115416 (Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Методичне забезпечення вивчення теми "Метали" в 9 класі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "115416"
Текст 5 страницы из документа "115416"
— підготовка вчителя до заліку (визначення змісту та обсягу навчального матеріалу, що виноситься на залік; організація та проведення консультацій);
— підготовка учнів до заліку (організація індивідуальної та самостійної роботи в групах, зосередження уваги на засвоєнні головного, істотного);
— вибір форми проведення заліку та її педагогічна доцільність (письмова перевірка, усне опитування — фронтальне, групове, індивідуальне, самоконтроль, взаємоконтролі);
— диференційований підхід до учнів під час заліку;
— організація та забезпечення дисципліни учнів під час заліку;
— облік рівня навчальних досягнень учнів;
— раціональність технології проведення заліку, дозування часу на опитування одного учня;
— стимулюючий та виховний вплив уроку-заліку на навчально-пізнавальну діяльність учнів, інтерес до вивчення даного предмета;
— підбиття підсумків заліку та визначення форми оголошення його результатів.
Підбиття вчителем підсумків заліку не повинно зводитися лише до виставлення оцінок та їх коментування. Мета вчителя — виявити, як учні засвоїли тему (міцно, глибоко, поверхово), які відповіді були найкращими, яких навичок набули учні в результаті вивчення теми, наскільки вони просунулися вперед у своєму розвитку, які були недоліки у змісті та організації заліку.
Лабораторна робота
Лабораторна робота є одним із видів обов'язкових самостійних робіт учнів. Вона передбачена навчальним планом із низки навчальних предметів і проводиться під керівництвом учителя із застосуванням спеціальних приладів, матеріалів, інструментів та інших засобів навчання.
Лабораторна робота безпосередньо пов'язана з правилами проведення шкільних занять. Вона сприяє реалізації міжпредметних зв'язків, зв'язку теорії з практикою, розвитку інтелектуально-пізнавальної активності учнів. Крім того, проведення лабораторної роботи забезпечує реалізацію єдності пізнавальної та практичної діяльності учнів у процесі вивчення основ наук; залучення низки аналізаторів, які сприяють прискоренню процесу формування наукових знань учнів, умінь використання методів науково-дослідної діяльності [16].
Лабораторна робота — органічна частина навчально-виховного процесу. Вона безпосередньо пов'язана з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів. При цьому повною мірою проявляється роль експерименту як джерела знань та критерію істинності теорії. У процесі лабораторної роботи учні набувають навичок використання приладів, лабораторного обладнання, апаратури, технічних засобів, зокрема, комп'ютерної техніки. Вони оволодівають умінням обробки результатів експерименту та вимірювань; навичками узагальнення та систематизації явищ природи; ознайомлюються з основами техніки та технології процесів сучасного виробництва. Лабораторна робота сприяє формуванню в учнів матеріалістичних поглядів на природу, переконаності у можливості її пізнання; умінь виявляти причинно-наслідкові зв'язки, функціональні залежності між фактами, явищами і процесами. Значну частину лабораторної роботи займають спостереження та експеримент, у тому числі уявний. Уявний експеримент — це аналіз такої ситуації, яку в принципі відтворити неможливо, тобто це форма мислення, в якій реальні моделі замінені ідеалізованими уявленнями про них. Можна сказати, що уявний експеримент — це програвання у людському розумі деяких ідеалізованих ситуацій. Він є ефективним способом реалізації прогностичної функції науки в умовах шкільного експерименту, що здійснюється в процесі лабораторної роботи.
Урок-гра, його характеристика
Формування культури школярів у даний час розглядається в якості однієї з актуальних педагогічних проблем. Підвищенню ефективності цього процесу сприяє оптимальне сполучення традиційних і інноваційних методів, форм і засобів виховання. Так, останнім часом все частіше стали використовуватися ігри біологічного та екологічного змісту. Гра - не розвага і забава, а один із серйозних засобів педагогічного впливу на дітей. Ушинський відзначав, що в грі формуються всі сторони душі людини: його розум, його серце, його воля.
У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ і беруть участь у навколишньому житті.
Не даремно гру називають королевою дитинства. Без гри і романтики дітям жити нудно, нецікаво [3].
Гра виступає одночасно в двох часових вимірах: у теперішньому і в майбутньому. З одного боку, вона дарує щохвилинну радість, задоволенні актуальні невідкладні потреби, з другого - спрямована в майбутнє, оскільки в ній формуються чи закріплюються риси характеру, формуються вміння, розвиваються здібності, необхідні особистості для виконання соціальних, професійних, творчих функцій в майбутньому. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість.
Під час гри діти, як правило, уважні, зосереджені і дисципліновані.
Включення до уроку дидактичних ігор робить процес навчання цікавим створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. У шкільні роки основним видом діяльності дитини стає навчання. Проте гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя.
Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмету. Гра має розглядатися як незамінний важіль розумового розвитку дитини.
Дитячі ігри надзвичайно різноманітні по змісту, характеру, організації, тому їх точна класифікація ускладнена. У сучасній літературі й у практиці розрізняють творчі, ігри й ігри з правилами. Ігри з правилами мають готовий зміст і заздалегідь установлену послідовність дій. Їх можна умовно розділити за способом і характером проведення [5].
Серед ігор з правилами розрізняють:
1. Рухливі ігри: драматичні ігри: виробничі (мисливські, рибальські, скотарські, землеробські і т.д.); побутові (суспільні і сімейні); спортивні ігри.
2. Дидактичні ігри: предметні (в основному, це дидактичні іграшки, матеріали); настільно-друковані (лото, доміно, розрізні картинки, лабіринти, кросворди й ін.); словесні ігри-вправи; ігри-припущення; ігри-загадки; ігри-вікторини ("Що? Де? Коли?", "Поле чудес", "Щасливий випадок" і ін.).
3. Ігри з перевтіленням: рольові – пізнавальні, ділові (прес-конференції, симпозіуми і т.д.), сюжетно-рольові (спектакль, заочна подорож, суд і т.д.), імітаційні, ситуаційні.
4. Комп'ютерні ігри.
У навчальному процесі гру можна застосувати практично на кожнім етапі уроку - при проведенні опитування і закріпленні матеріалу, як домашнє завдання (наприклад, кросворд) або ж як варіант проведення узагальнюючого уроку. Однак ефективність використання гри на уроці досягається лише в сполученні з іншими (неігровими) методами і засобами навчання.
Гра також може з успіхом використовуватися в позаурочній роботі зі школярами і розглядатися як форма, засіб і метод екологічного виховання. Роль гри в екологічному вихованні визначається тим, що вона сприяє розширенню знань дитини про природу, формуванню моральних уявлень; розвиває в дітей здатність пророкувати наслідок; формує в учнів потребу позитивного впливу на природу.
Ігри, використовувані в екологічному вихованні підлітків і юнацтва, різні за формою і змістом: дидактичні ігри, рольової, ділової, імітаційні, гри-вікторини, комп'ютерні; гри-вправи (кросворди, ребуси, чайнворди, шаради, головоломки, анаграми, лото, пояснення прислів'їв і приказок); гри-подорожі ("Подорож по земній кулі з Червоною книгою", "Слідом за водяною краплею" і т.д.); гри-змагання (можуть включати у себе усі вищевказані види ігор або їхні окремі елементи).
Дидактична гра, на думку фахівців, повинна містити вправи, корисні для розумового розвитку дітей і їх виховання. Тут обов'язкова наявність захоплюючої задачі, вирішення якої вимагає розумового зусилля, подолання труднощів. Навчання в грі повинне сполучитися з цікавістю, жартом, гумором. Для складання дидактичних ігор біологічного характеру можна використовувати прислів'я і приказки. З них можна скласти лото. Для цього вибираються прислів'я і приказки, що мають екологічний зміст ("Багато лісу - збережи, мало лісу - посади"; "Не плюй у колодязь - придасться води напитися"; "Одне дерево зрубав - посади сорок"; "Лелека на даху - мир на Землі" і т.д.). Кожне виречення розбивається на дві змістовні частини, що записуються на різних картках. Суть гри: скласти картки таким чином, щоб вийшло прислів'я.
Ігри-вікторини - найбільш розповсюджений і популярний вид ігор, використовуваних у школі. Вікторини складаються за принципом "питання - відповідь" і сьогодні здобувають самі різноманітні форми ("Що? Де? Коли?", "Щасливий випадок", "Брейн-ринг" і ін.) [3].
Рольові ігри - діяльність, у якій діти беруть на себе ролі (функції) дорослих людей і в спеціально створюваних ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і відносини між ними. Учень виступає від імені відповідальної особи: суспільного або політичного діяча, ученого, адміністратора, судді або технічного фахівця. По ходу гри, відповідаючи на питання про сформовану ситуацію, учень вибирає найбільш переконливі факти і явища.
Педагоги рекомендують при виборі теми виходити з реальних, що мали місце в житті фактів. Особливе значення в цьому випадку здобувають різні місцеві, державні і міжнародні події, у яких особливо яскраво виявляються актуальні проблеми охорони природного середовища.
Ділові ігри - метод імітації прийняття управлінських рішень у різних виробничих ситуаціях у ході гри за заданими правилами. Ділові ігри припускають чітке пояснення моделі гри, механізму взаємодії учасників, правил поведінки, а також облік не тільки ступеня підготовки учасників гри, але і їхніх психологічних особливостей. У школі організувати ділову гру важко, тому що її проведення вимагає визначених професійних знань і умінь [2].
Імітаційні ігри останнім часом викликають особливий інтерес учителів. Вони дозволяють моделювати і відтворювати різні явища, процеси, навіть історичний дослід. У динамічній ігровій формі удається виявити віддалені наслідки природної і людської діяльності. Імітаційна гра дозволяє охопити одночасно процеси, що займають у природній природі багато десятиліть, "стиснути" їх у масштабі ігрового часу, одержуючи досить повну картину можливих природних і соціальних процесів. Як правило, ці ігри починаються зі створення умовної ситуації. Потім учитель пропонує змінити якийсь параметр даної моделі і надає учасникам можливість діяти і досліджувати альтернативні варіанти прийняття рішень.
Комп'ютерні ігри. Навчальні програми можна розділити на наступні групи: демонстраційні програми; програми-тренажери; моделюючі програми. Застосування комп'ютера дозволяє вчителеві моделювати складні біологічні, хімічні, екологічні, соціологічні процеси, виділяючи їхні основні моменти.
Практика сучасної школи багата розмаїттям яскравих форм групової діяльності. Вони не мають потреби в тривалій підготовці, в своїй основі гуманистичні і по своїй організації дуже прості, можуть ефективно використовуватися в екологічному вихованні. Н.Е.Щуркова рекомендує наступні види ігор: презентація світу, соціодрама, інтелектуальний аукціон.
Використання всієї розмаїтості ігор у навчальній і виховній роботі підвищує засвоєння знань і формує культуру в цілому. Однак варто пам'ятати, що не існує універсальної гри, придатної абсолютно для всіх учнів. Та сама гра в різних класах проходить по-різному. Необхідна її адаптація до конкретних умов проведення [20].
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ТЕМИ „МЕТАЛИ”
3.1 Тематичне планування теми „Метали”
Тема „Метали” вивчається в 9 класі в середині другого семестру навчального року, на вивчення теми передбачено програмою 22 години. Тематичне планування представлено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Тематичне планування теми „Метали” в 9 класі
| № п/п | Тема уроку | Навчальні цілі | Основні поняття | Демонстрації лабораторні та практичні роботи | Міжпредметні зв`язки | Наочність | |
| 45 | Місце металічних елементів у періодичній системі елементів Д. І Менделєєва та особливості будови їх «томів. Металічний зв'язок. Фізичні та хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот і солей | На основі відомостей про метали як прості речовини, їх характеристики за місцем у періодичній системі та будови атомів розширити та поглибити знання про метали; розглянути особливості металічного зв'язку та пов'язаних з ним фізичних і хімічних властивостей металів | Метали, металічний зв'язок, металічна кристалічна гратка. «усуспільнені» електрони | Демонстрації: зразки металів, кристалічних ґраток: кубічної кубічно-гранецентро-ваної гексагональ-ної | Фізика: будова атома | Періодична система елементів. Зразки міді, алюмінію, цинку | |
| 46 | Місце металічних елементів у періодичній системі та особливості будови їх атомів. Взаємозв'язок металічного зв'язку з фізичними властивостями металів | Розглянути місце металічних елементів у періодичній системі; сформувати вміння передбачити властивості металу залежно від місця елемента в періодичній системі; встановити взаємозв'язок між типом хімічного зв'язку, кристалічною будовою металу та його фізичними властивостями | Металічний зв'язок, кристалічні ґратки; фізичні поняття: а) металічний блиск; б) електро-провідність; в) тепло про-відність; г) пластичність; г) ковкість | Демонстрація: кристалічні грілки металів, їх фізичних властивості | Хімія: теми «Періодичний закон», «Хімічний зв'язок». Фізика: будова атома, фізичні властивості металів | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Зразки металів | |
| 47 | Хімічні властивості металів: взаємодія з киснем, галогенами, сіркою, відношення до води, кислот, солей | Удосконалити вміння складати рівняння реакцій взаємодії металів з простими і складними речовинами, порівняти їх хімічну активність; навчити самостійно робити узагальнення та висновки | Хімічна активність металів, витискуваль-ний ряд металів, окисно-відновні реакції | Демонстрація 8. Хімічні властивості металів. Лабораторна робота № 5. Порівняння хімічної активності металів. Лабораторні досліди № 6: взаємодія металів з розчинами кислот | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Набори реактивів для проведення демонстрацій та лабораторних робіт | ||
| 48 | Метали в природі. Загальні способи добування металів | Ознайомити учнів з поширенням металів у природі та основними способами їх добування, реакціями, що лежать в основі добування металів, галузями застосування | Мінерали, руди, відновлення, металотермія, відновник | Географія: поширення металів у природі | Колекція «Мінерали та гірські породи» | ||
| 49 | Електроліз розплавів солей і лугів. Його суть і застосування | На основі знань про процеси окиснення і відновлення та окисно-відновні реакції ознайомити з окисно-відновним процесом, що відбувається під дією електричного струму на електродах; навчити складати рівняння електролізу розплавів солей і лугів | Окислення, відновлення, електричний струм. електроліз, катіон, аніон, інертні електроди | Демонстрація 9. Електроліз розчину купрум(ІІ) хлориду | Виутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції. Фізика: електричний струм, катод, анод | Прилад для електролізу розчинів солей. Алгоритм рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця «Електроліз» | |
| 50 | Застосування електролізу. Розв'язування задач за хімічними рівняннями | Розглянути галузі застосування електролізу; удосконалити вміння писати рівняння реакцій електролізу розплавів | Гальванопластика | Демонстрації виробів: а) із покриттям одного металу, іншим; б) відбитку, виготовлено-го електролізом | Фізика: електроліз | Алгоритм складання рівнянь електролізу розплавів солей і лугів. Таблиця «Електроліз» | |
| 51 | Корозія металів і способи захисту від корозії | Ознайомити з процесом руйнування металів під впливом умов зовнішнього середовища, суттю цього процесу, що полягає в руйнуванні металів внаслідок втрати ними електронів, та способами захисту | Корозія, інгібітори | Демонстрація: іржаві цвяхи, метали, вкриті іншими металами, фарбою, лаком | Внутрішньо-предметні зв'язки: окисно-відновні реакції | Таблиці: «Корозія металів», «Способи захисту металів від корозії» | |
| 52 | Корозія металів і способи захисту від корозії | На основі знань про корозію металів дати уявлення про сплави як один способів змінити, покращити властивості металів, у тому числі підвищити стійкість проти корозії; виявити рівень навчальних досягнень учнів | Сплав, сплав - механічна суміш, сплав - хімічна спо-лука, твердий розчин, інтерметаліди | Демонстрація: вироби з чавуну і сталі, інші сплави | Колекція «Чавун і сталь» | ||
| 53 | Тематичне оцінювання | ||||||
| 54 | Доменне виробництво чавуну | Розглянути сировину, хімічний склад чавуну, процеси відновлення заліза та утворення сплаву в домні | Шихта, шлак, флюси, кокс, ливарний та переробний чавун | Внутрішньо-предметні зв'язки: процес відновлення | Таблиця «Доменне виробництво чавуну» | ||
| 55 | Способи виробництва сталі | Ознайомити із суттю процесу переробки чавуну на сталь, хімічними реакціями, що лежать в основі переробки та основними способами виробництва сталі | Сталь, легуючі добавки, неіржавіюча сталь, мартенівський спосіб, киснево-конвертерний спосіб, електротермічний спосіб | 1 Демонстрація 10. Модель бессемерівського конвертера | Внутрішньо-предметні зв'язки: процес окиснення | Модель бессемерівського конвертера. Таблиця «Будова електропечі» | |
| 56 | Проблеми безвідхідних виробництв у металургії та охорона довкілля | Розглянути причини шкідливого впливу на довкілля під час виробництва чавуну та сталі | Довкілля, безвідходна металургія | ||||
| 57 | Застосування металів і сплавів у сучасній техніці. Розвиток металургії в Україні | Ознайомити в застосуванням металів та їх сплавів у техніці, їх значенням і для розвитку цивілізації | Залізо і його сплави, алюміній і його і сплави, легуючі добавки, конструкційний матеріал | Географія: розміщення в Україні основних центрів чорної металургії | |||
| 58 | Натрій і Калій як представ-ники лужних металів: будова атомів, поширення в природі, фізичні та хімічні властивості. Добування і застосування | Поглибити знання про метали на прикладі натрію і калію представників найтиповіших металів; навчити порівнювати будову їх атомів, а відповідно і властивості; ознайомити зі способами добування га застосування металів | Електронна формула, радіус атома, електроліз розплавів | Демонстрація 11. Взаємодія натрію з водою і сіркою | Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Натрію і Калію в природі | Карта України. Саморобні таблиці | |
| 59 | Кальцій: будова атома, поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості кальцію. Добування та застосування | На прикладі кальцію розглянути будову і властивості лужноземельних металів, поширення кальцію в природі та його застосування | Електронна формула, мінерали | Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою | Фізика: електроліз. Географія: поширення сполук Кальцію в природі | Саморобна таблиця «Будова атомів елементів Натрію та Калію». Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва | |
| 60 | Сполуки Кальцію: Кальцій оксид та гідроксид кальцію, їх практичне застосування | На прикладі оксиду та гідроксиду Кальцію повторити властивості основних оксидів та лугів | Основний оксид, луг, вапняне молоко, вапняна вода | Демонстрація 12. Взаємодія кальцію та кальцій оксиду з водою | Біологія: біологічна роль Кальцію в організмі людини | Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Карта корисних копалин України | |
| 61 | Алюміній: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості, застосування | Поглибити знання про будову і властивості металів на прикладі представника головної підгрупи VІ групи; ознайомити з властивостями алюмінію як доброго відновника багатьох металів та алюмінотермією | Відновник, алюмінотермія | Демонстрація: вироби з алюмінію — дріт, ложки, виделки, миски, ґудзики, фольга | Географія: поширення сполук Алюмінію в природі | Періодична система хімічних елементів Д.І.Мендєлєєва. Карта корисних копалин України | |
| 62 | Сполуки Алюмінію: оксид і гідроксид Алюмінію, їх амфотерність | Розглянути кислотно-основний характер оксиду та гідроксиду Алюмінію; довести експериментально подвійну хімічну природу цих сполук | Амфор тер-ний оксид, амфотерний гідроксид, модифікації алюміній оксиду: корунд, рубін, сапфір, наждак | Демонстрація 13. Демонстрація механічної міцності оксидної плівки алюмінію. Лабораторна робота № 7. Добування алюміній гідроксиду та доведення його амфотерності | Географія: поширення природних сполук Алюмінію | Таблиця «Застосування алюмінію та його сполук» | |
| 63 | Ферум: будова атома, поширення в природі Фізичні та хімічні властивості заліза, застосування | Розглянути особливості будови атома Феруму як елемента побічної підгрупи періодичної системи, розміщення електронів на енергетичних рівнях відповідно до утворення сполук Феруму; ознайомити з фізичними та хімічними властивостями простої речовини заліза та галузями її застосування | Електронна конфігурація, сполуки феруму в ступені окиснення +2, +3 | Демонстрація 14. Спалювання заліза в кисні Демонстрація виробів із заліза та його сплавів | Біологія: фізіологічна дія Феруму в рослинних і тваринних організмах та організмі людини. Географія: поширення сполук Феруму в природі | Періодична система хімічних елементів Д.І. Менде-лєєва. Таблиця «Застосуван-ня заліза» | |
| 64 | Сполуки Феруму: оксиди феруму (ІІ) та феруму (ІІІ); гідроксиди феруму(ІІ) та феруму(ІІІ). Солі Феруму | Розглянути особливості сполук Феруму, експериментально довести їх характер та властивості | Ферум(ІІ) оксид, ферум(ІІІ) оксид ферум(ІІ) гідроксид; фсрум(ІІІ) гідроксид, солі Феруму | Лабораторна робота № 8. Добування гідроксидів Феруму і їх взаємодія з кислотами | Таблиця розчинності кислот, основ і солей у воді | ||
| 65 | Розв'язування розрахункових задач | Удосконалити вміння розв'язувати задачі за рівняннями реакцій | |||||
| 66 | Практична робота № 4. Розв'язування експеримента-льних задач з теми «Метали» | Перевірити практичні вміння та навички з розв'язування експериментальних задач. Допуск до тематичного опитування | Генетичний зв'язок між класами неорганічних речовин, йонні рівняння | Практична робота № 4 | Внутрішньо-предметні зв'язки: якісні реакції на катіони та аніони | Саморобна таблиця якісних реакцій | |
| 67 | Тематичне оцінювання з теми «Натрій, Калій, Кальцій, Алюміній, Ферум | Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів з теми | |||||
Тематичне планування теми „Метали” в школах з поглибленим вивченням хімії включає на 5 годин більше, тобто тема розрахована на 27 годин. В школах фізико-математичного та гуманітарного профілю на вивчення теми „Метали” в 9 класі відводиться 17 годин.
