97141 (Сучасні концепції регулювання міжнародних відносин)
Описание файла
Документ из архива "Сучасні концепції регулювання міжнародних відносин", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "международные отношения" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "международные отношения" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "97141"
Текст из документа "97141"
Міністерство науки та освіти України
Запорізька державна інженерна академія
Кафедра: бухгалтерського обліку та аудита
Курс: міжнародна економіка
Курсова робота
На тему: «Сучасні концепції регулювання міжнародних відносин»
Виконала: студентка 2 курсу
Групи ОтаА-1-01д.
Шифр: 010463
Рудковська Ірина
Перевірила: Лищенко О.Г.
ЗАПОРІЖЖЯ, 2002
Зміст:
Вступ.................................................................................................................................4
Розділ 1. Митні тарифи і мита. Нетарифні бар'єри......................................................5
1.1. Поняття митного тарифу. Види митних мит.........................................................5
1.2. Аргументи проти тарифів.......................................................................................9
1.3. Аргументи в захист тарифів...................................................................................11
1.4. Нетарифні бар'єри...................................................................................................14
1.4.1. Вимір нетарифних методів..................................................................................14
1.4.2. Квотування (контингетирування)......................................................................15
1.4.3. Ліцензування.........................................................................................................16
1.4.4. «Добровільні» обмеження експорту.................................................................. 18
Розділ 2. Механізми багатобічного регулювання........................................................19
2.1. Система міжнародних організацій.........................................................................19
2.2. Сфери діяльності......................................................................................................20
2.3. Виконувані функції ............................................................................................... 22
Розділ 3. Регулювання міжнародної торгівлі
ВТО: торгівля товарами.................................................................................................26
Розділ 4. Україна та ВТО: чи слід поспішати?............................................................34
Висновок..........................................................................................................................39 Список використаної літератури...................................................................................40 Додаток............................................................................................................................41
Вступ
У першому розділі розкриті поняття державного регулювання міжнародної торгівлі. Основними його інструментами є тарифні і нетарифні бар'єри.
У другому розділі я розглянула систему міжнародних організацій, їхні функції і сфери діяльності. У світі нараховується більш 100 міжнародних організацій, у більшому або меншому ступені залучених в обговорення і регулювання економічних проблем. Вони різні за складом, розмірам, функціям і впливом на міжнародну економіку. Міжнародні організації можна класифікувати відповідно до різних критеріїв, але не один з них не є ідеальним.
Третій розділ присвячений регулюванню міжнародної торгівлі. Найбільш важлива сфера міжнародної економіки – міжнародна торгівля товарами і послугами – регулюється декількома міжнародними організаціями, у числі яких головною є Всесвітня торгівельна організація (ВТО).
Четвертий розділ розкриває усі проблеми, що пов’язані зі вступом України до ВТО.
Головною метою курсової роботи є розкриття основних недоліків і переваг державного регулювання міжнародних відносин.
Задача курсової роботи – розглянути сучасний світовий підхід до регулювання міжнародних відносин на прикладі Всесвітньої торгівельної організації (ВТО).
Розділ 1. Митні тарифи і мита
1.1. Поняття митного тарифу. Види
митних мит
У залежності від того, яка сторона торгівельної політики вважається важливою, існує декілька визначень митного тарифу, доповнюють один одного.
Митний тариф у залежності від контексту може визначатися як:
-
інструмент торгівельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
-
звід ставок митних мит, застосовуваних до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
-
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввозі визначеного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
В окремих країнах митна територія може не збігатися з географічною територією. Під товаром звичайно розуміється будь-яке майно, переміщуване через границю, включаючи, наприклад, таке специфічне, як електроенергія.
Митний тариф будь-якої країни складається з конкретних ставок митних мит, що використовуються з ціллю оподатковування ввезених або товарів, що вивозяться.
Мито – обов'язковий внесок, стягнутий митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.
Мита виконують три основні функції:
-
фіскальну, котра відноситься і до імпортних, і до експортних мит, оскільки вони є однією зі статей дохідної частини державного бюджету;
-
протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортних мит, оскільки з їхньою допомогою держава відгороджує місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
-
балансуючу, що відноситься до експортних мит, установленим з метою запобігання експорту товарів, внутрішні ціни на які по тим або інших причинах нижче світових.
Класифікація митних мит.
За способом уваги:
-
адвалерні – нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів (наприклад, 20% від митної вартості);
-
специфічні – нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваного товару (наприклад, 10$ за 1т);
-
комбіновані – сполучать обидва названих видів митного обкладання (наприклад, 20% від митної вартості, але не більш 10$ за 1 т).
Адвалерні мита аналогічні пропорційному податкові на продаж і застосовуються звичайно при обкладанні товарів, що мають різні якісні характеристики в рамках однієї товарної групи. Сильною стороною адвалерних мит є те, що вони підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливань цін не товар, змінюються лише доходи бюджету. Наприклад, якщо мито складає 20% ціни товару, то при ціні товару 200$ доходи бюджету складуть 40$. При збільшенні ціни товару до 300$ доходи бюджету зростуть до 60$ при падінні ціни товару до 100$ – скоротяться до 20$. Але незалежно від ціни адвалерне мито підвищує ціну імпортного товару на 20%. Слабкою стороною адвалерних мит є те, що вони передбачають необхідність митної оцінки вартості товару для цілей обкладання митом. Оскільки ціна товару може коливатися під впливом численних економічних (обмінний курс, процентна ставка й ін.) і адміністративних (митне регулювання) факторів, застосування адвалерних мит пов'язане із суб'єктивністю оцінок, що залишає місце зловживанням.
Специфічні мита звичайно накладаються на стандартизовані товари і мають незаперечні переваги, оскільки прості в адмініструванні й у більшості випадків не залишають волі для зловживань. Однак рівень митного захисту за допомогою специфічних мит сильно залежить від коливання цін на товари. Наприклад, специфічне мито в 1000$ за один імпортний автомобіль значно сильніше обмежує імпорт автомобіля ціною 8000$, оскільки складає 12,5% його ціни, чим автомобіля ціною 12000$, оскільки складає 8,3% його ціни. У результаті, коли імпортні ціни зростають, рівень захисту внутрішнього ринку за допомогою специфічного тарифу падає. Але, з іншого боку, під час економічного спаду і падіння імпортних цін специфічний тариф збільшує рівень захисту національних виробників.
За об'єктом обкладання:
-
імпортні – мита, що накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного звертання на внутрішньому ринку країни. Є переважною формою мит, застосовуваної всіма країнами світу для захисту національних виробників від іноземної конкуренції;
-
експортні – мита, що накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. Застосовуються вкрай рідко окремими країнами, звичайно у випадку великих розходжень у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари, і мають на меті скоротити експорт і поповнити бюджет;
-
транзитні – мита, що накладаються на товари, перевезені транзитом через територію даної країни. Зустрічаються вкрай рідко і використовуються переважно як засіб торгівельної війни.
За характером:
-
сезонні – мита, що застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, насамперед сільськогосподарської. Звичайно термін їхньої дії не може перевищувати декількох місяців у рік, і на цей період дія звичайного митного тарифу по цих товарах припиняється;
-
антидемпінгові – мита, що застосовуються у випадку ввозу на територію країни товарів за ціною більш низкою, чим їхня нормальна ціна в країні, що експортує, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або перешкоджає організації і розширенню національного виробництва таких товарів;
-
компенсаційні – мита, що накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або побічно використовувалися субсидії, якщо їхній імпорт завдає шкоди національним виробникам подібних товарів
Звичайно ці особливі види мит застосовуються дивно або в однобічному порядку в чисто захисних цілях від спроб несумлінної конкуренції з боку її торгівельних партнерів, або як відповідна міра на дискримінаційні й інші дії, що ущемляють інтереси країни, з боку інших держав і їхніх союзів. Введенню особливих мит звичайно передує розслідування, проведене з доручення уряду або парламенту, конкретних випадків зловживань положенням на ринку з боку торгівельних партнерів. У процесі розслідування проводяться двосторонні переговори, визначаються позиції, розглядаються можливі пояснення виниклої ситуації і починаються інші спроби вирішити розбіжності політичним шляхом. Введення особливого мита звичайно стає крайнім засобом, до якого прибігають країни, коли всі інші способи врегулювання торгівельних розбіжностей вичерпані.
За походженням:
-
автономні – мита, що вводяться на підставі однобічних рішень органів державної влади країни. Звичайне рішення про введення митного тарифу приймається у виді закону парламентом держави, а конкретні ставки мита установлюються відповідним відомством (звичайно міністерством торгівлі, фінансів або економіки) і схвалюються урядом;
-
конвенційні (договірні) – мита, установлювані на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди, такого як Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГУТТ), або угод про митний союз;
-
преференційні – мита, що мають більш низькі ставки в порівнянні зі звичайно діючим митним тарифом, що накладаються на основі багатосторонніх угод на товари, що відбуваються з країн, що розвиваються. Ціль преференційних мит – підтримати економічний розвиток цих країн за рахунок розширення їхнього експорту. З 1971 року діє Загальна система преференцій, що передбачає значне зниження імпортних тарифів розвитих країн на імпорт готової продукції з країн, що розвиваються.
За типах ставок:
-
постійні – митний тариф, ставки якого одноразово встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися в залежності від обставин. Переважна більшість країн світу має тарифи з постійними ставками;
-
перемінні – митний тариф, ставки якого можуть змінюватися у встановлених органами державної влади випадках (при зміні рівня світових або внутрішніх цін, рівня державних субсидій). Такі тарифи – досить рідке явище, але використовується, наприклад, у Західній Європі в рамках єдиної сільськогосподарської політики.
За способом обчислення:
-
номінальні – тарифні ставки, зазначені в митному тарифі. Вони можуть дати тільки саме загальне представлення про рівень митного обкладання, якому країна піддає свої імпорт або експорт;
-
ефективні – реальний рівень митних мит на кінцеві товари, обчислені з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.
Усі види мит підсумовані в табл. 1 – додаток 1.
1.2. Аргументи проти тарифів
Історично основна суперечка між прихильниками і супротивниками протекціонізму концентрувався на обговоренні аргументів «за» і «проти» використання тарифів як засобу економічної політики. Аргументи, що наводяться традиційно прихильниками і супротивниками тарифів, використовуються в тих або інших варіантах практично у всіх країнах і тому заслуговують самостійного розгляду.
Супротивники тарифів звичайно будують свою аргументацію на наступному:
-
Тарифи сповільнюють економічний ріст. Аналіз на основі теорії загальної рівноваги показує, що економічний добробут малої країни знижується від введення імпортного тарифу в будь-якому випадку. Економічний добробут великої країни також знижується у всіх випадках, крім одного, коли ефект поліпшення умов торгівлі перекриває економічні втрати, що виникають від введення тарифу. Але оскільки імпорт великої держави є експортом інших країн або групи країн, то умови торгівлі великої країни можуть покращитися тільки за рахунок погіршення умов торгівлі, а отже, і рівня добробуту в країнах, що є її торгівельними партнерами. Отже, у будь-якому випадку вплив тарифів на світову економіку в цілому негативно, оскільки вони ведуть до зниження обсягу міжнародної торгівлі.
-
Однобічне введення тарифів нерідко приводить до торгівельних воєн, що підривають стабільність міжнародної торгівлі і міжнародної економіки в цілому. Торговельні партнери країни, що застосувала в однобічному порядку імпортний тариф для захисту своїх виробників від напливу більш дешевих товарів з-за кордону, ризикують випробувати на собі відповідні тарифні санкції, що частіше торкаються основні товари їхнього експорту. Події можуть розвиватися за схемою «дія – протидія» доти, поки торгівля не скоротиться настільки і негативні економічні наслідки цього будуть настільки великі, що країни сядуть за стіл переговорів і погодять рівні тарифів, що влаштовують кожні з них.
-
Тариф приводить до збільшення податкового тягаря на споживачів, що через тариф змушені купувати як імпортні, так і аналогічні місцеві товари по більш високих цінах. Тим самим частина доходів споживачів перерозподіляється в державну скарбницю і їхній розташовуваний доход знижується. Такий схований перерозподіл доходів на користь держави (особливо в небагатих країнах, де доход на душу населення не дуже великий) може привести до виникнення нових і збільшенню існуючих соціальних протиріч. Крім того, імпортний тариф приводить до загального підвищення рівня цін і, як неминучий наслідок, вартості життя в країні.
-
Тариф на імпортні товари побічно підриває експорт країни, ускладнюючи проблеми платіжного балансу. У багатьох країнах експортні товари містять у собі імпортні деталі і компоненти, ріст цін на які приводить до росту витрат на виробництво експортної продукції, що стає менш конкурентноздатною на світових ринках. Крім того, тариф, скорочуючи імпорт, що є експортом іншої країни, скорочує її експортні доходи і, отже, можливість імпортувати з першої країни. Попит на експортні товари зменшується, що веде до згортання виробництва і загостренню проблем зайнятості. Дослідження впливу імпортного тарифу на експорт семи латиноамериканських країн у післявоєнний час показали, що, щонайменше, половина номінального розміру імпортного тарифу оплачується експортерами, що страждають від його введення.
-
Тариф веде до скорочення загального рівня зайнятості. Захищаючи робітничі місця на місцевих підприємствах, що виробляють товари, що конкурують з імпортом, імпортний тариф у той же час приводить до скорочення зайнятості в експортному й інших зв'язаних з ним секторах. Скорочення експорту через обмеження імпорту може виявитися настільки значним, що позитивний вплив від ведення тарифу на рівень зайнятості в експортних галузях. Більш того, зайняті в галузях, що конкурують з імпортом, через зростаючі витрати виробництва будуть вимагати підвищення своєї зарплати. Щоб не допустити відтоку робочої сили в ці галузі, експортні сектори теж піднімуть зарплату, що позначиться на росту витрат і скоротить конкурентноздатність вироблених ними товарів і , отже, експорт у цілому.
1.3. Аргументи в захист тарифів