На жаль, питання естетичного розвитку при роботі з комп’ютером ще не одержали належного висвітлення в педагогічній літературі. Однак як у вітчизняній, так і в зарубіжній періодичній пресі все частіше піднімаються питання, що зв’язують у єдиний ланцюжок мистецтво, виховання і комп’ютер.

Протягом всієї історії людства художники з великим ентузіазмом освоювали будь-які нововведення і переймали нові технології, нові фарби, матеріали, інструменти. Тому з появою комп’ютерів, а особливо прикладних графічних програм ці засоби були відразу ж сприйняті художниками, у результаті виник новий напрямок у мистецтві — комп’ютерна графіка.

В. Є. Лепскі та Н. Ф. Лепскі у своїй праці «Комп’ютер у художній освіті» відзначають, що «намітилися два різних підходи до використання комп’ютерів в області образотворчого мистецтва. В одній з них комп’ютер використовується як простий інструмент — свого роду палітра і полотно, за допомогою яких художник «пише картини». В іншому художник задає машині програму, внаслідок чого та створює малюнок свідомо непередбачений, але розрахований машиною на основі математичної функції» [48]. Американський художник Девід Ем, відомий своїми «космічними» комп’ютерними картинками, стверджував: «Комп’ютер наштовхує мене на такі думки, які ніколи не прийшли б мені в голову без нього» [51]. Комп’ютерний художник має велику можливість маніпулювати створеними їм структурами, застосовуючи їх так, як йому це потрібно, чого, звичайно, не може собі дозволити художник традиційного напрямку. Отут зовсім інший вид розумової діяльності. У момент створення комп’ютерного малюнка активізуються фантазія, логічне мислення, цілісне бачення, комплексне сприйняття. Малюнок як би складається з окремих елементів, створюючи єдине образне ціле, підлегле творчому задумові художника. [51].

Зміст предметів «Основи інформатики й обчислювальної техніки» або «Комп’ютерні технології» в системі шкільної освіти орієнтований на розвиток логічного мислення і може бути віднесений до точних наук, та й базовий компонент не залишає часу на творчу самореалізацію — це обумовлено навчальною програмою та часовими межами. Тому вирішення поставленого питання можливе при введенні спеціальних інтегрованих курсів або під час реалізації міжпредметних зв’язків на уроках художньо-естетичного циклу.

Якщо розглядати інформатику як предмет художньо-естетичного циклу, то через спілкування з прекрасним стане можливим формування творчої особистості, розкріпачення свідомості дитини і розвиток образного мислення. Варто відзначити, що в цьому процесі особливу увагу варто приділити захопленості й майстерності вчителя.

Зазначені проблеми тільки починають розглядатися в педагогічній літературі і ставлять перед нами багато питань з області психології, педагогіки, естетики, без вирішення яких неможливе виховання дитини в XXI столітті.

Хоча предмет естетики історично рухливий і мінливий, а найбільш повно закони естетичного розуміння світу виявляються в мистецтві, суб’єктом естетики була і залишається людина, яка відчуває. Тому завдання вчителів — через естетичне виховання та вміння працювати з комп’ютером привести дитину до творчості, усвідомленню своєї індивідуальності, бажанню мріяти діяти, творити.

До предметів художньо-естетичного циклу належать музика, трудове навчання та образотворче мистецтво.

При вивченні цих предметів учні розвивають пісенність, танцювальність, слух, голос, сприймання музики, сприймання художнього мистецтва, навички практичної роботи з мистецькими творами, уміння виражати своє ставлення та емоційне переживання щодо твору мистецтва, уявлення про світ професій тощо.

Говорячи про виховання потрібно розуміти і неабиякі нові можливості, які дає нам використання комп’ютера у навчанні на образотворчому мистецтві, музиці чи трудовому навчанні.

Відомо, що інформація краще засвоюється, якщо вона подається в різноманітному й зручному для її сприйняття вигляді. Навряд чи буде цікаво і запам’ятається школяреві тема «Образ жінки-матері в образотворчому мистецтві» (образотворче мистецтво, 4 клас), якщо про неї дитина довідається з надиктованого конспекту, а самі картини будуть намальовані у підручнику чи вивішені на дошці. Добре, якщо є в класі телевізор, відеомагнітофон, репродукції й інший наочний матеріал. Тоді тему уроку можна донести так, що вона викликає в школярів жвавий інтерес. Ще ефективніше буде, якщо кабінет оснащено комп’ютером із проектором, а краще локальною комп’ютерною мережею.

Крім того, при наявності таких засобів можна проводити контроль знань майже на кожному уроці.

Отже, розглянемо можливості використання комп’ютера на уроках образотворчого мистецтва.

Для демонстрації репродукцій, фотографій і схем можна приготувати слайди (наприклад, у програмі PowerPoint), у яких використовуються різні анімаційні ефекти. Матеріал супроводжуватиметься пояснювальним текстом, музикою, голосом диктора. Виділені ефекти дають уявлення про деталі і символіку.

Можна демонструвати гамму кольорів, виділяючи розглянуті фрагменти і знебарвлюючи (або затінюючи) все інше. За допомогою засобів мультиплікації можливо окреслити лінії перспективи або плавно обрисувати композицію.

Матеріал для показу набирається з різних джерел — це готові графічні файли з Інтернету або з компакт-дисків, скановані репродукції з книг і альбомів. Музика може бути запозичена з будь-якого джерела, дикторський текст записується за допомогою активного мікрофона і програми CoolEdit.

Роботи, створені протягом року, записуються на диск. Таким чином можна підібрати матеріал та розробити електронний посібник.

До створення подібних електронних посібників можна залучати старшокласників, що вивчають інформатику. Вони виконуватимуть по індивідуальних завданнях частини проекту, що полегшить роботу вчителя.

Супровід уроків музики. На цих уроках можна використовувати безліч програм, як для операційної системи Windows, так і для MS-DOC. Всі вони в основному дозволяють:

• створювати мелодію, наносити нотні знаки на віртуальний нотний стан;

• записувати мелодію, «натискаючи» клавіші на віртуальній клавіатурі;

• відтворювати створену мелодію (голосом, за допомогою звучання фортепіано, органа й інших музичних інструментів);

• корегувати, зберігати на диску, завантажувати мелодію.

За допомогою цих програм можна проводити музичні диктанти, вирішувати задачі пошуку помилок у записі мелодій і т.д. Робота може бути організована в такий спосіб: перша половина класу працює з музичними фрагментами за комп’ютерами, друга — з тестами на папері, потім групи міняються місцями. Тести на паперових картках складаються за допомогою, наприклад, програми Hyper Studio, потім роздруковуються [2].

Та для початкової школи слід використовувати й інші можливості музичних редакторів, насамперед це прослуховування різних звукових записів (мелодії, казки, концерти, уривки з класичних музичних творів та ін.). Комп’ютер можна використати і при вивченні типів музичних інструментів. За допомогою демонстрації різноманітних мультимедійних програм можна довідатися про історію створення, зовнішній вигляд обраного інструмента. Цю відео- і аудиоінформацію можна подавати на великому екрані через проектор або працювати з нею індивідуально (з використанням навушників). Саме ці можливості відповідають запитам програми початкової школи.

Переваги, що дає використання мультимедійних програм на уроках музики:

• кожен учень має доступ до клавіатури «фортепіано», «гітари» тощо;

• можливість озвучити записану мелодію спонукає учнів до творчого процесу створення мелодії;

• учень може «побачити» і «почути» будь-який відомий музичний інструмент;

• учитель має можливість швидко і об’єктивно контролювати й оцінювати знання учнів за допомогою комп’ютера.

Аналогічно можна використовувати комп’ютерні програми і на уроках трудового навчання, ілюструючи схеми та послідовність виконання тих чи інших виробів. Наприклад, на кожному уроці вчитель демонструє дітям, поетапність виготовлення деталей виробу, елементи закріплення тощо. Це ж можна робити за допомогою слайдів у програмі PowerPoint. Там само учні з різних боків можуть розглянути весь виріб. Заздалегідь заготовлені малюнки в будь-якій відповідній для цього програмі допоможуть учневі пізнати світ професій та профорієнтувати його.

Отже, використання програмного забезпечення на уроках художньо-естетичного циклу може виправдати себе вже після декількох років впровадження в процес навчання. Тому, на нашу думку, слід частіше звертати увагу на шляхи застосовування ІКТ на уроках художньо-естетичного циклу.

Розділ 2. Методика використання прикладних інформаційних технологій в початковій школі

2.1 Аналіз можливостей використання комп’ютерних програм на уроках художньо-естетичного циклу

Державний стандарт початкової загальної освіти головною метою дисциплін художньо-естетичного циклу, визначає розвиток особистісно-оцінного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні. [58].

Виховання музикою має найточніше, найдоцільніше спрямування на розвиток духовного світу кожного школяра, пов’язується з його загальним розвитком, здійснюється у контексті становлення цілісної особистості.

Завдання учителя – розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси, допомогти відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, сприяти розвитку художньо-творчих здібностей дітей [58, с.233].

Успішному розв’язанню цих завдань та досягненню мети музичного виховання – формуванню в школярів музичної культури – сприятиме використання новітніх інформаційних технологій в навчанні, а саме комп’ютера на уроках музики.

У цій частині роботи ми розглянемо програми, які можуть бути використані на уроках музичного виховання. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів, отже практично кожна з них може бути використана для прослуховування музичних творів, що неабияк потрібне саме на уроці музики. Опис цих програм подано у додатках (див. Додаток 2).

Уроки музики у 3 класі піднімають учнів на новий рівень осягнення особливостей музичного мистецтва.

Протягом вивчення першої теми «Пісня, танець, марш» учні мають сприйняти та усвідомити пісенність, танцювальність і маршовість. Комп’ютер тут може бути використаний як для прослуховування українських народних та класичних музичних творів, так і для відтворення невеликих їх відрізків, наприклад, для порівняння темпу, швидкості звучання, мелодійності та ін.

Тема «Інтонація» дає уявлення про зв’язки музики з мовою, про музику як мову, що виражає почуття людини. І тут нові можливості відкриває використання прикладного програмного забезпечення, що забезпечить міжпредметні зв’язки з уроками української мови. Наприклад, комп’ютерні програми можуть чудово проілюструвати розстановку інтонаційних відтінків як в мовленні (при читанні текстів) так і в музиці (під час прослуховування творів).

В процесі опрацювання теми «Розвиток музики», прикладне програмне забезпечення допоможе наочно продемонструвати ладогармонійні, темброві й виконавські прийоми розвитку музики. З допомогою музичного редактора учні почують один і той самий твір у виконанні на різних музичних інструментах, що допоможе їм порівняти звучання та встановити зв’язки між мелодією та засобами її відтворення.

4 клас

Оскільки 4 клас — це завершальний етап початкової освіти, то уроки музики мають підсумувати матеріал попередніх років навчання, узагальнити музичний досвід школярів. Учні продовжують ознайомлюватися з музикою, розширюють уявлення про традиції і своєрідність музичного мистецтва свого народу та інших народів світу.

Теми цього року навчання підводять дітей до усвідомлення ролі музики у житті суспільства, встановлення зв’язків між музикою різних народів, сприяють глибшому засвоєнню школярами таких закономірностей музичного мистецтва, як зв’язок музики з життям, єдність змісту і форми, зв’язок народної та професійної творчості тощо.

Процес роботи над піснею повинен завжди бути художнім спілкуванням школярів із музикою. Отже, вибір прийомів розучування пісні має зумовлюватися її художнім образом та інтонаційним строєм. Наприклад, розучуючи українську народну пісню «Сіяв мужик просо», слід звернути увагу дітей на світлий і прозорий колорит музики, жартівливі інтонації ігрової пісні. Це можна забезпечити паралельним показом на екрані комп’ютера танцю під цю мелодію, а потім і запропонувати самим дітям відтворити деякі рухи. Переживання емоційно-образного строю, прагнення виразити своє ставлення до виконуваного спонукатиме дітей поводитися й співати відповідно до настрою твору.

Отже, комп’ютерні програми музичного, графічного і текстового спрямування загалом дозволять краще засвоїти матеріал на уроках музики в початковій школі, а саме:

• правила співу, гігієни та охорони голосу;

• основну музичну термінологію;

• елементарну нотну грамоту;

• відомості про композиторів;

• засоби музичної та виконавської виразності.

Учні навчаться краще:

• сприймати музику;

• виділяти інтонаційні зв’язки, стежити за розвитком основних інтонацій;

• роздумувати про музику;

• відчувати внутрішній зв’язок між характером музики та її виконанням;

• вільно і невимушено виконувати пісні, відчувати красу і виразність співу;

• співати по нотах прості мелодії;

• вільно й осмислено користуватися музичною термінологією.

Наведені вище уміння і навички повинні бути вироблені у дітей на завершення вивчення музики у початковій школі.

Зміст програми з трудового навчання має тісний взаємозв’язок з іншими предметами, передбаченими навчальним планом для початкових класів.

Головна мета трудової підготовки молодших школярів – розвиток творчої особистості учня, свідомого ставлення до праці.