163554 (Ефективність формування і використання фінансових ресурсів державного підприємства), страница 5

Прискорення оборотності оборотних коштів веде до росту обсягів виробництва й реалізації продукції. Підвищення оборотності оборотних коштів зводиться до виявлення результатів і витрат, зв'язаних із збереженням запасів, і підведенню розумного балансу запасів і витрат. Для прискорення оборотності оборотних коштів на підприємстві доцільно:

- планування закупівлі необхідної сировини;

- удосконалювання прогнозування попиту;

- швидка доставка сировини.

При тому, що темп росту запасів складає 78,6 % ( 8513 : 10826).

Доцільно було б зменшити запаси на 18 %. Сума, (18 % від вартості запасів), піде на закупівлю більш високоякісної сировини для більш рентабельнішого асортименту, а інша частина на розрахунок із кредиторами.

Вартість запасів на прогнозний рік складатиме 6980,7 грн.

Після того, як ми підставимо нове значення до коефіцієнта оборотності запасів. Вийде таке прогнозне значення.

К об. зап. 2005 рік = 39587 : 9214,5= 4,3 разів.

К об. зап. на прогнозний рік = 39587 : 8448,35 = 4,7 разів.

Тобто коефіцієнт оборотності збільшився в порівнянні з минулим роком на 9,3 %. Отже, зміна приводить до позитивного впливу на цей коефіцієнт.

Другий захід. Прискорення оборотності оборотного капіталу складається в зменшенні рахунків дебіторів.

Рівень дебіторської заборгованості визначається багатьма факторами: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, прийнятий на підприємстві, система розрахунків і інше. Керування дебіторською заборгованістю припускає насамперед контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення мають добір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах.

Оплата товарів постійним клієнтам звичайно, виробляється в кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів. В економічно розвинутих країнах широко розповсюдженою є схема "2/10 повна 30", що означає, що:

- покупець одержує двопроцентну знижку у випадку оплати отриманого товару протягом десяти днів із початку періоду кредитування;

- покупець оплачує повну вартість товару, якщо оплата відбувається в період з 11 по 30 день кредитного періоду;

- у випадку несплати протягом місяця покупець буде змушений додатково оплатити штраф, величина якого може варіювати в залежності від моменту оплати.

Найбільш уживаними способами впливу на дебіторів із метою погашення заборгованості є напрямок листів, телефонні дзвінки, персональні візити, продаж заборгованості спеціальним організаціям (факторинг).

При збільшенні запланованого випуску продукції на 10 % від поточного розміру, та зниження дебіторської заборгованості на 33 % (завдяки вище переліченим методам впливу) підприємство матиме такий прогнозний вигляд коефіцієнта.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості на прогнозний період = 365334,2 : (3696 + 2686,7)/2 = 14,5 разів на рік,

де 365334,2 грн. - це сума, яка може бути одержана на наступний прогнозний рік від реалізації продукції (за вирахуванням непрямих податків), передбачена відділом маркетингової служби на підприємстві, тобто це чистий доход від реалізації продукції. Сума 2686,7 грн. отримана внаслідок зменшення суми вартості дебіторської заборгованості на 33 %.

Це значить, що підприємство за допомогою дебіторської заборгованості може зробити собі покращення в фінансовому становищі, збільшуючи цим самим свою оборотність, як дебіторської заборгованості так оборотності оборотних активів в цілому.

Третій захід. Спрямований на зменшення поточних зобов’язань.

По-перше, необхідний базовий запас коштів для виконання поточних розрахунків. По-друге, необхідні визначені кошти для покриття непередбачених витрат.

По-третє, доцільно мати визначену величину вільних коштів для забезпечення можливого чи прогнозованого розширення діяльності.

Таким чином, кошти можуть бути отримані від продажу непотрібних запасів та готової продукції на складі.

На період минулого року підприємство має тенденцію до покращення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

В 2004 році цей показник склав 8,5, а в 2005 році даний коефіцієнт дорівнював 15.

Завдяки тому, що підприємство зробило переоцінку майна, цим самим збільшило суму амортизації, а це збільшило собівартість реалізованої продукції. Собівартість в 2004 році складала 42488 грн., в 2005 році 39587 грн.

Кредиторська заборгованість складатиме (з урахуванням зменшення її на 17 %), 945,4, грн. середнє значення її буде 1040,7 грн.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості на прогнозний рік складатиме 31,9. Це у 2,1 рази більше ніж попередній коефіцієнт минулого року.

Отже підприємство, створюючи цей та інші заходи, по зменшенні кредиторської заборгованості, запасів, дебіторської заборгованості, має можливість покращити свою ділову активність, та ще ряд інших коефіцієнтів, такі, як співвідношення позикового та власного капіталу на суму зменшеного поточного зобов’язання, та ряд інших коефіцієнтів фінансової сталості, ліквідності та рентабельності всього капіталу в цілому.

Основний якісний фактор, який впливає на формування прибутку від об’єму реалізації продукції, є співвідношення долі постійних та змінних витрат в загальній сукупності витрат. Це співвідношення характеризується ефектом операційного лівереджу.

Ефект впливу цього фактора на суму прибутку вимірюється показником “сила впливу операційного важеля”. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, зв’язаного з певним підприємством: чим більша сила впливу операційного важеля, тим більше підприємницький риск.

Він показує також на скільки збільшиться прибуток при збільшені об’ємів випуску продукції на один процент.

Прогнозуємо на прогнозний рік збільшити об’єм випуску продукції і виручку на 10 %, то при збільшенні об’єму випуску продукції також збільшується і величина змінних витрат на 10 процентів. При цьому прибуток находиться різницею виручки від реалізації, змінних витрат і постійних витрат. Валова ж маржа розраховується як різниця виручки від реалізації і змінних витрат, які мають пряму залежність від зміни обсягу виробленої продукції ( табл. 3.1 ).

Сила впливу операційного важелю за 2005 рік становить 1,06 (152776,1/144535,5), а на прогнозний період – 1,05 (168053,7/159813,1). Відхилення при цьому становитиме 0,01.

Таблиця 3.1

Операційний аналіз

З отриманих даних видно, що при зміні об’єму випуску продукції на 10 відсотків змінюється і сила впливу операційного важеля. Тобто сила впливу операційного важеля піддається контролю. Сила впливу операційного важеля в значній мірі залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних засобів, тим більша сума постійних витрат а чим більша сума постійних витрат тим сильніше діє операційний важіль і навпаки.

Виходячи із розрахунків на прогнозний період видно, що сила впливу операційного важеля дещо зменшилася від попереднього розрахунку. Це значить, що при збільшені об’ємів випуску продукції на 10 відсотків величина збільшення прибутку відповідно буде 15277,6 грн.

Розрахуємо другий показник операційного лівереджу, показник порогу рентабельності.

Поріг рентабельності = 8240,62 : 0,46 = 17914,39

Як бачимо поріг не змінюється, тобто залишився таким, яким він був в 2005 році (17914,39 = 17914,39).

Виходячи з того, що підприємство зменшує кредиторську заборгованість в прогнозному періоді на 10 %, а також зменшує дебіторську заборгованість на 33 %, це відображається на прогнозному розрахунку. Яким чином це вплине на ефект фінансового лівереджу і рентабельності власних засобів.

Розрахунок ефекту фінансового лівереджу на прогнозний рік проведено з урахуванням десятипроцентного зниження поточних зобов’язань.

Отже, можна сказати, що на підприємстві , практично , несформована ефективна структура капіталу, яка дозволяє виважено максимізувати рівень рентабельності власного капіталу.

ВИСНОВКИ

Актуальність вибраної теми обумовлена тим, що з переходом економіки України до ринкових відносин, підвищується самостійність підприємств, їх економічна і юридична відповідальність. Різко зростає значення фінансової стійкості суб'єктів господарювання. Все це значно збільшує роль раціонального формування і використання фінансових ресурсів підприємства.

Серед основних проблем, з якими на даному етапі зіткнулися українські державні підприємства, особливе місто займає проблема формування та використання фінансових ресурсів.

Згідно з Поддірьогіним, « фінансові ресурси - це частина грошових засобів які є розпорядженні підприємства, а саме грошові фонди та частина грошових засобів в не фондовій формі.

Л.Д. Буряком, котрий вважає, що «фінансові ресурси — це частина грошових коштів суб'єктів господарювання, яка перебуває у їхньому розпорядженні і спрямовується на виробничий, соціальний розвиток, матеріальне заохочення».

Отже, як ми бачимо що в сучасних умовах не існує єдиного підходу щодо визначення сутності поняття «фінансові ресурси». Незважаючи на різноманітність підходів поняття «фінансові ресурси», повинно містити форми їх прояву (фондова або не фондова), напрями використання, а також джерела формування фінансових ресурсів.

Таким чином, основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних фінансових ресурсів належать: статутний капітал, амортизаційні відрахування, резерви накопичені підприємством, валовий дохід та прибуток від різних видів господарської діяльності, ресурси від реалізації майна, інші внески юридичних і фізичних осіб (цільове фінансування, добродійні внески й інше.). До залучених позикових фінансових ресурсів підприємства відносяться: банківські кредити, кредиторська заборгованість, бюджетні асигнування, страхові відшкодування, благодійні внески і т.д.

Таким чином, можна зробити висновок, що дана оцінка комплексу перелічених показників дає змогу визначити, наскільки ефективно використовуються власні і залучені кошти підприємства. Цей аналіз наочно продемонструє конкретні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, адже неефективність призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

Об’єктом дослідження виступає державне підприємство ПДЛП „Полтаваоблагроліс”. При аналізі даного підприємства виявилися це по-перше великий обсяг запасів сировини, внаслідок чого, на підприємстві збільшуються обсяги кредиторської заборгованості, яка спрямована на покриття потреб у власних оборотних активах. Має місце зменшення дебіторської заборгованості.

В цілому можна зробити висновок, що фінансовий стан ПДЛП „Полтаваоблагроліс” є задовільним, хоча існують і деякі недоліки. В основному не досить ефективно використовуються фінансові ресурси на даному підприємстві.

Виходячи з виявлених недоліків на підприємстві, з метою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, підприємству пропонується організувати такі заходи: