113996 (591549), страница 16

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 16)

Це, зокрема, такі:

1. Пояснити значення стійких словосполучень:

1. розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. дати драла;

4. сидіти в печінках;

5. ні за цапову душу;

6. мотати на вус;

7. поміняти шило на мило;

8. накивати п’ятами;

9. замилювати очі;

10. викинути з голови.

2. У поданих реченнях підкреслити стійкі словосполучення (фразеологізми).

1. Моя подруга вміє тримати язик за зубами.

2. Вона в житті багато досягне: має дівка голову на плечах.

3. Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою.

4. Воно зрозуміла, що наговорила сім мішків гречаної вовни і прикусила язика.

5. Ті, що не хочуть братися за розум, потім хапаються за голову.

3. Скласти речення з поданими (зворотами) висловами.

1. Розбити глека;

2. ні пари з вуст;

3. сидіти в печінках;

4. мотати на вус;

5. накивати п’ятами.

Робота кожного з учнів була перевірена. Як і після констатувального зрізу, була складена таблиця якості знань умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця № 6.

На основі якісних показників знань учнів, щодо вивчення фразеологізмів, була складена таблиця для визначення рівня знань, умінь і навичок учнів після формувального експерименту.

Таблиця №7

Одержані результати свідчать про те, що запропонована нами система вправ сприяє кращому засвоєнню фразеологічних одиниць, розвитку в учнів пізнавального інтересу, що виявляється у зростанні якості знань учнів експериментального класу.

Помилки та недоліки у виконанні робіт учнів контрольних класів пов’язані передусім з нерозумінням образного змісту фразеологізмів, виведенням їх значень з буквальних (прямих) значень слів – компонентів, з відсутністю навичок використання їх у мовленні. Причинами помилок та недоліків у роботах учнів експериментального класу можуть бути визнані ті самі помилки. Але, разом з тим, учнями експериментального класу показані більш стабільні та високі якісні показники.

Слід наголосити, що кількість дітей обох класів була взята однакова. Якщо порівнювати дані таблиць після констатувального експерименту, то можна помітити, що рівень знань контрольного і експериментального класів приблизно одинаковий, розбіжність невелика.

При порівнянні даних таблиць після констатувального і формувального експериментів видно, що якість знань контрольного класу залишилася на тому ж рівні, що і була після першого констатувального експерименту, а якість знань експериментального класу стала набагато вищою.

Проведене дослідження дозволило:

проаналізувати стан фразеологічної роботи на уроках української мови в початковій школі;

виявити види вправ, які пропонуються в навчальній літературі для засвоєння фразеології української мови;

визначити вміння і навички, якими повинні оволодіти учні початкової школи під час вивчення фразеології;

описати фразеологічний мінімум для вивчення учнями початкових класів, за основу якого пропонуємо брати ті фразеологічні одиниці, які трапляються учням на сторінках шкільних підручників;

визначити ефективність вправ, поданих у підручниках, щодо рівня знань, умінь і навичок учнів з фразеології;

розробити систему вправ, яка б сприяла розвитку пізнавального інтересу учнів, а також була спрямована на формування фразеологічних вмінь та навичок;

перевірити ефективність запропонованої системи вправ.

З огляду на результати експериментального дослідження можна стверджувати, що запропоновані вправи передбачають систематичну роботу з фразеології у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов’язують вивчення питань граматики та орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширюють та збагачують словниковий запас учнів фразеологічними сполученнями.

Пізнавальний інтерес до фразеологічного багатства сприяє нормальному спілкуванню українською мовою, забезпечує знання та розуміння творів художньої літератури.

Висновки та рекомендації

У теорії і практиці навчання рідної мови проблема збагачення мовленням учнів лексичними та фразеологічними одиницями, на змісті яких формується і удосконалюється пізнавальний інтерес молодших школярів, займає значне місце. Необхідність її розробки та рішення обґрунтована у працях українських, російських та зарубіжних методистів, мовознавців, педагогів, психологів. Однак розвиток пізнавального інтересу шляхом збагачення словникового запасу учнів фразеологізмами, формування в них комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не були до цього часу предметом спеціальних досліджень і докладно не розглядались у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Відсутність науково обґрунтованих даних про удосконалення пізнавального інтересу шляхом збагачення образного мовлення учнів фразеологізмами, формування фразеологічних умінь та навичок негативно впливає на практику навчання українській мові у загальноосвітній початковій, а згодом середній школі.

Розглянувши історію та сучасний стан проблеми збагачення мовлення учнів фразеологізмами української мови, ми прийшли до висновку про необхідність побудови методики, яка буде допомагати систематично та цілеспрямовано виробляти в учнів уміння та навички фразеологічної роботи, розвивати правильне, образне емоційне мовлення молодших школярів, творчу думку, кмітливість. Така спеціальна система вправ із фразеології дає можливість тісніше пов'язати уроки мови і читання, цілеспрямованіше використовувати лексико-фразеологічний матеріал текстів, що вивчаються, планомірно збагачувати словник учнів, активізувати фразеологічний запас, зацікавить народними скарбами української мови дітей молодшого шкільного віку.

Розвиток комунікативно необхідних умінь і навичок забезпечується ефективними способами реалізації у навчальному процесі принципу диференціації мовних явищ і створює передумови для створення та запровадження у практику викладання системи фразеологічної роботи, яка забезпечує вивчення і засвоєння мовних одиниць та фактів у єдності їх смислових значень, морфологічної будови, синтаксичної ролі у реченні, стилістичної функції.

Навчальний експеримент дозволив визначити ефективні методи та прийоми, які сприяють формуванню пізнавального інтересу на матеріалі фразеології. При використанні фразеологічного матеріалу, який увійшов у приблизний фразеологічний мінімум, створена та запроваджена у практику викладання система вправ. Вона дозволяє проводити фразеологічну роботу у процесі вивчення програмових розділів курсу української мови та органічно пов'язує вивчення питань граматики і орфографії з розвитком фразеологічних умінь і навичок, розширенням та збагаченням словникового запасу учнів фразеологічними сполученнями.

Володіння фразеологічним мінімумом забезпечує нормальне спілкування українською мовою, знання та розуміння творів художньої літератури, які вивчаються. Оскільки програмою вивчення фразеологічного матеріалу у початковій школі не передбачається, то й фразеологічний мінімум залишається не визначеним. Взяти за основу цього мінімуму ми пропонуємо фразеологічні одиниці, з якими учні будуть зустрічатися протягом навчального року на сторінках підручників. Аналіз чинних підручників з української мови та читання для початкових класів дав можливість виділити усі фразеологічні одиниці, які слід вважати фразеологічним мінімумом для певного класу. На відображеному матеріалі побудовано систему вправ для розвитку пізнавальних інтересів.

У результаті цілеспрямованого методичного спостереження над процесом проведення фразеологічної роботи у 3-х і 4-х класах була запропонована, а у результаті констатувального та контрольного зрізів підтверджена правомірність висунутої нами гіпотези про те, що, якщо фразеологічну роботу на уроках рідної мови та читання у початковій школі підпорядкувати закономірностям системного функціонування фразеологічних зворотів у мові (мовленні), багатоаспектній взаємодії фразеологічних одиниць з одиницями інших рівнів мови, то це забезпечить міцніше засвоєння учнями фразеології мови та оволодіння навичками роботи з фразеологічним матеріалом як основою розвитку пізнавального інтересу до вивчення мови.

Вищезазначене дозволило укласти методичні рекомендації для роботи із фразеології у початкових класах:

1. Формування комунікативно необхідних фразеологічних умінь та навичок не є самоціллю і повинно бути спрямоване на розвиток усного та писемного мовлення учнів.

2. Робота над фразеологізмами має здійснюватись, починаючи з 1-го класу на всіх етапах філологічної освіти.

3. Проведення системної фразеологічної роботи необхідно здійснювати з урахуванням принципів наочності та доступності викладеного матеріалу для дітей кожної вікової групи.

4. Процес збагачення фразеологічним матеріалом повинен будуватися на основі приблизного фразеологічного мінімуму, який потрібно укладати з урахуванням наступних критеріїв: комунікативної цінності і семантико-тематичної обумовленості.

Список використаної літератури

1. Авксентьев Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. -Харків: Вища школа, 1988. — 134 с.

2. Актуальне вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. – М.: Просвещение, 1984. – 128с.

Характеристики

Список файлов ВКР