Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Пiсля проголошення незалежностi України участь в дiяльностi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй було визначено одним з прiоритетних напрямiв зовнiшньої полiтики нашої держави.

Як одна з держав-засновниць ООН, Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий внесок в її дiяльнiсть у сферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо.

Генеральнi секретарi ООН чотири рази вiдвiдали Україну. З офiцiйними вiзитами у Києвi перебували У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галi (1993 р.). Протягом 1994-2001 рр. вiдбулося сiм зустрiчей Президента України Л.Д.Кучми з Генеральним секретарем ООН: в 1994 р. у Нью-Йорку, в 1995 р. у Вiднi, в 1996 р. в Москвi, в 1997 р. у Давосi, у ходi 52-ї сесiї ГА ООН у вереснi та листопадi 1997 р., пiд час Вашингтонського Саммiту країн-членiв НАТО (квiтень, 1999 р.), а також пiд час Самiту тисячолiття ООН (вересень 2000 р.).

За час свого членства в ООН Україна тричi обиралася непостiйним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), чотири рази - членом Економiчної i Соцiальної Ради (останнiй раз - 1993-1995 рр.). Представники України неодноразово обиралися на керiвнi посади головних комiтетiв сесiй Генеральної Асамблеї.

У 1997 р. Мiнiстра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесiї Генеральної Асамблеї ООН - найвищу керiвну посаду в ООН. Предметом особливої гордостi України є те, що саме 52-а сесiя ГА ООН, яка увiйшла в iсторiю як "сесiя реформ", схвалила всеохоплюючу програму реформування Органiзацiї, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, i надала потужного iмпульсу широкомасштабному оновленню Органiзацiї. Будучи активним прихильником та безпосереднiм учасником сучасного процесу реформування ООН, Україна продовжує докладати значних зусиль з метою пiдвищення ефективностi дiяльностi ООН та її адаптацiї до нових вимог сьогодення.

Сьогоднi Україна є членом Комiтету з програми i координацiї, Спецiального комiтету з операцiй з пiдтримання миру, Комiтету з внескiв, Комiтету з використання космiчного простору в мирних цiлях, Комiтету з питань здiйснення невiд'ємних прав палестинського народу, Консультативного комiтету з навчання, вивчення, розповсюдження та штршого визнання мiжнародного права, Комiтету з енергетики та природних ресурсiв, Комiсiї з роззброєння, Комiсiї з народонаселення та розвитку, Комiсiї з наркотичних засобiв, Виконавчої ради Програми розвитку ООН/Фонду ООН з питань народонаселення, Виконавчої ради Дитячого фонду ООН (ЮНIСЕФ), Виконавчої ради Мiжнародної органiзацiї працi, Ради керуючих МАГАТЕ. Представника України Посла В.Василенко було обрано до складу суддiв ad litem Мiжнародного кримiнального трибуналу для колишньої Югославiї.

Україна, як одна з держав-фундаторiв ООН, надає виняткового значення дiяльностi ООН з пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у цiй дiяльностi як важливий чинник своєї зовнiшньої полiтики.

Починаючи з липня 1992 р., наша держава виступає як значний контрибутор до операцiй ООН з пiдтримання миру (ОПМ). За 9 рокiв в ОПМ взяли участь близько 12 тис. вiйськовослужбовцiв Збройних Сил та працiвникiв органiв внутрiшнiх справ України.

Сьогоднi Україна є найбiльшим контрибутором до операцiй ООН з пiдтримання миру серед європейських країн та входить до 10 найбiльших держав-контрибуторiв свiту i бере участь в мiсiях ООН в Афганiстанi, Боснiї i Герцеговинi, Грузiї, Демократичнiй Республiцi Конго, Косово (СРЮ), Лiванi, Схiдному Тиморi, Сьєрра-Леоне, Хорватiї.

Як значний контрибутор до ОПМ ООН Україна виходить з того, що одним з важливих аспектiв миротворчих операцiй є досягнення належного рiвня захисту i безпеки їх персоналу. Враховуючи гостроту цiєї проблеми (за роки участi України в ОПМ загинуло 19 вiйськовослужбовцiв та близько 60 отримали поранення), Україна стала iнiцiатором Конвенцiї щодо захисту миротворчого персоналу ООН, яка набрала чинностi у сiчнi 1999 р.

Наша держава спрямовує значнi зусилля на розвиток спiвробiтництва з міжнародними органiзацiями економічного та екологічного напряму, залучення їх потенціалу в соцiально-економiчних інтересах України з метою прискорення iнтеграцiї нашої країни в світову систему господарства та вирішення гострих проблем у сфері охорони довкілля.

Необхiднiсть розв'язання зазначених завдань, які мають ключове значення для затвердження та розбудови нашої держави, обумовила зростання ролі багатосторонньої дипломатії як одного з найбільш дієвих iнструментiв реалiзацiї національних iнтересiв України.

Головнi зусилля української дипломатiї на цьому напрямку спрямовуються сьогодні на подальше ствердження функцій міжнародних органiзацiй як механiзмiв мобiлiзацiї, узгодження та координацiї зусиль мiжнародного спiвтовариства для розв'язання глобальних проблем свiтової економiки та довкiлля.

Завдяки активнiй позицiї України в мiжнародних органiзацiях наша країна отримала значну технiчну, матерiальну та фiнансову допомогу, зокрема, з боку Програми розвитку ООН (ПРООН), Глобального екологiчного фонду, МАГАТЕ, Мiжнародної органiзацiї працi (МОП), ЮНКТАД, ЮНIДО, Фонду ООН у галузi народонаселення (ЮНФПА), Мiжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), Всесвiтнього поштового союзу (ВПС), Всесвiтньої органiзацiї iнтелектуальної власностi та iнших. З 1993 року в Українi функцiонує Представництво ООН, пiд прапором якого здiйснюється цiла низка важливих проектiв i програм ООН, її органiв та спецустанов у галузi соцiально-економiчних перетворень, розвитку пiдприємництва, охорони природи, вирiшення актуальних демографiчних проблем. У липнi 2000 р. вiдбулася офiцiйна iнавгурацiя "Будинку ООН" в Українi, який зiбрав пiд свiй "дах" органи та установи ООН, якi здiйснюють свою дiяльнiсть в нашiй країнi (ЮНIСЕФ, ЮНФПА, УВКБ). Великi обсяги зовнiшньої допомоги Україна одержала для вирiшення складного комплексу завдань, пов'язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи та облаштуванням колись депортованих народiв, у тому числi кримських татар.

Визнанням внеску та ролi України в мiжнародних органiзацiях стало обрання нашої країни до ряду функцiональних комiсiй ООН, керiвних органiв МОП, Програми розвитку ООН, ЮНФПА, Всесвiтньої туристичної органiзацiї, ВПС та iн.

Активну участь Україна бере у мiжнародному процесi щодо впровадження полiтики сталого розвитку з метою комплексного вирiшення завдань охорони довкiлля та економiчного зростання людства на глобальному рiвнi. Делегацiя України високого рiвня брала активну участь у основоположнiй Конференцiї ООН з навколишнього середовища та розвитку 1992 р. ("Самiт планети Земля"). На 19-й спецсесiї ГА ООН iз всебiчного огляду та оцiнки здiйснення "Порядку денного на ХХI столiття" ("Рiо+5", 1997 р.) Президент України Л.Д.Кучма виголосив низку мiжнародних iнiцiатив природоохоронного характеру.

Iншим, не менш важливим питанням екологiчного напряму, є участь України в мiжнародному процесi iмплементацiї положень конвенцiй ООН у сферi охорони природи, зокрема, Рамкової конвенцiї ООН про змiну клiмату та Кiотського протоколу до неї, Стокгольмської конвенцiї про стiйкi органiчнi забруднювачi, Конвенцiї про бiорiзноманiття тощо.

Основними джерелами фiнансового забезпечення дiяльностi ООН є обов'язковi внески держав-членiв, розмiри яких визначаються у вiдповiдностi зi шкалою (ставкою) внескiв, що затверджуються Генасамблеєю. Внаслiдок несправедливого рiшення ГА ООН в 1992 р. Українi протягом багатьох рокiв нараховувалися необгрунтовано завищенi розмiри внескiв як до регулярного бюджету ООН, так i на фiнансування операцiй ООН з пiдтримання миру, якi не вiдповiдали реальнiй платоспроможностi нашої країни. Таке рiшення було ухвалено, виходячи з нереального показника валового внутрiшнього продукту України, який фiгурував у статистицi радянських часiв.

Завдяки вжитим заходам ставка внеску України до ООН знизилася з 1,87% у 1995 р. до 0,053% у 2001 р., що в 35 разiв менше, нiж 6 рокiв тому.

З метою врегулювання проблеми iснуючої заборгованостi та вiдновлення права голосу в низцi мiжнародних органiзацiй, наша країна реструктуризувала свою заборгованiсть перед ЮНЕСКО та Мiжнародною органiзацiєю працi, ведуться переговори щодо реструктуризацiї заборгованостi перед Органiзацiєю Об?єднаних Нацiй з промислового розвитку (ЮНIДО).

Наша країна стала iнiцiатором проведення у червнi 2001 року Спецiальної сесiї Генеральної Асамблеї ООН з питань ВIЛ/СНIД, яка визначила прiоритетнi напрямки активiзацiї боротьби свiтової спiльноти з цiєю епiдемiєю.

2.2 Україна в Раді Безпеки ООН

7 вересня 2000 р. за iнiцiативою Президента України вiдбулося засiдання Ради Безпеки ООН на рiвнi глав держав та урядiв (Самiт РБ ООН), присвячене обговоренню питання "Забезпечення ефективної ролi Ради Безпеки у пiдтриманнi мiжнародного миру та безпеки, особливо в Африцi". Це засiдання РБ на найвищому рiвнi, друге за всю iсторiю ООН, мало позитивний вплив на вiдновлення та змiцнення авторитету Ради Безпеки, а також надало потужного iмпульсу зусиллям, спрямованим на змiцнення принципiв Статуту ООН, головних засад системи колективної безпеки та реформування полiтики ООН у галузi миротворчих операцiй.

Одним з найбiльш важливих пiдтверджень визнання авторитету i ролi нашої держави на мiжнароднiй аренi, послiдовностi та неупередженостi її зовнiшньої полiтики стало обрання України до складу непостiйних членiв Ради Безпеки ООН на перiод 2000-2001 рр. Вперше як незалежна держава Україна є членом органу, на який покладено головну вiдповiдальнiсть за пiдтримання мiжнародного миру та безпеки у свiтi. За понад пiвтора роки членства в Радi Безпеки Україна переконливо довела свою спроможнiсть бути активним членом РБ, з позицiєю якого рахуються, здiйснювати ефективний вплив на процес прийняття в РБ доленосних рiшень та робити власний практичний внесок в їх реалiзацiю. Кульмiнацiєю членства України в Радi Безпеки ООН стало її головування в цьому органi у березнi 2001 року. Цей мiсяць став одним з найбiльш продуктивних та ефективних у дiяльностi РБ, яка предметно розглянула ряд найбiльш актуальних свiтових проблем, зокрема, кризовi ситуацiї на Балканах та на Близькому Сходi.

Наша держава надає виключно важливого значення питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за розширення членського складу РБ, пiдтримуючи збiльшення кiлькостi як постiйних, так i непостiйних членiв. Неодмiнною передумовою пiдтримки нашою державою будь-якого варiанту реформування РБ ООН є зaбезпечення адекватного рiвня представленостi в цьому органi країн Схiдноєвропейської регiональної групи. Позицiя України з цього питання базується також на розумiннi того, що iнститут права вето не вiдповiдає сучасним мiжнародним реалiям. Належна увага з боку України придiляється забезпеченню подальшого прогресу у посиленнi транспарентностi та вдосконаленнi методiв роботи РБ ООН.

2.3 Іноземні агенції ООН в Україні

Разом з 12-ма агенціями системи ООН в Україні свої проекти реалізують декілька інших організацій системи ООН, які не мають постійного представництва в країні. Так, у 2006 р. офіс Координатора Системи ООН та наведені нижче агенції спільно працювали у впровадженні проектів у відповідних галузях їхньої діяльності в Україні:

1. Управління Верховного Комісара ООН з прав людини (УВКПЛООН)

2. Організація ООН з продовольства та сільського господарства (ФАО)

3. Організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

4. Європейська економічна комісія ООН (ЄЕКООН)

5. Управління ООН з наркотиків та злочинності (УНЗООН)

6. Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО)

7. Програма ООН з навколишнього природного середовища (ЮНЕП)

8. Всесвітня туристична організація ООН (ЮНВТО)

9. Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД)

10. Демократичний фонд ООН (ЮНДЕФ)

Зокрема, на запрошення уряду України, Управління Верховного Комісара ООН з прав людини організували місії в Україну Спеціального доповідача ООН з питань торгівлі дітьми, дитячої проституції та порнографії пана Хуана Мігеля Петіт (22-27 жовтня 2006 р.) та пана Окечукву Ібеану, Спеціальний доповідач ООН з питань шкідливого впливу незаконних перевезень і захоронення токсичних та небезпечних продуктів та відходів на реалізацію прав людини (22-30 січня 2007 р.). Обидва спеціальні доповідачі представлять звіти за результатами візитів до України на засіданні Ради ООН з прав людини.

Наприкінці 2006 р. Управління ООН з наркотиків і злочинності призначило Регіонального Радника з питань ВІЛ/СНІД в Україні та Молдові, який приєднався до Представницької Групи ООН в Україні у наданні підтримки партнерам щодо ефективної боротьби з пандемією ВІЛ/СНІД.

Програма ООН з навколишнього природного середовища не має представництва в Україні, але функціонує як тимчасовий Секретаріат Рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

У грудні 2006 р. ЮНЕП підтримала організацію триденної конференції у Києві, присвяченої охороні природної та культурної спадщини гірських районів Центральної та Східної Європи. Офіційно відома як перше засідання конференції за участю сторін, що підписали Карпатську Конвенцію, київська конференція зібрала представників із Чеської Республіки, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербської Республіки, Словацької Республіки та України. В результаті була прийнята розширена програма, яка містить невідкладні заходи з підтримки туризму, нешкідливого до навколишнього середовища, та розвитку регіональної мережі природних територій, що охороняються.

Як частина програми підтримки Соціальної відповідальності бізнесу та ініціативи Глобального Договору в Україні, Представницька Група ООН в Україні визначила спільні сфери співпраці та діяльності з Організацією ООН з промислового розвитку, з метою надання підтримки розвиткові малого й середнього бізнесу в Україні. Наразі триває обговорення партнерської угоди з розробки проекту для України.

Організація ООН з продовольства та сільського господарства активно надає допомогу Україні у сфері охорони тварин, ветеринарного контролю та продовольчої безпеки щодо реагування на загрозу поширення пташиного грипу. Протягом 2006 р. була створена група експертів ФАО в Україні. ФАО продовжує постійно надавати технічну підтримку урядові України, в тому числі технічні засоби для боротьби з пташиним грипом.

Необхідно відзначити також діяльність Демократичного фонду ООН (ЮНДЕФ), який заснував Генеральний Секретар ООН. У 2006 році ЮНДЕФ уперше оголосив запит на пропозиції від інноваційних проектів, спрямованих на побудову та зміцнення демократичних інституцій, сприяння реалізації прав людини та забезпечення участі всіх груп населення у демократичних процесах. Протягом року Фонд отримав понад 1 300 заяв від 130 країн, у тому числі більш як 20 заяв від проектів в Україні, в яких пропонувалися шляхи вирішення проблем захисту прав людини, технологічного розвитку, державного контролю та підзвітності, доступу до правосуддя.

Розділ 3. Сучасні напрямки роботи України в системі ООН

Упродовж майже 60-річної історії членства в Організації Україна неухильно дотримується цілей та принципів Статуту Організації, робить суттєвий вклад у її діяльність у сферах підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічного та соціального розвитку, захисту прав людини, зміцнення міжнародного права тощо.

До 1991 року, будучи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишалася чи не єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова громадськість дізнавалася про Україну. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Характеристики

Список файлов курсовой работы