97141 (613719), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Інтерв’ю з Тетяною Кисельовою, головою Держстандарту України.

- Україна дуже активно прагне здійснити всі процедури, щоб вступити до ВТО. Що характерно для нинішнього етапу наближення нашої держави до цієї впливової міжнародної організації?

- Справді, відчувається істотний прогрес на шляху вступу України до Всесвітньої торгівельної організації (ВТО). Але не все тут, як то кажуть, йде гладенько. Адже деякі економічно розвинені країни – члени ВТО все ще продовжують займати дискримінаційну позицію, вимагаючи від нашої країни в односторонньому порядку піти на поступки у торгівлі, лібералізувати свій внутрішній ринок товарів та послуг. Виграють від цього лише імпортери, на шкоду вітчизняним товаровиробникам. Будь-яка дискримінація у сфері зовнішньої торгівлі становить дуже серйозну загрозу для економічної безпеки й суверенітету України.

Офіційна делегація нашої країни зайняла тверду позицію на 5-му засіданні Робочої групи з питань вступу України до Всесвітньої торгівельної організації, яке відбувалося наприкінці минулого року в штаб-квартирі ВТО у Женеві. Це стосувалось, насамперед, основоположних проблем, таких як відповідність національних вимог взаємопов’язаним положенням угод про технічні бар’єри у торгівлі, а також санітарним та фітосанітарним еталонам. Очолював делегацію перший заступник міністра зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі А. Гончарук.

- Якими ж були основні питання порядку денного цієї зустрічі?

- Під час засідань, які вів заступник постійного представника США у ВТО, голова Робочої групи з питань вступу України до цієї організації Ендрю Столер, розглядались такі основні питання: стан переговорів щодо вступу на ринок товарів та послуг України; інформація про підтримку й субсидії у сільськогосподарському секторі; податкове законодавство; системи стандартизації та режим сертифікації. Слід зазначити, що напередодні засідання група українських експертів влаштувала ряд двосторонніх зустрічей, під час яких представники Болгарії, Японії, Південної Кореї, Чехії, Словаччини та деяких інших країн заявили, що не мають зауважень щодо виконання Україною угоди про технічні бар’єри у торгівлі (ТВТ) ВТО. Переговори ж із представниками інших держав виявили, що не всі вони мають вичерпну й достовірну інформацію щодо проведення національної політики у галузі стандартизації, метрології й сертифікації відповідно до принципі та положень угоди ТВТ ВТО. Так, наприклад, представникам Канади довелось давати пояснення щодо процесу гармонізації нормативної бази із міжнародними стандартами, процедури визнання результатів випробувань закордонних лабораторій у нашій країні, основних напрямів діяльності Національної ради з питань якості при Президенті України.

Гру в „одні ворота” повели на переговорах представники Швейцарії. Вони забажали отримання можливості одностороннього визнання Україною швейцарських сертифікатів. Швейцарська сторона заявила, що не вважає за доцільне укладення двосторонньої угоди щодо взаємного визнання оцінки відповідності (сертифікатів). Такої позиції, що суперечить статтям 5,6 та 9 Угоди ТВТ ВТО, дотримуються й деякі країни Східної Європи.

- Але ж без взаємного визнання оцінки відповідності товарів певним міжнародним вимогам щодо їх якості та безпечності при споживанні українські товари на ринках багатьох країн наштовхуються на своєрідні дискримінаційні бар’єри.

- Так, гра повинна йти на „всі ворота”. Учасників 5-го засідання Робочої групи було поінформовано про те, що національна політика у галузі стандартизації та сертифікації, передусім у справі захисту безпеки здоров’я людей, а також охорони довкілля, повною мірою відповідає цілям угоди ТВТ. Підтвердження тому – оцінка експертів Світового банку. Вивчаючи протягом багатьох місяців українську систему сертифікації (УкрСЕПРО), вони дійшли висновку, що вона відповідає вимогам ВТО, має недискримінаційний характер, достатньо прозора й продовжує удосконалюватись.

Було визначено також, що Україна, будучи членом міжнародних організацій із стандартизації, бере активну участь у підготовці ними нормативних документів і технічних регламентів із оцінки відповідності. Незважаючи на те, що Україна не є членом ВТО, вона добровільно приєдналась до Кодексу встановленої практики, що стосується розробки, затвердження й застосування міжнародних стандартів. Таке рішення прийняли лише 67 держав, хоча членами ВТО є 124 держави.

- А чи не містить національна система оцінки відповідності якихось дискримінаційних норм щодо імпортних товарів?

- Якщо вести мову про оцінку відповідності нормам міжнародних стандартів, що вона здійснюється з урахуванням вимог статті 5 угоди ТВТ, забезпечуючи режим найбільшого сприяння стосовно імпортних товарів. Відповідно до статті 5 угоди укладено вже близько 40 двосторонніх договорів про співробітництво й взаємне визнання результатів оцінки відповідності, а відповідно статті 9 Україна є членом Міжнародної системи сертифікації електрообладнання. Крім того, створено Національний фонд стандартів, на базі якого ведуться роботи щодо організації Національного інформаційного центру із стандартизації й сертифікації, що передбачено статтею 10 угоди ТВТ ВТО.

- Але ж, у кінцевому підсумку, кожна держава повинна захищати свій внутрішній ринок від імпортних товарів, споживання яких небезпечне для життя та здоров’я людей?

- Про це також йшлося під час засідань у Женеві. Увага учасників засідань Робочої групи акцентувалось на узгодженні позиції у взаємодії українських органів з оцінки відповідності та органів санітарного контролю. Вона полягає в тому, що українські санітарні та фітосанітарні заходи, а також оцінка відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів (сертифікація) не є засобом дискримінації у торгівлі, а застосовуються лише в тих цілях, які окреслено угодами ВТО про технічні бар’єри у торгівлі, а також щодо санітарних та фітосанітарним заходів.

Товари, які вперше завозяться чи вперше виробляють на Україні, підлягають обов’язковій санітарно-гігієнічній експертизі. Експертиза відбувається на переконтрольній стадії як дослідження, під час якого встановлюється наявність у товарі небезпечних факторів, з’ясовується ступінь їх впливу й оптимально допустимий зміст. Результати фіксуються у державному реєстрі висновків санітарно-гігієнічної експертизі й публікуються.

Висновок слугує основою для ухвалення рішення щодо можливості і ввезення (виготовлення) товару й проведення відповідних випробувань окремих партій цього ж товару в Україні. При митому їх оформлені необхідно мати сертифікат відповідності виданий за результатами випробувань. Національні ж контролюючі органи здійснюють вибірковий контроль (нагляд) у торгівлі за дотриманням санітарних вимог.

- Саме така практика застосовується у промислово розвинених країнах світу.

- Звичайно, і результати 5-го засідання Робочої групи підтвердили, що наша позиція аж ніяк не суперечить умовам угоди про технічні бар’єри у торгівлі (ТВТ) і Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи. Жодна із країн ВТО не висловила своїх зауважень з цього приводу. Звідси випливає, що позиція, яку захищає Держстандарт, а нас підтримують Верховна Рада України, УСПП, Мінпромполітики, МінАПК, є зваженою й цілком прийнятою для ВТО.

У цілому ж жодна із країн-членів ВТО, які брали участь у 5-му засіданні Робочої групи, не висловила критичних зауважень з приводу недотримання Україною вимог угоди ТВТ ВТО. Питання, що порушувались, зводились до одного: отримання односторонніх переваг у торгівлі з Україною та лобіювання інтересів окремих фірм.

Зокрема, делегація ЄС, яка конкретно не мала зауважень по статтях угоди ТВТ, у той же час всіляко прагнула лобіювати інтереси своїх компаній, які поставляють у нашу країну будматеріали, електрообладнання, дорожно-траспортні засоби, продукти харчування. Держстандарт не раз давав пояснення з цього приводу представництву ЄС в Україні. Але жодні вагомі аргументи не беруться до уваги, оскільки вони не задовольняють ті європейські компанії, які хочуть із мінімальними витратами поставляти свою продукцію в Україну й отримувати при цьому односторонні переваги порівняно із імпортерами з інших регіонів. Принагідно варто відзначити, що до апеляційної комісії Держстандарту не надійшло поки що жодної скарги від імпортера, котрий діє на українському ринку.

На необхідність чітко розмежувати вимоги угоди ТВТ ВТО та комерційні інтереси окремих фірм на ринку України довелося звернути увагу й швейцарської делегації. Її представникам нагадали, що за ініціативою швейцарської компанії „Філіп Моріс” у серпні 1997 року відбулися переговори щодо укладення двосторонньої угоди про взаємне визнання результатів робіт із оцінки відповідності, в якій брав участь і керівник швейцарської делегації на 5-му засіданні Робочої групи ВТО. З боку органу з акредитації Швейцарії було отримано угоду, але, як було заявлено, для угоди такої угоди необхідне політичне рішення уряду Швейцарії. Втім, подібну політичну „сміливість” не поспішають виявити і уряди кількох країн Східної Європи.

- Що ж, складається враження, що і у ВТО, так само, як і на світових ринках, Україну не особливо й чекають.

- Не можна було не помітити й ту напружену атмосферу, яка панувала на засіданнях та в кулуарах цього чергового раунду обговорення питань щодо вступу України до ВТО. Делегації деяких країн, з якими наша країна не уклала двосторонніх угод щодо взаємного визнання робіт по сертифікації, виявляли до України певну упередженість та зарозумілість. Вони, як і колись, бачать Україну в тіні Росії й не помічають місця нової незалежної та суверенної держави в європейській та світовій політиці, міжнародній торгівлі.

І не дивно, що під час засідання Робочої групи до української делегації іноді звертались не з особливо тактовними запитаннями. Так, представник канадської делегації поцікавився: наскільки широко буде відкрито ринок України для сільськогосподарської продукції із Канади, якщо вона стане членом ВТО. При цьому й слова не було сказано про зустрічні поступки, зокрема, про те, наскільки відкритим і широким буде в цьому разі канадський ринок для українських товарів.

- Деякі українські фахівці вважають, що Україні не варто поспішати із вступом до ГУТТ/ВТО, оскільки основна маса її промислової та сільськогосподарської продукції ще не досягла відповідного рівня конкурентоспроможності.

- Справді, на думку багатьох фахівців, Україні не варто стрімголов бігти до ВТО. Потрібен час, щоб адаптуватись до умов угоди ВТО. Позиція нашої країни має полягати в тому, щоб відповідно до вимог міжнародної торгової організації здобути право на власне технічне регулювання й пропонувати всім країнам-членам ВТО рівноправні та взаємовигідні умови для співробітництва на шляху укладення робіт із оцінки відповідності. Такий підхід цілком обґрунтований, що й визнав під час зустрічі з нашою делегацією голова Робочої групи Ендрю Столер.

Висновок

Державне регулювання міжнародної торгівлі може бути однобічним, двостороннім і багатобічним. Інструменти державного регулювання міжнародної торгівлі поділяються на тарифні – ті, що засновані на використанні митного тарифу, і нетарифні – всі інші (квотування, ліцензування, «добровільне» обмеження експорту). У результаті введення тарифу будь-якою країною виникає кілька економічних ефектів (наприклад, ефекти захисту і споживання, що представляють собою в сукупності ефекти втрати економіки від введення тарифу). Поряд з тарифними методами держави використовують нетарифні методи торгівельної політики, для кількісної кваліфікації яких використовуються індекси частотності, покриття торгівлі і впливу на ціни.

Найбільш важлива сфера міжнародної економіки – міжнародна торгівля товарами і послугами – регулюється декількома міжнародними організаціями, у числі яких головною є Всесвітня торгівельна організація (ВТО).

Деякі українські фахівці вважають, що Україні не варто поспішати із вступом до ГУТТ/ВТО, оскільки основна маса її промислової та сільськогосподарської продукції ще не досягла відповідного рівня конкурентоспроможності. Позиція нашої країни має полягати в тому, щоб відповідно до вимог міжнародної торгової організації здобути право на власне технічне регулювання й пропонувати всім країнам-членам ВТО рівноправні та взаємовигідні умови для співробітництва на шляху укладення робіт із оцінки відповідності. Підбиваючи підсумки 5-го засідання, Е.Столер відзначив значний прогрес України у здійсненні заходів щодо вступу до ВТО. Він не висловив жодного критичного зауваження щодо нашої країни й порекомендував їй продовжувати консультації й двосторонні переговори із зацікавленими членами ВТО, визначити перехідний період за кожною угодою ВТО у рамках вступу до цієї впливової міжнародної організації.

Список використаної літератури:

1. Грис Т. Світова економіка: Підручник для вузів / Грис Т., Леусский А.И.; Ред. Тарасевич Л.С. – Спб.: Питер, 2001. – 318с.

2. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Міжнародні економічні відносини: Учеб. посібник / Під ред. Н.Н. Ливенцева. – 2-і изд. – М.: Фінанси і статистика, 1999. – 159с.

3. Ломакин В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. – М.6 Фінанси, ЮНИТИ, 1998. – 727с.

4. Світова економіка. Економіка закордонних країн: Підручник для вузів / Ред. Колесов В.П.; Академія пед. і соц. Наук; Московський Гос. ун-т ім. М.В. Ломоносова. – 3-і изд. – М.: Флінта, 2001. – 479с.

5. Новицкий В.Е. Зовнішньоекономічна діяльність і міжнародний маркетинг. – К.: МП « Изд-во Либра», 1994. – 190с.

6. Тэор Т.Р. Світова эк-ка: Посібник для підготовки до іспиту. – Спб.: Питер, 2001. – 218с.

7. Косалапов Н. Розвиток міжнародного спілкування і координація міжнародних відносин // Світова економіка і міжнародні відносини. – 1999. - №10. – с.105-104.

8. Мадиссон В.В., Шахів В.А. Міжнародні відносини і світова політика // Політологія міжнародних відносин. – К.: «Либідь», 1997. – с.34-52.

9. Хозин Т.С. Яким бути міжнародним відносинам у ХХ столітті // Міжнародне життя – 2001. - №2. – с.73-86.

Додаток 1.

Таблиця 1. Види митних мит

Таблиця 2. Розходження імпортного тарифу й імпортної квоти

Характеристики

Список файлов курсовой работы