115416 (617521), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Відповідно до запропонованого тематичного планування розроблено уроки. Нетрадиційний урок з теми „Загальні відомості про метали”, традиційний урок на тему „Ферум: його сполуки, властивості та застосування” урок з використанням лабораторних робіт на тему „Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг”.

3.2 Методична розробка нетрадиційного уроку з теми „Загальні відомості про метали”

Мета уроку: виявити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу; формувати інтерес до здобуття знань у галузі хімії; виховувати дружні стосунки між учнями, культуру спілкування.

Методи роботи: дидактична гра.

Опорні знання, які підлягають контролю:

— будова атомів металів;

— розміщення металів у періодичній системі хімічних елементів;

— властивості елементів металів;

— будова кристалічної ґратки простих речовин металів;

— властивості простих речовин металів: фізичні та хімічні;

— поширення в природі;

— застосування;

— методи добування.

Хід уроку

І. Організаційний момент (3 хв.).

Клас поділяється на три групи: дві команди гравців і одна команда вболівальників з правом брати участь у конкурсах. Обирається журі з трьох учнів (по одному на команду для фіксування балів кожного учня). Команди формуються із 5—6 учнів, які самі обирають капітана.

Учитель веде гру. На дошці записаний девіз: «Життя людське схоже на залізо: якщо його використовувати — воно зношується, а якщо ні — то воно іржавіє» (римський письменник Катон Старший).

ІІ. Основна частина.

Проведення конкурсів.

1. Конкурс — «Девіз». Придумати девіз своїй команді, використовуючи ключові слова: перша команда — «залізний меч», друга команда — «сталевий клинок». У девізі повинні бути згадані фізичні властивості металів.

2. Конкурс капітанів.

1. Чим відрізняються поняття: елемент-метал і проста речовина — метал?

2. Скільки елементів-металів у періодичній системі?

3. З якого металу виготовляли обладунки середньовічних рицарів? Як перевіряли їх якість? (із заліза; майстер одягав на себе обладунки і замовник влаштовував поєдинок. Якщо обладунки були неякісні, майстер міг загинути в поєдинку.)

3. Конкурс «Хто більше?». Команди по черзі називають елементи, які є найяскравішими представниками різних фізичних властивостей металів.

4. Конкурс «Етимологічний».

1. Назви яких міст України утворені від назв металів?

2. Які елементи названі на честь учених, богів, країн, планет? Вказати місце цих елементів у періодичній системі.

5. Конкурс «Хімічні рівняння». Назвати хімічні властивості простих речовин, написати рівняння хімічних реакцій.

На закритих від класу дошках команди одночасно записують рівняння.

6. Конкурс «Пантоміма».

За допомогою пантоміми команди розкривають сутність хімічного зв'язку в кристалічній гратці металів.

7. Бліц-турнір.

1. Метод добування лужних та лужноземельних металів.

2. У складі яких класів неорганічних речовин метали зустрічаються в природі? Від чого це залежить?

3. Три найпоширеніші на Землі металічні елементи.

4. Дати визначення понять:

а) відновника;

б) електрохімічного ряду напруг металів;

г) сплаву;

є) чавуну;

є) сталі.

5. Хто з учених першим запропонував виплавляти сталь з pyди минаючи чавун? (Д. Менделєєв.)

8. Конкурс «Термінологічний». Пояснити поняття: випалювання, відновлення, метали-відновники, руда, електрохімічний ряд ц, пруг, активність металів, електроліз, гальванічний елемент.

9. Конкурс «Дивовижне у світі металів».

1. У 20-х pp. XX ст. в США міліонер, не шкодуючи грошей вирішив побудувати шикарну яхту її дно було обшите дорогим монель-металом (70 % нікелю та 30 % міді), а кіль, форштевень і раму виготовили зі сталі. Після завершення облицювальних poбіт яхта «Поклик моря» повністю вийшла з ладу. Чому так трапилося? (У морській воді в підводній частині яхти утворився гальванічний елемент з катодом із монель-металу та анодом зі сталі.)

2. Які архітектурні пам'яти побудувані із заліза? (Колона в Делі, 415 р. н.е.; Атомум, 1958 р. Брюссель, Всесвітня промислова виставка; Ейфелева вежа, 1889 р. Париж, архітектор Г.Ейфель.)

3. Про який метал і чому мінеролог академік О.Ферсман сказав «...він не лише основа всієї планети, головний метал навколишнього середовища, він основа культури і промисловості, він знаряддя війни і мирної праці. І важко в усій таблиці Менделєєва знайти інший елемент, який був би так пов'язаний з минулим, теперішнім і майбутнім людства» (Залізо)

4. Який з благородних металів протягом останніх 20 poків цінується на світовому ринку найвище? (Родій)

3.3 Методична розробка традиційного уроку з теми „Ферум: його сполуки, властивості та застосування”

Крім нетрадиційних форм проведення уроків більшість вчителів основну кількість уроків проводить у традиційній формі. Пропонуємо розробку традиційної форми уроку.

Мета уроку: повторити властивості основних оксидів та основ у світлі теорії електролітичної дисоціації, складання повних і скорочених йонних рівнянь, вивчити властивості ферум оксидів, навчитися визначати в розчинах йони Fе³⁺ за допомогою якісних реакцій, ознайомити з професією хіміка-аналітика.

Тип уроку: одержання нових знань.

Методи уроку: розповідь, бесіда, розв'язання задач, види лабораторних дослідів.

Обладнання: K₄[Fe(CN)₆], FeSO₄ NH₄SCN, FeCl₃, Fe₄(CN)₆, Fe(NO₃)₂, KOH, штативи й обладнання для лабораторного досліду, програма-завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Девіз: «Тільки за допомогою теорії знання, склались у зв'язне ціле, стає науковим знанням» (Бутлеров).

ІІ. Актуалізація опорних знань. Опитування учнів (за картками).

Розповісти про властивості феруму (ІІ) і (III) оксидів.

Скласти сумарні рівняння електролізу FeSO₄. Які процеси відбуваються в катоді й аноді під час електролізу цієї солі? Дати визначення електролізу.

Як протікає гідроліз солі FeCl₃ (ІІ стадії)? Назвати продукти гідролізу й вказати умови його перебігу.

Виконати експериментальне завдання.

Експериментальне завдання.

Визначити за допомогою характерних реакцій, в якій із пробірок містяться розчини солей: ВаСl₂, СrCl₃, CaCl₂, Na₂CO₃.

Як здійснити такі перетворення:

Fe⁰ → Fe³⁺ → Fe²⁺ → Fe(OH)₂ → FeO;

Fe⁰ → FeCl₂ → Fe(OH)₃ → Fe₂(SO₄)₃ → FeCl₃ → Fe(NO₃)₃?

Розв'язати задачу. Скільки утвориться ферум (ІІІ) хлориду, якщо 16 г ферум (ІІІ) оксиду роз чинити в 100 мл 20-відсоткової соляної кислоти густиною 1,1 г/мл?

Скласти рівняння електролітичної дисоціації комплексних солей

K₄[Fe(CN)₆], K₃[Fe(CN)₆].

Фронтальна бесіда з класом.

• Дайте характеристику Феруму за його місцем у періодичній системі хімічних елементів. До якої родини (за будовою атома) належить Ферум?

• Яка роль Феруму в організмі людини? (Коротке повідомлення учня «Арифметика крові»)

• Чому концентровану H₂SO₄ перевозять у стальних цистернах? Скласти рівняння взаємодії Феруму з концентрованою H₂SO₄ під час нагрівання та розставити коефіцієнти методом електронного балансу (учні перевіряють роботи один одного й оцінюють їх).

Відповіді учнів, що працюють біля дошки (оцінює учень-рецензент).

Рольова гра «Чи знаєте ви якісні реакції». Міні-бій «Знавці хімії».

• Як визначити наявність іонів у розчинах солей: Al^3t, Ca²⁺, Na⁺, K⁺, Cr³⁺, NH⁺₄, SO₄²⁺, Fe²⁺, Fe³⁺, SO₃^2-, NO₃^-, СІ^-, CO₃^2-, Zn²⁺?

• При аналізі бокситів необхідно встановити відсотковий уміст домішок Fe в руді. Як визначити наявність Феруму в руді і його відсотковий уміст?

• Яким одним коротким іонним рівнянням можна передати суть цих двох хімічних реакцій:

NaCI + AgNO₃ →NaNO₃ + AgCl↓;

ВаС1₂ + 2AgNO₃→Ba(NO₃)₂ + 2AgCl↓

(Хімічні реакції записані великим шрифтом на ватмані. Після усних відповідей учнів, ведучий рольової гри показує трафарет з відповіддю.

Ag⁺ + Cl^- → AgCl↓.

Наприкінці конкурсу кращим знавцям роздають емблеми «Лаборант»).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Девіз: «Хімік-аналітик — дуже потрібна професія)

І. Оголошення мети й теми уроку. Учитель звертає увагу учнів на те, що при розпізнаванні сполук Феруму, що має різні ступені окиснення, необхідно розрізняти розведені розчини солей: Fe²⁺ і Fe³⁺. повідомляє про використання якісних реакцій у виробництві й інших сферах діяльності людини.

2. Самостійне вивчення теми: «Якісні реакції на йони Fe²⁺ і Fe³⁺. (Програма-завдання лежить на кожному столі).

Нагадування: властивості сполук Феруму

KSCN-калій роданід (сіль роданисто водневої кислоти)

К₃[Fe(CN)₆] - калій (ІІІ) гексаціаноферат — розчинні солі.

3. Виконання лабораторної роботи з теми: «Якісні реакції на йони Fe²⁺ і Fe³⁺.

Мета роботи: вивчити характерні реакції солей феруму (ІІ) і (III).

Інструктивна картка. 1) Реакції Fe²⁺-ioнів з K₄[Fe(CN)₆] а) до розчину солі Феруму Fe³⁺ доливаємо K₄[Fe(CN)₆] — жовта кров'яна сіль (гексаціаноферат (ІІ) калію). Розчин підкислюємо 1—2 краплями соляної кислоти. У результаті реакції утвориться:

4Fe³⁺ + 3[Fe(CN)₆]^4- → Fe₄[Fe(CN)₆]₃ (темно-синій осад берлінської лазурі застосовується для виготовлення синьої фарби);

б) реакція йонів Fe³⁺ з роданідом амонію:

FeCI₃ + 3NH₄SCN → Fe(SCN)₃ + 3NH₄C1,

де Fe(SCN)₃ — малодисоціюючі молекули, розчин набуває криваво-червоного забарвлення;

в) реакція йонів Fe³⁺ з гідроксид-іонами (ОН):

Fe + 3ОН → Fe(OH)₃ (буро-червоний осад).

2) реакції Fe²⁺-ioнів:

а) до розчину солі Fe²⁺ доливаємо К₃[Fe(CN)₆] — гексаціаноферат (III) калію (червона кров'яна сіль). У результаті реакції утвориться:

3Fe²⁺ + 2[Fe(CN)₆]³ →Fe₃[Fe(CN)₆] (осад турнбулева синь);

б) реакція йонів Fe²⁺ з гідроксид-іонами Fe²⁺ + 2OH^- → Fe(OH)₂ (осад зеленого кольору).

Завдання

а) виконати досліди;

б) записати рівняння реакцій у молекулярному, повному йонному вигляді;

в) зробити відповідні висновки. Назвати продукти реакцій.

Варіант І - FeCl₂ з K₃ [Fe(CN)₆];

Варіант II - FeCl₃ з NH₄SCN;

Варіант IIІ – FeCl₂ з K₄ [Fe(CN)₆];

Варіант IV – FeCl₂ з NaOH, FeCl₃ з NOH.

IV. Підбиття підсумків уроку.

Висновки учні записують у зошити.

Які йони є якісними на йони Fe²⁺ і Fe³⁺.

Короткі повідомлення учнів про Ферум у природі.

1. Ферум у живій природі.

2. Ферум у морській воді.

3. Ферум у землі.

4. Ферум у космосі.

3.4 Методична розробка уроку з використанням лабораторних робіт на тему „Хімічні властивості металів. Електрохімічний ряд напруг металів”

Досить цікавими є уроки з використанням лабораторних робіт. Ці уроки розвивають більшу цікавість учнів до предмету. Пропонуємо розробку одного з таких уроків.

Мета уроку: Розглянути хімічні властивості металів як простих речовин з позиції знань про окисно-відновні реакції і стандартні електродні потенціали; сформувати вміння порівнювати хімічну активність металів, складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують хімічні властивості металів; сформувати вміння використовувати електрохімічний ряд напруг металів для пояснення і передбачення реакцій між металами й розчинами солей і кислот.

Обладнання та матеріали: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва; електрохімічний ряд напруг металів; штатив із пробірками, нагрівальний прилад, пробіркотримач; розчини ферум сульфату, цинк сульфату, купрум хлориду, розведених сульфатною і хлоридною кислотою; цинк і залізо в гранулах, мідна й залізна пластинки; рослинна олія.

Базові поняття та терміни: Метали, хімічна активність.

Тип уроку: одержання нових знань

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота.

Самостійна робота виконується за 2 варіантами (картки 1 і 2). Замість карток 1 і 2, за допомогою яких організовується робота за варіантами, можна запропонувати загальне контролююче завдання (див. картку 3).

Характеристики

Список файлов курсовой работы