116093 (Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі), страница 9
Описание файла
Документ из архива "Використання народознавчого матеріалу на уроках "Я і Україна" в початковій школі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "116093"
Текст 9 страницы из документа "116093"
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні і хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних - вузеньке, схоже на голки і називається хвоєю.
Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожної осені опадає, а хвоїнки тримаються на ялині по 2-3 роки і опадають не одночасно, тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрини опадає восени вся хвоя)
Назвіть, які ви знаєте дерева.
В Україні особливою шаною і популярністю користувалися такі дерева: дуб, береза, тополя, явір, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Використовували дуб у будівництві. Вважалося, що дуб має велику силу. Тому, щоб хлопець був міцним, як дуб, йому в першу купіль клали три листочки, але із вершка дуба. Коли народжувався хлопець - коло хати садили дуб. Скільки ж їх, могутніх велетнів, пережили віки й лихоліття, постали перед нами свідками подій, припорошених пилом історії! Велична краса дуба викликає захоплення у кожнім селі, і місті. У спеку його могутня крона дає жадану прохолоду і затримує пил, а в дощ служить надійною парасолею.
Здавна любили українці і березу, її деревина використовувалась як будівельний матеріал. Березовий сік, який збирали навесні, був одним із найпопулярніших напоїв. Береза милує наш зір у будь-яку днину. Та найпривабливіша вона ранньою весною, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовтаво-зелені, ще липкі листочки, і повітря сповнять п’янкі березові пахощі.
Цінували українці й тополю. З неї виготовляли човни. Листя тополі здатне очищати повітря від пилу. Зовні воно вкрите тоненькою плівкою клейкої речовини, до якої прилипає пил, а потім дощ його змиває на землю.
Послухайте легенду про тополю.
У бога Сонця був син - Фаетон. Він випросив у свого батька дозволу проїхатися по небу у золотій колісниці, яку тягнули четверо крилатих коней. Він не зміг впоратися з управлінням крилатими кіньми і загинув. Сестри Фаетона гірко плакали за ним. Горе дівчат було невтішне і боги перетворили їх у стрункі тополі.
Тополя в Україні - символ жіночої долі.
Верба - ніжне дерево, миле й дороге серцю українця. Наші пращури вірили, що вона охороняє людей і їх житло від злих духів. Народ переконався, що без верби малій, а отже і великій річці, вижити важко. Верба є запорукою чистоти і повноводності річок. Недарма народні прислів’я кажуть: „Де верба, там і вода”, „Верба водою живе, верба воду береже".
На листяні і хвойні поділяють також і кущі. Розгляньте гілочку бузку та ялівцю. До якої групи рослин належить бузок? (До листяних)
Доведіть, що ялівець належить до хвойних рослин.
Доведіть, що бузок і ялівець - кущі.
Назвіть, які ви знаєте кущі.
Калина коло хати - здавна найперша й найзначніша ознака оселі українця, як символ надійного життєвого щастя, родинного благополуччя і достатку. Про виникнення цієї назви народ склав багато легенд. У народі рубінові плоди калини стали символом мужності людей, які віддали своє життя і свою кров у боротьбі з ворогами. До того ж, вийнята із плоду сплющена насінина калини за формою схожа на полум’яне серце. Існують легенди про сміливих дівчат, що заводили у непрохідні нетрі, прирікаючи на загибель татаро-монгольські загони. Ці, сповнені сміливості і патріотизму, дівчата не побоялися смерті від шабель ворогів заради благородної мети - врятування рідних осель від ворожої навали. Легенди твердять, що саме з крові цих самовідданих дочок народу зросли калинові кущі. Калина використовується людьми як ліки при кашлі, серцевих захворюваннях. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Дітям, щоб вони не нівечили цвіту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.
Дерева і кущі - багаторічні рослини, які живуть багато років. А серед трав’янистих рослин є однорічні, дворічні і багаторічні рослини. Однорічні рослини живуть протягом одного року: навесні проростають з насіння, влітку та восени квітують, дають плоди з насінням і відмирають.
Щоб дізнатися, які рослини є однорічними, відгадайте загадки:
| Без рук, без ніг, а по тичині в’ється. (Горох). Повернулося до Сонця золоте денце. (Соняшник). | Довгий, зелений, добрий, солоний. Добрий і сирий. Хто він такий. (Огірок). |
Дворічні трав’янисті рослини - це ті, що першого року життя проростають із насінини, але не квітують. Квітки і плоди з насінням з’являються у них на другий рік. Давши насіння, дворічні рослини відмирають.
Відгадайте загадки і ви дізнаєтесь, які рослини є дворічними:
| Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква). | Сидить вона на городі, вся в латках. (Капуста). |
Багаторічні трав’янисті рослини - живуть багато років. Мають довговічні підземні стебла - цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються підземні речовини. На цибулинах, бульбах, кореневищах є бруньки. Щороку з бруньок виростають надземні стебла, які квітують, дають плоди з насінням і відмирають. А цибулини, бульби, кореневища перезимовують у ґрунті.
Відгадайте загадки про багаторічні рослини:
| Шкір має сім, сльози випускає всім. (Цибуля). Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля). Що то за голова, Що лиш зуби і борода. (Часник). | Стоїть при дорозі на одній нозі Хто її зрушить - плакати мусить. (Кропива). Білі кульки на стеблах красуються в полі, Повіє легенький вітерець - стебла стають голі. (Кульбаба). |
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Які рослини називають деревами? Наведіть приклади дерев.
Які рослини називають кущами? Наведіть приклади кущів.
Які рослини називають трав’янистими? Наведіть приклади трав’янистих рослин.
Які рослини називають листяними, а які хвойними?
Наведіть приклади хвойних і листяних рослин.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити вплив систематичного використання народознавчого матеріалу на рівень навчальних досягнень учнів із курсу „Я і Україна" в 2 класі.
Ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики. Для цього впродовж експериментального дослідження ми проводили спостереження за активністю учнів на уроках, індивідуальні опитування учнів на уроках, а також контрольний зріз знань у формі письмового опитування наприкінці навчального року.
Для письмового опитування ми запропонували учням 2 класу такі завдання:
1. Основа обрядовості свята "Трійці":
а) культ рослин і тварин; б) культ рослин; в) культ тварин.
2. Рослини-символи, що притаманні українському народу - це:
а) береза, явір, ялина, липа;
б) верба, тополя, калина, чорнобривці;
в) клен, тополя, ромашка, каштан.
3. Свято, на яке весна зиму перемагає:
а) Пасха; б) Благовіщення; в) Стрітення.
4. Заповни за зразком таблицю „Символи України”.
| Географічні об’єкти | Рослини | Тварини | Славетні українці | Народне мистецтво | Літературні герої | Споруди |
| Говерла | калина | лелека | Т. Шевченко | вишиванка | Котигорошко | Золоті ворота |
5. Запиши від чого походять назви весняних місяців.
Березень ______________________
Квітень _______________________
Травень _______________________
6. З’єднай стрілками.
| ● | Великий Спас | |
| Зима | ● ● | Водохреща |
| ● | Трійця (Зелені свята) | |
| Весна | ● ● | Івана Купала |
| ● | Великдень | |
| Літо | ● ● | Різдво Христове |
| ● | Святого Миколая | |
| Осінь | ● ● | Вербна неділя |
| ● | Покрова |
7. Запиши народні прикмети, за якими можна передбачити погоду у якусь пору року.
8. Запиши назви українських народних казок, у яких героями є тварини.
9. Запиши, в які ігри гралися українські діти в давнину.
10. Прочитай і запиши вислів, починаючи з виділеного кружечка. Поясни, як ти його розумієш.
Критерієм оцінювання результатів письмового опитування була якість виконання учнями завдань, тобто правильність та повнота відповіді. За кожне правильно виконане завдання №№ 1-9 учень отримував 1 бал, за правильно виконане завдання № 10 учень отримував 3 бали.
Результати виконання учнями завдань подано у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4. Результати виконання завдань
| Клас | Кількість учнів, що отримали бали | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |
| ЕК | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 3 | 3 | 3 | 7 | 2 | 3 | 2 |
| КК | 0 | 0 | 1 | 3 | 2 | 5 | 2 | 4 | 4 | 2 | 1 | 0 |
На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рис.1)
Рис.1. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів
Із діаграми видно, що рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Високого рівня навчальних досягнень в експериментальному класі досягли 28% учнів, а в контрольному - 12%; достатнього рівня в експериментальному класі досягли 52% учнів, а в контрольному класі - 42%; середнього рівня в експериментальному класі досягли 20% учнів, а в контрольному - 42%; низький рівень знань в експериментальному класі не виявив жоден учень, а в контрольному класі цей показник становив 4%.
Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках „Я і Україна" в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.
Висновки
Використання елементів народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапі. Дітей треба навчити не просто спостерігати, а й бачити, чути цей бентежний світ, щоб вони відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помічати поруч дивне й загадкове, приховане від лінивого ока, використовуючи при цьому народний календар. І всього цього можна досягти, використовуючи елементи народознавства. Кожен народ, нація протягом багатьох віків виробили власну духовність, якою має оволодіти дитина в сім’ї, дитсадку, школі й далі - у вузі. Народною духовністю повинні бути пройняті всі навчальні предмети і навчальні заходи. Лише за таких умов підростаюче покоління стає народом своєї країни, нацією.
Нині діти опановують зразки національної культури. Використовуючи народознавчий матеріал на уроках „Я і Україна”, можна цікаво збагатити, урізноманітнити програмовий матеріал.
