112793 (Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії), страница 14
Описание файла
Документ из архива "Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "112793"
Текст 14 страницы из документа "112793"
Додаток Г
Табл. Г.1.
Зв’язок рельєфу з будовою літосфери [авторський варіант]
| Тектонічні структури | Корисні копалини | Великі форми рельєфу |
| 1 | 2 | 3 |
| Східноєвропейська рівнина | ||
| Український щит | ||
| Волинська і Подільська височини, .. | ||
| Причорноморська низовина | ||
| Дніпровсько-Донецька западина | ||
| Середньоросійська височина | ||
| Донецький кряж | ||
| Західноєвропейська платформа | Височина Розточчя, ... | |
| Гори, прогини, улоговини морів | ||
| Центральна частина дна Чорного моря | ||
| | Північно-Кримська рівнина | |
| Кримські гори | ||
| Карпатська складчаcто-покривна споруда | ||
| Передкарпатський прогин | ||
| Закарпатська низовина |
Табл. Г.2.
Рельєф [авторський варіант]
| Типи рельєфу | Рельєфоутворюючі процеси і фактори | Форми рельєфу | Райони найбільшого поширення |
| Ерозійно- аккумулятивний | а) Площина ерозія і акумуляція б) Лінійна ерозія та акумуляція тимчасових водотоків. в) Ерозія й акумуляція постійних водотоків. | а) Змиті верхні частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів б) Ерозійні борозни, лощини, яри, балки в) Долини річок (корінні схили, заплави, тераси). | |
| Денудаційний | Неотектонічні підняття; різні види денудації | Горби -“останці” | |
| Льодовиковий (змінений ерозією) | Давня льодовикова денудація і акумуляція | Горби напірної морени, гляціодислокації, гляціовідторженці ; кари (у горах) | |
| Водно - льодовиковий | Ерозія і акумуляція талих льодовикових вод | Піщані (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини | |
| Гравітаційний | Круті схили, виклинювання підземних вод | Зсуви, ”шишаки”; обвально-осипні шлейфи на схилах | |
| Карстовий | Розчинні у воді тріщинуваті гірські породи (вапняки , гіпс, солі, крейда); циркулююча вода | Відкритий карст (карри, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти, каверни) | |
| Еоловий | Вітрова ерозія , сипучі гірські породи | Дюни , кучугури, котловини видування | |
| Суфозійний | Просадки лесових порід на плоских вододілах | “Степові блюдця”, поди | |
| Береговий | Дія хвиль (абразія, акумуляція) | коси, берегові бари, пляжі, морські тераси | |
| Техногенний | діяльність людини , техніка . | кар’єри , відвали , дамби , насипи , кургани , будівлі тощо |
Додаток Д
Карти
-
Зоряного неба.
-
Плани місцевості.
-
Топографічна карта.
-
Кліматичні пояси і області.
-
Кліматична карта світу.
-
Зоогеографічна.
-
Фізична карта світу.
-
Металургія світу.
-
Природні зони України.
-
Ландшафти України.
-
Ландшафти та тваринний світ України.
-
Населення України.
-
ПЕК України.
-
Ґрунти України.
-
Клімат України.
-
Транспорт України.
-
Легка промисловість України.
-
Машинобудування і металообробка.
-
Металургійний комплекс України.
-
Геологічна будова та корисні копалини.
-
Промисловість України.
-
Фізична карта України.
-
Україна. Адміністративно-територіальний поділ.
-
Україна. Адміністративно-територіальні та історико-етнографічні землі.
-
Політична карта світу.
-
Фізична карта Австралії.
-
Фізична карта Північної Америки.
-
Фізична карта Південної Америки.
-
Фізична карта Євразії.
-
Клімат Південної Америки.
-
Східноєвропейська рівнина.
-
Фізична карта Африки.
-
Тваринництво світу.
-
Фізична карта Угорщини.
-
Економічна карта Угорщини.
-
Південно-Західна Азія.
-
Південно-Східна Азія.
-
Політична карта Африки.
-
Економічна карта Африки.
-
Політична карта Південної Америки.
-
Економічна карта Латинської Америки.
-
Казахстан і Середня Азія.
-
Економічна ситуація.
-
Охорона природи.
-
Господарство України.
-
Хімічна промисловість України.
-
Лісопромисловий комплекс України.
-
Політична карта Європи.
-
Сільське господарство та переробна промисловість.
-
Економічна карта Північної Америки.
Додаток Ж
Тема: Глобус - об'ємна модель землі. Масштаб, його види.
Практична робота. Розв'язування задач із переведення числового масштабу в іменований.
Мета уроку: провести мотивацію та орієнтацію учнів у матеріалі теми; ознайомити їх зі способами зображення земної поверхні, допомогти усвідомити переваги та недоліки зображення Землі на глобусі, сутність поняття «масштаб», навчити розрізняти види масштабів і вимірювати відстані на глобусі з його допомогою; розпочати підготовчий етап роботи з формування процесуальної компетенції згорнутого опису (визначення); формувати вміння усно висловлювати свою думку, ділитися своїми думками з іншими, брати участь в обговоренні питань.
Основне питання уроку:
Що таке глобус і що таке масштаб?
Очікувані результати уроку
Після уроку учні зможуть:
• давати визначення понять „глобус“ і „масштаб“;
• називати види масштабів, основні ознаки глобусу як об'ємної моделі Землі;
• пояснювати різницю між числовим, іменованим і лінійним масштабами;
• демонструвати вміння розрізняти види масштабів, визначати відстані на глобусі з допомогою масштабу, переводити числовий масштаб у іменований.
План уроку
1. Способи зображення Землі
2. Глобус − об'ємна модель Землі
3. Масштаб та його види
Основні поняття уроку: глобус, масштаб.
Основні ідеї уроку
У географії використовується кілька способів зображення Землі: глобус, план, карта, малюнок, аерофотознімок. Найбільш правильне уявлення про форму Землі передає тільки глобус. Усі види зображення Землі можуть бути передані тільки з допомогою масштабу.
Обладнання уроку: настінна фізична карта, збільшені зображення плану місцевості, аерофотознімка, картини або малюнка, таблиця «Очікувані результати», папір формату А4 (АЗ) і звичайний конверт, підручники, глобуси різномасштабні, атласи для 6 класу «Наша планета», гнучкі лінійки або нитки.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами дослідницької моделі,
Табл. 3.1.1. Очікувані результати
| Комунікативні компетенції та вміння відповідальної участі | Дослідницькі компетенції | Процесуальні компетенції | Предметні (географічні) компетенції | |
| Урок 1. Глобус − об'ємна модель Землі | Усно висловлювати свою думку; ділитися своїми думками з іншими; брати участь в обговоренні питання | Застосовувати елементарні дослідницькі вміння здобуття та опрацювання інформації | Підготовчий етап до введення процедури «простий опис (визначення)» | |
| Урок 2. Зображення земної поверхні на площині − план місцевості | Долучатися до класного обговорення питання, пояснювати свою точку зору | Робити простий вибір методом класифікації або групування інформації | Основний етап введення процедури «простий опис (визначення)»: введення пам'ятки | Визначати напрямки та відстані на плані та карті; |
| Урок 3. Зображення земної поверхні на площині − карта | Долучатися до групового обговорення питання, налагоджувати відносини з іншими членами групи, висловлювати та обґрунтовувати власну точку зору; розуміти, що дії кожного впливають на дії інших і результат спільної роботи | Обдумувати процес участі в реалізації заходів. Використовувати власний досвід як одне із джерел знань. Використовувати елементарні дослідницькі операції під час роботи з інформацією | «Бачити» за умовними знаками певну місцевість | |
| Урок 4. Зображення нерівностей земної поверхні | Тренувальний етап введення процедури «простий опис (визначення)» | Складати простий план місцевості | ||
| Урок 5. Урок тематичного оцінювання |
ХІД УРОКУ
І. Мотиваційно-організаційний етап (7 хв.)
1. Кожна людина живе в часі і просторі. Всі події відбуваються з нами колись (час) і десь (простір). Часом, як ви вже, напевно, знаєте, займається історія, а простором − географія. Хоча ми над цим і не замислюємося, значення простору і пов'язаних з ним умінь і навичок відіграє у нашому житті дуже важливу роль.
• Як ви вважаєте, скільки разів на день ми свідомо або несвідомо виконуємо дію, яку географи називають „орієнтування“? (Вчитель заслуховує кілька відповідей учнів). Ми виконуємо її щоразу, коли зрушуємо з місця! З дому − до школи, з класу − у клас, з коридору − до їдальні, з-за парти − до дошки. Ці шляхи ми проходили вже не одну сотню разів і тому робимо це не замислюючись. Але одна справа − орієнтуватися в школі або своєму місті, які нам чудово знайомі, і зовсім інша − у незнайомому місті або незнайомій місцевості!
• Як ви вважаєте, звідки люди можуть дізнатися про інші краї, про їхні дороги, річки, місцерозташування міст і сіл? (Учитель стимулює учнів до відповіді, ставлячи в разі необхідності додаткові запитання. В результаті бажано вивести учнів на такі відповіді: розповіді мандрівників, плани, карти тощо).
• А як ви вважаєте, усна розповідь мандрівника чи план і карта допоможуть вам краще орієнтуватися на незнайомій місцевості? (Вчитель може замінити бесіду грою. Він повідомляє, що в класі захована цукерка і вона буде належати тому, хто її знайде. Він викликає до дошки двох учнів: одного, який згадав про план або карту, і дає йому план із зображенням місця, де захована цукерка; і другого, який назвав розповідь мандрівника, і починає розповідати йому, де захована цукерка. Зрозуміло, що перший учень раніше знайде цукерку).
Після цього вчитель ставить запитання:
