20543 (Цивільна оборона), страница 7

Залишаючись на об’єкті, робітники через 12 год. отримають дозу опромінення 9,6 бер, що перевищує норму;

– для визначення допустимої тривалості перебування людей у цехах, необхідно провести підрахунок допустимої середньої дози за формулою:

(4.2)

звідки

Користуючись додатком 12 знаходимо, що час перебування в цеху не повинен перевищувати 5 годин (опромінення почалося через 1,2 години після аварії);

– для визначення часу вводу формувань для ведення робіт знову визначаємо Д_{сер.доп}, як у попередньому випадку

За додатком 12 знаходимо, що при умові проведення робіт тривалістю 1 година на відкритій місцевості формування може почати роботу через 5 годин.

Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження

Оцінка радіаційної обстановки, як правило, проводиться з використанням карти, на яку наносяться зони забруднення або рівні радіації, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:

– час ядерного вибуху, від якого відбулося радіоактивне забруднення;

– рівні радіації в районі дій;

– коефіцієнти послаблення захисних споруд, будівель, техніки, транспорту;

– допустима доза опромінення людей (з врахуванням отриманої раніше);

– поставлені завдання та терміни їх виконання (час початку роботи).

Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:

1. Визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення.

2. Визначення можливих доз опромінення під час долання зон забруднення.

3. Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданій дозі опромінення.

4. Визначення допустимого часу роботи в зоні зараження за заданою дозою опромінення.

5. Визначення допустимого часу початку долання зон забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

6. Визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення.

7. Визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).

Для вирішення цих завдань, спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, яка може бути визначена методом прогнозування і методом розвідки.

Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати:

– час вибуху;

– потужність і вид вибуху;

– швидкість і напрямок середнього вітру.

На карті (схемі) спочатку позначаємо місце вибуху та проводимо лінію в напрямку середнього вітру. Потім знаходимо розміри зон і наносимо їх на карту. Оскільки прогноз дає значні похибки, то обстановка додатково уточнюється за допомогою радіаційної, розвідки. Розглянемо рішення основних завдань з оцінки радіаційної обстановки з використанням таблиць та формул.

Визначення можливих поз опромінення при перебуванні у зонах радіоактивного зараження

Приклад. На об’єкті через 1 год. після ядерного вибуху рівень радіації . Визначити дози опромінення, які отримають робітники та службовці об’єкта у виробничих приміщеннях з К_посл = 7 за 4 години, якщо відомо, що опромінення почалося через 8 годин після ядерного вибуху.

Рішення: 1. За додатком 15 на перехрещені вертикальної колонки “Час початку опромінення з моменту вибуху” (8 год.) та горизонтальної колонки “Час знаходження” (4 год.) знаходимо розрахункову дозу опромінення Д_розр. на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год.; Д_розр = 25,6 Р.

2. Проводимо розрахунок дози опромінення при дійсному рівні радіації 200 Р/год., яка буде в 2 рази більшою від знайденої для 100 Р/год.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники та службовці за 4 год. знаходження в виробничих приміщеннях,

Висновок. Робітники та службовці отримають дозу опромінення 7,3 Р.

Визначення можливих доз опромінення під час долання зон радіоактивного забруднення

Необхідність вирішення цього завдання виникає при організації переміщення формувань ЦО в осередок ураження або евакуації населення через зони (ділянки) радіоактивного забруднення.

Вихідні дані для рішення.задачі: Р₍₁₎, Р₍₂₎, … Р_(n) – рівні радіації на 1 год. після вибуху в окремих місцях маршруту через рівні відрізки шляху, Р/год.; n – число замірів рівня радіації на забрудненій ділянці маршруту;

t_поч – час початку долання зони забруднення відносно вибуху, год.;

l – довжина маршруту в зоні зараження, км;

V – швидкість руху, км/год.

K_посл, – коефіцієнт послаблення радіації транспортними засобами.

Дозу опромінення за час руху радіоактивно зараженою ділянкою розраховують за формулою:

Т – час руху зараженою ділянкою, час, який визначається за формулою:

Р_ср. – середній рівень радіації на зараженій ділянці, Р/год., який на час долання середини зони t_c відносно вибуху наступним чином:

– визначається час проходження середини зони:

– визначається середній рівень радіації на 1 год. після вибуху:

– визначається Р_1ср на час перетинання середини зони:

де – коефіцієнт перерахунку на час t_c, який визначається за додатком 16.

Приклад. Визначити дозу опромінення, яку отримає особовий склад формування ЦО під час долання сліду радіоактивної хмари. Долання сліду починається через три години після ядерного вибуху на автомобілях із швидкістю руху 20 км/год. Довжина зараженої ділянки – 40 км. Рівні радіації на одну годину після ядерного вибуху в окремих 5 пунктах маршруту складає:

Допустима доза опромінення Д_вст. = 10 Р.

Рішення: 1. Визначаємо середній рівень радіації на маршруті через 1 год. після вибуху:

2. Визначаємо час руху по зараженій ділянці маршруту:

З. Визначаємо час перетину середини зони відносно моменту вибуху. Так, як долання зони почнеться через 3 год. після вибуху, на долання всього шляху необхідно дві години – тоді половина шляху долається за 1 год. Таким чином, середину зони буде подолано через 4 год. з моменту вибуху:

4. Розраховуємо середній рівень радіації через 4 години після вибуху (час перетину середини зони).

де K₄ – коефіцієнт перерахунку на 4 год., який визначається за додатком 16.

5. Визначаємо дозу опромінення яку отримає особовий склад формування за час долання зони зараження:

де К_посл. = 2 – коефіцієнт послаблення автомобілів, за додатком 17.

Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження за заданою дозою опромінення

При діях на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, може виникнути необхідність визначення допустимого часу знаходження в зонах забруднення з врахуванням встановленої дози (часу, за який люди отримають цю дозу).

Вирішення цієї задачі необхідне для визначення доцільності дій людей на зараженій місцевості. Але практично зручніше розв’язувати це завдання за допомогою графіка, зображеного на рис. 4.1.

Вихідні дані для розрахунку тривалості знаходження:

Р₁ – рівень радіації на 1 год після вибуху, Р/год. (додаток 18);

Д_вст.– встановлена доза опромінення, Р;

t_поч.– час початку знаходження в зоні зараження відносно вибуху, год.;

К_посл. – коефіцієнт послаблення радіації.

Спочатку визначається відносна величина – "а":

Приклад. Визначити допустиму тривалість знаходження робітників всередині приміщення цеху з К_посл. = 10, якщо роботи почались через t_поч. = 2 год. після ядерної вибуху, а рівень радіації на 1 год. після вибуху Р₁ = 250 Р/год. Для робітників встановлена доза опромінення Д_вст. = 25 Р.

Рішення: 1. Розраховуємо відношення

2. За графіком (рис. 4.1), на перетині вертикальної лінії для значення відношення, а = 1, і горизонтальної лінії часу початку опромінення t_поч.= 2 год. знаходимо допустиму тривалість роботи t_poб. = 6 год.

Висновок. У заданих умовах люди повинні працювати не більше 6 год. При цьому доза опромінення не перевищить встановленої дози – 25 Р.

Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи в зоні) за заданою дозою опромінення

Рішення цієї задачі дозволяє відповісти на питання: коли можна починати роботу в зоні радіоактивного забруднення відносно ядерного вибуху; щоб отримана за час роботи доза опромінення не перевищила встановлену величину.

Вихідні дані для визначення часу початку роботи в зоні забруднення:

Р₁ – рівень радіації на 1 год. після вибуху, Р/год.;

Д_вст. – встановлена доза опромінення, Р;

t_р. – тривалість роботи, год.;.

К_посл.– коефіцієнт послаблення радіації.

За допомогою графіка (рис 4.1) визначають відносну величину “а”. Потім за значенням “а” та встановленої тривалості роботи “t_p.” за тим же графіком визначають час початку роботи в зоні радіоактивного зараження (t) відносно моменту вибуху.

Приклад. Визначити час початку роботи зміни в будівлі цеху, якщо К_посл. = 10, за умови, що тривалість роботи встановлена t_роб. = 3 год., а рівень радіації через 2 години після вибуху склав Р₂ = 250 Р/год. Для робітників встановлена доза опромінення Д_вст. = 25 Р.

Рішення: 1. Визначаємо рівень радіації на 1 год. після вибуху.

де К₂ – коефіцієнт перерахунку на t = 2 год. знаходимо в додатку 16.

2. Визначаємо відносну величину:

3. За графіком а = 2,3 та t_роб. = 3 год. знаходимо початок роботи зміни відносно вибуху t_поч. = 3,2 год.

Висновок. Робота в цеху може бути відновлена не раніше, ніж через 3,2 год. після ядерного вибуху. При цьому, люди за 3 год. роботи отримують дозу опромінення не більше 25 Р.

Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

При рішенні цієї задачі визначається ближчий час після ядерного вибуху, коли можна буде починати долання зони забруднення (вихід із зони) при умові, що доза опромінення людей не перевищить встановленої величини.

Вихідні дані при рішенні задачі:

Р₍₁₎, Р₍₂₎…, Р_(n) – рівні радіації в окремих ділянках маршруту на 1 год. після вибуху, Р/год.;

l – довжина маршруту в зоні радіоактивного зараження, км;

V – швидкість руху, км/год.;

К_посл.– коефіцієнт послаблення транспортних засобів;