123376 (Модернізація системи кеування електроприводом стрічкового конвеєра), страница 8
Описание файла
Документ из архива "Модернізація системи кеування електроприводом стрічкового конвеєра", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "123376"
Текст 8 страницы из документа "123376"
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, спеціалістів, керівників.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.
Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).
Тарифна ставка визначає розмір оплати праці робітника за одиницю часу (годину, день, місяць). Тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлену величину мінімальної заробітної плати. Тарифні ставки інших розрядів розраховуються множенням тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду.
Для оплати праці робітників, що виконують електромонтажні роботи, використовується погодинна система.
Погодинна оплата праці включає дві системи - просту і погодинну, при якій заробіток визначається місячним окладом або множенням тарифної ставки на фактично відпрацьований час, і погодинно - преміальну, при якій працівник додатково отримує премії при досягненні ним добрих результатів.
Погодинна оплата праці застосовується, по-перше, в тих випадках, коли вміст і інтенсивність роботи настільки часто міняються, що неможливо або економічно недоцільно встановлювати на неї конкретні норми вироблення; по-друге, у випадках, коли важливіше стимулювати не зростання вироблення, а високу якість продукції або роботи; по-третє, на ділянках, де індивідуальне вироблення не залежить або мало залежить від робітника, а визначається самим технологічним процесом.
Погодинно оплачується, як правило, і праця інженерів, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу.
Погодинна оплата праці не означає, що люди отримують гроші просто за час перебування на робочому місці. Робітник - погодинник зобов'язаний виконувати встановлені йому виробничі завдання або забезпечувати безперебійну роботу верстатів, агрегатів, або інших машин, закріплених за ними, відповідно до норм обслуговування.
Бригада монтажників у складі 3 чоловік має погодинно - преміальну систему оплати праці. Бригада займається обслуговуванням, наладкою і монтажем ліфтів.
При погодинно - преміальній системі оплати праці, окрім заробітку за тарифом, робітникові може бути додатково нарахована премія в розмірі від 30% до 40% тарифного заробітку або встановлена оплата за високоякісне і своєчасне виконання роботи.
Фонд заробітної плати розраховується за формулою:
Ф = Зо + Зд (5.1)
де 30-основна заробітна плата;
Зд - додаткова заробітна плата.
(5.2)
На виконання електромонтажних робіт додаткова зарплата склала 40%.
(5.3)
Отже визначаємо загальний фонд оплати:
Розрахований загальний фонд оплати праці становить 1680.17 грн.
5.3 Розрахунок виробничої собівартості продукції
Собівартість служить базою для ціни товару і нижнім кордоном для виробника, аби забезпечити процес відтворення. Підприємство не може встановити ціну нижче за собівартість, оскільки в цьому випадку воно зазнає збитків. При визначенні собівартості продукції важливе значення має визначення структури витрати та їх складу, як відомо, витрата підприємства відшкодовується за рахунок двох його власних джерел: собівартості (валових витрат) і прибутку. Відповідно до цього собівартість продукції охоплює витрати на:
дослідження ринка і визначення попиту на продукцію;
підготовку і освоєння нової продукції;
виробництво (витрата на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних виробничих фондів, оплату праці і інше);
обслуговування виробничого процесу і управління виробництвом;
збут продукції (упаковка, транспортування, реклама, комісійні витрати);
розвідку, використання і охорону природних ресурсів;
набір і підготовку кадрів;
поточну раціоналізацію виробництва.
Індивідуальна собівартість продукції служить реальним віддзеркаленням витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Галузева собівартість відображає сукупні витрати на виробництво і реалізацію продукції всіх підприємств галузі, тобто є середньою собівартістю продукції по галузі.
Собівартість - це вираження в грошовій формі витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Затрати включають в себе вартість витрачених матеріалів, інструмента, пального та енергії, заробітну плату робітників з відрахуванням до фонду безробіття, соціального страхування та фонду страхування від нещасних випадків, витрати на утримання виробничих
приміщень і загальнозаводські служби, амортизацію основних фондів та інші витрати.
Виробничою собівартістю називають суму цехових та загальновиробничих
витрат (витрати на керування виробництвом - оплата праці керівників цехами, дільницями, плюс відрахування командировок персоналу цехів, амортизація виробничих споруд, витрати, пов'язані зі зношуваністю основних фондів та матеріальних активів загальновиробничого призначення).
Усі затрати групуються по економічним елементам та статтям калькуляції, розрахунки по визначенню кошторису витрат на ЕМР системи керування вводимо до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 - Виробнича собівартість електромонтажних робіт
| Статті витрат | Методика розрахунку | Сума, грн. |
| Сировина та матеріали | Таблиця 5.1 | 681,1 |
| Транспортні витрати | П1·20% | 136,22 |
| Основна зарплата робітників | Формула 5.2 | 1200.12 |
| Додаткова зарплата робітників | П3·40% | 480.05 |
| Відрахування на соц. страхування | (П3+П4) ·1,5% | 25.20 |
| Відрахування у пенсійний фонд | (П3+П4) ·З3,2% | 557.82 |
| Відрахування у фонд зайнятості | (П3+П4) ·1,3% | 21.84 |
| Відрахування у фонд страхування від нещасних випадків | (П3+П4) ·2,64% | 44.36 |
| Загально виробничі витрати | П3·200% | 2400.24 |
| Собівартість ЕМР | П1+... +П8 | 5564.95 |
Таким чином собівартість монтажу системи керування складає 6371.88 грн.
5.4 Техніко економічні показники роботи бригади
У зв'язку зі зростанням частини групових форм організації праці, а також з метою ефективного використання робочої сили на основі активізації творчого потенціалу робітників всіх категорій все більший розвиток отримують колективні форми організації та оплати праці. Використання колективних розцінок мотивує робітників до поєднання професій, взаємозаміщення та взаємодопомоги в процесі праці, практично ліквідує розділ робіт на "вигідно" та "не вигідно". Система оцінювання заслуг передбачає оцінювання зусиль і поведінки робітника по ряду факторів.
Систему колективного стимулювання праці використовують у випадках, якщо стимулювання робітників через їх участь у прибутку можливо тільки на груповій основі. У всіх випадках організація системи винагород персоналу повинна опиратися на прогнозний стиль керування, який передбачає гнучкість структур та форм мотивації до праці.
Нижче наданий табличний варіант характеристики результативності праці бригади, техніко-економічні показники її роботи.
Техніко-економічні показники роботи бригади приведені в табличній формі в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 - Техніко-економічні показники бригади
| Показники | Одиниці виміру | Значення показників |
| Трудомісткість | н/г | 110 |
| Кількість членів бригади | чол. | 2 |
| Кваліфікаційний склад бригади кількість/Р | - | 1/2, 1/5 |
| Середній тарифний розряд робітників | - | 3.5 |
| Середня тарифна ставка | грн. | 8.22 |
| Вартість основних матеріалів | грн. | 681,1 |
| Основна заробітна плата робітників | грн. | 1200.12 |
| Додаткова заробітна плата робітників | грн. | 480.05 |
| Відрахування на соціальні потреби | грн. | 25.20 |
| Виробнича собівартість | грн. | 5564.95 |
6. Заходи щодо техніки безпеки
6.1 Техніка безпеки при монтажі та експлуатації стрічкових конвеєрів
У конвеєрах з креном має бути виключена вірогідність мимовільного перекидання вантажонесучого інгредієнта при вимиканні приводу.
Роликові неприводні конвеєри повинні володіти в розвантажувальній частині обмежувальними упорами і пристосуваннями заради гасіння інерції рухомого вантажу.
Стрічкові конвеєри, спеціалізовані для перевезення мокрих і липких вантажів, зобов'язані мати прилади для очищення від вантажу, що приліпився, з обох сторін нижньої частини стрічки, приводних, кінцевих і очищаючих барабанів.
Стрічкові конвеєри зобов'язані мати вузли для витягування з нижньої поверхні відгалужень вантажів, що пробуджувалися або впали.
Ковшові елеватори повинні мати пристрої для очищення поверхні елеватора в частини завантажувальних і розвантажувальних патрубків від прилиплого вантажу або люки, що забезпечують доступ обслуговуючого персоналу для виконання даної операції.
На стрічкових конвеєрах завдовжки більше 15 м для відведення бічних відчужень має бути передбачений пристрій направляючих і центруючих конструкцій.
Не допускається буксування стрічки на приводному барабані. В разі виникнення буксування, воно має бути ліквідоване методами, передбаченими пристосуванням конвеєра (зростанням натягнення стрічки, збільшенням натиску притискного ролика і так далі).
