112150 (Використання засобів педагогічного малювання у процесі удосконалення навичок образотворчої діяльності молодших школярів), страница 3

Особливої виразності і ефектності вирішення великих начерків можна досягати, працюючи м'якою кистю і акварельними фарбами на сирому, недавно змоченому водою паперу. У цих випадках художнику вдається швидко і легко покривати фарбою великі поверхні паперу, досягати єдності тональних і колірних відносин, сплавленості частин начерку в суцільну пляму (рис. 4) [22, 73].

При умілому використанні цього методу роботи зображення виходить м'яким, узагальненим, естетично привабливим. Технічні особливості виконання таких начерків примушують діяти швидко й упевнено. Адже треба встигти прокласти основні тональні або колірні плями, поки папір не просох остаточно, щоб привабливі риси даного методу роботи могли виявитися повністю.

Рис. 4. Борсук.

Робота пензлем — одна з головних технік художника-педагога, і володіти нею треба досконало. Ця техніка дозволяє переконливо і лаконічно зображати різні об'єкти, дає можливість передавати об'ємну форму, силует, характерні особливості предмета.

Проводячи самостійні заняття із підвищення своєї професійної майстерності, вчитель повинен приділяти особливу увагу вдосконаленню навичок виконання малюнків крейдою. У цьому виді роботи велику роль відіграє лінійно-контурний принцип створення зображення. Ця обставина спонукає вчителя шукати виразні можливості в лінеарній манері малювання, в активізації контуру, що змальовує форму предмета, у загостренні характеристик, в образному трактуванні сюжетів. Необхідність добитися цілісності таких малюнків примушує відмовлятися від ґрунтовної деталізації зображення, призводить до необхідності передавати тільки головне, привчає уникати строкатості, використовувати економні засоби.

Щоб досягнути високої міри майстерності, треба мати достатній досвід роботи над начерками взагалі і ґрунтовну практику у виконанні крейдяних малюнків великого розміру зокрема. Вправи в малюванні крейдою на класній дошці треба провести з самої різноманітної тематики, по кожній групі вивчених об'єктів, вибираючи для зображення найбільш характерні з них. Таку роботу необхідно здійснювати систематично, щоб постійно відчувати матеріал, практикуватися в його використанні, не втрачати раніше набутих навичок [21, 74].

Як додаткове тренування в малюванні крейдою можна виконувати начерки на темному папері розміром 0,25-0,5 листа. Це служить хорошим допоміжним засобом освоєння специфіки малюнка крейдою, для переходу до упевненої роботи безпосередньо на класній дошці. Використання листів чорного або темно-сірого паперу дозволяє не тільки провести малювання по пам'яті і уявленнях, але й здійснювати натурні зарисовки в різних умовах (наприклад, на вулицях міста, в зоопарку і т. ін.). Дана обставина значною мірою полегшує процес зображення й оволодіння технікою крейдяного малюнка.

Працюючи крейдою на темному папері, можна здійснювати не тільки лінійно-контурну начерки, але й малювати бічною, широкою стороною шматочка крейди, прокладаючи широкі штрихи, досягаючи узагальненого трактування зображуваного. Цей метод виконання начерків схожий на принцип роботи вугіллям або сангіною, але зображення створюється на темній основі за допомогою білих штрихів і ліній. Такі малюнки яскраві, контрастні і виразні.

Використання крейди і темного паперу має й інші позитивні властивості. У цих випадках слід малювати особливо відповідально й лаконічно, що обумовлено образотворчими можливостями самого матеріалу (крейди), який найбільш придатний для виконання скупих лінеарних начерків. Це примушує працювати прицільно і упевнено. Справа і у тому, що малюнок крейдою, зроблений на темному папері, дуже важко виправляти. Кожний додатковий штрих для коректування начерку створює враження перевантаженості і знижує виразність. Застосування ж гумки для стирання крейдяних ліній, нанесених на темний папір, небажано, оскільки сприяє появі строкатості, неохайності малюнка і зрештою псує його. Працюючи крейдою на темному папері, доводиться виконувати начерк відразу, в один прийом [10, 42].

Темний (в тому числі й чорний) папір різних розмірів можна легко приготувати самому. Треба взяти простий малювальний або інший папір, що має не дуже гладку поверхню, і забарвити його тушшю, розведеною водою або чорною акварельною фарбою. Для рівномірності покриття лист паперу потрібного розміру заздалегідь змочують водою, дають їй злегка увібратися, після чого рівним шаром наносять розчин туші або акварельної фарби необхідної інтенсивності. Особливо хорошим для цієї мети є щільний і шершавий папір сірого або зеленого кольору, який, будучи змоченої, довго залишається вологою, що забезпечує рівномірність подальшого покриття темним фарбувальним розчином туші або акварелі. По такому паперу зручно працювати білою і кольоровою крейдою.

Значний інтерес для вчителя образотворчого мистецтва представляє використання різних комбінацій матеріалів при створенні нарисів, що ілюструють навчальний процес. Часто такі прийоми роботи допомагають посилити дидактичну насиченість і художню виразність малюнків.

Контурний малюнок, виконаний фломастером, можна доповнити акварельним залиттям (рис. 5). У цьому випадку педагог застосував лінеарний метод малювання (контурні контури собак) і прийом роботи тональною плямою (акварельне залиття всередині контуру). Малюнок вирізняється яскравим образним трактуванням зображуваного.

Рис. 5. Собаки. Начерки великого розміру, призначені для використання як наочний посібник. Флом., акв.

Виконання начерків з натури, по пам'яті і за уявленнями — це ті види образотворчої діяльності, які часто використовуються в навчальній роботі із школярами, а також повсякденно використовуються самими учнями для вираження своїх інтересів, захоплень, життєвих спостережень. Тому одним із важливих завдань вчителя образотворчого мистецтва є заохочення занять начерками, їх уміле використання з метою художнього навчання і виховання учнів [2, 27].

Потрібно відмітити, що процес створення начерків динамічний та активний, він стимулює розумову і творчу діяльність учнів. При виконанні начерків є великі можливості для здійснення пошуків, проб, експериментів з матеріалами і тематикою. Створюючи швидкі зарисовки, школярі менш бояться зіпсувати свої роботи, діють сміливіше й активніше. Внаслідок систематичних занять начерками діти починають малювати більш вільно, цікавіше, виразніше, краще опановують художньою грамотою.

Посилення занять начерками і малюнком багато в чому залежить від ентузіазму і наполегливості вчителів образотворчого мистецтва. Вони можуть ще краще і ефективніше організувати учбову роботу з начерками, відвести їм належне місце на уроках і позакласних заняттях з учнями.

Від відданості справі, які можуть виявити вчителі, залежить успіх залучення в образотворчу діяльність все більшої кількості школярів. Особливу роль в цій справі може зіграти особистий приклад вчителя, відданого мистецтву, який систематично малює і кличе за собою учнів у світ творчої праці. Для цього вчитель повинен володіти неабиякою майстерністю художника, йому треба постійно вдосконалити свої знання і практичні навички малювання, у т. ч. у плані професійного виконання начерків.

Велику роль в справі пропаганди образотворчої творчості можуть відіграти уміло організовані вчителем покази репродукцій робіт майстрів мистецтва, демонстрація оригіналів художніх творів на виставках і музеях. Звичайно, не скрізь є можливість подивитися оригінали робіт художників або побувати в їх майстернях, але там, де такі умови є, вчитель повинен їх використати. У ряді міст є свої картинні галереї і музеї, проводяться виставки робіт місцевих художників. Треба організувати екскурсії школярів на такі виставки або в міські музеї і на прикладі творчих робіт художників проводити ефективну роботу з естетичного виховання і художнього розвитку учнів [6, 47].

Безпосереднє спілкування з оригіналами художніх творів здатне викликати підвищений інтерес до мистецтва й роботи художника. Відвідування виставок (особливо в містах, де немає постійно діючих художніх музеїв), стає помітною подією в житті школярів, якщо вчитель уміло організовує таке відвідування, забезпечивши показ творів мистецтва супровідною розповіддю екскурсовода або власним поясненням.

У розпорядженні вчителя є широкий вибір різноманітних матеріалів, які в різноманітних поєднаннях можна використати для збагачення прийомів виконання педагогічних малюнків. Успіху в роботі комбінованими матеріалами сприяє глибоке вивчення особливостей кожного з них, чітке уявлення про образотворчі можливості різних поєднань матеріалів, освоєння методів практичної роботи ними.

1.3 Удосконалення навичок виконання педагогічного малюнка

Ґрунтовне оволодіння майстерністю педагогічного малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота повинна проводитися у двох основних напрямках: в процесі виконання нарисів з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ з педагогічного малювання. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, виразного малювання повинна чітко виявлятися в самостійній роботі художників-педагогів.

Крім того, не можна все життя задовольнятися колись набутими знаннями і навичками. З плином часу переглядаються зміст і методи навчання, зазнають змін естетичні критерії, підвищуються вимоги до якості малюнків, що виконуються вчителями. Це ставить перед ними нові завдання, визначає необхідність вдосконалення власної професійної майстерності. Завдяки тренувальній роботі над начерками і педагогічними малюнками вчитель не тільки зберігає свою професійну майстерність на певному рівні, але може оволодіти новими прийомами роботи, освоїти нові матеріали і техніку виконання малюнків, отримує можливість розвинути своє зорове сприйняття, мислення, відповідні навички [16, 43].

Вправи в тренувальному педагогічному малюванні здійснюються головним чином по пам'яті і за уявленнями. Інколи частина пробних малюнків на класній дошці або великих листах паперу може виконуватися з використанням натури як довідкового матеріалу. Це знімає одну з головних труднощів створення начерків великого розміру (необхідність працювати цілком по пам'яті і за уявою) і дозволяє художнику повністю зосередитися на досягненні лаконізму, виразності, хорошої техніки виконання зображення. Однак зорова опора на натуру під час проведення тренувань у пробному педагогічному малюванні допускається тільки в деяких випадках, а основна частина малюнків, що виконуються вчителем на уроках, створюється по пам'яті і за уявою. Відповідно до цього принципу й потрібно розвивати свої образотворчі уміння.

Подібні вправи ефективні ще й тим, що їх можна здійснювати не поспішаючи, в спокійній обстановці. При цьому вдається розв’язувати різноманітні завдання, є можливість неодноразово виправляти малюнки, експериментувати, випробовувати різноманітні матеріали і методи роботи, домагаючись бажаної міри лаконізму і виразності. Такі тренування можна проводити у вільних класних аудиторіях, вдома чи в майстерні. Крім того, необхідно активно працювати над начерками як з натури, так і з пам'яті, використовуючи такі заняття як засіб підготовки до виконання педагогічних малюнків. При цьому слід [7, 42-45]:

1. Навчитися виконувати швидкі, лаконічні начерки (переважно великих розмірів). У процесі роботи бажано використати зображальні матеріали, що дозволяють працювати швидко й вільно на великих аркушах паперу (вугілля, сангіна, соус, одноколірна пастель, кисть і акварель, кисть і гуаш, фломастери із товстими стержнями, класна дошка, крейда). Корисно комбінувати різні матеріали з метою досягнення виразності начерків.

2. Домагатися обґрунтованого спрощення зображення, коли лаконічний начерк не втрачає своєї виразності і переконливості.

3. Використовувати образотворчі засоби так, щоб домогтися активності виконання начерку за рахунок підвищення чіткості контурів і створення достатнього контрасту між фоном і самим зображенням.

4. Досягати виразності і економності образотворчих засобів через акцентування істотних частин об'єкта, прагнучи до образного виконання начерку, який може виконувати й функції педагогічного малюнка.