

┌───────┬─────┬───────────┬─────┬──────┐

│ │ ┌─┐ │ │ ┌─┐ │ │

│ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ └─┘ └─┘ └─┘ └─┘ │

│ │

│ ┌─┐ ┌─┐ ┌─┐ ┌─┐ │

│ │ │ │ │ │ │ │ │ │

│ │ └─┘ │ │ └─┘ │ │

└───────┴─────┴───────────┴─────┴──────┘

Тому саме на них проводиться диференцiйований пiдрахунок

кров'яних тiлець. Пiдрахунок робиться у виглядi меандрiв,

щоб уникнути повторення одних i тих же клiтин.

Пiдраховують не менше 25 клiтин (краще по 100) в 4-х

дiлянках вказаних на малюнку. РЕзультат виражають в %.

Замiсть 4-х малих меандрiв, можна без грубоi помилки,

описати 2 великих меандри, тобто злити 2 малих поля вiдцен-

тру з обох сторiн в одне велике, не роблячи розриву в сере-

динi. В такому разi в кожному з обох великих полiв пiдрахо-

вують мiнiмально по 50 клiтин (краще по 100) i результат ви-

ражають в %. Для полегшення розрахункiв використовують еле-

ментарнi механiчнi лiчильнi машини.

2.5 ВИЗНАЧЕННЯ РIВНЯ CD3+,CD4+,CD5+,CD8+ ЛIМФОЦИТIВ У

ПЕРИФЕРИЧНIЙ КРОВI.

1.Кров брали стерильно з лiктьовоi вени вранцi, до вжи-

вання iжi. Лiмфоцити видiляли з гепаринiзованоi кровi цен-

трифугуванням на градiснтi Фiкол-Вiрографiну (густина 1,077

г/мл).

2.1-0,1 млн. лiмфоцитiв в об'смi 50 мкл. вносили в цен-

трифужнi пробiрки i до клiтин додавали 5 мкл. моноклонально-

го антитiла CD8 i iнкубували 30-45 хв. при +4 С.

3.Додавали 150 мкл. розчину Хенкса i центрифугували 5

хв. при g 200.

4.Вилучали супернатант. Потiм вносили 50 мкл. розчину

Хенкса, клiтини суспендували, додавали 150 мкл. розчину Хен-

кса i центрифугували 5 хв. при g 200.

5.Вилучали супернатант. До осаду вiдмитих клiтин дода-

вали 50 мкл. F(ab)2-Фрагментiв овечих антитiл до Ig мишi,

помiчених ФIТЦ i розбавлиних 1:100. Для розведення викорис-

товували фiзрозчин, забуферений фосфатом (РВS), що мiстиь

0,5% желатину i 0,5% азиду натрiю. Клiтини суспензували i

iнкубували 30 хв. при 4 С.

6.Клiтини 2 рази вiдмивали як указано в п.п.3-4.

7.Пiсля остаточного видалення супернатанту клiтини ви-

носили на предметне скельце i помiщали в пари формалiну для

фiксацii на 10-1 хв. Мiченi клiтини аналiзували з допомогою

мiкроскопу з люмiнiсцентною насадкою ЛН-30МС. Статистичну

обробку матерiалiв проводили звикористанням методики Андрю-

щенко.

2.6 СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА ДАНИХ

Одержанi цифровi результати були обробленi методом

варiацiйноi статистики по Стьюденту за допомогою програми

складеноi аспiрантом кафедри алгебри Андрущенко. Оскiльки

програма написана на мовi Ассемблер, то датиii ропечатку не-

мас можливостi, а тому нижче наводиться, як приклад, ре-

зультат обробки даних цiсю програмою.

Розрахунок основних характеристик вибiрки

-----------------------------------------

Показник: cd

1. 2.00000

2. 3.00000

3. 7.00000

4. 8.00000

Середне арифметичне - 5.000

Дисперсiя - 75.111

Середне квадратичне вiдхилення - 2.944

Похибка середнього арифметичного - 1.472

Коефiцiент варiацii - 58.878 %

Коефiцiент асиметрii - 0.000

Ексцес - -0.417

Програма оброблялася на ПЕОМ IBM PC/XT 286

_@ 3. СТАН КЛIТИННОГО IМУНIТЕТУ У

_@ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ СТУДЕНТIВ ЧДУ.

Нами проведене диференцiальне дослiдження показникiв клiтин-

ного iмунiтету у студентiв 4 курсу факультетiв фiзвиховання та

природничого факультету.

Встановлено, що у практично здорових волонтерiв, що нав-

чаються на 4-му курсi факультету фiзвиховання та природничому фа-

культетi показники рiвня лейкоцитiв в периферичнiй кровi статис-

тично достовiрно не вiдрiзняються.(Табл.1).

Табл.N1. Рiвень лейкоцитiв та лiмфоцитiв у практично здорових во-

лонтерiв студентiв 4-го курсу природничого факультету

та факультету фiзвиховання ЧДУ

┌─────┬──────────────────┬───────────┬───────┬──────┬──────┐

│N п/п│Групи пiддослiдних│Показники │Лейко- │Лiмфо-│Лiмфо-│

│ │ │статистич- │ти │цити │цити │

│ │ │ноi обробки│x 10/л │ % │ г/л │

├─────┼──────────────────┼───────────┼───────┼──────┼──────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │ 6,3 │32,5 │1,9 │

│ │волонтери студенти│ б │ 1,27 │12,4 │0,2 │

│ │факультету фiз- │ m │ 0,5 │5,3 │0,1 │

│ │виховання │ n │ 6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼───────────┼───────┼──────┼──────┤

│ 2 │Практично здоровi │ M │ 6,7 │24,5 │1,5 │

│ │волонтери студенти│ б │ 1,4 │9,6 │0,7 │

│ │природничого │ m │ 0,6 │3,8 │0.1 │

│ │факультету │ n │ 6 │6 │6 │

├─────┴──────────────────┼───────────┼───────┼──────┼──────┤

│ │ t │ 0,63 │0,5 │1,3 │

│ │ p │ >0,05 │>0,05 │>0,05 │

└────────────────────────┴───────────┴───────┴──────┴──────┘

Прицьому вiдносна i абсолютна кiлькiсть лiмфоцитiв у пе-

риферичнiй кровi обох груп знаходилась в межах вiковоi норми.

Ми не спостерiгали статистично достовiрних рiзниць рiвня

вiдносноi iабсолютноi кiлькостi лiмфоцитiв.

Вiдомо, що лiмфоцити с гетерогенною популяцiсю. В ос-

таннiй час субпопуляцii диференцiюють по експресii поверхне-

вих маркерiв [ ]

Взасмозв'язок фенотипiчних i функцiональних варiацiй

Т-клiтин реалiзусться через змiну iх рецепторного поля та

експресii молекул, що приймають участь у виконаннi ефектор-

ноi функцii клiтин [ ]

Вiдомо, що для Т-клiтин характерна експресiя Т-клiтин-

них рецепторiв. До таких рецепторiв вiдносяться поверхневi

маркери CD3 [ ]

Експресiя поверхневого маркеру СD5 проявлясться на бiльш

раннiх стадiях розвитку Т-клiтин.

Вiдомо, що навiть претомоцити можуть мати такий фенотип:

CD7+2+1-38+4-8-3-ТКР-

Таким чином поява у кровi лiмфоцитiв, що експресують по-

верхневий маркер CD5, але не експресують СD3, свiдчать про

появу в периферичнiй кровi менш зрiлих лiмфоцитiв. Про поя-

ву в кровi менш зрiлоi субпопуляцii Т-клiтин ми судили по

рiзницi мiж кiлькiстюлiмфоцитiв СD3+ та СD5+.

Нами встановлене статистичнодостовiрне пiдвищення числа

СD5+ лiмфоцитiв у практично здорових волонтерiв, що нав-

чаються на першому курсi факультету фiзичного виховання ЧДУ.

(Табл. N 2).

Табл. N 2. Експресiя СD3- i СD5- антигенiв на

поверхнi лiмфоцитiв периферичноi кровi

практично здорових волонтерiв студентiв

1-го та 4-го курсу факультету фiзичного

виховання ЧДУ.

┌─────┬──────────────────┬────────────┬───────────┬───────────┐

│N п/п│Група пiддослiдних│Показники │СD3+ │ СD 5+ │

│ │ │статис- ├───────────┼─────┬─────┤

│ │ │тичноi │ │ │ │

│ │ │обробки │ % г/л │ % │г/л │

├─────┼──────────────────┼────────────┼─────┬─────┼─────┼─────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │62,3 │1,2 │65 │1,3 │

│ │волонтери студенти│ б │4,4 │0,13 │3,9 │0,19 │

│ │4-го курсу │ m │1,97 │0,05 │1,6 │0,09 │

│ │ │ n │6 │6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼────────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ 2 │Практично здоровi │ M │63,8 │1,05 │69,6 │1,1 │

│ │волонтери студенти│ б │0,97 │0,5 │2,4 │0,6 │

│ │1-го курсу │ m │0,4 │0,2 │0,98 │0,2 │

│ │ │ n │6 │6 │6 │6 │

│─────┴──────────────────┼────────────┼─────┼─────┼─────┼──── │

│ │ t │0,75 │1 │2,6 │1,5 │

│ │ p │>0,05│>0,05│0,05│

└────────────────────────┴────────────┴─────┴─────┴─────┴─────┘

Встановлено вiдсутнiсть статистично достовiрноi рiзницi

в експресii поверхневого маркеру СD + у практично здорових

волонтерiв - студентiв 1-го та 4-го курсiв факультету фiзич-

ного виховання.

4. СТАНКЛIТИННОГО МУНIТЕТУ У ОСIБ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ В ЗОНI

ПОСИЛЕНОГО РАДIАЦIЙНОГО КОНТРОЛЮ.

Дослiджувалися 2 групи осiб проживаючих у зонах посиле-

ного радiацiйного контролю. 1-ша група-студенти 4-го курсу

факультету фiзичного виховання, якi проживають у 4 зонi.

Особливiстю цiсi групи с те, що з 1986 по 1992 рiк во-

ни проживали в мiстах i селах черкаськоi областi, якi вiдно-

сяться до зони посиленого радiацiйного контролю, а з 1992 по

1996 Р. в м. Черкаси. Але всi продукти харчування студенти

привозили у 4-ту зону. Як вiдомо при дiленнi U тепловими

нейтронами спостерiгасться вихiд Сs та Sr. При близьких

перiодах напiврозпаду (28,2 - 30,2 р)допустимий рiвень заб-

руднення чорнозему буде перевищений в 20 разiв.

Зараз все частiше у зв'язку з аварiсю на ЧАЕС проявляс-

ться так званий "вплив малих доз радiацii", що потрапляс в

органiзм з iжею i водою. Головними iзотопами наявними в рос-

линнiй i твармннiй iжi с Сs та Sr. Це -iзотопи, якi не рес-

струються звичайними -лiчильниками. Вони накопичуються в

кiстковiй тканинi i мають тенденцiю до наростання, т.т. у

людини створюсться внутрiшнс джерело випромiнювання, яке ко-

жен день активно травмус iмунну систему. Тому студенти 4-го

курсу навiть не проживаючи в зонi пiдвищеного радiацiйного

контролю отримують свою дозу опромiнення зпродуктами приве-

зеними з дому.

Разом з тим цi студенти вiдчувають позитивний вплив оп-

тима льних фiзичних навантажень.

У зв,язку з вищевказаним стають зрозумiлими отриманiна-

ми результати. (Табл. N 3,4).

Табл. N 3. Рiвень лейкоцитiв та лiмфоцитiв у осiб, що

проживють в зонi посиленого радiацiйного кон-

тролю i практично здорових волонтерiв сту-

дентiв 4-го курсу факультету фiзичного ви-

ховання ЧДУ.

┌────┬──────────────────┬───────────┬──────┬──────┬──────┐

│Nп/п│Групи пiддослiдних│Показники │Лейко-│Лiмфо-│Лiмфо-│

│ │ │статистич- │цити │цити │цити │

│ │ │ноi оброб- │х 10/л│ % │ г/л │

│ │ │робки даних│ │ │ │

├────┼──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │6,3 │32,6 │1,9 │

│ │волонтери студенти│ б │1,27 │12,7 │0,3 │

│ │4-го курсу │ m │0,5 │5,2 │0,1 │

│ │ │ n │6 │6 │6 │

├────┼──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ 2 │Особи,що прожива- │ M │5,9 │34,6 │2,1 │

│ │ють в зонi пiдви- │ б │2,0 │4,9 │0,6 │

│ │щеного радiацiйно-│ m │0,9 │2,1 │0,3 │

│ │го контролю сту- │ n │5 │5 │5 │

│ │денти 4-го курсу │ │ │ │ │

├────┴──────────────────┼───────────┼──────┼──────┼──────┤

│ │ t │0,44 │0,4 │0,3 │

│ │ p │>0,05 │>0,05 │>0,05 │

└────────────────────────┴───────────┴──────┴──────┴──────┘

Табл. N 4 Експресiя CD3 i CD5 -антигенiв на поверхнi

лiмфоцитiв периферичноi кровi практично здоро-

вих волонтерiв студентiв 4-го курсу факультету

фiзичного виховання та iх однокурсникiв, що

проживають в зонi посиленого радiацiйного кон-

тролю.

┌─────┬──────────────────┬──────────┬───────────┬───────────┐

│N п/п│Групи пiддослiдних│Показники │ CD 3+ │ CD 5+ │

│ │ │статистич-├─────┬─────┼─────┬─────┤

│ │ │ноi оброб-│ % │г/л │ % │г/л │

│ │ │ки даних │ │ │ │ │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ 1 │Практично здоровi │ M │62,3 │1,2 │65 │1,3 │

│ │волонтери студенти│ б │4,84 │0,13 │3,9 │0,19 │

│ │4-го курсу факуль-│ m │1,97 │0,05 │1,6 │0,08 │

│ │тету фiзвиховання │ n │6 │6 │6 │6 │

├─────┼──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ 2 │Особи, що прожива-│ M │59,8 │1,2 │63,2 │1,2 │

│ │ють в зонi посиле-│ б │9,6 │0,4 │5,2 │0,4 │

│ │ного радiацiйного │ m │4,2 │0,2 │2,3 │0,2 │

│ │контролю, студенти│ n │5 │5 │5 │5 │

│ │4-го курсу факуль-│ │ │ │ │ │

│ │тету фiзвиховання │ │ │ │ │ │

├─────┴──────────────────┼──────────┼─────┼─────┼─────┼─────┤

│ │ t │1,2 │0,1 │0,6 │0,5 │

│ │ p │>0,05│>0,05│>0,05│>0,05│

└────────────────────────┴──────────┴─────┴─────┴─────┴─────┘

Дослiди переконують в тому, що у студентiв 4-го курсу фа-

культету фiзвиховання, що зазнали хронiчного впливу фак-

торiв аварii на ЧАЕС не постерiгасться статистично дос-

товiрних змiн показникiв клiтинного iмунiтету.

В другiй серii експериментiв дослiджувався стан клiтин-

ного iмунiтету у студентiв 4-го курсу природничого факульте-

ту, що також зазнали впливу малих доз радiацii.

Встановлено,що в цих студентiв iснус рiзниця мiж зрiвнювани-

ми середнiми варiацiйних рядiв iпрактично здорових однокур-

сникiв по показниках вiдносноi кiлькостi CD3+ та CD5+ лiмфо-

цитiв (Табл.N 5).

Однак патологiчнаiонiзуючого випромiнювання може посилю-

ватись iншими патологiчними факторами. Так в якостi цих фак-

торiв може виступати емоцiйний стрес обумовлений наявнiстю

важких теоретичних дисциплiн: бiохiмiя,фiзiологiя,рiзно-