163923 (Управління податковими платежами на туристичному підприємства (на прикладі туристичної фірми ТОВ "Сєнтоза-Тур")), страница 11

п) суб’єктів господарювання, які здійснюють перепродаж антикваріату, предметів мистецтва та колекціонування, провадять діяльність з організації і проведення торгів (аукціонів).

2.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковий та безготівковий грошовій формі.

Стаття 3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 3.2 – 3.4 і 3.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:

а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;

б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;

в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);

г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);

ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;

д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);

е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);

є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;

з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);

и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;

і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;

ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;

й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;

к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);

л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);

м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.

3.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).

3.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.

3.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.

3.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 3.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

3.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.

3.7. У разі коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.

3.8. Доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:

а) для юридичних осіб – розділом ІІІ цього Кодексу;

б) для фізичних осіб – підприємців – розділом IV цього Кодексу.

Стаття 4. База оподаткування

4.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 3.1 – 3.4 статті 3 цього підрозділу.

4.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.

4.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу.

Стаття 5. Ставки податку для фізичних осіб

5.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.

5.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.

5.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.

5.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.

5.5. У разі коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.

5.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.

5.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.

5.8. У разі коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, збільшується на 20 відсотків за кожну таку особу.

5.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 300 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.

5.10. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.1 статті 2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.

Стаття 6. Ставки податку для юридичних осіб

6.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:

6.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);

6.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.

6.2. Ставки податку, зазначені у пункті 6.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим підрозділом.

6.3. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.

Стаття 7. Податковий (звітний) період

7.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.

7.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

7.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

7.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.

7.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.

Стаття 8. Порядок нарахування та строки сплати податку

8.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.

8.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.

8.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 5.9 і 5.10 статті 5 цього підрозділу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів по закінченню податкового (звітного) періоду.

Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.

8.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, що отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.

8.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.

8.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.

8.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.