183088 (Процес становлення та розвитку підприємництва в Україні), страница 6

Реальною фінансово-кредитною допомогою для українського підприємництва стало впровадження в 2007 році нової державної бюджетної програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб’єктам малого та середнього бізнесу для реалізації інвестиційних проектів. Такою підтримкою протягом минулого року було охоплено майже 1 тис. бізнес-проектів [21].

Багато чого вже зроблене, але й багато чого маємо бути ще втілено в майбутньому. У зв'язку із цим визначено 5 пріоритетів діяльності на короткострокову перспективу, це:

• проведення другого етапу швидкого дерегулювання в пріоритетних сферах економіки;

• подальша оптимізація дозвільної системи;

• припинення тиску на підприємців із боку чиновників через упорядкування контрольних функцій;

• поліпшення доступу підприємців до кредитних ресурсів;

• захист прав та інтересів підприємців шляхом застосування засобів впливу на посадових осіб, які порушують законодавство щодо підприємництва.

Окремо хотілося б наголосити, що важливим питанням є інтеграція України у світовий економічний простір. Нові умови вимагають підвищення інноваційної складової в діяльності малого й середнього бізнесу України, конкурентоспроможності, захисту від нечесної конкуренції на світових ринках.

Вступ України у Світову Організацію Торгівлі відкриває доступ українських товарів на зовнішні ринки, а товарів іноземного виробництва – на український ринок. У зв’язку з цим необхідно підвищити конкурентоспроможність не тільки продукції, але й самих підприємств шляхом вдосконалення систем менеджменту якості, екологічного менеджменту, менеджменту професійної безпеки й істотного підвищення рівня ділової досконалості.

Найближчим часом ми маємо намір приєднається до Європейської хартії для малих підприємств. А це зобов'язує нас дотримуватись європейських стандартів економіки, стандартів якості товарів і послуг, стандартів якості життя.

Кожна країна має свій шлях розвитку, але є дуже багато спільного в здійсненні державної політики. Тому позитивний український досвід у прийнятті управлінських рішень цілком може бути використаний країнами ОЧЕС. Адже в усіх нас одне завдання – забезпечення економічного процвітання наших країн. А без якісних перетворень неможливо істотно підвищити внесок малого й середнього підприємництва в національну економіку й тим більше стати повноправним членом європейського й світового ринку [31].

Говорячи про основні тенденції розвитку підприємництва в Україні хотілося б відмітити таке. На жаль, чимало українських підприємців ще досі не усвідомили того, що сучасне цивілізоване підприємництво повинно грунтуватися на міцній моральній основі, на етичних нормах. У більшості західних країн ділова етика включена до програм шкіл бізнесу, коледжів, інститутів і університетів. Особливе місце там серед критеріїв цивілізованого підприємництва посідають чесність і порядність у ділових стосунках. Зрозуміло, що різного роду порушень і там вистачає. Але в цілому, без цих критеріїв у взаємовідносинах між фірмами, банками й окремими юридичними та фізичними особами сучасне підприємництво було б неможливе. Мільйони тонн енергоносіїв, акції та інші цінні папери на мільйони ієн, марок, франків, фунтів стерлінгів, лір, доларів та ін. щодня продаються й купуються на основі усних угод, навіть без свідків! Товари на мільярди доларів щорічно реалізуються «під чесне слово», без будь-яких контрактів.

На початкових етапах розвитку підприємництва в багатьох країнах світу також були поширені і шахрайство, і злодійство. У них, як і в нас тепер, в умовах «дикого капіталізму» це давало прибуток. Але так тривати довго не могло. І з часом гору взяли інші критерії та пріоритети. Бути чесним стало вигідніше, ніж шахраєм, - як з матеріальної точки зору, так і з погляду життєвих, тобто тих моральних цінностей, про які йде мова. Нині на Заході в пресі або у спеціальних ділових виданнях регулярно містяться приклади неетичного підприємництва конкретних фірм і корпорацій, діяльність яких хоча і не є прямим порушенням законів, проте кваліфікується як така, що суперечить критеріям чесності, порядності та доброчинності.

Без цілеспрямованої роботи в цьому напрямку розвиток і становлення цивілізованого підприємництва та ринкових відносин у нашій країні буде довготривалим і надто болісним.

Що ж заважає підприємцям і підприємництву у їх становленні?

Поглянемо на проблему дещо ширше. Громадяни нашої держави повсякчас стикаються зі штучними проблемами, створеними бюрократами й чиновництвом. У країні горизонтально і вертикально панує чітко вибудувана структурована система, що грунтується на кланових принципах, згідно з якими для загалом нечисельної верхівки управлінців та наближених до неї олігархів доступ до всіляких благ практично необмежений, і які, по суті, є їх головними споживачами та розподільниками. Разом із тим, ті, хто створюють ці блага – як матеріальні, так і духовні – змушені давати хабарі цій «піраміді», аби хоч якось виживати. Нині в нас хабарництво процвітає й перейшло в ранг державної політики. Що й говорити, сьогодні навіть вище керівництво відкрито домагається виконання «плану» хабарів «нагору».

Тому представники середнього класу (тобто, ті, хто добросовісно виконує свою роботу, - а крім підприємців, до цього класу належать і висококваліфіковані працівники інших сфер, інтелігенція, які регулярно сплачуючи податки, значною мірою формують бюджети всіх рівнів, фактично утримуючи за свій рахунок армію чиновників), зацікавлені в стабільності та наведенні порядку в країні і виступають за скасування безлічі контролюючих органів, які стали розсадниками корупції та хабарництва [2].

Отже, серед основних тенденцій розвитку підприємництва в Україні ми відмітили такі: правовою основою розвитку підприємництва в Україні є Конституція, Господарський Кодекс та низка законодавчих актів; стратегічні напрями й пріоритети державної політики зі створення сприятливого середовища для бізнесу знайшли своє відображення в Програмі діяльності уряду «Український прорив: для людей, а не для політиків» і «Державній програмі соціально-економічного розвитку України»; у порівнянні з 2004 роком кількість суб’єктів малого і середнього підприємництва в 2007 році зросла на 17%; за даними офіційної статистики станом на перше січня 2007 року в Україні функціонувало 2379,4 тисяч суб’єктів малого і середнього підприємництва; сьогодні в Україні створена сучасна система реєстрації, що надає можливість здійснити всі реєстраційні процедури протягом 2-3 днів, але на практиці ця система не дає бажаних результатів; єдиний податок є на сьогодні найдієвішим щодо стимулювання й розвитку малого бізнесу; підприємництво в нашій країні далеке від цивілізованого підприємництва.

2.2 Розвиток підприємництва в окремих видах економічної діяльності в Україні

Економіка України до початку 90-х років була в основному повністю одержавленою, тобто абсолютна маса підприємств перебувала у власності держави чи під таким її контролем, так що говорити про інші форми власності реально було просто неможливо. Отже, зародження підприємництва пов’язане з появою насамперед малих підприємств як найхарактерніших представників реального підприємництва у чистому вигляді, де власник підприємства є водночас і його головним менеджером. Саме малі підприємства забезпечують розвиток економічної системи країни та наближають її до споживачів. Мале підприємництво здатне вирішувати такі економічні завдання, як створення в країні конкурентного середовища, залучення приватного капіталу і зовнішніх інвестицій, а також удосконалення наявних технологій виробництва. Водночас ці підприємства виконують найважливішу роль у державі – надають громадянам робочі місця, створюють реальні джерела їх доходів, забезпечують виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для населення за доступними цінами та збільшують дохідну частину бюджетів різних рівнів.

Починаючи з 2000 року уряд зрозумівши цінність малого бізнесу для розвитку економіки, почав створювати на державному рівні сприятливі умови для ефективного використання його можливостей у рамках національної економіки. Для цього було покладено ідею «Спрощеної системи оподаткування», шляхом заміни сплати встановлених законодавством податків, зборів та обов’язкових платежів, сплатою єдиного податку і запровадженням спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності. Як наслідок це суттєво зменшило податкове навантаження на платників податків, сприяло реєстрації великої кількості суб’єктів господарювання, що дало змогу вивести з тіньового обігу частину доходів, а також сприяло вирішенню питання зайнятості населення.

Законодавчу основу спрощеної ситеми оподаткування складають один закон і три укази Президента України: Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 р. № 2063 – ІІІ; Указ Президента України від 12 травня 1998 р. № 456/98 «Про державну підтримку малого підприємництва»; Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»; Указ Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99 «Про внесення змін в Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» ».

На початок 2006 року оподаткування єдиним податком юридичних осіб по Україні збільшилося порівняно з 2005 роком у 2 рази, а застосовуючи цю систему платежів для фізичних осіб відбулося зростання майже у 5,5 разів порівняно з 2000 роком. Це може свідчити тільки про те, що обрана система себе виправдовує, і підприємці можуть легалізувати свій бізнес через реєстрацію платника податку.

Зазначимо, що станом на 01.07.07 р. в економіці країни діяло 297,6 тис. малих підприємств, що в порівнянні з початком попереднього року більше на 2,0 %. Середня кількість зайнятих працівників на малих підприємствах у І півріччі становила 1633,3 тис. осіб. За цей період ними було реалізовано продукції, виконано робіт та надано послуг на суму 45663,3 млн. гривень.

Основні показники розвитку малих підприємств можемо простежити за допомогою таблиці 2.1 [77].

Таблиця 2.1 Основні показники розвитку малих підприємств

Підприємницька діяльність має різноманітні види взаємозв’язків і особливостей. Одним з істотних аспектів підприємницької діяльності є фінансовий, бо об’єктивно і суб’єктивно підприємництво націлене на досягнення певних позитивних фінансових результатів, тобто формування прибутку, його розподілу і використання.

Розглянемо фінансові результати діяльності підприємств України за 2007 рік (Додаток 1) [22].

Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за 2007 р., за попередніми даними, становив 121,4 млрд.грн. (загальна сума прибутку – 147,2 млрд.грн., збитків – 25,8 млрд.грн.).

Протягом 2007 р. збитково працювало 28,9% підприємств. Найбільше таких підприємств у наданні комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту (37,3% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), на транспорті та зв’язку (37,0%), у промисловості (34,0%), по операціях з нерухомим майном, оренді, інжинірингу та наданні послуг підприємцям (31,7%), у будівництві (29,8%).

Дебіторська та кредиторська заборгованість (з урахуванням довгострокової) підприємств на 1 січня 2008 р. становила відповідно 509,3 млрд.грн. та 659,5 млрд.грн. Протягом 2007 р. дебіторська заборгованість збільшилась на 26,3%, кредиторська – на 27,3%.

Частки довгострокової та поточної заборгованості в загальній сумі дебіторської заборгованості становили 4,3% та 95,7%, кредиторської – відповідно 11,8% та 88,2%.

У структурі кредиторської заборгованості (з урахуванням довгострокової) частка заборгованості між підприємствами України становила 90,0% (593,6 млрд.грн.), між суб’єктами господарської діяльності України та інших країн – 10,0% (65,9 млрд.грн.); дебіторської – 93,7% (477,4 млрд.грн.) та 6,3% (31,9 млрд.грн.).

Питома вага простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі поточної становила 10,4% (на 1 січня 2007 р. – 15,5%), кредиторської – 12,0% (15,5%). Протягом 2007р. обсяги простроченої дебіторської заборгованості зменшились на 15,2%, кредиторської – на 3,0%.