169734 (Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі), страница 5

Розділ 3 Результати дослідження та їх аналіз

3.1 Особливості розмноження інтродукованих видів рододендронів

Плодоутворення інтродуцентів – це найбільш суттєва властивість пристосування рослин до нових умов зростання. В колекції ботанічного саду нашого університету успішно зростають 16 видів рододендронів, які досить добре пристосувались до природно – кліматичних умов Житомирського Полісся.

В культурі рододендрони розмножуються насінням та вегетативним шляхом. Для переважної більшості видів рододендрона насіннєве розмноження є більш ефективним, оскільки забезпечує отримування більш стійких особин та відіграє особливу роль у адаптації інтродуцентів [2,3].

3.1.1 Насіннєве розмноження

Насіннєве розмноження рододендрона є найбільш ефективне, так як при ньому з'являється найбільш стійкий до навколишніх умов садивний матеріал, з добре розвиненою кореневою системою. В культурі саджанці вирощують з насіння.

У рододендронів різних видів різні строки дозрівання насіння, різна кількість насіння в одній коробочці, ступінь плодоношення та процент схожості насіння.

В нашій країні насіння дозріває восени, вересні – листопаді. Плоди збирають не дозрілими. Потім їх розкладають тонким шаром в сухому приміщенні на папері або в спеціально відкритих коробках. Насіння зберігають в спеціальних паперових пакетах, в прохолодному місці. При правильному зберіганні схожість насіння зберігається протягом 1 – 2 років, потім різко знижується.

Насіння потрібно висівати з січня по березень, наприклад в домашніх умовах або в теплицях, при температурі 15 – 18˚С та відносній вологості повітря не менше 80%. Посіви проводять в невеликі дерев'яні ящики, на дно яких кладуть керамзит та річковий пісок, товщина кожного шару становить 2см. Для вирощування сіянців краще використовувати суміш ялинкової хвої та торфу в однакових пропорціях. Такий субстрат характеризується великою водо- та повітря проникністю, має кислу реакцію середовища (рН=3,25). По фізичним властивостям цей субстрат сприяє кращому зберіганню та розвитку сіянців. За 1 – 2 дні до посіву ґрунт поливають водою в досить великій кількості, щоб вода залишалась в піддоні. З метою рівномірного розсипання насіння по поверхні ґрунту його перемішують з піском. Після посіву ґрунт поливають водою.

Для підтримання постійної і рівномірної вологи ґрунту, ящики накривають склом, або поліетиленовою плівкою до появи сходів. Посіви потрібно провітрювати, тому скло щоденно знімають на короткий час. Дрібні поодинокі сходи з'являються через 2 – 3 неділі, масові – на 1 – 1,5 неділі пізніше. Посіви потрібно захищати від дії прямих потоків сонячного проміння. Температуру в теплиці підтримують в межах 8 - 12˚С. Полив зменшують, залишаючи вологим верхній шар ґрунту.

Для прискореного росту і розвитку, посіви підсвічують лампами денного світла на протязі 18 годин на добу. Для нормального росту і розвитку рододендрона необхідне добре освітлення.

Вода для поливу повинна бути м'якою та мати температуру навколишнього середовища. Краще всього поливати річковою, дощовою водою. Водопровідну воду ж потрібно відстоювати та підкислювати.

Починаючи з 3 – 4-х місячного віку сіянці необхідно підживлювати, додаючи суперфосфат та сульфат калію. Підживлюють 1 – 2 рази на місяць. На літо ящики з рододендронами виносять на відкрите повітря, в напівзатінок. Для прискореного росту сіянців рододендрона проводять підживлення мінеральними добривами: аміачною селітрою, суперфосфатом, сульфатом калію. Позитивний ефект ( збільшення довжини рослини в 2 – 3 рази, утворення більшої кількості листків, які в 3 – 5 разів більші за рослини, яких не підживлюють) досягається при внесенні повного набору елементів живлення: азоту, фосфору, калію та мікроелементів.

В вересні ящики з рослинами переносять в теплицю. В кінці жовтня – листопаду рослини впадають в стадію спокою, яка продовжується до лютого місяця. Як тільки рослини починають вегетаційний період, їх підживлюють. При такому догляді рододендрони починають розцвітати в ранньому віці. Наприклад, рододендрон камчатський, вперше зацвітає на другому році розвитку, рододендрони даурський та японський – на третьому.

3.1.2 Вегетативне розмноження

Вегетативне розмноження – це давній спосіб вирощування нових рослин з пагонів, листків, бруньок та коріння. При вегетативному способі розмноження цвітіння рослини настає значно швидше, чим при насіннєвому. Наприклад, рододендрон понтійський, вирощений з насіння, цвіте на 7 – 8 році, а з пагонів на 4 – 5 рік. Маточні рослини перед зрізуванням пагонів потрібно добре полити водою. Вони повинні мати добрий тургор. Пагони рододендрона потрібно брати з однорічних відростків, тому що вони достатньо пластичні та ще не зовсім задерев'янілі.

Строки зрізування пагонів пов'язані з екологією рослини, погодними умовами даного року, індивідуальними особливостями виду або сорту рододендрону. Оптимальний строк для зрізування пагонів з листопадних видів рододендрону – середина червня, з вічнозелених рослин пагони беруть в листопаді. Самі пагони не потрібно змочувати, однак до посадки їх слід тримати в поліетиленових мішках. Довжина пагона повинна становити 6 – 8см, діаметр – 0,5 – 1см. Нижні листки з пагону видаляють, залишаючи 3 – 5 верхніх листка. Найкращий час для зрізування – це ранок [15].

На думку фізіологів, найкраще приживання зрізаних пагонів, залежить від підвищеної концентрації вуглеводів в рослинних тканинах. Краще брати пагони з рослин, які помірно ростуть, а також з північної або затемненої сторони куща. Як правило, такі пагони здатні швидше утворювати кореневу систему.

Пагони висаджують в парнику або теплиці, у вологий ґрунт. Таким може бути наприклад пісок, який забезпечує оптимальну аерацію коріння, але потребує багаторазового поливу, для підтримання постійної та достатньої зволоженості. Ящик заповнюють торфом, шаром 8см та піском шаром 2см. В період утворення рослиною коріння, середньодобова температура ґрунту повинна становити 25˚С. Відносна вологість повітря повинна коливатись від 50% до 90% в ясні дні, та приблизно 100% в похмурі та прохолодні дні.

В ясні дні ящики розкривають, а прохолодні залишають закритими.

Дуже важливий момент на перших етапах розвитку кореневої системи рослини – це вологість повітря. На протязі 1,5 – 2 місяців пагони повинні знаходитись в насиченому водяною парою повітрі.

Навіть після утворення кореневої системи їх слід оберігати від дії прямих променів світла, тому скло в парнику або в теплиці забілюють. Після утворення кореневої системи, температуру ґрунту понижують, для запобігання випрівання коріння. Полив водою – помірний, а температура повітря повинна становити 5 - 8˚С.

Весною саджанці пересаджують в парники або ящики, які виготовляють з поліетиленових пакетів. Місткість цих пакетів заповнюють ґрунтовою сумішшю такого складу: кислий ґрунт, хвоя або хвойна земля. Через два тижні проводять перше підживлення двох процентним розчином сечовини. Ящики поміщають в прохолодному місці до наступної весни. Два рази на місяць проводять підживлення добривами. Через рік рослини висаджують у відкритий ґрунт.

3.2 Використання рододендронів в культурі

Протягом останнього десятиріччя, коли в Україні почали діяти ринкові відносини, широких розмахів набуло будівництво індивідуальних будинків, котеджів та дач. Важливою складовою частиною такого будівництва є його благоустрій та озеленення.

У зв'язку з цим значно зросли вимоги до ландшафтно – архітектурного оформлення як нових так і реконструйованих забудов. Рододендрони, поряд з іншими високо декоративними рослинами, є найефективнішими чагарниками, які набули широкої популярності в усьому світі. Навесні вони вражають яскравими барвами, відтінками, розмірами та формою суцвіть, а восени – декоративним кольоровим листям: золотистим, багряним, червоним.

Під час цвітіння рододендрони не поступаються найпривабливішим чагарникам. Тому людина, яка хоч раз побачила їхнє дивовижне цвітіння, ніколи не забуде цього пишного видовища.

Про рододендрони знає далеко не кожний мешканець нашої країни. І це не дивно, тому що основна кількість видів цих деревних рослин у природних умовах росте в горах Китаю, Південно – Східної Азії, Далекого сходу, Кавказу й Північної Америки, де вони пристосувалися до вологих кліматичних умов та кислих ґрунтів. На території України природно зростають лише 2 види цього роду – рододендрони жовтий та миртолистий. Треба відмітити, що рододендрон жовтий, є аборигенним видом Житомирського Полісся.

Проте багаторічний досвід вирощування цих рослин у деяких ботанічних садах та дендропарках України переконливо свідчить, що чимало видів, різновидностей, гібридів та сортів рододендронів можна успішно культивувати в зоні Полісся. За їх участю можна створити привабливі й затишні куточки відпочинку не тільки у великих садах, парках та дендраріях, але й на територіях підприємств і організацій, на присадибних ділянках і дачах.

Впровадження перспективних видів і сортів рододендронів у декоративне садівництво в Україні розпочалося приблизно з початку 80 – х років ХХ століття і з кожним роком його обсяги повільно зростають. На сьогодні є кілька причин, які помітно заважають широкому впровадженню рододендронів в озеленення. Однією з них є недостатня кількість садивного матеріалу, адже існуючі в Україні розсадники цих рослин майже не вирощують. Друга, не менш важлива причина – недостатня обізнаність фахівців з озеленення та садівників – аматорів щодо технології створення та вирощування стійких високо декоративних насаджень рододендронів [1,2].

Установлено, що вічнозелені види рододендрона та напіввічнозелений Rh. sichotense мають найвищий бал декоративності Д4, тобто не втрачають декоративного ефекту впродовж всього року. Листопадні та решта напіввічнозелених видів рододендрона мають бал декоративності Д3, тобто декоративні впродовж періоду вегетації.

В культурі Житомирського Полісся, нажаль, рододендрони майже не зустрічаються. Вони лише зустрічаються в окремих приватних будинках, в ботанічному саду ДАУ, а також на території нашого університету. Проте, слід зазначити, що впровадження видів рододендрон в культуру, обов'язково буде відбуватись, завдяки їх привабливому декоративному вигляду та біологічним властивостям.

Але в країнах Європи, види родини рододендрон, успішно культивуються в досить великих обсягах. Під час проходження закордонної практики в Данії, я помітив, що рододендрони широко розповсюджені в озелененні міст, селищ. Вони зростають в міських парках відпочинку та майже біля кожного приватного будинку. З цього можна зробити висновок, що рододендрони користуються великою популярністю серед матеріалу, який використовується в озелененні.

Висновки і практичні рекомендації

Багатство декоративних властивостей деревних рослин та їхня здатність змінюватись в часі створює необмежені властивості для формування зовнішнього вигляду озеленених територій населених місць. Завдяки насадженням можна краще поєднати в одне ціле будівлі та їх групи, а житлові будинки й адміністративні установи – в цілісний комплекс або квартал.

Декоративні насадження поліпшують архітектурний вигляд міст, надають їм кольорової різноманітності, створюють об'ємно – просторовий силует. Крім того, насадження можна використовувати для регулювання руху транспорту та пішоходів, влаштування острівців безпеки, маскування непривабливих об'єктів та деяких елементів міста.

Завдяки великому архітектурно – планувальному і санітарно – гігієнічному значенню декоративні насадження є однією з основних складових частин, які створюють комплекс міста чи селища. Тому озеленення міст, яке пов'язане з цінним рядом архітектурно – художніх, планувальних, інженерно – технічних, біологічних, культурно – освітніх та інших питань, має враховуватись під час комплексної забудови територій.

Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному провітрюванні середовища. Різний тепловий режим озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже, сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери.

Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Під час руху автотранспортних засобів та діяльності деяких промислових підприємств у містах створюється певний шум. Голосний і тривалий шум негативно впливає на ЦНС та психіку людини. З'являються ознаки втоми, знервованості, роздратованості, частішими стають пульс і дихання, підвищується кров'яний тиск, знижується працездатність.

Здатність крон деревних рослин поглинати та розсіювати енергію звуку – дійовий засіб зменшення шуму. Встановлено, що листяні породи дерев поглинають 26% звукової енергії, відбивають і розсіюють 74%. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій уздовж тротуарів деревами. Інтенсивність шуму на озеленених тротуарах в 10 разів менша, ніж на не озеленених.

Рододендрон володіє газостійкістю, виділяючи ефірні масла та фітонциди, очищує повітря від хвороботворних мікроорганізмів та сприяє оздоровленню навколишнього природного середовища. Тому впровадження рододендрона в культуру, по – перше зменшить навантаження на навколишнє середовище, по – друге поліпшить екологічний стан населених пунктів, а по – третє збагатить флору нашого, Житомирського Полісся, різноманітними красивими видами рододендронів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Зарубенко А.У. Рододендрони (для декоративного садівництва) – К., 2001. – 78 с.

2. Зарубенко А.У. Ритми розвитку далекосхідних видів роду рододендрон в умовах культури. // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії. – Умань, 1998. – С. 48 – 56.

3. Барбарич А.І. Поширення рододендрона жовтого на Українському Поліссі та можливості його використання. – бот. Журнал, 1987, С. 29 – 68.

4. Базилевская Н.А., Мауринь A.M. Интродукция растений: история и методы отбора исходного материала.- Рига: Изд. Латв. ун-та, 1982.- 103 с.

5. Русанов Ф.Н. Основные понятия об интродукции растений и некоторые ее примеры // Тр. Ботан. сада АН УзССР. - 1954. Вып. 4. - С. 53-85.

6. Соколов C.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений /7 Интродукция растений и зеленое строительство // Тр. Ботан. ин-та АН СССР. - 1957. - 6, вып. 5. ~ С. 34-42.

7. Гришко Н.Н. Теоретические основы акклиматизации растений // Тез. Совещ. по теории и методам акклиматизации растений (Москва, окт. 1953).-М.-Л., 1953.-С.34-35

8. Сукачев В.Н. Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела // Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР. - 1926.- 17, вып.3/67. С.68-87.

9. Белов С.В., Барбинов Ф.А., Козьяков А.Ф. / Под ред. Белова С.В. Охрана окружающей среды: Учебное пособие для техн. спец. вузов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1991. – 319 с.

10. Горелов А.А. Экология: Учебное пособие. – М.: Центр, 1998. – 240с.

11. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 143 с.

12. Дерлій С.І., Ілюха В.О. Основи екології. – К.: Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2000. – 200 с.

13. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 203 с.

14. Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. К.: Національний екологічний центр України, 2000. 244 с.

15. Калініченко О.А. Становлення дендрофлори та лісової рослинності України // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 1996. – Вип.6. – С. 113-116.

16. Капустин В. В. Збереження інтродукційного та аборигенного рослинного різноманіття в умовах культури // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2000. – Вип.. 3. – С. 5-7.

17. Кормилицын В.И., Цицкишвили М. С., Яламов Ю.И. Основы экологии: Учебное пособие. – М.: МПУ, 1997. – 68 с.

18. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.

19. Мельник В.Й. Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. К.: Фитосоциоцентр, 2000. 212 с.

20. Програма перспективного розвитку заповідної справи в Україні (Заповідники). // Голос України. – 1994 р. – С. 4-5.

21. Сахаев В.Г., Щербицкий Б.В. Справочник по охране окружающей среды. – К.: Строитель, 1986. – 152 с.

22. Cобко в. В.Г. Гапоненком. М. Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. – К.: Наукова думка, 1996. – 258 с.

23. Стеценко М., Домашлінець В. Природа України в контексті екополітики //Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні. –К.: Національний екологічний центр України, 2000. С. 34-38.

24. Стратегия ботанических садов по охране растений. М.: Россельхозакадемия, 1994. 62 с.

25. Харчишин В.Т. та ін. Ботанічні дослідження Житомирщини. Наукові дослідження, присвячені 60-річчю Житомирського державного ботанічного саду.– Житомир: ЖДСІ, 1993. – 62 с.

26. Харчишин В.Т., Собко В.Г., Мельник В.І., Сіренький С.П., Лисак Г.А., Журавський Р.В., Деркач О.В. Рідкісні і зникаючі рослини Українського Полісся. – К.: Український фітосоціологічний центр, 2003 – 248 с.

27. Черевченко Т.М., Мороз П.А., Кузнецов С.І., Музичук Г.М. Проблема збереження різноманіття рослин ex situ II Інтродукція рослин. 1999. №1. 124 с.

28. Черевченко Т.М. Ботанічні сади та дендропарки головні осередки інтродукційних досліджень та збереження різноманіття рослин // Матер. II Міжнар. конф. “Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. Умань: Дендрологічний парк “Софіївка”. 2002. С. 11-16.