С_по = Ек_по - Ім_по (1.6)

де Спо - сальдо балансу поточних операцій; Ек_по - надходження по статтях балансу поточних операцій; Ім_по - платежі по статтях балансу поточних операцій.

Індекс стану балансу. Абсолютні розміри сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом (коефіцієнтом) покриття експортом імпорту (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):

І _і/е = (1.7)

Ек та Ім - відповідно, вартість експорту та імпорту.

Розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження платежів.

Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць).

Індекс «умови торгівлі» - відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

, (1.8)

де І_у.т. - індекс «умови торгівлі»; Р_Ек - індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти); Р_Ім - індекс імпортних цін.

Індекс «умови торгівлі» дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

, (1.9)

де S_j - індекс диверсифікації експорту країни; h_j - частка товару в загальному експорті країни; h_ij - частка товару в загальному світовому експорті.

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

; (1.10)

(1.11)

, (1.12)

де Ек_д - експорт на душу населення; Ім_д - імпорт на душу населення; ЗТО_д - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Ек - вартість національного експорту за рік; Ім - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

, (1.13)

де К_е - квота експортна; Ек - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

, (1.14)

де К_j - квота імпортна; Ім - обсяг імпорту країни за певний рік; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період [2, с. 167].

Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.

Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі:

Макроекономічний показник ефективності зовнішньоторговельного обігу:

, (1.15)

де Е_то - ефективність зовнішньоторговельного обігу; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; В_ек - національні витрати на експорт.

Макроекономічний показник ефективності експорту:

, (1.16)

де Е_Ек - ефективність національного експорту; V_Ек - валютна виручка від експорту товарів і послуг; В_Ек - національні витрати на експорт.

Макроекономічний показник ефективності імпорту:

, (1.17)

де Е_Ім - ефективність національного імпорту; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; V_Ім - валютні витрати на імпорт.

Сферою застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.

Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі — це будь-який з розглянутих вище показників, зміни якого (темпи зростання, темпи приросту) досліджуються за певний період (20, 10, 5 років, рік по місяцях тощо).

Показники зіставлення — це будь-який з розглянутих вище показників, порівнянний з аналогічним показником іншої країни (регіону або світу в цілому) [3, с. 82].

Перелічені показники дають змогу кількісно оцінити масштаби зовнішньої та міжнародної торгівлі, її збалансованість, ефективність та місце країни в світовій торгівлі, а також товарний склад і регіональну спрямованість.

На завершення першого розділу можна зробити висновок, що серед форм міжнародних економічних відносин основною і найбільш вагомою ланкою була і залишається міжнародна торгівля, теоретичну базу якої становлять надбання багатьох вчених-економістів, які являються актуальними і сьогодні. Виграш від торгівлі та ефективність її здійснення можна оцінити за допомогою ряду показників міжнародної торгівлі, що дає змогу отримати інформацію про загальний стан міжнародної торгівлі та уявити місце окремої країни в системі світових господарських зв’язків.

Розділ 2 Аналіз масштабів і тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі України

1. Зовнішня торгівля України товарами

За даними статистики зовнішньої торгівлі України, зовнішньоторговельний оборот України за товарами з усіма країнами світу у 2009 році склав 85138,4 млн. дол. США, в тому числі експорт – 39702,9 млн. дол., імпорт – 45435,6 млн. дол. Порівняно з минулим роком зовнішньоторговельний оборот за товарами зменшився на 44,2%, відповідно обсяги експорту зменшились на 40,7%, а імпорту – на 46,9%. Сальдо торговельного балансу за товарами на 2009 рік є від’ємним і складає 5732,7 млн. дол. США [5]. Динаміка збільшення від’ємного сальдо зберігається декілька років поспіль. Порівняно з 2007 роком, коли обсяги експорту складали 46296,1 млн. дол., експорт у 2009 році зменшився на 19,5%. Водночас об’єми імпорту порівняно з 2007 році зменшились на 20,1% [17, с. 109].

У географічній структурі експорту товарів перше місце належить країнам СНД (33,9%), друге – країнам Азії (30,6%), і третє – країнам Європи (25,9%). Найбільша частка імпорту товарів припадає також на країни СНД (43,3%). Імпорт товарів з країн Європи становить 35,7% від загального імпорту, а імпорт з країн Азії – 14,4% від загального імпорту (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Зовнішня торгівля України товарами по регіонах світу за 2009 рік

Деталізована географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами за 2009 р. наведена в додатку 1.