У 2006 році система ООН в Україні включала 12 міжнародних організацій, агенцій та інституцій: секретаріат Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародна організація з міграції (МОМ), Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Фонд народонаселення ООН (ФНООН), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна Фінансова Корпорація (МФК), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий Банк. МОМ не є агенцією системи ООН, але є членом Представницької групи ООН в Україні.

3.1 Боротьба з тероризмом та підтримання миру та безпеки в світі

Наша держава надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларації тисячоліття ООН (2000 р.).

Настільки ж важливого значення наша держава надає питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за розширення членського складу РБ, підтримуючи збільшення кількості як постійних, так i непостійних членів. Неодмінною передумовою підтримки нашою державою будь-якого варіанту реформування РБ ООН є забезпечення адекватного рівня представленості в цьому органі країн Східноєвропейської регіональної групи. Позиція України базується також на розумінні того, що інститут права вето не відповідає сучасним міжнародним реаліям. Належна увага приділяється забезпеченню подальшого прогресу у посиленні транспарентності та вдосконаленні методів роботи РБ ООН.

Виходячи з нагальної необхідності розробки світовою спільнотою ефективних заходів боротьби з тероризмом, Україна приєдналася до глобальної антитерористичної коаліції, підтвердила свою готовність докласти максимальних зусиль для спільної боротьби з міжнародним тероризмом, насамперед у рамках ООН. На 56-й сесії Генасамблеї та засіданнях Ради Безпеки ООН делегацією України було виголошено низку ініціатив, спрямованих на активізацію міжнародного співробітництва в цій сфері. Під час Всесвітнього Саміту 2005 Україна поряд з США, Росією, Канадою та Францією увійшла в першу п’ятірку держав, які підписали Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму. Наразі наша держава є учасником усіх універсальних антитерористичних міжнародних договорів.

Україна як одна з держав-фундаторів ООН надає особливого значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики.

Починаючи з липня 1992 р., Україна виступає як значний контрибутор військових підрозділів та персоналу до операцій ООН з підтримання миру (ОПМ). За період незалежності України у понад 20 миротворчих операціях взяли участь близько 28 тисяч українських військових. Сьогодні понад 550 військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ представляють Україну в 7 миротворчих операціях ООН, зокрема, у Грузії, Ефіопії та Еритреї, Демократичній Республіці Конго, Косово, Ліберії, Судані та Тиморі-Лешті. Наша держава активно долучилась до процесу реформування миротворчості, щоб зробити її більш ефективною та адекватною сучасним викликам. У 1994 р. Україна стала ініціатором Конвенції з безпеки персоналу ООН та зв`язаного з нею персоналу, а у вересні 2006 р. Міністр закордонних справ України підписав Факультативний протокол до цієї Конвенції. У грудні 2002 р. на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була одностайно схвалена внесена делегацією України резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН.

3.2 Економічний, гуманітарний, екологічний та соціальний напрями

Діяльність України на економічному та гуманітарному напрямку роботи ООН, насамперед, відбувається в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (економічно-фінансові питання). Зусилля спрямовуються на розширення міжнародної фінансової і технічної допомоги для вирішення завдань економічного та соціального розвитку України. Результатом, зокрема, є включення до низки важливих рішень Генеральної Асамблеї та інших органів положень щодо надання міжнародним співтовариством фінансової, технічної та консультативної допомоги країнам з перехідною економікою.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності нашої держави в ООН є співробітництво з метою пом’якшення та мінімізації довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативи України, Білорусі та Російської Федерації Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція “Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи” (з 1993 р. – на дворічній основі). 55-ю сесією ГА ООН у грудні 2000 р. було ухвалено резолюцію “Закриття Чорнобильської АЕС”, в якій Генеральна Асамблея привітала рішення Уряду України про закриття станції. На початку 1990-х років відповідні резолюції та рішення щодо Чорнобиля схвалювалися також в рамках Економічної і Соціальної Ради та Дитячого фонду ООН. 28 квітня 2006 р. за ініціативи делегації України відбулося спеціальне пам’ятне засідання ГА ООН з нагоди 20-х роковин Чорнобильської трагедії.

Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН у сфері прав людини.

Наша держава є стороною всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації. Як учасниця цих міжнародних договорів Україна подає періодичні доповіді про їх виконання на розгляд відповідних конвенційних органів.

Обрання України 9 травня 2006 року до складу Ради ООН з прав людини стало черговим красномовним свідченням міжнародного авторитету нашої держави, визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання та поваги прав і свобод людини у світі. Дотримуючись своїх зобов’язань країни-члена ООН щодо забезпечення прав людини, Україна досягла суттєвого прогресу у приведенні законодавства у відповідність до міжнародних норм та стандартів, посиленні засобів правового захисту на національному рівні, реформуванні судової системи, зміцненні ролі правозахисних організацій, підвищенні рівня правової культури.

У ході 58-ї сесії ГА ООН у 2003 р. Україна ініціювала Спільну заяву з нагоди 70-ї річниці Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, яку було розповсюджено як офіційний документ 58-ї сесії ГА ООН в рамках пункту порядку денного „Питання прав людини”. Співавторами Спільної заяви стали 36 держав-членів ООН, її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 15 країн-членів ЄС та 10 країн, які на той час очікували отримання статусу повноправного члена ЄС.

На сьогодні Україна є стороною понад 40 міжнародних конвенцій та угод, учасником багатьох програм та проектів ООН, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Прикладом визнання активності України на екологічному напрямку стало успішне проведення в Києві у травні 2003 р. П’ятої конференції міністрів охорони навколишнього середовища в рамках процесу „Довкілля для Європи”.

У лютому 2004 року Україна приєдналася до найважливішої міжнародної екологічної угоди – Кіотського протоколу.

3.3 Співпраця України з ООН на сучасному етапі

Після парламентських виборів 2006 року в Україні ООН та новий уряд завдяки спільній аналітичній діяльності розробили програму співпраці країни з ООН протягом 2006–2010 рр. У 2006 році розпочалося впровадження Рамкової програми допомоги ООН (United Nations Development Assistance Framework – UNDAF; далі - УНДАФ), у процесі якого були створені Тематичні Групи для координації діяльності агенцій ООН. Вона здійснювалася за чотирма основними напрямками, визначеними за підтримки уряду. Отже ООН надаватиме підтримку урядові України у здійсненні інституційних реформ та зміцненні громадянського суспільства, поліпшенні системи охорони здоров’я та боротьбі з бідністю.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ є важливим інструментом реформи ООН, оскільки вона сприяє консолідації ресурсів різноманітних агенцій ООН та дозволяє організації більш ефективно задовольняти потреби країни.

ООН в Україні тісно співпрацює з місцевими партнерами, надаючи підтримку в процесі досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ). Система ООН підтримує здійснення оцінки потреб та підрахування витрат на підготовку та впровадження цих цілей.

Окрім того, наш проект “Цілі Розвитку Тисячоліття для України”, який впроваджується спільно з Міністерством економіки України, допомагає розробити та пристосувати нові методи перетворення ЦРТ у цілі діяльності уряду та цілі стратегічного розвитку країни.

ООН продовжує наполягати на прийнятті Інформаційної бази даних національного розвитку для збору статистичних даних та проведення аналізу результатів діяльності для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття в України.

Відкриття Українського агентства міжнародного розвитку стало важливим кроком у розвитку зовнішньої політики України. Так, відповідно до принципів Паризької Декларації та державних пріоритетів соціального та економічного розвитку України, ООН активно підтримала ініціативу надання міжнародної допомоги, забезпечивши консультаційну допомогу урядові України, та особливо Міністерству економіки та Департаменту міжнародної технічної допомоги. За підтримки ООН був розроблений вебсайт, на якому зібрано інформацію про офіційну допомогу у сфері розвитку, що надана Україні міжнародною спільнотою.

З метою розширення можливостей Координатора системи ООН щодо задоволення потреб Представницької Групи ООН та зміцнення ефективної координації діяльності всіх агенцій ООН, що виконують свої програми в Україні, у 2006 році було виділено значно більше ресурсів та розширено штат Представництва Координатора системи ООН в Україні з двох до дванадцяти працівників, які працюють під керівництвом Координатора системи ООН та ПГ ООН.

Для підтримки національних зусиль, необхідних для перетворення України в сучасну демократичну державу, яка сповідує загальні цінності, група агенцій Організації Об’єднаних Націй у тісній співпраці з урядом України, агенціями системи ООН, що не мають представництв в країні, вченими, представниками громадянського суспільства та міжнародної спільноти підготувала Рамкову програму допомоги ООН для України.

УНДАФ визначає загальний стратегічний напрямок діяльності ООН в Україні протягом 2006-2010 рр. Після аналізу ситуації в країні та консультацій з українськими партнерами були визначені чотири пріоритетні напрямки з надання допомоги:

1. Здійснення інституційних реформ для ширшого залучення громадськості з метою забезпечити можливість усім громадянам втілювати свої права.

2. Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення всім громадянам доступу до послуг та можливості здійснювати свої права.

3. Поліпшення системи охорони здоров’я з наголосом на підвищення якості та доступності медичних послуг.

4. Добробут проти бідності, боротьба з бідністю шляхом збалансованого розвитку та підприємництва.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ була підписана урядом України та всіма керівниками агенцій ООН в Україні у 2005 році. У кожному з визначених пріоритетних напрямків діяльності ООН надає підтримку державі та народу України для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття3, а також національних стратегічних пріоритетів. Такі проблеми, як епідемія ВІЛ/СНІД, ґендерна рівність, права людини та захист навколишнього середовища інтегровані в усі аспекти підписаної стратегії. Міжнародне агентство з атомної енергії працює в незалежному режимі у напрямку застосування заходів безпеки відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Система Організації Об’єднаних Націй здійснює діяльність у тісній співпраці з урядом України. Програми та проекти розробляються та впроваджуються у співпраці з національними партнерами на всіх рівнях, у тому числі з громадськими організаціями, приватним сектором, ЗМІ, академічними та науковими установами, двосторонніми та багатосторонніми донорами.

Рамкова програма допомоги ООН - УНДАФ забезпечить узгодженість між її власною проектною структурою та національними програмами і річними планами діяльності окремих агенцій ООН. Представницька Група ООН в Україні постійно стежитиме за процесом виконання УНДАФ. Загальний орієнтований кошторис ресурсів Рамкової програми допомоги ООН для України на період із 2006 по 2010 роки складає 239 мільйонів 565 тисяч доларів США (додаток А).

3.3.1 Інституційні реформи

Дуже важливим для України є посилення інституційних реформ, які поліпшують можливості громадян реалізовувати свої права. Досягнення у 2006 році:

Представництво ООН в Україні продовжує надавати рекомендації урядові стосовно низки питань, які стосуються згаданих вище пріоритетних напрямків Рамкової програми допомоги ООН. Прикладами наших досягнень у 2006 році є Біла книга з аналізу функціонування та реформування системи юстиції та концепція створення превентивної, орієнтованої на реінтеграцію системи правосуддя у справах неповнолітніх, які були подані на розгляд Міністерства юстиції України. Крім того, ООН взяла участь у розробці еміграційного законодавства відповідно до міжнародних стандартів та подала позиційні документи про систему охорони здоров’я в цілому та стан у галузі епідемії ВІЛ/СНІД зокрема на розгляд уряду. Більше того, керівники системи агенцій ООН розробили спільні рекомендації щодо найбільш пріоритетних законів та принципів політики та подали їх на розгляд Президента України, Верховної Ради України та обласних адміністрацій. Узагальнені рекомендації ООН включають: консолідацію основ демократії шляхом здійснення конституційної та інституційної реформи; посилення та поглиблення демократії шляхом зміцнення громадянського суспільства; демократизацію медичних та соціальних послуг шляхом розширення можливостей громадян; перетворення боротьби з ВІЛ/СНІД у національний стратегічний пріоритет; демократизацію економіки та зменшення суспільної нерівності шляхом забезпечення економічного зростання та боротьби з бідністю.

Було відкрито п’ять Консультаційних центрів з питань міграції (КЦПМ), в яких отримали безкоштовні консультації про права мігрантів близько 8 000 громадян. Зусиллями КЦПМ проведено понад 70 семінарів в університетах та центрах зайнятості.