168867 (Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції), страница 6

Орган по сертифікації передає заявникові два екземпляри звіту. Заявник сам вирішує, кому відіслати звіт.

Оформлення результатів перевірки

У результаті перевірки й оцінки системи управління навколишнім середовищем можливі такі основні висновки:

• система повністю відповідає нормативним документам на системи управління навколишнім середовищем, на відповідність яким здійснювалася перевірка (варіант);

• система в цілому відповідає нормативним документам на системи управління навколишнім середовищем, на відповідність яким здійснювалася перевірка, але виявлені деякі незначні невідповідності щодо окремих елементів системи, які можуть бути усунуті досить швидко (у строк до шести місяців) (варіант 2);

• система має серйозні невідповідності, які можна усунути лише в результаті доробки протягом досить довгостроково тривалого часу (варіант 3).

У випадку позитивного висновку комісії орган по сертифікації оформляє сертифікат установленого зразка, реєструє його в Реєстрі Системи, видає підприємству-заявникові й відправляє копію органу по сертифікації продукції. Термін дії сертифіката визначає орган по сертифікації, але він не може перевищувати п'ять років.

У випадку варіанта 2, якщо підприємство в строк, установлений органом по сертифікації, усуне зауваження й звернеться з повторною заявкою на сертифікацію, робота із сертифікації може здійснюватися по повній або скороченій схемі, коли перевіряються лише ті елементи системи управління навколишнім середовищем, щодо яких були зроблені зауваження. У випадку позитивного рішення за результатами цієї роботи виготовлювачеві видається сертифікат.

У випадку варіанта 3 оцінка системи якості підприємства здійснюється повторно в обсязі всіх робіт і етапів, установлених цим розділом за повною схемою.

Продовження терміну дії сертифіката на систему якості

Термін дії сертифіката не продляє. Для одержання сертифіката на новий строк підприємство не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку його дії посилає в орган по сертифікації системи управління навколишнім середовищем заявку.

Порядок повторної перевірки й оцінювання системи управління навколишнім середовищем визначає орган по сертифікації в кожному конкретному випадку з урахуванням результатів технічного нагляду за сертифікованою системи управління навколишнім середовищем.

5 СЕРТИФІКАЦІЯ СИСТЕМИ УПРАВЛННЯ НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ НА ПІДПРИЄМСТВІ «БІОЛА»

5.1 Гармонізація нормативних документів з якості води

На Україні, де значними темпами розвивається сертифікація систем управління якості за стандартами ISO сери 9000, у Реєстрі Державної системи сертифікації – УкрСЕПРО станом на 01.01.2005 зареєстровано лише 16 сертифікованих систем СУНС. Серед, них підприємства, на яких системи були сертифіковані ДП «Укрметртестстандартом» (м. Київ) - акредитованим органом з сертифікації систем управління навколишнім середовищем. Компанія «Біола» одна з перших підприємств на якому була сертифікована СУНС.

Однією з основних проблем при розробці СУНС на підприємстві по виготовленню питних напоїв є контроль якості води. На підприємстві «Біола» вода, яку завод споживає на технологічні потреби, після біологічної очистки та лабораторних тестів, частково використовується знову. У наповненому очищеними стічними водами озерці, що розташоване на території заводу, розводять рибу. Всі відходи виробництва (картон, папір, пластик, метал тощо) уважно сортуються, пресуються та відвозяться до компанії, що займається утилізацією відходів. Спеціальне сучасне обладнання використовується для абсорбції продуктів згоряння природного газу, які надалі стають сировиною для виробництва вуглекислоти.

У цей час контроль якості води проводиться на відповідність стандарту колишнього Радянського Союзу й має потребу в подальшому розвитку. Одним з принципів державної політики є наближення вимог національних стандартів на питну воду, технологій виробництва, а також засобів вимірювання i методів оцінки до стандартів, технологій, засобів i методів, прийнятих в ЄС.

У процесі розроблення та переглядання стандартів на питну воду враховують показники державних санітарних правил i норм, а також європейські нормативи вимоги щодо якості питної води.

Повноваження стосовно організації розроблення державних, міждержавних i рeгіoнальних програм у сфері питної води та питного водопостачання покладено на Кабінет Міністрів України.

Основними регулювальними документами є [28,29] та інші законодавчі акти. Розроблено також ряд нових нормативних документів з питань водопостачання, але вони за своїми параметрами не відповідають тим вимогам, які встановлено аналогічними нормативними документами ЄC та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Слід зазначити, що у Російській Федерації з 1 липня 1997 року діє документ [30], який за кількістю та якістю нормованих показників максимально наближено до міжнародних НД аналогічного призначення.

У таблиці 5.1 показано порівняльну характеристику нормування показників якості води.

Таблиця 5.1 Порівняльна характеристика нормування показників якості питної води

Начасі в Україні є чинні нормативні документи ДСанПіН України [31] та ГОСТ 2874-82 [32]. Якщо їх проаналізувати, то легко побачити, що вони нормують набагато менше параметрів якості питної води, ніж аналогічні міжнародні документи.

Як видно з таблиці, у ДСанПіН [31] України та ГОСТ 2874-82 [32] нормовано приблизно однакову кількість показників якості води, тобто прийняття ДСанПіН [31] України не спричинило суттєвих змін у нормуванні показників якості води: їх кількість є набагато меншою за кількість показників у документах ВООЗ, ЄC та РФ.

Тому доцільно в Україні розробити i ввести в дію новий національний стандарт, котрий за кількістю нормованих параметрів та за їхніми числовими значеннями максимально наблизити до аналогічних НД, чинних в ЄC, врахувавши існуючу в Україні загострену екологічну ситуацію.

5.2 Статистична обробка результатів прямих багаторазових вимірів з незалежними рівноточними спостереженнями

На підприємстві з виробництва питних напоїв «Біола» постійно контролюють якість води відповідно до ГОСТ 2874-82 [32].

Одним з контрольованих параметрів є водневий показник рН. Водневий показник виміряється при рН метрі будь-якої моделі зі скляним електродом з похибкою вимірів не перевищуючої 0,1 рН.

Скляний електрод у більшості випадків являє собою трубку з горлового скла, на кінці якої напаяна чутлива мембрана зі спеціального електродного скла [33]. Мембрана виконує функцію одночасно двох водневих електродів: зовнішнього, дотичного з контрольованим розчином, і внутрішнього, дотичного із приелектродній рідиною, що має відому сполуку й певне значення рН. Контакт між обома електродами здійснюється через скляну мембрану, що володіє електричним опором.

Для зняття потенціалу із внутрішньої поверхні скляного електрода служить допоміжний електрод контактної системи.

Таким чином, потенціал скляного електрода є алгебраїчною сумою потенціалів внутрішньої й зовнішньої поверхні вимірювальної мембрани. За умови сталості величини рН приелектродній рідині результуюча э.д.с. скляного електрода буде функцією величини рН контрольованого розчину.

Для виміру показника рН води проводять багаторазові виміри експериментальним шляхом. Данні занесемо у таблицю 5.2.

Таблиця 5.2 ‑ Експериментальні результати вимірювань

Результати вважаються незалежними й рівноточними. У загальному випадку вони можуть містити систематичні й випадкову складові погрішності вимірів. Зазначено довірчу ймовірність P=0,95; =3,42 – поправковий коефіцієнт.