Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною

1.1 Коротка загальна характеристика країни

1.2 Характеристика політичного стану Польщі

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі

1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною

1.7 Характеристика основних виробників продукції, що експортується з Польщі до України, та продукції, що імпортується Польщею з України

1.8 Обґрунтування вибору товару та зовнішньоекономічного партнера

2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції

2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на як повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям.

Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту. Однак, з огляду на надто високу імпортозалежність (насамперед енергозалежність) України, досягнення зростання експорту без росту імпорту неможливе. А оскільки торговельні обмеження на імпорт практично вичерпали свої можливості, то основним напрямом скорочення імпорту повинно стати зменшення енергоємності ВВП за рахунок інтенсифікації впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Актуальність роботи полягає в тому, що наприкінці XX - на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності.

Організація ЗЕД - дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.

З огляду на це в роботі акцентовано на сучасних підходах до висвітлення теорії і принципів функціонування ЗЕД, які є найсуттєвішими для розуміння, оцінки та практичного розв'язання економічних проблем, що виникають внаслідок функціонування підприємства у сфері ЗЕД (на прикладі експорту металопродукції до Польщі), і які останнім часом постали перед Україною.

Об’єкт дослідження - експорт металопродукції українським суб’єктами підприємницької діяльності до Польщі.

Предмет дослідження – здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами підприємницької діяльності.

Мета роботи – розглянути та проаналізувати зовнішньоекономічні операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

У відповідальності з поставленою метою роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- надати характеристику Польщі як зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин цієї країни з Україною;

- провести обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

У роботі буде використано наступні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення.

Інформаційною базою слугуватимуть вітчизняні та закордонні видання з ЗЕД, матеріали преси та фактичні дані з діяльності українських та польських суб’єктів підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною

1.1 Коротка загальна характеристика країни

Республіка Польща (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі у складі Європейського союзу. На півночі омивається водами Балтійського моря, на північному сході межує з Росією (Калінінградською областю) і Литвою, на сході – з Білоруссю і Україною, на півдні – з Чехією і Словаччиною, на заході – з Німеччиною [19].

Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення. Довжина польського кордону становить 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км). Вона межує з такими державами:

- на заході з Німеччиною - 467 км,

- на півдні з Чехією - 796 км та Словаччиною - 541 км,

- на сході з Україною - 535 км і Білоруссю - 418 км,

- на півночі Литвою - 104 км і Росією (Калінінградська область) - 210 км.

Польща — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня [19].

На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. У 2002 році відбувся Національний перепис населення, згідно якого 96,74% опитаних ідентифікували себе як поляки. Цікавим фактом є те, що 2,03% осіб не змогли відповісти на запитання стосовно свого походження. Примітно, що тільки 1,23% осіб свою національність не вважають польською.

За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед країн світу і 6 в Європейському Союзі. З року в рік кількість міського населення меншає і, відповідно, збільшується сільське. Згідно даних, які подає Центральний статистичний офіс Польщі, найбільша кількість людей у 2008 році переселилась до сіл в 9 воєводствах [19].

В табл. 1.1. зведена інформація щодо запасів основних корисних копалин у Польщі.

Таблиця 1.1 - Запаси основних корисних копалин Польщі [20]

Як видно з табл. 1.1., Польща за корисна копалина не сильно багата, але такі копалини, як мідь (3,3% у світі), срібло (12,1%), цинк (2,5%) мають сильне значення для економічного розвитку Польщі.

1.2 Характеристика політичного стану Польщі

Республіка Польща - парламентсько-президентська республіка. Діє конституція, прийнята Національними зборами2 квітня 1997 р., схвалена на референдумі 25 травня 1997 р. Набрала чинності 17 жовтня 1997 р. Маніфестом Польського комітету національного визволення від 22 липня 1944 року Польща була проголошена Польською Республікою. З 22 липня 1952 року по 29 грудня 1989 року - Польська Народна Республіка. З 29 грудня 1989 року - Республіка Польща [19].

Глава держави - президент, що обирається громадянами Польщі терміном на п'ять років на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Одна і та ж особа може обиратися президентом не більш двох разів підряд. Президентом може бути обраний громадянин Польщі, який до дня виборів досяг 35 років і володіє правом бути обраним в сейм. Президент є вищим представником країни на міжнародній арені, призначає термін виборів до сейму і сенату, призначає голову Ради Міністрів, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу Війська Польського, наділяється правом оголошувати надзвичайний стан в країні, є головнокомандувачем збройними силами. У разі неможливості виконання президентом своїх обов'язків, його повноваження переходять до маршала сейму. Президент Республіки Польща - Броніслав Коморовський (Bronislaw Komorowski). Обраний 4 липня 2010 р.

Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом, який складається з сейму (нижня палата) і сенату (верхня палата), що обираються на чотирирічний термін шляхом таємного голосування на основі загального рівного і прямого виборчого права. Правом бути обраним в сейм має громадянин Польщі, що досяг до дня виборів 21 року, в сенат - 30 років. Депутати сейму і сенатори не можуть поєднувати свої мандати з важливими державними постами.

Сейм налічує 460 депутатів. До складу Сенату входять 100 сенаторів. Після виборів обидві палати обирають своїх керівників - маршалів та їх заступників, які утворюють президії. Сейм і сенат, збираючись на спільні засідання для вирішення виключно важливих питань, створюють Національні збори. Нинішній Сейм (Sejm) шостого скликання, обраний 21 жовтня 2007 року(позачергові вибори). Маршал Сейму - Гжегож Юліуш СХЕТИНА(Grzegorz Juliusz Schetyna). Сенат (Senat), обраний 21 жовтня 2007 року. Маршал Сенату - Богдан Борусевич(Bogdan Borusewicz). Займає посаду з 2005 року. Повторно обраний 5 листопада 2007 р. [16]

Виконавча влада належить президенту і Раді міністрів(уряду). Рада міністрів складається з голови Ради міністрів, призначених президентом. Уряд несе відповідальність перед сеймом. Президент за пропозицією прем'єр-міністра проводить зміни у складі Ради міністрів. Нинішня Рада Міністрів приведена до присяги 16 листопада 2007 року. Коаліційна: Громадянська платформа (ГП), Польська селянська партія (ПСП) і безпартійні. Голова Ради Міністрів Республіки Польща - Дональд ТУСК (Donald Tusk)(ГП).

Починаючи з 70-х років ХХ століття і до сьогодні польська держава пройшла цілий ряд перетворень від країни соціалістичного табору до країни з розвинутою ринковою економікою, сталою демократією, ефективними політичними інститутами, яку сміло можна назвати державою європейського зразка [16].

Як і Україна, Польща після здобуття незалежності зіткнулася з цілою низкою проблем інституційного і системного характеру проте змогла ефективно їх вирішити доказом чого є її сучасний стан. На мою думку останні п’ять років стали найбільш цікавими для аналізу, з точки зору досвіду для України, оскільки за цей час Польща впритул наближалася до політичних криз, які могли паралізувати роботу політичних інститутів і спричинити розвиток багатьох суспільних проблем через які її становище було б набагато гіршим ніж теперішнє.

Президентство Леха Качинського є найбільш насиченим проблемними подіями через те, що після його обрання вся виконавча влада зосередилась в руках пропрезидентської партії у коаліції із популістськими силами, що викликало потужний супротив опозиції. Але не пройшло і половини президентського терміну, як польський політикум постав перед безпрецедентною проблемою дострокових виборів, які відбулися безболісно і не спричинили жодних кризових явищ ані в суспільстві ані в економіці.

За три роки президентства Л. Качинського Польща в своєму соціально-економічному розвитку значно зросла про, що свідчать показники росту ВВП, зниження рівня інфляції, скорочення дефіциту бюджету, суттєвого зменшення рівня безробіття та збільшення обсягів іноземних інвестицій.

Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації.

Серед основних факторів які сприяли соціальному, політичному та економічному розвитку польської держави в період президентства Л. Качинського основними є :

• чітке спрямування вектора зовнішньополітичного розвитку;

• готовність політичних гравців виступати основними носіями законотворчості і брати на себе відповідальність за соціально-економічний та політичний розвиток держави;

• конституційно закріплена, збалансована система стримувань і противаг, що здатна забезпечити неперервність управлінського процесу;

• наявність в головних політичних гравців завершених проектів державного розвитку, які вони можуть без проблем реалізовувати у випадку приходу до влади;

• наявність в політичного керівництва чіткого плану вирішення основних, реально існуючих соціально-економічних проблем в порядку їх пріоритетності;

• принципова пріоритетність національного інтересу у стосунках з іншими країнами;

• послідовна антикорупційна політика уряду та президента.

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі

Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею [19]. Найбільш суттєвими детермінантами прискореного зростання економіки Польщі є щорічне підвищення об’ємів експорту, промислового виробництва, інвестицій та зайнятості. Динаміка цих показників у період вступу до ЄС та одразу після нього (з 2003 по 2009 рр.) представлена в табл. 1.2.