113996 (Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами), страница 12

3. ні живий ні мертвий – злякатися;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – багато;

6. строчити як з кулемета – швидко говорити;

7. наламати дров – зробити щось погане;

8. дерти носа – бути гордим;

9. пекти раків – червоніти;

10. взяти ноги на плечі – втекти.

У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:

1. Золоті руки – працелюбні;

2. зарубати на носі – добре запам’ятати;

3. ні живий ні мертвий – ніби вмер;

4. кіт наплакав – мало;

5. кури не клюють – не хочуть їсти;

6. строчити як з кулемета – стріляти;

7. наламати дров – зробити щось;

8. дерти носа – гордувати;

9. пекти раків – пекти на вогні;

10. взяти ноги на плечі – _____________.

Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.

Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.

Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.

Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.

Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).

Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.

На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.

Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов’язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.

Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.

Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».

На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:

1. П’яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.

2. За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.

3. Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.

4. «Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.

5. Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.

Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.

Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.

У таблиці №2 показані кількісні показники виконаного завдання (%).

Таблиця №2

Третє завдання нашого експерименту мало за мету виявити, як учні використовують фразеологізми у своєму мовленні, чи зберігаються при цьому структурна цілісність фразеологічних одиниць, чи враховуються їх граматичні і стилістичні особливості.

З цією метою учням було запропоновано скласти речення з поданими фразеологічними одиницями (всього по 5).