112150 (591044), страница 8
Текст из файла (страница 8)
На відміну від роботи по пам'яті, виконання начерків за уявою проводиться з використанням великої кількості зорових образів і відрізняється вільним трактуванням просторового положення зображуваних об'єктів. Це передбачає довільне комбінування зорових уявлень, завдяки чому об'єкти можна малювати в різних поєднаннях і не обов'язково відповідно до натури. У процесі роботи за уявленнями помітну роль відіграє уміння художника вільно оперувати зоровими образами, коли відновлюються найбільш істотні, характерні особливості об'єктів [10].
Формування зорових уявлень пов'язане з попереднім життєвим і професійним досвідом людини. При цьому важливу роль відіграють враження від спостережень дійсності, які особливо міцно запам'ятовуються в процесі малювання з натури з подальшим підкріпленням роботою по пам'яті і по уявленню. Виконання нарисів за уявою засноване на активній діяльності фантазії і пам'яті. Завдяки творчій уяві художники можуть зображати ніколи не бачені події або предмети.
Ця особливість складає одну з важливих властивостей процесу створення творів мистецтва. Тим часом нове твориться з допомогою зорових уявлень, набутих завдяки спостереженням і зарисовкам натури, при вивченні літератури й інших матеріалів. Такі уявлення, перетворені і збагачені уявою художника, дозволяють вигадувати фантастичні об'єкти і сюжети, зображати події віддаленого минулого, створювати твори на сучасні теми. Приклади такої образотворчої діяльності можна побачити у творчості багатьох майстрів мистецтва. Особливо це помітно в книжкових ілюстраціях і творах на історичні і міфологічні теми [25].
Пам'ять і уява у людини не є незмінними субстанціями. Вони піддаються розвитку, вдосконаленню, як і інші задатки та здібності людини. Потрібні спеціальні вправи по їх розвитку і збагаченню. Регулярна, відповідно організована робота над начерками, що виконуються з натури, по пам'яті і за уявленнями, разом із заняттями живописом і композицією є реальними умовами розвитку, вдосконалення й збагачення творчих здібностей художника. Психологи зазначають, що «більш-менш стійким може стати образ певного предмета під впливом глибокого і багаторазового вивчення цього предмета в процесі малювання з натури. У цьому випадку ми маємо... багаторазове закріплення слідів його сприйняття в корі великих півкуль головного мозку» [18, 252].
У формуванні зорових уявлень, створенні міцних слідів в пам'яті про той або інший об'єкт велику роль відіграє свідомий, цілеспрямований процес малювання, коли виразно виявляється намір вивчити, запам'ятати принципи будови об'єктів, що зображаються. У таких умовах відбувається смислове, усвідомлене запам'ятовування матеріалу, що зображається.
Художники повинні чітко уявляти собі мету і завдання роботи, що проводиться при виконанні малюнків або начерків по пам'яті і за уявленнями, уміти точно визначати характерні особливості об'єктів. Такий підхід до процесу малювання допомагає зосередити увагу на визначальних ознаках предметів і полегшити запам'ятовування принципів побудови.
Особи, недостатньо підготовлені до здійснення роботи по пам'яті і за уявленнями, переважно відразу приступають до процесу малювання, тобто виявляють головним чином моторну, а не розумову активність. Це помітно знижує результати їх діяльності [29].
Бажаючи намалювати по пам'яті або за уявленнями який-небудь об'єкт, необхідно зробити певне вольове зусилля, спрямувати мислення й пам'ять у потрібне русло, актуалізувати, викликати в пам'яті необхідні зорові уявлення. Зосередившись і пригадавши контури потрібного об'єкта, його характерні особливості (зовнішній вигляд, пропорції, головні визначальні риси), художник може приступити до графічної передачі образу, відтвореного у пам'яті.
Процес запам'ятовування, міцність збереження сприйнятої зорової інформації пов'язані з процесом мислення, завдяки чому відбувається виділення головного, істотного в зображуваному, а також аналіз зорового матеріалу. Це особливо цінне при роботі над начерками, де характеристика головних особливостей об'єктів є одним з основних завдань.
Умовами, що забезпечують успіх у малюванні по пам'яті і за уявленнями, є: регулярність та інтенсивність проведення вправ в цих видах роботи, послідовність освоєння матеріалу (по мірі складності зображуваних об'єктів і задач, що вирішуються при цьому ), обов'язковий зв'язок роботи по пам'яті із попередніми натурними зарисовками. І.М.Сєченов писав: «... Від частоти повторення реального відчуття або рефлексу відчуття робиться яснішим, а через це й саме збереження його нервовим апаратом в прихованому стані стає міцніше» [див. 18, 259].
Потрібно взяти за правило наступний принцип роботи: вивчення якої-небудь групи об'єктів при виконанні начерків з натури треба супроводжувати зарисовками по пам'яті і за уявленнями на цю ж тематику. Причому їх доцільно провести відразу ж або найближчим часом після виконання нарисів з натури, і лише іноді роботу по пам'яті корисно здійснювати через деякий час (наприклад, через дві-три тижні після завершення роботи над начерками цих об'єктів з натури).
З метою розвитку спостережливості і зорової пам'яті слід регулярно, по можливості щодня замальовувати по пам'яті найбільш цікаве з побаченого за день, а також повторювати по пам'яті у вигляді лаконічних начерків частину натурних зарисовок (особливо в тих випадках, коли вивчалися які-небудь нові, малознайомі об'єкти). Наприклад, після проведення натурних зарисовок тварин в зоопарку, музеї, живому кутку або за містом потрібно в той же день виконати аналогічну начерки по пам'яті (намалювати ті ж об'єкти, у тих же положеннях, що при малюванні з натури).
Необхідно періодично виконувати зарисовки за уявленнями. Потрібно уявити собі, як буде виглядати той або інший об'єкт, який малювали з натури, з інших точок зору, в різних положеннях. Наприклад, після виконання в зоопарку певної кількості натурних начерків тварин і птахів на основі цього матеріалу доцільно виконати декілька зарисовок за уявленнями; над ними можна попрацювати і в зоопарку, і вдома.
Знаючи характерний вигляд якої-небудь тварини, можна спробувати зобразити її за уявленнями в різних позах, ракурсах, в активному русі. Після малювання з натури коня в профільному положенні при виконанні нарису по уявленню доцільно зобразити його з іншої точки зору, наприклад спереду або ззаду. Можна провести роботу й так: якщо малювали з натури тварину в стані спокою, то, тренуючись в малюванні за уявленнями, зобразити її в русі. Це сприяє активізації пам'яті і мислення й показує, наскільки ґрунтовно пройшло ознайомлення з певною тематикою.
З метою дотримання систематичності й послідовності вправ у малюванні за уявленнями необхідно заздалегідь намітити перелік тематики, що підлягає вивченню і запам'ятанню. Потрібно також продумати почерговість виконання таких начерків, виходячи із поступового ускладнення сюжетів зарисовок доцільно самостійно намітити план проведення зарисовок. При їх здійсненні бажано поряд із виконанням швидких начерків зробити кілька більш детальних малюнків, спробувати повніше відтворити найбільш важливі особливості певної тематики [28, 64].
Так, при зображенні тролейбуса або трамвая слід уважно поспостерігати за даними об'єктами, відмітити характерні розміри, співвідношення довжини, висоти і ширини, запам'ятати, в якій частині корпусу знаходяться двері, вікна, їх кількість; визначити, де розташовані колеса, моторна дуга і т. д. Зосередження уваги на істотних особливостях об'єкта сприяє міцному запам'ятовуванню зорової інформації.
Велику роль в удосконаленні виконання начерків з натури і по пам'яті відіграють повторні зарисовки раніше вивчених об'єктів, періодична актуалізація зорових мнемічних уявлень. Отже, необхідний час від часу повертатися до вже вивченого матеріалу і за кожної зручної нагоди виконувати певну кількість зарисовок з натури, по пам'яті, за уявленнями з метою закріплення раніше набутих знань і зорових образів.
Тренуючись в цих видах малювання, не слід відразу братися за малювання складних об'єктів і тим більше намагатися малювати їх у важких ракурсах або різних поєднаннях. Починати доцільно з більш простих вправ, зображати добре знайомі одиночні предмети у відносно нескладних положеннях [40, 205].
Вчитель має можливість поєднувати вправи в малюванні за уявленнями з підготовкою до проведення уроку на певну тему, складаючи ескізи, малюючи в різних положеннях відповідні предмети. Завдяки цьому він ґрунтовно підготується до уроків та одночасно розвиватиме й збагачуватиме зорову пам'ять. Наприклад, якщо на одному із занять школярам потрібно виконувати малюнки на теми «Зима» або «Зимові канікули», педагог може заздалегідь переглянути свої натурні начерки, близькі до теми уроку, і на їх основі зробити декілька пробних педагогічних малюнків (хокеїст, катання на лижах, зимовий пейзаж і т.п.).
Однак найефективнішим засобом розвитку здатності малювати без безпосередньої зорової опори на натуру є начерки, що виконуються по пам'яті і за уявленнями. Тематикою таких начерків можуть бути щоденні спостереження і враження; ескізи натурних постановок для учнів, ілюстрації до конспектів уроків; ескізи педагогічних малюнків; об'єкти, передбачені для малювання шкільною програмою з образотворчого мистецтва, сюжети, пов'язані з виконанням ескізів композицій, і т. ін.
2.3 Результати дослідно-експериментальної роботи
Відповідно до обґрунтованих нами положень дослідження особливостей впливу експериментальної методики педагогічного малювання на формування навичок образотворчої діяльності молодших школярів мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.
На першому (теоретичному) етапі (2007–2008 навчальний рік) була визначена область і проблема дослідження, вивчалась психолого-педагогічна і методична література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів образотворчого мистецтва з проблем використання педагогічних малюнків на уроках у початковій школі, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.
Власне експериментальний етап (2008–2009 навчальний рік) був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи роботи із формування у молодших школярів навичок образотворчої діяльності засобами педагогічного малювання на уроках образотворчого мистецтва.
Експериментальне навчання за пропонованими нами методичними положеннями здійснювалося на формуючому і перевірялось на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження, де основна увага була звернена на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи і з’ясування подальших перспектив розробленої методики.
Експериментальне дослідження впливу експериментальної методики на удосконалення формування навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у 4-х класах проводилося у Подусільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Перемишлянського району Львівської області. Формуючим експериментом було охоплено 22 учні. На констатуючому етапі експерименту результати виконання спеціальних завдань порівнювалися із відповідними результатами, отрима-ними 20 учнями контрольного класу.
Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок образотворчої діяльності шляхом використання засобів педагогічного малювання у молодших школярів. Відповідно вивчався вплив система-тичного використання педагогічних малюнків на формування навичок виконання зображення.
У процесі проведення формуючого експерименту школярі з експериментального класу працювали із значною допомогою вчителя, що проявлялася у виконанні останнім значної кількості психологічно, педагогічно і методично обґрунтованих педагогічних малюнків. При цьому учні контрольного класу навчалися за традиційною методикою. Для учнів експериментального та контрольного класів на прикінцевому етапі дослідження пропонувалися два комплексних, проте відмінних варіанти образотворчих завдань. Відмінністю експериментального класу було застосування значної кількості завдань різного рівня складності відповідно до розробленої нами експериментальної методики.
У процесі проведення експерименту послідовність педагогічного малювання від загального до часткового, від головних частин до другорядних дотримувалася не тільки в повноцінному малюнку, але і в начерку. Спочатку ми розглядали об'єкт зарисовки, визначали його істотні особливості, уявляли кінцевий результат роботи. І все це треба було зробити протягом дуже невеликого часу, іноді майже вмить. Вирішуючи композицію, слід було визначити розташування одного або декількох зображень на листі паперу. Ми враховували, що аркуш паперу повинен добре виглядати загалом, а зроблений начерк (педагогічний малюнок) – якнайкраще вписуватися в формат аркуша.
Ми також враховували наступне методичне положення: щоб правдиво, швидко і упевнено малювати різні об'єкти, треба знати принципи їх побудови і мати достатній попередній досвід їх зображення. У іншому випадку художник діє невпевнено, часто плутається в деталях, неодноразово уточнює зображення, переробляє його, в результаті начерк стає невиразним. Розгляд загальних контурів предмета, пропорцій його частин, порівняння цього предмета з іншими допомагали нам швидко визначити важливі для його роботи дані.
Уміння вчителя оперативно здійснювати процес уявного порівняння важливих характеристик зображуваних предметів відіграло чималу роль в швидкому малюванні. Завдяки порівнянню з'явилося чітке уявлення про форму об'єкта, його характерні ознаки. Від такого уявлення багато в чому залежали правдивість і виразність трактування начерків.
Учні усвідомлювали, що предметний світ, оточуючий людину, досить різноманітний. Багато предметів входять у повсякденний побут людей. Оскільки вчителю часто доводилося малювати подібні об'єкти, роз'яснювати принципи їх побудови й зображення, – це зумовлювало необхідність достатнього засвоєння зображень різноманітної тематики при проведенні занять з начерками [36, 13].
Справжній художник може знайти цікаве в буденному, уміє застосувати такі засоби й методи малювання, які зроблять звичне, звичайне привабливим для глядача. Начерки дозволяли цікаво передавати своє враження від сприйняття предметів домашньої або робочої обстановки. У таких випадках закопчений глек, старий стілець набували важливого значення, перетворювалися у важливі смислові аксесуари, через які розкривається зміст малюнка і задуми художника. Предмети, зображені умілим, небайдужим рисувальником, можуть багато сказати глядачу.
У кожному конкретному випадку ми намагалися трактувати предмети так, щоб вони сприяли розкриттю сюжету малюнка чи задуму автора.
Необхідно відмітити таке: доречне в навчальному, пізнавальному малюванні не завжди можливе в творчій роботі художника, коли він, використовуючи знання закономірностей, побудови і зображення об'ємної форми предметів, вільно оперує умінням малювати з метою реалізації творчих задумів. Тому ми не намагалися підміняти навчальну роботу розв’язанням лише творчих завдань, відводячи на другий план вивчення натури. Виконуючи начерки, ми знаходили розумне поєднання того й іншого залежно від цілей і характеру роботи [56, 17].
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
