112592 (591149), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Низький показник охоплення дітей у сільській місцевості суспільним дошкільним вихованням. За статистикою в Україні суспільним дошкільним вихованням у сільській місцевості охоплено 19% дітей. Аналіз результатів анкетування, проведеного у Тернопільській області, показав, що кількість дітей, які регулярно відвідували дитячі дошкільні заклади у 2000 році, становила 14%. У сільському населеному пункті, де функціонує початкова школа, цей показник значно нижчий.
Підвищена емоційна чутливість учнів сільської школи до краси природи. Ще С.Т. Шацький стверджував, що розуму дитини сільської місцевості властиво мислити образами, захоплюватися явищами природи, відчувати їх красу. Тому він радив педагогам використовувати цю можливість для їх всебічного розвитку.
Яскравим прикладом використання можливостей природи у вихованні молодших школярів є “школа під голубим небом" В.О. Сухомлинського, в якій діти вчилися спостерігати красу рідної природи, захоплюватися нею, створювати нові казкові образи." Я прагнув, - писав В.О. Сухомлинський, - щоб перш ніж розгорнути книжку, прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги - книги природи" [68, 33].
В.О. Сухомлинський часто водив дітей в поле, на луг, щоб діти дихали повітрям, настояним на ароматі хлібних рослин. “Посадіть під вікнами спальні ваших дітей кілька горіхових дерев, радив я батькам. Ця рослина насичує повітря фітонцидами, що вбивають багатьох хвороботворних мікробів. Запаху горіха не переносять шкідливі комахи. Там, де є горіхи, немає мух і комарів” [68, 51].
Навколишня природа - поля, ліси, луги, а також свіже повітря, чиста вода створюють сприятливі можливості для фізичного і естетичного розвитку, виховання і навчання дітей.
Сільська школа має більше можливостей вести навчальний процес у безпосередній близькості з сільськогосподарською працею. Вже з раннього дитинства батьки залучають дитину до посильної фізичної праці у підсобному домашньому господарстві, передають їй власний досвід, виховують на засадах хліборобського способу життя, шанобливе ставлення і любов до сільськогосподарської праці, до людей праці. Виховний вплив праці на сільську дитину надзвичайно великий. Сільська школа має значні можливості для формування трудових навичок, тим більше, що переважна більшість сільських малокомплектних шкіл має навчально-дослідні ділянки.
У сільській місцевості у великій мірі ще збереглися національні традиції виховання, властива українському народу ментальність. Учні сільської місцевості тісніше пов’язані з старовинними обрядами, легендами, піснями, традиціями, що побутують у даному селі.
Діти сільської школи мають можливість виховуватися на численних традиціях родинно-побутової культури - шанобливе ставлення до батька і матері, дідуся і бабусі, інших родичів. У цьому криється великий виховний потенціал, бо в духовно-моральній єдності батьків, дітей, дідів, онуків, як відзначав М.Г. Стельмахович, мудрість природи, вічність самого дерева життя, безсмертя народу, нації, Їх минуле, сучасне та майбутнє.
У специфічних умовах перебуває учень малокомплектної початкової школи порівняно з міською.
Він перевантажений на уроці самостійною роботою; працює за підручниками масової школи; перебуває під надмірним контролем учителя, оскільки кількість учнів у класі мала, а це породжує нервозність і дискомфорт у навчальній роботі; працює у зоні підвищеної слухової чутливості і розподілу уваги / уважно виконувати своє завдання, не слухаючи відповідей учнів іншого класу/; обділені емоційними враженнями у зв’язку з обмеженими можливостями у використанні наочних посібників, ТЗН [59, 5].
Охарактеризуємо особливості роботи навчально-виховного об’єднання “початкова школа - дитячий садок ", яке на сьогодні найбільш повно відповідає соціальним та економічним потребам села, враховує демографічну ситуацію в ньому.
Соціально - економічні завдання закладів “початкова школа - дитячий садок" надзвичайно широкі. В більшості населених пунктів сільської місцевості відсутні дошкільні заклади, тому відкриття там установ “ початкова школа - дитячий садок" дає змогу охопити дошкільнят суспільним дошкільним вихованням дітей села.
Він виступає переважно єдиним соціально-культурним центром у сільському населеному пункті, організатором виховного середовища шляхом включення у виховну діяльність дошкільнят, учнів школи, їх батьків, а також жителів села.
У навчально-виховному комплексі “ початкова школа - дитячий садок “ створюються реальні можливості для забезпечення наступності в роботі дошкільних груп і початкових класів. Діти мають можливість отримати належну психологічну підготовку до школи, спокійно, без страху перед невідомим сісти за шкільну парту. Дотримання принципу наступності значно полегшує адаптацію до виконання нової ролі - школяра.В.О. Сухомлинський вказував, що “школа не повинна вносити різкий перелом у життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що вона робила вчора. Нехай вона з являється в її житті поступово і не приголомшує зливою вражень" [68, 96].
У різновіковому колективі дітей комплексу “початкова школа - дитячий садок “докорінно змінюється статус учнів початкових класів; вони виступають не тільки як об’єкт виховного впливу, але і як суб’єкт виховання у відношенні до дошкільнят. Турбота про малюків-дошкільнят сприяє вихованню у молодших школярів таких якостей, як турботливість, товариськість, гуманізм, ніжність. Дошкільнята намагаються у всьому бути такими, як старші діти, які служать взірцем для близьких за віком людей. Наявність у такому закладі двох підсистем - дошкільної і шкільної - сприяє посиленню різноманітних стосунків між дошкільнятами і школярами.
Ще Я.А. Коменський позитивно відзивався про співпрацю дітей різного віку. “Якби навіть і були батьки, які б могли присвятити себе вихованню своїх дітей, то все-таки доцільніше навчати юнацтво спільно в більш значному об’єднанні, бо більше виходить користі і задоволення, коли робота одних є прикладом і спонукою для інших. Адже цілком природно робити те, що на наших очах роблять інші, і йти туди, куди йдуть інші, іти за тими, хто попереду, і випереджати тих, хто йде за нами ” [32, 85].
Навчальний заклад “початкова школа - дитячий садок" створює можливості для раціонального використання навчальних приміщень, інвентаря. Фізкультурний майданчик або спортивний зал / кімната/, шкільна майстерня або кімната трудового навчання є спільними для дошкільнят та учнів початкових класів.
Таким чином, врахування вчителем особливостей організації навчального процесу в умовах малочисельної початкової школи сприятиме покращенню індивідуалізації навчальної роботи на уроці.
ІІ.2. Методика експериментального дослідження
Гіпотезу нашого дослідження, суть якої полягає в тому, що рівень навчальних досягнень учнів початкових класів значно підвищиться, якщо використовувати такі способи індивідуалізації навчального процесу на уроці: диференційовані завдання за рівнем складності, диференційовані завдання за ступенем самостійності, індивідуальну роботу з учнем, ми перевіряли в процесі педагогічного експерименту.
На першому етапі експериментальної роботи було проаналізовано психолого-педагогічну і методичну літературу з проблеми дослідження, навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкових класів, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження.
На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту розроблена методика навчального експерименту. Експериментальна робота проводилась на базі Бзовицької ЗОШ І ступеня та Годівської ЗОШ І-ІІ ступенів Зборівського району Тернопільської області. Дослідження проводилося на матеріалі предметів математики та української мови (4 клас), зокрема при вивчені тем “Дроби” та “Займенник ”. Покажемо на прикладі окремих уроків способи індивідуалізації навчальної роботи на уроці.
Тема уроку 1. Займенник як частина мови. Редагування тексту.
Вправа 28
1 група (сильніші учні).
Запишіть слова:
а) які вживає людина вказуючи на себе;
б) звертаючись до співрозмовника;
в) вказуючи на інших людей або будь-які предмети.
Усно підтвердіть відповіді прикладами із загадок.
2 група (слабші учні)
Випишіть з вірша виділені слова і усно поставте до них запитання.
Записані вами слова - займенники. Що ви можете сказати про значення займенників? На які питання вони відповідають.
Свої висновки звірте з правилом (с. 19).
| Займенник - це частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх. |
Тема уроку 2. Особові займенники. Вживання особових займенників у текстах. Складання речень за малюнками.
Вправа 36.
І. Для сильніших учнів.
За малюнками скласти речення з особовими займенниками і записати їх. Над кожним займенником надписати скорочено його особу і число.
ІІ. Для середніх учнів.
Пам’ятка
1. Розглянь малюнки.
2. Склади речення за кожним малюнком, вживаючи особові займенники.
3. Над кожним займенником надпиши скорочено його особу і число.
ІІІ. Для слабших учнів (працюють з вчителем).
Складають речення за зразком, використовують слова для довідки: я, ти, ми, ви, вони.
Тема уроку 3. Займенники першої особи однини і множини. Написання займенників із прийменниками. Усне продовження розповіді.
Вправа 49.
Списати словосполучення, вставлячи займенники першої особи у потрібному відмінку.
Упізнали (кого?) я, зустрілися (з ким?) з ми, передали (кому?) я, запросили (кого?) ми, біжить (за ким?) за я, чекали (на кого?) на ми.
І. Для сильніших учнів.
З двома словосполученнями (на вибір) скласти речення.
ІІ. Для середніх.
Виконуючи завдання, у разі потреби звернись до впр.45.
ІІІ. Слабші учні працюють під керівництвом вчителя за поданим зразком.
Зустрілися (з ким?) зі мною.
Тема уроку 4. Займенники другої особи однини і множини. Письмовий переказ за поданим початком тексту “Усі добрі люди - одна сім`я".
Слабші учні працюють за вправою 53.
Прочитайте слова ввічливості, що вживаються при звертанні, проханні, подяці. Випишіть вжиті в них форми займенників 2-ї особи. Складіть по одному реченні з висловлюваннями кожної групи і запишіть їх.
Сильніші учні працюють за вправою 54.
Випишіть форми займенників 2-ї особи, які вжито в тексті (Вашій, Вас). Поясніть їх написання з великої букви. Доберіть синоніми до слів: побачив, відповіла, глянула. З дібраними словами складіть речення і запишіть їх.
Тема уроку 5. Займенники третьої особи однини і множини. Складання письмового твору на тему “Моя співуча пір`їнка”.
Гра “Визнач особу займенників".
(Із використанням сигнальних карток (1), (2), (3).
Учитель зачитує займенники, а учні сигналізують, якої особи ці займенники.
Неправильні сигнали виправляють сильніші учні з допомогою вчителя.
Слова для гри.
Він, їм, ми, ними, воно, я, вона, мною, його, мені, ви,
вони, вас.
Таблиця 5. Способи індивідуалізації навчальної роботи при вивченні
теми “Дроби” (математика, 4 клас)
| № | Назва теми уроку | Зміст уроку | |
| 1. | Аналіз перевірної роботи. Повторення вивченого про частини. Задачі на знаходження частини числа і числа за його частиною. | Для сильних учнів № 644 (працюють самостійно). Довжина Для слабших учнів № 643. Розв’яжіть завдання за поданим зразком. Завдання. Знайди Розв’язання: 90: 5=18 Відповідь: Знайди: Закріплювальне повторення Диференційована робота над задачею 645. Для школи придбали 240 квитків у цирк та 420 квитків у театр. Четверту частину квитків у цирк і шосту частину квитків у театр віддали учням початкових класів. Скільки всього квитків віддали учням початкових класів? І варіант (сильні учні). Розв’язують задачу самостійно. ІІ варіант (середні учні). Розв’язують задачу за її коротким записом. Придбали Віддали У цирк 240 кв. У театр 420 кв. ІІІ варіант (слабші учні). Працюють під керівництвом вчителя. | |
| 2. | Порівняння частин. Складені задачі, які містять знаходження частини числа. | Закріплювальне повторення Задача 653. У салоні штор було 450 м тканини. Першого дня продали п’яту частину тканини, а другого - третю частину того, що залишилося. Скільки метрів тканини продали другого дня? Поясніть розв’язання задачі за поданим планом. 1) Скільки метрів тканини продали першого дня? 2) Скільки метрів тканини залишилося? 3) Скільки метрів тканини продали другого дня? Запишіть розв’язання задачі з поясненням. Для сильних учнів - додаткове запитання до задачі: Скільки метрів тканини залишилося? | |
| 3. | Ознайомлення з дробами. Запис дробу. Складені задачі, які містять знаходження частини числа. | Закріплювальне повторення Завдання № 660. Сильніші учні записують дроби самостійно, а інші - під керівництвом вчителя.
Закріплювальне повторення Задача 662. У магазин привезли 2т 4 ц крупів. Третину крупів придбав ресторан, а решту розфасували у пакети, по 4 кг у кожний. Скільки вийшло пакетів з крупами? Перш ніж працювати над задачею здійсніть такі перетворення: 2 т 4 ц = ц 16 ц = кг Сильні учні працюють самостійно. Всі решта отримують диференційовані картки.
| |
| 4. | Знаходження дробу від числа. Задачі на знаходження дробу від числа. | Розв’яжіть задачу (завдання аналогічне № 668). Довжина відрізка АВ 10 см. Чому дорівнює Для сильніших учнів додаткове завдання: Побудуйте ці відрізки. Закріплювальне повторення Розв’яжіть приклади № 670 користуючись зразком поданим у №669. Знайди
| |
| 5. | Задачі на знаходження дробу від числа. Знаходження значень виразів із буквою, що повторюється двічі. | Закріплювальне повторення Завдання для диференційованого опитування учнів. Картка 1 (сильним учням). Учні мали обкопати 240 дерев. Першого дня вони обкопали Картка 2 (для решти учнів). Учні мали обкопати 120 дерев. Першого дня вони обкопали Слабшим учням пропонується план розв’язання задачі. 1) Скільки дерев обкопали першого дня? 2) Скільки дерев обкопали другого дня? 3) Скільки дерев обкопали за два дні? Удосконалювальне повторення Знаходження значення вразу з коментуванням (№ 676). Обчисли (b•7 - b: 34) •3, якщо b =884. | |
| 6. | Складені задачі, які містять знаходження дробу від числа. обчислення значень виразів на сумісні дії різного ступеня. | Закріплювальне повторення Задача 682 Побудуй прямокутник зі сторонами 10 см і 2 см. Чому дорівнює Сильні учні працюють самостійно. Решта під керівництвом вчителя складають план розв’язання задачі, далі працюють самостійно. Закріплювальне повторення Задача 686. Довжина садиби 100 м, а ширина - на 60 м менша.
Розв’язування задачі за зробленим на дошці малюнком. 100 м На 60 м менша
Слабшим учням, як допомога, подається план розв’язання задачі (на картках). План 1) Яка ширина садиби? 2) Яка площа садиби? 3) Яку площу займають будівлі, двір і сад? 4) Яка площа городу? Для сильних учнів додаткове завдання: Поясніть розв’язання задачі таким способом. Розв’язання 1) 100 - 60 = 40 (м) 2) 100 • 40 = 4000 (м) 3) 4000: 8 • 3 = 1500 (м) 4) 4000 - 1500 = 2500 (м) | |
| 7. | Узагальнення і систематизація знань учнів. самостійна робота. | Удосконалювальне повторення Обчислення виразів з коментуванням за поданим зразком. Зразок. 8 • 7 • 5 = (8 • 5) • 7 = 40 • 7 = 280 15 • (7 • 6) = 2 • 3 • 25 • 3 = (49 • 25) • 4 = 5 • 7 • 2 • 9 = 34 • (5 • 2) = |
Таким чином, наведені приклади ілюструють різні способи індивідуалізації навчальної роботи на уроках математики і української мови в умовах малочисельної початкової школи.
ІІ.3. Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи з метою визначити ефективність виділених способів індивідуалізації навчальної роботи на уроках в умовах малочисельної початкової школи.















