Отже, тварини живляться рослинами або іншими тваринами, тобто пов’язані між собою. Тому вчені кажуть, що живі організми з’єднані у ланцюги живлення.

– Як ви розумієте слово «ланцюг»? (Вчитель демонструє металічний ланцюжок.)

Ланцюг – це ряд з’єднаних між собою ланок. Саме у такий ланцюг тісно пов’язані між собою в природі живі організми.

– Розгляньте схему ланцюга живлення, зображену в підручнику на с. 139.

– Чим живиться попелиця? До якої групи за способом живлення належить попелиця? (Попелиця живиться соком калини – це рослиноїдна тварина.)

– Чим живиться сонечко? До якої групи за способом живлення належить сонечко? (Сонечко живиться попелицями – це хижа комаха.)

– Чому перед калиною нічого не зображено? Чим живиться калина? (Калина не споживає готової їжі. Вона, як і всі рослини, сама виробляє собі поживні речовини у листках на світлі з води і вуглекислого газу. Тому першою ланкою у ланцюгу живлення завжди стоїть рослина.)

– Хто є другою ланкою у ланцюгу живлення? (Другою ланкою завжди є рослиноїдні тварина.)

– Хто є третьою ланкою у ланцюгу живлення? (Третьою ланкою завжди є хижа тварина.)

Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок.

1. Пізнавальні завдання для застосування знань.

1. Користуючись малюнками, заповніть таблицю.

Назва тварини	Рослиноїдна, хижа чи всеїдна

2. Користуючись малюнками, складіть і запишіть ланцюги живлення.

3. Дайте відповіді на запитання:

– Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення? (Якщо ланцюг живлення розірветься, порушаться взаємозв’язки у природі і можуть зникнути багато тварин.)

Тема. Розмноження тварин у природі

Мета: формувати уявлення про розмноження і розвиток комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів; розвивати спостережливість, вміння порівнювати, робити висновки, доводити твердження; виховувати допитливість, прагнення до пізнання тваринного світу, дбайливе ставлення і любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин різних систематичних груп.

Хід уроку

Актуалізація опорних знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Чим живляться хижі тварини? (Хижі тварини живляться іншими тваринами.)

– То чому не зникають тварини, якими живляться хижаки? Яка ознака живих організмів дозволяє цим тваринам існувати? (Тварини, як і всі живі організми, здатні розмножуватися.)

– Чи спостерігали ви, як тварини турбуються про своє потомство?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про те, як розмножуються і розвиваються комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи і звірі.

Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження комах.

– Розгляньте в підручнику на с. 141 малюнок, на якому зображено розвиток комах на прикладі метелика білана капустяного.

Комахи розмножуються, відкладаючи яйця. З яєць розвиваються личинки. У метеликів, комарів, мух, бджіл, мурашок, джмелів вони не подібні на дорослих комах: у метеликів – це гусінь; у мухи вони схожі на черв’яка. Личинки дуже багато їдять, тому швидко ростуть. Їжа личинок відрізняється від їжі дорослих комах. Наприклад, метелик білан капустяний живиться нектаром, а його гусінь – листям капусти.

Через деякий час личинки перетворюються на нерухомі лялечки, з яких з’являються комахи, схожі на своїх батьків.

Лялечки є не у всіх комах. Наприклад, лялечок немає у коників, попелиць, бабок. З яєць розвиваються личинки схожі на дорослих комах, лише значно менші і без крил. Личинки цих комах живляться тією ж їжею, що і дорослі комахи, ростуть і перетворюються на дорослих комах.

Комахи відкладають яйця у воду (комарі, бабки), у ґрунт (коники, хрущі, цвіркуни), на листя рослин (колорадський жук, попелиці, метелики), під кору дерев (жуки-короїди, жуки-вусачі), у спеціально збудовані комірки (бджоли, оси, джмелі).

Отже, комахи розмножуються відкладаючи яйця. Перед появою на світ із комахами відбуваються перетворення. В одних комах розвиток більш складний. Він відбувається у такому порядку. (Вчитель записує на дошці схему):

Комаха Яйце Личинка Лялечка Комаха

В інших комах розвиток простіший, бо немає лялечки:

Комаха Яйце Личинка Комаха

2. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження риб.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 141, де зображено розвиток риб.

Навесні до початку літа риби розмножуються, відкладаючи ікру у воду, на дно водойм або на підводні рослини. З ікринок поступово розвиваються мальки, які схожі на дорослих риб. Мальок росте і перетворюється на дорослу рибу.

Більшість риб відкладає дуже багато ікри (наприклад, короп від 100 тис. до 1 млн. ікринок). Причиною такої великої плодючості риб є те, що більшість риб не турбується про своє потомство. Ікринки і мальок у природі підстерігає не одна небезпека, ними живляться риби, земноводні, птахи. Вчені підрахували, що в деяких риб дорослою стає лише 1 особина із 1000 мальків.

3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про розмноження земноводних.

– Розгляньте у підручнику на с. 142 малюнок, на якому зображено розвиток земноводних на прикладі жаби.

Навесні у ставках, озерах, на річках чути справжні жаб’ячі концерти – це означає, що в них почався період розмноження. Розмножуються жаби, відкладаючи до 8 тис. ікринок у воду чи на підводні рослини, у тих місцях, які добре прогріваються сонячними променями. Через 8–10 днів з ікринок виходять пуголовки.

– На кого зовні подібні пуголовки?

Пуголовки схожі на риб: у них немає ніг, органом руху є хвіст. Вони подібні на риб не лише зовні, пуголовки, як і риби, дихають розчиненим у воді киснем.

– Пригадайте, чим живляться жаби.

На відміну від жаб, які є хижаками, пуголовки живляться рослинною їжею, зішкрібаючи роговими щелепами стебла підводних рослин.

Через деякий час у пуголовка з’являються ноги, хвіст щоразу стає меншим і зовсім зникає. Якщо поспостерігати за пуголовками в цей період, то можна побачити, що вони підпливають до поверхні води. Справа у тому, що пуголовки, які підросли, дихають киснем повітря.

Нарешті настає день, коли маленькі жабенята виповзають на берег, вони ростуть і стають дорослими жабами. Розвиток жаби з ікринки триває 2–3 місяці.

4. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження плазунів.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, на якому зображено розвиток плазунів на прикладі черепахи.

На відміну від риб і земноводних, плазуни – це справжні сухопутні тварини. Їх розмноження зовсім не пов’язане з водою. Розмножуються плазуни навесні, відкладаючи яйця. Черепаха відкладає 5–10 яєць довжиною близько 3 см у ямку, яку риє задніми ногами у сухому ґрунті чи піску, потім засипає і залишає напризволяще. Яйця черепахи подібні на яйця птахів. Вони вкриті твердою оболонкою, яка захищає яйця від пересихання. Яйця зігріваються сонячним теплом. Через 2–3 місяці з яєць вилуплюються маленькі черепашки, які вилазять на поверхню.

5. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про розмноження птахів.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, де зображено розмноження і розвиток птахів на прикладі зяблика.

– В яку пору року розмножуються птахи?

Навесні настає важливий період у житті птахів – період розмноження. Повсюди чути гучні пісні або барабанний дріб дятла, що стукає по сухому дереву. Пісню зяблика важко сплутати, вона дуже дзвінка і не схожа на пісні інших птахів. Розмножуються птахи, відкладаючи яйця.

– Куди птахи відкладають яйця? (Птахи відкладають яйця у спеціально збудовані гнізда, які розміщують на деревах, на землі, у дуплах, у норах.)

– Що далі відбувається з яйцями?

Майже усі птахи, на відміну від риб, земноводних і плазунів, не покидають яйця, а насиджують їх, зігріваючи теплом свого тіла. Зокрема, зяблик насиджує яйця 12–13 днів, після чого з них вилуплюються пташенята.

– Чи дбають птахи про своїх пташенят?

Птахи – дбайливі батьки. Вони турбуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. У зяблика, наприклад, пташенята вилуплюються голі, сліпі й безпорадні. Пташенята покидають гнізда тоді, коли навчаться літати і самостійно добувати їжу. Вони швидко ростуть і потребують багато їжі, тому батькам не до співів. Цілий день птахи зайняті пошуками їжі для своїх пташенят. Підраховано, що синиця прилітає до свого гнізда з комахами для пташенят до 400 разів на день.

– Відгадайте загадку і скажіть, який птах не будує свого гнізда?

Хто гнізда свого не має,

яйця іншим підкидає,

Та у лісі в холодку

все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)

6. Розповідь із метою формування уявлення про розмноження і звірів.

– Розгляньте малюнок у підручнику на с. 143, на якому зображено розвиток звірів на прикладі дикого кабана.

Звірі розмножуються навесні, народжуючи малят, яких матері вигодовують молоком. Усі звірі – турботливі батьки. Ціле літо вони піклуються про дітей, доки ті не стануть самостійними.

Зрячих і вкритих шерстю малят народжують також корови, лосі, козулі, олені, коні, зайці. У мишей, кролів, лисиць, вовків, котів, їжаків, ведмедів, білок малята народжуються сліпими і безпорадними.

Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

1. Робота в зошиті з друкованою основою.

1. З’єднайте стрілками.

Звірі	■
	■	Відкладають яйця в ямку в сухому ґрунті і не насиджують їх.
Птахи	■
	■	Відкладають яйця у гнізда і насиджують їх.
Плазуни	■
	■	Відкладають ікру у водоймах.
Земноводні	■
	■	Народжують малят і вигодовують їх молоком.
Риби	■
	■	Відкладають яйця на рослини, у воду, ґрунт, де з яєць розвиваються личинки.
Комахи	■

2. Заповніть пропуски у схемах розвитку тварин.

Яйце личинка _________________ муха.

Яйце ____________________ коник зелений.

Ікра мальок ___________________________.

Ікра _______________________ жаба озерна.

3. Дайте відповіді на запитання:

– Відгадайте, про яку тварину йдеться у загадці? Доведіть свою думку.

У капусті я вродився і капустою живився,
На капусті я помер, але знов ожив тепер.
Тільки вже не той я став, що в капусті проживав.
Не плазую, а літаю, бо прегарні крила маю. (Білан капустяний)

– Поміркуйте, чому навесні заборонено ловити рибу і полювати.

– Поміркуйте, чому навесні після відкладання птахами яєць, не чути їх пісень.

Тема. Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. Охорона тварин

Мета: формувати уявлення про довкілля тварин, про умови, необхідні для життя тварин, про ознаки пристосування тварин до добування корму, до захисту від ворогів; про значення тварин у природі та житті людини, про причини зникнення тварин у природі та шляхи збереження та примноження тваринного світу; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки у природі між живими організмами, робити висновки, доводити судження, описувати тварин; виховувати прагнення до пізнання тваринного світу, бережне ставлення до природи на основі осмислення взаємозв’язків у ній, любов до тварин.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин, що відрізняються пристосуванням до добування корму (вовк, лисиця, гадюка, сова тощо) та захисту від ворогів (заєць, лось, козуля), тварин, занесених до Червоної книги України (лелека чорний, тритон карпатський гекон кримський, скопа, хохуля звичайна, кіт лісовий).

Хід уроку

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

– Пригадайте, що називають довкіллям живого організму?

– Що є довкіллям рослин?

– Які умови потрібні для життя рослин?