112157 (591045), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Завдання застосування комп’ютера в навчанні:
-
забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання;
-
забезпечення індивідуалізації навчального процесу;
-
підвищення наочності навчального процесу;
-
пошук інформації із різноманітних джерел;
-
моделювання досліджуваних процесів або явищ;
-
організація колективної й групової роботи;
-
контроль навчальних досягнень.
Однак якими б не були цікавими й багатофункціональними нові інформаційні технології, роль вчителя залишається як і раніше провідною в навчальному процесі, а учень по-справжньому перетворюється в суб’єкт педагогічного процесу. Всі комп’ютерні програми мають бути розроблені за обов’язкової активної участі педагогів, що визначає вплив учителя навіть у випадку самостійної роботи з комп’ютерною програмою. Не знижується й безпосередня значимість вчителя в процесі спілкування учня з комп’ютером. Учневі без педагога важко представити, що необхідно засвоїти. Учитель вирішує, виходячи з індивідуальних особливостей учня, якого характеру програми більш доцільно використати на тому чи іншому етапі навчання. Комп’ютер, вивільнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робіт, дозволяє йому більше уваги приділяти індивідуальній роботі з учнями, творчо підходити до навчально-виховному процесу. Здійснюючи особистісно-орієнтоване навчання з використанням комп’ютера й нових інформаційних технологій. Треба пам’ятати про те, що необхідно забезпечувати можливість учня реалізувати особистісні устремління та ініціативи. Особливого значення набуває формування в нього здатності критично ставитися до результатів, робити узагальнюючі висновки й приймати самостійні рішення. А вчителеві важливо одержувати досить повну й об’єктивну інформацію про процеси особистісного становлення учня, усіляко сприяючи цьому.
1.3 Здоров’я і комп’ютер
Серед безлічі проблем застосування комп’ютера (як уособлення нових інформаційних технологій) варто особливо виділити одну — проблему впливу комп’ютера на здоров’я людини. Її значимість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення НІТ в усі сфери життя і діяльності сучасного суспільства. Найбільшому впливу з боку комп’ютера піддаються діти, формування особистості яких відбувається в умовах настання нової інформаційної ери [45].
Охорона здоров’я дитини-користувача ПК — проблема багатогранна, котра може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд факторів: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахівців, ця проблема до кінця не вирішена. Повною мірою це належить і до педагогічних розв’язків даного питання, потенціал яких ще далеко не вичерпаний.
Педагогічні задачі в області забезпечення умов здорової роботи з комп’ютером сьогодні вийшли вже далеко за межі забезпечення правил техніки безпеки в навчальній аудиторії. Школа повинна готувати учнів до свідомої, самостійної й активної організації своєї роботи і дозвілля в просторі екранної культури і комп’ютерних технологій. Причому не тільки у можливій майбутній професійній діяльності, але вже сьогодні.
Системність педагогічної задачі визначає структуру вивчення теми. Очевидно, що її виховні та мотиваційні аспекти не можуть бути належною мірою реалізовані в рамках одного уроку. До цієї теми необхідно готуватись протягом усього навчального курсу.
Виховний характер педагогічної задачі визначає і вибір підходу до її розв’язання. На наш погляд, найбільш доцільним тут буде використання гуманітарного підходу.
Гуманітарний підхід (у контексті розглянутої проблеми) припускає акцентування уваги при розгляді даної теми на особистість користувача комп’ютера. Таким чином, пріоритет віддається не технічним характеристикам монітора, а людині, яка перед ним працює. Людина тут розуміється не просто як біологічна істота, або безликий суб’єкт соціальних відносин, що повинний дотримувати визначених рекомендацій, а як неповторний у своєрідності світосприймання індивідуум, що має право приймати рішення і нести за них усю повноту відповідальності.
Акцент у висвітленні проблеми здорової роботи з комп’ютером повинен бути перенесений у педагогічній діяльності з технічних характеристик обчислювальної техніки (важливість яких ніхто не бере під сумнів) на біологічні і соціальні особливості користувача.
Здоров’я — це фізичне, психічне і соціальне благополуччя людини і його здатність адаптуватися до постійно мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища та природного процесу старіння. Зрозуміло, що його основа закладається в дитячому віці. [15].
Таке системне, цілісне, позитивне розуміння здоров’я прийняте в даний час Всесвітньою організацією охорони здоров’я. На його основі може (і повинна) бути організована робота з забезпечення безпечної взаємодії людини і комп’ютера.
Визнаючи численні переваги комп’ютера для розвитку, навчання, творчості і дозвілля особистості, усі сходяться в тім, що він наносить здоров’ю невиправної шкоди. Розходження складається лише в оцінці ступеня цієї шкоди: тут думки коливаються від категоричного неприйняття комп’ютера (сприйняття його як неминуче зло) до безвідповідального самоусунення від розв’язання проблем охорони здоров’я при роботі з ним.
Найважливіший для практичного педагога наслідок системного розуміння здоров’я полягає в тому, що завдяки йому вдається зняти безумовно негативне сприйняття комп’ютера, що заважає об’єктивному і докладному розгляду відповідних питань з учнями. У вчителя з’являється можливість і потреба вийти за вузькі рамки нормативів техніки безпеки, оцінити комп’ютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своє цілісне ставлення до нього і вже на цій основі будувати взаємодію з машиною.
В області використання комп’ютерних технологій кожен вчитель зустрічається з достатньою кількістю фактів, що підтверджують висновок: далеко не завжди причиною погіршення здоров’я в дітей є недостатня «якість» комп’ютера. Хіба можуть допомогти захисні фільтри або монітори «Low Radiation», якщо учень сидить практично «на екрані»? Що може дати орієнтація вікон кабінету на північ і наявність на них жалюзі, якщо виключено освітлення і робота відбувається в напівтемряві? Навіщо потрібні монітори з екраном, що має діагональ 17 дюймів, якщо документ обробляється у вікні програми, що займає лише чверть площі екрана? Якщо при роботі з комп’ютером виникає біль, затікають ноги, відбувається перенапруга м’язів шиї і плечового поясу, то вихідною причиною цього є не машина. Вона просто дозволяє через загострення проявитися хвороби, реальна причина якої полягає в неправильному використанні людиною компенсаторних можливостей свого організму. У даному випадку це невірна постава при роботі, неправильні положення ніг, рук, невиконання профілактичних заходів і недотримання режиму роботи. [14].
Та все ж таки немало важливими є санітарно-гігієнічні вимоги до комп’ютерного класу-кабінету.
Наведемо окремі санітарно-гігієнічні вимоги до комп’ютерного класу. [52].
-
На один комп’ютер у класі повинно відводиться не менше 6 м2 площі, при цьому об’єм приміщення повинен бути не менше 24 м3. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18 м2.
-
Не дозволяється розміщення місць з комп’ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.
-
Природне освітлення в комп’ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт не нижче 1,5 %.
-
Штучне освітлення в приміщеннях повинно здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору користувача. Освітлювачі при периметральному розташуванні повинні встановлюватися локалізовано над робочим столом ближче до його передньої межі.
-
Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва.
-
Для підвищення вологості повітря в приміщеннях слід використовувати зволожувачі повітря. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.
-
Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій. Допустимий рівень шуму — 40 дБ.
-
Не дозволяється ремонтувати комп’ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.
-
Екран монітора комп’ютера повинен знаходитись на відстані 600-700 мм від очей користувача. Кут погляду на екран (кут між променями від країв екрана) повинен бути не менший 45°.
-
Клавіатура не повинна бути жорстко зв’язана з монітором. Поверхня клавіатури — матова.
Для комп’ютеризації освіти залишаються зовсім справедливими слова Н. М. Амосова: «Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх нічим не можливо» [45].
Важливою педагогічним завданням є підготовка учня до того, що не будь-яка інформація, не всяке знання є благо, і виховання в ньому імунітету проти інформаційної агресії.
Величезним є вплив комп’ютера саме на здоров’я учнів початкової школи. Адже нераціональне використання цього засобу навчання може призвести до катастрофічних наслідків для здоров’я дитини 6-10 річного віку.
Негативний вплив на фізичний розвиток. В дітей 6 років саме формується постава, і будь-яке неправильне довготривале положення тіла може призвести до викривлень хребта, сколіозу тощо.
Негативний вплив на розумовий розвиток проявляється у порушеннях уяви, притупленні уваги, погіршенні пам’яті та ін. Все це проявляється внаслідок нераціональної, несвоєчасної, непродуманої та занадто тривалої роботи дитини перед монітором.
Щодо порушень у психічному розвитку молодшого школяра слід зауважити, що при довгому використанні ПК може виникнути роздратованість, порушення сну, звикання і, навіть, депресії.
Розглянувши ці проблеми можна навести рекомендації щодо організації роботи в комп’ютерному класі.
Функціональний стан учнів під час навчальних занять з використанням комп’ютерів у кабінеті інформатики (класі) визначається багатьма чинниками навколишнього середовища, включаючи організацію робочого місця. Одним з чинників, який може зменшити негативний вплив моніторів і комп’ютерів, є суворе дотримання режиму роботи.
Сьогодні, незважаючи на те, що парк комп’ютерів суттєво і швидко змінюється, удосконалюються технічні характеристики комп’ютерів, однак залишається гострою проблема втомлення учнів під час роботи з моніторами та вплив комп’ютерів на стан їхнього здоров’я. Саме тому залежно від віку учнів лікарі та психологи наполягають на введенні обмежень на час роботи за дисплеєм та на проведенні фізкультпауз.
Робота за персональним комп’ютером пов’язана з великим емоційним напруженням, негативними і позитивними емоціями. Нарівні з цим значне навантаження випадає на зоровий аналізатор, його акомодаційний апарат, центральну нервову систему. При роботі на ПК учні скаржаться на втомлюваність очей: різь в очах, плаваючі точки перед очима, головний біль та ін. Проведені психофізіологічні дослідження показали, що робота на комп’ютерах викликає більш виражені несприятливі зміни з боку вищої нервової діяльності і зорового аналізатора. Це говорить про розвиток перевтоми, яка наступає раніше, ніж при звичайному навчанні, навіть при виконанні контрольних робіт у тому самому кабінеті інформатики, коли всі комп’ютери вимкнені.
Численні спостереження і дослідження функціонального стану учнів при роботі на ПК довели неможливість проведення безперервної роботи протягом усього уроку. Особливо чутливі до впливу несприятливих чинників середовища, в тому числі тих, що виникають при роботі комп’ютерів, учні молодшого шкільного віку, які інтенсивно ростуть і розвиваються. Тому чим молодший організм, тим більш виражені зміни в його функціональному стані можна спостерігати під дією будь-яких негативних чинників середовища.
Згідно санітарних правил і норм робота з комп’ютером повинна проводитись в індивідуальному темпі. Неперервна робота за комп’ютером: 1-й клас — 10 хв.; 2-5 класи — 15 хв.
Після встановленої тривалості роботи на комп’ютері повинен проводитися комплекс вправ для очей, а після кожного уроку на перервах — фізичні вправи для профілактики загальної втоми.
Комплекси вправ для очей мають бути представлені на плакаті в кабінеті (класі), або роздруковані та покладені на кожне робоче місце для індивідуального користування. Комплекси вправ для очей повинні обов’язково виконуватися учнями, що мають короткозору і далекозору рефракцію очей.
Для зняття локального стомлення м’язів, які підтримують тіло і голову у вертикальному положенні, рук і ніг доцільно проводити фізкультхвилинки, а для зняття загальної втоми — фізкультпаузи, які сприяють поліпшенню функціонального стану нервової, серцево-судинної і дихальної систем. Фізкультхвилинки бажано проводити на уроках, а фізкультпаузи — на перервах.
Режим роботи за комп’ютером, проведення профілактичних заходів для попередження розвитку перевтоми повинні бути аналогічні і на уроках з використанням комп’ютера. Робота за персональним комп’ютером під час навчальних занять повинна здійснюватися в індивідуальному темпі і ритмі.
Комп’ютерні ігри гірше впливають на очі і центральну нервову систему порівняно із звичайною навчальною роботою на ПК. Тому тривалість перегляду гри має обмежуватись. Більш тривале використання комп’ютерної гри може негативно позначитися на самопочутті, сприяти розвитку перевтоми зорового аналізатора і центральної нервової системи, зниженню працездатності.
Дотримання наведених рекомендацій при роботі з комп’ютерами під час навчальних занять, практики й у позанавчальний час дозволить зберегти хороше самопочуття і працездатність, а також попередити розвиток небажаних відхилень у функціональному стані і здоров’ї учнів початкової школи. [45].
1.4 Шляхи використання програмного забезпечення на уроках художньо-естетичного циклу в початковій школі
Природне прагнення людини до творчості, гармонії, любові. Тому жодна галузь знань не може бути відірвана від естетичного виховання.
Друковані видання про комп’ютерні технології в більшості випадків розглядають лише технічні питання: програмне забезпечення, роботу з прикладною програмою, в конкретному середовищі, мультимедіа і т.д. На сьогоднішній день хороший вчитель інформатики повинен знати та вміти працювати з великим об’ємом інформації. За цими показниками та критеріями зовсім забувається внутрішній світ дитини, її емоції, інтереси, естетичний розвиток [21].
Вже у 80-і рр. у виданнях стали дискутуватися питання про скупість інтересів школярів, перекручуванні моральних норм, а останнім часом — і про байдужість, жорстокість тощо. І цей список можна продовжувати.
Та за вирішенням соціальних і політичних проблем багато-хто просто не вважає за потрібне висувати на перше місце питання естетичного виховання особистості, а тим паче використовувати засоби НІТ для його підтримки.
Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й архітектурними спорудами, прикрашає своє житло й одяг. Немає такого народу, якому невідоме почуття прекрасного. Людина має здатність знаходити, зберігати і створювати красу.
І щоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу, навчити її переживати, ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами, звертаються до такої області знань, як естетика. [11].
У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа.















