5128 (Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві), страница 3

Робочі місця, що обладнані машинами і технологічним обладнанням оцінюють сумуючи бали, по трьох рівнях. Робоче місце рахується атестованим, якщо сума балів становить 14. Якщо сума балів коливається від 14 до 12 - робоче місце рахується частково атестованим.

При оцінці нижче 12 балів, або при нульових значеннях одного з показників робоче місце не атестується. На неатестовані робочі місця встановлюють строки виконання відповідних заходів.

Робочі місця, котрі не обладнанні машинами та механізмами, оцінюють сумуючи лише бали двох рівнів (організаційного та умови праці і техніки безпеки).

Робоче місце вважається атестоване, коли сума балів становить 9. Якщо сума балів становить від 9 до 7,5 - робоче місце вважається частково атестоване. При оцінці нижче 7,5 балів або при нульових значеннях любого з показників робоче місце не атестується.

Основою для атестації є наявність розпорядчого документу від вищестоящої до підлеглих організації, яка повинна надавати підприємству нормативні і правові документи. Атестацію робочих місць проводять не рідше одного разу в п'ять років по всіх внутрішньогосподарських підрозділах, а результати її враховують при формуванні відповідних розділів виробничо-фінансового плану підприємства.

Атестацію розпочинають з видання наказу в якому регламентують терміни її проведення в господарстві і приводять графік робіт по всіх внутрішньогосподарських підрозділах, назначають склад внутрішньогосподарської атестаційної комісії і її робочої групи, розподіляють відповідальність між функціональними підрозділами, за визначенням показників оцінки робочих місць.

До складу атестаційної комісії входять:

• голова комісії - зам. голови господарства по виробництву;

• члени комісії - головні спеціалісти та керівники функціональних підрозділів;

• представники профспілкової організації, ради бригад, передові робочі.

Основним робочим органом атестаційної комісії є її робоча група, яка складається з головних спеціалістів господарства та інженера по охороні праці. Робоча група виконує наступні функції:

• забезпечує гласність проведення атестації, організовує збори з роз'яснення цілей, задач і значення роботи;

• вивчає наявні методичні і нормативні матеріали, проводить навчання працівників, бере участь в атестації;

• готовить бланки, необхідні для атестації робочих місць (паспортів, карт атестації);

• разом з працівниками відповідних підрозділів проводить облік та паспортизацію робочих місць;

• проводить контроль за роботою цехових комісій, розбирає спірні методичні та організаційні питання.

Нами проведено атестацію п'яти робочих місць в усіх структурних підрозділах господарства, це такі робочі місця: електрозварювальника, оператора машинного доїння, тракториста-машиніста, свинарки та слюсаря ремонтної майстерні.

Аналіз атестації показав, що всі робочі місця не відповідають вимогам.

1.4 Аналіз стану санітарно-побутових приміщень

Умови праці, культура виробництва в господарстві визначається не тільки обладнанням робочих місць, забезпеченістю комфорту на робочому місці, рівнем механізації, але і санітарно-побутовими умовами праці. На стаціонарних робочих місцях господарства відсутні гардеробні, а для них відведені кімнати, які не відповідають санітарним нормам. Душові на тракторних бригадах не працюють, в центральній ремонтній майстерні душова працює лише в період збирання зернових. Кількість умивальників в ремонтній майстерні, тракторних бригадах не відповідає нормам, тепла вода до них не подається, відсутні миючі засоби. В цілому в господарстві санітарно-побутові приміщення не відповідають гігієнічним нормам.

Для приведення їх до відповідного стану необхідно:

• для забезпечення потреб підприємства побудувати сауну;

• відремонтувати душові в усіх виробничих підрозділах;

• довести до норм кількість умивальників, забезпечити їх теплою водою та миючими засобами;

• обладнати кімнати для відпочинку.

Аналізуючи умови праці в господарстві, рівень захворюваності і травматизму ми бачимо, що умови праці далекі від комфортних, високий рівень захворюваності та травматизму. Нещасні випадки стаються щорічно.

Нами проведено атестацію п'яти робочих місць на виявлення можливих небезпек. Всі вони не відповідають санітарним нормам.

2. БІЗНЕС-ПЛАН

2.1 Резюме

Охорона праці є необхідною при будь-якому товарному виробництві. Тому розроблення і впровадження заходів з охорони праці повинне проводитися в підприємстві на етапах проектування виробництва і впровадження технологічних процесів в цілому, та зокрема при ремонті і технічному обслуговуванні.

Покращення умов діяльності працюючих, зменшення травматизму та запобігання та запобігання нещасним випадкам є основою для складання бізнес-плану з охорони праці у СФГ «Хлібороб України», оскільки, згідно аналізу стан охорони праці вимагає вдосконалення в даному підприємстві.

Рекомендується впровадити організаційні заходи з охорони праці в третьому розділі дипломної роботи.

2.2. Стратегія маркетингу

Пріоритетним розвитком стратегії маркетингу є створення сприятливих і безпечних умов для адекватної роботи, зменшення травматизму операторів при проведені технічного обслуговування чи поточного ремонту техніки. Такі операції дозволять підвищити престиж роботи в галузі ремонту, зменшення ризику отримання травм, забезпечення бази кадрів для виконання конкретного відбору, в результаті якого зросте якість проведення технологічних процесів та кількість виробленої продукції.

Роботи, пов'язані з впровадженням системи охорони праці проводяться за витратною стратегією ціноутворення. Такий підхід дозволяє підвищити моральний стан колективу та проводити прогнозування результатів діяльності на перспективу.

2.3. План виробництва

Метою планування заходів для запобігання аварійності та травматизму у ремонтній майстерні є вдосконалення виробничих процесів відповідно до державних нормативних актів та нормативних вимог з охорони праці, а також виробничого обладнання, що відповідає даним вимогам, підтриманню його в безпечному стані.

Перелік заходів з охорони праці на 2009 рік для ремонтної майстерні:

1. Протипожежні щити укомплектувати необхідним пожежним інвентарем і встановити їх в потрібних місцях.

2. На заточувальних верстатах встановити захисні екрани, верстати обладнати захисними запобіжними пристроями.

3. В робочих цехах та дільницях розробити технічну карту на проведення ремонту та технічного обслуговування устаткування та транспортних засобів.

4. Виготовити в необхідній кількості підставки під трактори та сільськогосподарську техніку.

5. Обладнати тепловими завісами вхідні двері майстерні.

6. Приміщення тракторної бригади обладнати захистом від блискавки.

7. Виготовити в достатній кількості дерев'яних лежаків з підголівниками для ремонту автомобілів.

8. Виготовити дерев'яні підніжні решітки для всіх механічних верстатів.

9. Організувати черговий медичний огляд для осіб, що працюють в шкідливих умовах.

2.4. Організаційний план

Розроблені і затверджені правлінням професійні обов'язки керівників СВК. Всі службовці переробних підрозділів працюють у постійному штаті. Основні робітники залучаються, як на постійній, так і тимчасовій основі. Всі допоміжні робітники працюють тільки тимчасово, що зумовлено сезонним характером виробництва на найближчу перспективу.

Таблиця 2.1 Потреба підприємства в персоналі для ремонтної майстерні

Оплата праці робітників у сезон виробництва - погодинна відповідно до існуючих тарифів. Для стимулювання праці передбачають додатковий фонд оплати праці в розмірі 20% від основного фонду оплати.

2.5. Юридичний план

Юридичною формою організації СФГ «Хлібороб України» є колективне підприємство господарство.

Колективна форма власності створює матеріальну зацікавленість працівників усіх виробничих ланок СФГ «Хлібороб України» у результатах своєї праці, що найбільше відповідають задачам підприємства вирощування зернових за доступною ціною, що дозволить протягом трьох - п'яти років зайняти міцні позиції на ринку поставників зерна регіону.

2.6 Оцінювання ризику і страхування

Було виконаний аналіз виникнення основних ймовірних критичних ситуацій, котрі можуть негативно впливати на фінансовий стан діяльності господарства, серед них: ризик втрати капіталовкладень, стихійні лиха, не врожайність, пов'язанні з природними та виробничими ризиками, які включають ймовірність зупинки або зниження ефективності виробництва через не якість сировини, машин, прорахунки у підборі кадрів тощо.

Ймовірність ризику втрати капіталу (інфляція) залежить від великої кількості чинників, випадкових і детермінованих, серед яких головне місце посідає політична ситуація в країні, яка не залежить від діяльності керівництва підприємства. Сподіваємося, що стабілізація політичного стану та тенденція економічного розвитку України призведуть до зниження темпів інфляції і сприятимуть розвитку сільськогосподарського виробництва та бізнесу на селі.

Втрата майна, сировини від стихійного лиха (пожежі) зведено до мінімуму створенням системи пожежної служби, оснащеними сучасними технічними засобами. Цехи підприємства і склади сировини та готових продуктів оснащенні сигналізацією і протипожежними установками.

Ризик від неврожаїв культур мало ймовірний в умовах даного регіону.

Проаналізувавши всі ймовірні ризики, керівництво дійшло висновку про необхідність страхування виробничого обладнання. Вартість страхового полюсу становить 70% від вартості обладнання.

2.7 Фінансовий план

Впровадження ринкових відносин в економіку України та комерціалізацію всіх сторін життя суспільства не сприяють підвищенню рівня небезпеки виробництва, проте відомо, що покращення умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки на пільги та компенсації.

Покращення умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці, супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної захворюваності: зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний ефект.

Корисність впровадження будь-якого заходу характеризується величиною його економічної ефективності, що визначається відношенням економічних результатів впровадження заходу в практику підприємства до витрат його здійснення.

Економічна ефективність визначається з метою:

• вибору оптимального варіанта поліпшення умов безпеки праці;

• виявлення впливу реалізації заходів щодо поліпшення умов праці на підприємстві, аналізу показників виробничо-господарської діяльності підприємства, розмір доходу, величина матеріального збитку, обумовленого нещасними випадками професійною і загальною захворюваністю, плинністю кадрів, тощо;

• обґрунтування збільшення продуктивності праці за рахунок поліпшення умов його здійснення;

• обґрунтування матеріального та морального стимулювання за розробку і впровадження заходів щодо охорони праці.

Економічні результати впровадження заходів, щодо поліпшення умов і охорони праці вираховується у вигляді економії ресурсів за рахунок зменшення втрат, що викликаються нещасними випадками та професійним захворюванням, як в економіці, так і на кожному підприємстві зокрема.

Розраховуємо ефективність витрат на охорону праці у СФГ «Хлібороб України».

За базисний рік беремо 2008р. Середньорічна кількість членів підприємства в цьому році склала 274; в проектному 265.

Виробництво валової продукції в 2008 році було 1196000 грн., в проектному 1250000 грн.

Продуктивність праці одного середньорічного працюючого знаходимо з виразу:

(2.1)