124686 (Устаткування дробильно-сортувальних заводів), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Устаткування дробильно-сортувальних заводів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "124686"
Текст 3 страницы из документа "124686"
Fy = Ky · Qy ; /22/
де Kх, Ky - жорсткість пружини, Н/м; Qx, Qy - амплітуди зсуву грохота, м.
При пуску і зупинці значення Qx, Qy слід замінити значеннями резонансних амплітуд коливань Арх, Ару.
Загальні витрати потужності, кВт:
Nобщ = Nтр + Nг /23/
Потужність, що витрачається на тертя в роликопідшипниках, кВт:
Nтр = ; /24/
де Мтр = Fn и µ - момент тертя, Нм; F - навантаження на підшипники, Н.
Fn = mдеб(Q + r ) ω2 ; /25/
де mдеб - маса дебалансів, кг; Q - амплітуда коливань короба грохота, м ; r - ексцентриситет дебалансів, м /визначається по кресленню грохота/; ω - кутова швидкість рад/с; n - частота обертання валу, об/с; µ = 0,05..0,01 - приведений коефіцієнт тертя; Dв - діаметр валу, м /визначається по кресленню грохота/.
Потужність, затрачувана на переміщення і сортування матеріалу, кВт:
Nгр = 2,3L , /26/
де L - довжина грохота, м; Q - продуктивність грохота по початковому живленню, м3/с ; Св - вміст верхнього класу зерен у вихідному матеріалі, %; Сн - вміст нижнього класу зерен у вихідному матеріалі, %; V - швидкість переміщення матеріалу по ситу, м/с.
V = ; /27/
де g = 9,81 м/с - прискорення вільного падіння частинок; Di - розмір отвору в ситі /приймається по ситу з найбільшим отвором/, м; β = 20...30° - кут зльоту частинок; ρ- густина сортованого матеріалу, кг/м3.
Електродвигун повинен забезпечити пуск грохота. Визначаємо час, протягом якого двигун здійснює пуск грохота, з:
t = ; /28/
де Ідв - момент інерції ротора електродвигуна, кг·м2 /береться з технічної характеристики двигуна/; Ів = Z· - момент інерції мас вібратора, що обертаються, кгм2; Z - число дебалансsв; - маса дебаланса, кг; r - відстань від центру маси до центру обертання, м.
Ik = (mk + mM)a2 , /29/
є момент інерції короба, що коливається, кгм2, тк - маса короба, кг; тМ - маса щебеню на грохоті, визначається по виразу /26/ без урахування коефіцієнта 2,3; і - передаточне число механізму приводу грохота, визначається за даними креслення грохота; ω - кутова швидкість, рад/с; К - коефіцієнт кратності пускового моменту електродвигуна /береться з паспорта електродвигуна/; Nдв - потужність електродвигуна, кВт /час t не повинне перевищувати 5 с/.
Масу гуркоту тк визначаємо на підставі подібності проектованого грохота вибраному типу грохота. Для цього визначаємо масу одиниці об'єму короба існуючого грохота і множимо на об'єм проектованого короба.
Маса матеріалу в коробі на одному ситі, кг:
тМ = B·L·h·γ . /30/
де В - ширина сита, м; L - довжина сита, м; h - висота матеріалу на ситі, м; γ - насипна маса, кг/м3.
Повна маса матеріалу рівна сумі мас матеріалів на всіх ситах.
Для грохотів маса дебалансів визначається з умови, кг:
mдеб = ; /31/
де mк - маса короба, кг; а - амплітуда коливань, м; R - радіус дебалансів, м.
Маса маховика Gmax кг:
Gmax = ; /32/
де Км =1,44·104; δ = 0,02; Dм - діаметр маховика, м; a - амплітуда коливань, м; nr - частота обертання валу вібратора, об/хв.
Потужність двигуна для ексцентрикового гуркоту, кВт:
Nдв = ; /33/
де NF - потужність сил тертя в підшипниках підвіски рухомого короба, викликана силами інерції, кВт:
NF = ; /34/
NG = ; /35/
де NG - потужність сил тертя в підшипниках, викликаних силами тяжіння частин, що рухаються/ кВт; η = 0,8 - ККД передачі; К3 = 1,25 - коефіцієнт запасу потужності.
f = 0,01... 0,001 - коефіцієнт тертя кочення; G1 - маса короба з матеріалом, кг; G2 - маса інших частин, що рухаються, кг; частота обертання валу вібратора повинна задовольняти умову:
30 ; /36/
r - ексцентриситет валу, м; D1 - діаметр кола центрів роликів підшипників підвіски короба, м; D2 - середній діаметр кола центрів роликів підшипників опори, м; α - кут нахилу сит, град.
Величина r, D1 і D2, d визначаються в масштабі по кресленні аналогічного грохоту [6].
Розрахунок валу гурохота
Після побудови розрахункової схеми визначаємо інерційні сили Р1 від неврівноважених мас на маховиках і Р2 - від маси короба з матеріалом, Н:
Р1 = ; /37/
Р2 = ; /38/
де - маса одного дебаланса, кг; ω - кутова швидкість валу, рад/с; R - відстань від осі дебаланса до осі валу, м; тгр - маса короба з матеріалом, кг; r - ексцентриситет валу, м.
Значення сили визначуване з розрахунку пасової передачі, рівно геометричній сумі сил тиску пасів на шків і тяжінню шківа /курс "Деталі машин"/.
Що крутить момент, Н.м
Мкр = 60000 /39/
Опорні реакції VA і VF і визначають з рівнянь
і .
Згинаючі моменти в точках A, B, C, E, і D /рис 4/ визначаємо, використовуючи
методи, викладанні в курсі "Опір матеріалів". Приведений максимальний момент, кг.Н;
Мпр = ; /40/
Діаметр валу, м:
Dв = ; /41/
де [σ] - межа текучості сталі, з якої виготовлений вал, Па. Далі необхідно підібрати всі підшипники методами, викладена в курсі "Деталі машин".
Мал. 4. Рохрахункова схема інерційного грохота
Розрахунок натяжного пристрою для сит і товщини стінок короба
Зусилля (Н) в натяжному пристрої визначають з умови
; /42/
де Zn = - число проволок сита; σдоп - допустима напруга при розтягуванні дроту, Па; F0 = - площа перетину одного дроту, м2; L - довжина одного сита, м; Di - розмір отвору, м; bі - товщина дроту, м.
Товщина натяжної планки і стінки короба при Н = згідно Мал. 5, м:
С = ; /43/
де σдоп - допустима напруга згину планки, Па; β = 30 - кут між віссю болта і поверхнею сита.
Визначаємо число болтів на одній стороні сита, якщо d – їх діаметр:
Zб = ; /44/
Мал. 5. Натяжний пристрій
Далі підраховуємо Zб для всіх сит і вибираємо найбільше значення товщини планки.
Основні параметри грохота: розміри сит B х L ; розміри отворів осередків; амплітуда коливань; продуктивність;кількість сит; потужність двигуна; частота обертання валу; кут нахилу сит; габаритні розміри; маса.
Машинний розрахунок параметрів гуркоту
Позначення:
l - розмір отвору сита в світлу, м;
a - амплітуда коливань рохота, м;
q - питома продуктивність грохота, м3/(год м2);
F -площа грохочення , м2;
К1, К2, К3 - коефіцієнти /табл. I/;
m - коефіцієнт, що враховує нерівномірність живлення;
Ee - еталонна ефективність грохочіння;
К'1, К'2, К'3 - коефіцієнти /табл. 2/;
ε- коефіцієнт / ε = 3600/;
В - ширина гуркоту, м;
h- висота шару навантаженого матеріалу, м;
L - довжина сит грохота, м;
V - швидкість переміщення матеріалу, м/с;
γ - насипна маса матеріалу, кг/м3;
К - коефіцієнт, що враховує вид просіваючої поверхні;
тк- маса короба грохота без маси матеріалу, кг;
ρу- частота власних коливань, Гц;
Z- кількість пружин;
Е - модуль пружності, Па;
d - діаметр дроту пружини, м;
nпр- число робочих витків;
Dпр- середній діаметр пружини, м;
dі - максимальний розмір матеріалу, що просівається, м;
α - кут нахилу сита, рад;
bi- товщина дроту сит, м;
R - радіус дебаланса, м;
Km - коефіцієнт / Km = 1,44*104/;
δ - коефіцієнт / σ =0,02/;
Dm - діаметр маховика, м;
Cв - склад зерен верхнього класу у висхідному матеріалі, частки од.
Cн - склад зерен нижнього класу у висхідному матеріалі, частки од.;
Zб - число болтів на одній стороні сита;
Dв - діаметр валу, м;
µ- коефіцієнт тертя / µ = 0,005/;
σдоп- допустима напруга матеріалу дроту, Па;
lкр - по Мал. 5, довжина натяжної планки, див. Мал. 5, м;
β - кут /Мал. 5/ між віссю кріпильного болта і поверхнею сита;
dб - діаметр болта, м;
σд - допустима напруга матеріалу болта, Па.
Зведення формул
1/ nr = 4.4 , c-1;
2/ Q = mg , м3/с;
3/ Егр = Еэ
4/ Q = ε· B· h· V ·γ· K , м3/год;
5/mм = B· L· h ·γ , кг;
6/ mгр = mк · mм , кг;
7/ Кзаг = mгр , Н/м;
8/ Кзаг = , Н/м;
9/ Кy = , Н/м;
10/ Кі = 100%;
11/ Якщо Кі < 25, то збільшити ;
12/ mдеб = , кг;
13/ n = 30 , об/хв.;
14/ Gmax = , кг;
15/ N = mдеб (a + R) , кВт;
16/ P = , Н;
17/ С = ;
18/ Zб = .
Розрахунок параметрів грохота
Вихідні дані для розрахунку:
l = 0,07 м; h = 0,24; bi = 0,01 м;
a = 0,003 м; V = 0,4 м/с; R = 0,05 м;
q = 0,82 м3/(год м2); γ = 1700 кг/м3; Km = 1,44 * 104;
F = 3,9 м2; К = 1; δ = 0,02;
К1 = 1,0; тк = 30 кг; Dm = 1 м;
К2 = 0,84; L = 2,6 м; Cн = 0,4;
К3 = 0,91; Z = 10; Cв = 0,4;
m = 0,6; Е = 20000 Па; Dв = 0,15 м;
Еэ = 0,86; d = 0,02 м; µ = 0,005;
К'1 = 1,0; nпр = 10; σдоп = 1,6 * 108 Па;
К'2 = 0,95; Dпр = 0,3 м; lкр = 0,1 м;
К'3 = 0,98; dі = 0,08 м; β = 45° / 0,785 рад /;
ε = 3600; α = 18° /0,31 рад/; dб = 0,008 м;
В = 1,5 м; ρу = 3 с-1; σд = 1,6 * 108 Па.
π = 3,14;