118917 (Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ "Дніпрополімермаш"))

Міністерство освіти та науки України

Національний гірничий університет

Кафедра Економічної кібернетики та інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

дипломної роботи

магістра

спеціальності «Економічна кібернетика»

на тему:

«Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ «Дніпрополімермаш»)»

Виконавець:

Конєв Павло Вікторович

Дніпропетровськ, 2009

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідувач кафедри

Економічної кібернетики

та інформаційних технологій

______________ проф. Кочура Є.В.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу магістра

студенту групи ЕК-04-м

Тема дипломної роботи: «Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ «Дніпрополімермаш») затверджена наказом ректора НГУ від

РЕФЕРАТ

Об‘єкт розроблення: економіко-математична модель взаємозв‘язку факторів собівартості продукції та прибутку.

Мета роботи: підвищення ефективності роботи підприємства ВАТ «Дніпрополімермаш» шляхом управління собівартістю продукції.

Метод дослідження та апаратура: для дослідження даної предметної області використані аналітичні методи для оцінки фінансово-економічного стану підприємства та метод лінійного багатофакторного регресійного аналізу для встановлення взаємозв‘язків агрегованих компонентів собівартості та прибутку. Для проектування та реалізації інформаційної системи використовувався компьютер на базі процессора Intel Pentium III Celeron.

У першому розділі диплому зроблений аналіз методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформульована мета та поставлені задачі дослідження.

У другому розділі проведений аналіз методів вивчення взаємозв‘язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

У третьому розділі описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведений алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень.

Новизна полягає у застосуванні методів регресійного аналізу на даних собівартості промислової продукції для математичного обгрунтування управлінських рішень.

Практичне значення полягає у наданні практичних рекомендацій управлінському персоналу підприємства щодо прийняття рішень по управлінню собівартістю продукції.

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, БАГАТОФАКТОРНА РЕГРЕСІЯ, КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА, РЕКОМЕНДІЦІЇ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Аналіз діяльності підприємства

1.1 Методи і методики визначення ефективності роботи підприємства

1.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Дніпрополімермаш»

1.3 Визначення мети і постановка задач, розв'язуваних при виконанні дипломної роботи

РОЗДІЛ 2. Економіко-математичне моделювання взаємозв‘язку елементів собівартості та прибутку

2.1 Аналіз літературних джерел, вибір моделі

2.2 Побудова моделі взаємозв‘язку факторов собівартості та прибутку

2.3 Моделювання контрольного приклада

РОЗДІЛ 3. Проектування інформаційної системи підтримки прийняття рішень

3.1 Методики створення сучасних інформаційних систем

3.2 Алгоритм побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень

3.3 Розробка інтерфейсу інформаційної системи

РОЗДІЛ 4. Охорона праці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

Перехід від директивно керованої економіки до ринкового по-новому поставив питання керування підприємством як суб'єктом ринкових відносин. Функціонування підприємства зв'язане зі змінами як у зовнішньої, так і у внутрішнім середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтуванню економічних передумов досягнення оптимальних розмірів прибутку, що забезпечує конкурентноздатність підприємства на ринку і визначальній перспективі його розвитку. Досягти подібне можна шляхом глибокого аналізу як господарської діяльності підприємства, так і стану навколишньої його економічного і соціального середовища. Сполучення мікро- і макроаналізу дозволяє створити інформаційну базу прийнятого управлінського рішення, адекватну дійсності.

Для дослідження даної предметної області використані аналітичні методи для оцінки фінансово-економічного стану підприємства та метод лінійного багатофакторного регресійного аналізу для встановлення взаємозв‘язків агрегованих компонентів собівартості та прибутку.

У першому розділі диплому буде зроблений аналіз наявних методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформулюється мета та поставлені задачі дослідження.

У другому розділі буде проведений аналіз методів вивчення взаємозв‘язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

У третьому розділі будуть описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведено алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень.

Новизна полягає у застосуванні методів регресійного аналізу на фактичних даних собівартості промислової продукції для математичного обґрунтування управлінських рішень.

Обрана тема актуальна, тому що пов'язана зі створенням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують автоматизацію процесу прийняття рішень в умовах сучасного промислового підприємства.

Оригінальність пропонованих рішень полягає в розробці економіко-математичної моделі враховуючу технологічну, економічну й інформаційну характеристики виробництва продукції на підприємстві і реалізованої у виді інформаційної системи підтримки прийняття рішень. Алгоритми рішення функціональних задач реалізовані на основі програмного продукту Microsoft Excel шляхом написання програми мовою програмування Visual Basic for Applications.

Практичне значення отриманих рішень полягає в автоматизації процесу вибору методів керування собівартості продукції і підвищенні обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

РОЗДІЛ 1. Аналіз діяльності підприємства

1.1 Методи і методики визначення ефективності роботи підприємства

Неспроможність аналізувати господарчу ситуацію, неможливість визначення «вузьких місць» в економічній діяльності підприємства і факторів, що на неї впливають, так чи інакше призводить до зниження ефективності роботи, до прийняття неправильних управлінських рішень і, у кінцевому результаті, до збитків і фінансового краху. Тому формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на мікрорівні — на рівні окремих фірм, компаній, підприємств і їхніх структурних підрозділів, оскільки вони становлять основу ринкової економіки. І в цьому зв'язку важливої стає задача оволодіння прийомами і методами економічного аналізу фінансовим менеджером, що не тільки зосереджує на своєму робочому місці всю інформаційну базу для аналізу, але й володіє правами і методами фінансового керування діяльністю фірми, компанії або підприємства [30].

Аналіз базується на розчленовуванні досліджуваних об'єктів, його основна задача полягає в тому, щоб створити репрезентативну й адекватну ситуації, що складається, інформаційну базу для виконання завершальної функції керування - регулювання керованого об'єкта як на мікрорівні (підприємство, фірма), так і на макрорівні (галузь) [2, 36].

Економічний аналіз - прикладна наука, що представляє собою систему спеціальних знань, що дозволяють оцінити ефективність діяльності того чи іншого суб'єкта ринкової економіки. Спираючись на теорію пізнання, вона забезпечує практичну корисність діяльності людини, дозволяє раціонально обґрунтувати не тільки поточну діяльність, але і найближчу перспективу розвитку суб'єкта господарювання. За допомогою економічного аналізу створюються передумови для оцінки доцільності прийнятих управлінських рішень на перспективу [2, 30, 37].

Предметом економічного аналізу є вся доступна інформація з тих або інших напрямків діяльності суб'єктів ринкової економіки, що знаходиться в діалектичному взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємодії, що виражає зміну становища того чи іншого суб'єкта господарювання [2, 3, 17, 37].

Також під предметом аналізу розуміються господарчі процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві результати їхньої діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дістають відбиття через систему економічної інформації. Ця система являє собою сукупність вхідних даних, результати їхньої проміжної обробки, вихідні дані і кінцеві результати, що надходять у систему управління. Раціонально організований і відповідним чином регульований інформаційний потік служить надійною базою для економічного аналізу, а отже, і для прийняття оптимальних управлінських рішень [4].

До основних напрямків економічного аналізу відносяться:

• формування системи показників, що характеризують роботу аналізованого об'єкта;

• якісний аналіз досліджуваного явища (результату);

• кількісний аналіз цього явища (результату);

• оформлення висновків і конкретних рекомендацій, що випливають з результатів аналізу [2, 3].

У системі методів управління виробництвом аналіз діяльності окремих суб'єктів господарювання дає можливість здійснювати контроль за виробництвом, економічно обґрунтовувати управлінські рішення, виявляти і більш повно використовувати резерви виробництва. Ці задачі можуть вирішуватися за допомогою отриманої в процесі аналізу економічної інформації про діяльність підприємств, об'єднань і їхніх структурних підрозділів [30].

Первісним джерелом економічної інформації служать дані бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку про стан і використання усіх видів ресурсів виробництва, процес виробництва продукції, її реалізації, фінансових результатів і ін. Однак дані обліку самі по собі не забезпечують достатньої інформованості працівників управління про хід виконання планових завдань, досягнення високих або низьких показників, факторів що впливають на них, причинах позитивних і негативних відхилень у роботі підприємства.

Вивчення облікових даних шляхом перетворення їх у широке коло економічної інформації, її з'ясування і використання в керуванні досягається за допомогою аналізу [37].

Аналіз господарської діяльності виник на базі бухгалтерського обліку як основного джерела його інформації. Перші розроблені методики економічного аналізу обмежувалися в основному рахунковою перевіркою й аналізом балансів, вони призначалися для рахункових працівників. В даний час економічний аналіз перетворився в одну з істотних функцій керування виробництвом. Він служить важливим засобом при виробленні й обґрунтуванні управлінських рішень.

З цього погляду економічний аналіз - це система способів вивчення (на основі даних обліку, звітності, планів і інших джерел) досягнутих результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення з метою контролю за виробництвом і обґрунтування управлінських рішень спрямованих на підвищення його ефективності [3, 17].

У процесі аналізу економічні показники зіставляються з плановими даними, з показниками минулих періодів різних підприємств; визначається позитивний і негативний вплив факторів на досліджувані показники, досліджуються причини їхньої зміни, формулюються висновки і пропозиції по подальшому, перспективному розвитку суб'єктів господарювання. Варто помітити, що в умовах розвитку ринкових відносин важлива роль приділяється фінансовим результатам з погляду ефективного використання наявного потенціалу, порівняння витрат і результатів. Тому головним аспектом аналізу на мікрорівні стає комерційний розрахунок, а на макрорівні — оцінка економічної ефективності суспільного виробництва й окремих його елементів [2].

Задача аналізу полягає в одержанні (на основі плану, обліку й інших джерел аналітичної інформації) відомостей про стан і результати діяльності підприємства і його підрозділів, про величину, характер і причини відхилень у діяльності досліджуваних об'єктів, а також про наявні резерви виробництва.

Основна задача економічного аналізу підрозділяється на наступні, більш локальні задачі:

• оцінка роботи підприємства і його підрозділів за визначені проміжки часу;

• виявлення позитивних і негативних факторів, що впливають на роботу аналізованого об'єкта, визначення кількісної величини їхньої дії;

• здійснення контролю за ходом виконання намічених результатів, виправлення недоліків у плануванні, підготовка даних про перспективу розвитку на наступні періоди;

• виявлення невикористаних, перспективних резервів поліпшення економіки підприємства;

• розробка заходів, спрямованих на активізацію використання резервів виробництва на підприємстві;

• оцінка ефективності прийнятих рішень у ході проведення економічного аналізу [2, 12, 17].

Аналіз як у широкому розумінні (як філософський термін), так і стосовно його застосування в економіці являє собою пізнавальну процедуру уявного розчленування об‘єкта або явища на складові з метою їх вивчення, з‘ясування зв‘язків між ними. При цьому він нерозривно пов‘язаний із синтезом, тобто поєднанням окремих частин і елементів у єдине ціле. Разом із індукцією та дедукцією вони становлять базис економічного аналізу [28].