48406 (Проектування друкованих плат пристроїв комп’ютерних систем), страница 7
Описание файла
Документ из архива "Проектування друкованих плат пристроїв комп’ютерних систем", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "информатика" из 1 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "информатика, программирование" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "48406"
Текст 7 страницы из документа "48406"
Остаточно шлях має вигляд:
Шар 2:
(17,13),( 17, 12),( 17, 11),( 17, 10),( 17, 9),( 17, 8),( 17, 7),( 17, 6),
Перехід на шар 1:
( 17, 5),( 17, 4),( 17, 3),( 18, 3),( 19, 3),( 20, 3),( 21, 3),( 22, 3),( 23, 3),( 23, 4), ( 23, 5)
-
-
РОЗПОДІЛ СПОЛУЧЕНЬ ПО ШАРАХ
Розподіл сполучень по шарам полягає в виділенні на кожному кроку сполучення з максимальним числом пересічень і вилучення його на другий шар. Сполучення переносяться з першого шару на другий до тих пір, доки не будуть усунені всі пересічення.
При виконанні розшарування необхідно отримати граф пересічень, вершини якого відповідають окремим провідникам, а ребра - їхнім пересіченням. Побудуємо граф пересічень схеми сполучень, наведеної на рис. 5.1.
Граф пересічень (рис. 5.2) можна уявити в вигляді матриці пересічень П=|| n || kk (рис. 5.3), де
Якщо провідник i перетинається з провідником j;
В противному випадку.
Рисунок. 5.1 - Комутаційна схема сполучень вузла Т1
Рисунок. 5.2 - Граф пересічень
| V1 | V6 | V7 | V8 | V9 | V10 | V11 | V13 | V14 | V15 | V16 | V17 | V18 | V19 | V20 | V21 | V22 | V23 | V24 | |
| V1 | |||||||||||||||||||
| V6 | |||||||||||||||||||
| V7 | |||||||||||||||||||
| V8 | |||||||||||||||||||
| V9 | |||||||||||||||||||
| V10 | |||||||||||||||||||
| V11 | 1 | 1 | |||||||||||||||||
| V13 | 1 | 1 | |||||||||||||||||
| V14 | |||||||||||||||||||
| V15 | 1 | 1 | |||||||||||||||||
| V16 | |||||||||||||||||||
| V17 | |||||||||||||||||||
| V18 | 1 | 1 | |||||||||||||||||
| V19 | |||||||||||||||||||
| V20 | 1 | ||||||||||||||||||
| V21 | 1 | ||||||||||||||||||
| V22 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||||||
| V23 | 1 | 1 | |||||||||||||||||
| V24 | 1 |
Рисунок. 5.3 - Матриця пересічень
По матриці П будуємо вектор-стовпчик Е1, з нього вибираємо максимальний елемент; якщо їх декілька, то береться будь-який. Отже, беремо елемент V22 і на його місце записуємо нуль, що відповідає переносу провідника V22 на другий шар. По матриці П визначаються ребра, і в векторі-стовпчикові Е1 значення елементів, відповідних цим провідникам, зменшуються на 1, т.т. в матриці П викреслюється стовпчик, відповідний провіднику 16. Одержуємо стовпчик Е2 після першого кроку алгоритму. З стовпчика Е2 вибираємо елемент V18 і процедура повторюється, доки не дістанемося стовпчика Е5, всі елементи якого дорівнюють нулю.
| V11 | 2 | V11 | 1 | V11 | 1 | V11 | 1 | V11 | 0 | |||||
| V13 | 2 | V13 | 1 | V13 | 1 | V13 | 1 | V13 | 0 | |||||
| V15 | 2 | V15 | 1 | V15 | 1 | V15 | 0 | V15 | 0 | |||||
| V18 | 2 | V18 | 2 | V18 | 0 | V18 | 0 | V18 | 0 | |||||
| E1= | V20 | 1 | E2= | V20 | 1 | E3= | V20 | 0 | E4= | V20 | 0 | E5= | V20 | 0 |
| V21 | 1 | V21 | 1 | V21 | 0 | V21 | 0 | V21 | 0 | |||||
| V22 | 3 | V22 | 0 | V22 | 0 | V22 | 0 | V22 | 0 | |||||
| V23 | 2 | V23 | 2 | V23 | 2 | V23 | 0 | V23 | 0 | |||||
| V24 | 1 | V24 | 1 | V24 | 1 | V24 | 0 | V24 | 0 |
Рисунок. 5.4 - Вектори - стовпчики Е для 2-го шару
Після перенесення провідників V11, V18, V22, V23 на другий шар отримаємо двошаровий розподіл сполучень схеми.
Далі проводиться розподіл по другому шару аналогічно
Рисунок. 5.5 Граф пересічень шара 2
| V11 | V18 | V22 | V23 | |
| V11 | 1 | |||
| V18 | ||||
| V22 | 1 | |||
| V23 |
Рисунок. 5.6 - Матриця пересічень шара 2
Не будуючи вектори Е, можна зразу перенести V11 в 3-ій шар.
-
РОЗРОБКА БІБЛІОТЕКИ ЕЛЕМЕНТІВ В САПР PCAD
-
-
Створення символу компоненту в PCAD Schematic
-
Спочатку по команді Options-> Configure вибирають систему одиниць і по команді Options->Grid встановлюють необхідний крок сітки, в даному прикладі метрична система, крок сітки 5 мм.
Потім по команді Place->Line і Place->Arc малюється контур символу лініями шириною 0,25 мм.
Текстові написи наносять по команді Place->Text, висновки - по команді Place->Pin. У меню цієї команди в графі Display потрібно включити опції Pin Name і Pin Des (видимість на схемі імен і номерів висновків), в графі Length вказати довжину висновків (Short -2,5 мм, Normal - 7,6 мм, Long - 12,7 мм, User - призначається користувачем). Графіку висновків вибирають в графі Display Characteristic.
В результаті малюється заготівка символу (рис 6.1). Далі по команді Place->Attributes розміщують атрибути RefDes і Type. Всі виведення символу одержують однакове позиційне позначення за умовчанням. Виводи нумерують по команді Utils->Renumber. У графі Турі вибирають режим нумерації виведень Default Pin Des і на рядках Starting Number і Increment Value задаються початкове значення і приріст позиційних позначень виводів. Для нумерації виводів їх по черзі вибирають курсором, починаючи з першого. Як точка прив'язки по команді Place->Point звичайно відзначають верхній лівий вивід символу.
При створенні символу багатосекційного компоненту нумеруються тільки виведення першої секції, а виведення решти секцій нумеруються пізніше в таблиці виведень Pins View.
На закінчення всі об'єкти, що відносяться до символу компоненту, вибираються у вікні, і виконується команда його занесення в бібліотеку Library->Symbol Save As, при цьому елемент повинен бути виділений весь. У меню цієї команди вибирають ім'я однієї з відкритих бібліотек, куди потрібно занести створений символ, і вводять його ім'я.
-
Створення корпусу компонентів в PCAD PCB
Спочатку по команді Options-> Configure вибирають систему одиниць і по команді Options->Grid встановлюють необхідний крок сітки, рівний відстані між висновками, в даному прикладі вибрана метрична система з кроком сітки 2,5 мм.
Потім в два ряди розміщуються 14 (16, 18 або 24) висновків з кроком 2,5 мм між висновками і відстанню між рядами 7,5 мм. Як стиль стека контактних майданчиків за допомогою команди Options->Pad Style вибирають стиль за умовчанням DEFAULT або будь-який інший. Спочатку по команді Place->Pad розміщують перше виведення компоненту. Решту висновків можна розмістити двома способами. По-перше, все їх можна розмістити уручну, продовжуючи виконання команди Place->Pad. Проте зручніше скоректувати перший висновок, вибравши його, виконавши команду Edit->Copy Matrix. Встановлюють число рядів Number of Columns - 2, відстань між рядами Column Spacing - 7,5 мм, число рядків Number of Rows - 7, і відстань між виведеннями Row Spacing - 2,5 мм. Потім крок сітки зменшують до 0,5 мм, і на шарі Top Silk малюється контур компоненту за допомогою команд Place->Line і Place->Arc лініями шириною 0,2 мм.
Далі на шар Top Silk по команді Place->Attributes/У діалоговому меню команди указують тип нумерації Pad Num, початковий номер 1 (Starting Number). Для привласнення номерів висновки по черзі позначають курсором згідно цокольовки. Як точка прив'язки по команді Place->Point/RefPoint відзначають верхнє ліве (або нижній лівий) виведення компоненту (при необхідності також відзначають Glue Dot, Pick and Place і Test Point).
Components розміщують атрибути RefDes і Type (останній повернений на 90 градусів).
При розміщенні висновків всі вони за умовчанням одержали порядковий номер 0. Автоматична нумерація висновків виконується по команді Utils->Renumber, заздалегідь включивши режим вибору.
