112592 (Індивідуалізація навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Індивідуалізація навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "112592"
Текст 4 страницы из документа "112592"
Таблиця 2. Аналіз завдань підручників з математики
Всього завдань | Завдання диференційованого характеру | |||
з елементами допомоги | з логічним на-вантаженням | у% | ||
Математика, 2 клас | 987 | 32 | 23 | 5,6 |
Математика, 3 клас | 1100 | 27 | 61 | 8 |
Математика, 4 клас | 1040 | 21 | 31 | 5 |
Таблиця 3. Аналіз завдань підручників з рідної мови
2 клас | 3 клас | 4 клас | |||||||||||||
Всього | Диференційовані завдання | Всього | Диференційовані завдання | Всього | Диференційовані завдання | ||||||||||
к-сть | у% | к-сть | у% | к-сть | у% | ||||||||||
Ч. І | 279 | 25 | 9 | 305 | 12 | 3,9 | 256 | 14 | 5,5 | ||||||
Ч. ІІ | 299 | 32 | 10,7 | 263 | 11 | 4,2 | 240 | 7 | 2,9 | ||||||
Всього | 578 | 57 | 9,8 | 568 | 13 | 2,3 | 496 | 17 | 3,4 |
Як видно із таблиць 1 і 2, у підручниках з математики для початкової школи кількість диференційованих завдань становить 5 - 8%, а з рідної мови - 2,9 - 9,8. На нашу думку, методичний апарат підручників став більш диференційованим. Проте учителі не завжди вміло вміють використовувати ці можливості.
З метою глибшого розкриття стану даної проблеми нами проаналізовано навчально-методичні посібники для вчителів початкових класів. Треба відзначити, що на сьогодні видано багато посібників, в яких наводяться різноманітні приклади використання диференційованих завдань у навчанні молодших школярів.
Таблиця 4. Результати аналізу навчальних посібників для вчителів початкової школи щодо наявності диференційованих завдань
№ п/п | Автори та назва посібника | Всього уроків | На скількох уроках наведено приклади використання диференційованих завдань |
1. | Сапун Г.М., Канчук В.А. Пачашинська М.О. Уроки читання у 2 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 248 с. | 108 | 12 |
2. | Заєць Я.М., Онишків О.П. Уроки рідної мови.2 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 296 с. | 136 | 19 |
3. | Шост Н.Б. Уроки з математики.2 клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 320 с. | 135 | 10 |
4. | Козак М.В., Корчевська О.П., Маланюк К.П. Уроки математики в 2 класі. - Тернопіль: Астон, 2003. - 304 с. | 136 | 12 |
5. | Шандрівська Г. Уроки математики у 2 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - 224 с. | 136 | 15 |
6. | Сапун Г., Пачашинська М. Уроки навчання грамоти (читання). - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 192 с. | 114 | 6 |
7. | Сапун Г., Пачашинська М. Уроки навчання грамоти (письмо і розвиток мовлення). - Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - 136 с. | 110 | 8 |
Як видно із таблиці 4, у розробках уроків для вчителів початкових класів автори практично рідко звертають увагу на індивідуалізацію навчальної роботи на уроці.
Таким чином, аналіз навчальних посібників, передового педагогічного досвіду роботи вчителів початкових шкіл показав, що проблема індивідуалізації навчальної роботи на уроці знайшла певне розв’язання. Проте у масовому педагогічному досвіді вчителі початкових шкіл майже не вдаються до індивідуалізації навчальних завдань. Отже, проблема індивідуалізації навчання в умовах початкової школи, в тому числі і малочисельної школи, потребує значного вдосконалення.
Розділ ІІ. Дослідно - експериментальна перевірка способів індивідуалізації навчального процесу
ІІ.1. Особливості організації навчального процесу у малочисельній початковій школі
В сучасних умовах розвитку освіти в Україні особливої актуальності набуває проблема функціонування сільських малочисельних шкіл, для яких характерні особливості, зумовлені соціальними, територіальними, економічними, географічними та демографічними процесами. За статистичними даними, кількість учнів молодшого шкільного віку в сільській місцевості щорічно зменшується. Як свідчить практика, малочисельні школи суттєво ускладнюють здобуття якісної початкової освіти. Проте, на даному етапі ми не можемо відмовитись від таких шкіл, тим часом вони потребують пошуку нових шляхів удосконалення їх роботи. Протягом багатьох років організація навчально-виховного процесу в малочисельних школах здійснювалася за індивідуальною формою (за наявності менше 5 учнів у класі) або в класах-комплектах. Досвід роботи переконує, що ні оновлення змісту освіти, ні використання нових технологій не забезпечують оптимальну реалізацію освітніх завдань у малочисельній школі.
Досліджуючи стан функціонування сільських малокомплектних шкіл, В.В. Мелешко вказує на їх типові труднощі:
штатний розклад таких шкіл, як правило, не передбачає посад заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з господарчої частини, педагога-організатора, бібліотекаря, секретаря;
складно забезпечити системну методичну роботу в межах школи чи міжшкільних методичних об'єднаннях через віддаленість шкіл від районних методичних кабінетів, опорних шкіл, культурних центрів, а це, в свою чергу, не сприяє підвищенню кваліфікації вчителя, погіршує умови для самоосвітньої роботи педагога;
незначний виховний та розвивальний вплив здійснюють заклади культури, які в умовах малих сіл майже не працюють;
учителі недостатньо забезпечені навчально-методичною та довідковою літературою;
немічна матеріально-технічна база, складні соціально-побутові умови життєдіяльності педагогів.
Мала наповнюваність класів, на думку науковця, повинна б мати позитивні наслідки в якості знань учнів, в організації навчально-виховного процесу в цілому, проте на практиці маємо низку серйозних психолого-педагогічних проблем. Так, у малочисельних школах здебільшого використовуються ті ж методи навчання, які зорієнтовані на класно-урочну систему, розраховану на традиційний клас (25 - 30 учнів), а тому вони не завжди виявляються ефективними. На недоцільності перенесення вчителем методів і прийомів роботи з великим колективом у малочисельну школу акцентує увагу також О. Івлєва. Аналізуючи навчально-виховний процес у малочисельній школі, науковець визначає такі характерні для нього ознаки:
сповільнений темп роботи учнів і вчителя;
гіперопіка і гіперконтроль вчителя за діяльністю учнів;
слабка організація самостійної роботи учнів;
недостатнє спілкування та обмін інформацією між учнями, при цьому частину часу на уроці займає спілкування з учителем;
відсутність в учителя методик, які відображають специфіку роботи в класі та знижують негативні явища малочисельності;
надмірна психічна та емоційна напруженість учителя та учня [24, 132].
Дослідники даної проблеми вважають, що малочисельність класів, у яких 2 - 5 учнів, мають як позитивні сторони, так і недоліки. Позитивним є те, що вчитель має змогу краще вивчити індивідуальні особливості учня, умови життя і на цій основі забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня. Уроки в малочисельних класах менше заорганізовані. Проте мотивація до навчання та пізнавальні інтереси сільських школярів порівняно з міськими розвинені значно слабше, а також вони часто поступаються рівнем навчальних досягнень і якістю освіти. Ці проблеми зумовлені низкою причин: відсутністю змагальності між учнями, обмеженістю кола спілкування школярів, психологічною незахищеністю дітей, постійним тиском учителя на учнів; напруженістю від того, що вчитель поставить чергове запитання, обмеженою можливістю у виборі предметів, занять, педагога; одноманітністю обстановки, контактів, форм спілкування. На організацію навчального процесу в сільській малочисельній школі великий вплив має соціальне оточення.
На нашу думку, мала наповнюваність класів сільських шкіл, порівняно з міськими, має забезпечити вищі можливості для побудови та реалізації моделі особистісно орієнтованого навчання, яка, на відміну від традиційної авторитарної, спрямована на природовідповідні технології навчання, задоволення базових потреб дитини, соціалізацію особистості, підтримку учнів з різним рівнем навчальних можливостей, що дасть їм змогу виходити за межі програми з улюбленого предмета, працювати у власному режимі. Як бачимо, класична модель навчання в сільських малочисельних школах поступово вичерпує себе.
Сучасна сільська школа може стати дієвим засобом розвитку особистості, якщо перевести освітній процес на більш високий рівень не лише технологічної, а й організаційної структури навчальної діяльності.
Початкова сільська школа може бути однокомплектною, двокомплектною, трьохкомплектною, повнокомплектною, а також входити до навчально-виховного об”єднання з дошкільними закладами (початкова школа - дитячий садок”). Вона може мати різні структурні елементи: школа, в якій навчаються до 10 учнів; великі початкові школи, в яких навчається від 60 до 100 учнів; найбільш поширеними є школи з кількістю учнів від 14 до 30.
Характерними особливостями роботи малокомплектної початкової школи, на нашу думку, є такі.
Культурно-методична ізоляція сільських вчителів.
Це зумовлено віддаленістю сільських населених пунктів від районних центрів, великих педагогічних колективів. Учителі не мають можливості оперативно дізнатися про нову психолого-педагогічну та методичну літературу, літературу з різних проблем життя суспільства, придбати її; обмежені можливості участі у засіданнях методичних об’єднань, відвідуванні відкритих уроків, педагогічному наставництві, нарадах, семінарах тощо.
Відвідування театрів, концертів, інших культурно-мистецьких заходів є рідкісним явищем для сільських педагогів.
Початкові школи в сільській місцевості переважно однокомплектні та двокомплектні, тому в таких умовах не діють такі важливі мотиви росту педагогічної майстерності вчителя, як перспектива одержати подяку від адміністрації школи, заслужити визнання всього педагогічного колективу. Працюючи в малокомплектній школі, вчитель роками залишається один на один з учнівським колективом, не відчуваючи повсякденної уваги керівництва, щоденно не спілкуючись з колегами.
Велика зайнятість учителів і батьків. Учитель початкових класів щоденно готується до проведення 4 - 12 уроків, до організації і проведення виховної роботи з учнями. Крім цього він зайнятий і веденням власного підсобного господарства.
Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві, нерівномірність трудового навантаження протягом року, ведення власного господарства
скорочують обсяг вільного часу сільських жителів. Результати досліджень [29, 3] показали, що регулярно читають літературу 17% мешканців сіл, дивляться кінофільми і телевізор - 35%, слухають радіо - 18%. На ведення власного господарства чоловіки витрачають в середньому за тиждень 8,4 год, а жінки - майже 25 год.
Учні початкових шкіл позбавлені можливостей відвідувати позашкільні навчальні заклади, оскільки вони знаходяться в містах і райцентрах. Дослідження науковців засвідчують, що у місті близько 20% дітей відвідують позашкільні заклади, а у сільській місцевості - лише 3 - 5% школярів. В умовах сільських населених пунктів, в яких знаходиться малокомплектна початкова школа, такі можливості відсутні.
Посилена увага жителів населеного пункту до особи вчителя. Характерним є велика шанованість доброго педагога.