112092 (Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків), страница 37

На цьому етапі учні (на кожному занятті в ситуації успіху) узагальнювали вивчений матеріал, включали його в загальну систему знань про формування здоров'я та здорового способу життя. Учні аналізували виконану роботу, визначали, чи вирішено і як вирішено поставлене навчально-виховне завдання, що засвоєно і що не засвоєно і чому, якими вміннями та навичками оволоділи чи не оволоділи й чому. На основі такого самоаналізу вони оцінювали якість своєї діяльності в цілому та окремих дій, свої успіхи та невдачі, а також разом з педагогом проводили необхідну корекцію виконаної роботи з формування здоров'я та здорового способу життя. При такому науковому й методичному підході учні ставали суб'єктами учіння, у них формувалися організаційні вміння, активність, самостійність, ініціатива, творчий підхід до навчання у сфері форму­вання здорового способу життя. I, як інтегральний результат оптимальної взаємодії соціальних інститутів суспільства, змінювались мотиви навчання й поведінки школярів: визначальними ставали навчально-пізнавальні та соціальні мотиви.

Отже, ми досягали ефекту соціалізації процесу формування в школярів здоров'я та здорового способу життя, ефективного вирішення завдань етапу, які були реалізовані як одночасно, так і послідовно, оскільки всі вони взаємопов'язані.

На цьому етапі технологічні моделі взаємодії соціальних інсти­тутів забезпечили збільшення кількості інформації, обсягу основних понять і уявлень про здоровий спосіб життя у звичних та нових умовах, що дозволило нам виробити систему глибоких навичок застосування знань у різних умовах життя.

В умовах удосконалення в школярів знань, умінь і навичок щодо здорового способу життя ми варіативно використовували техно­логічні моделі, що дозволило педагогам творчо реалізувати всі форми, методи і прийоми: практичні методи, пізнавальні ігри, ситуаційні метода, інтерактивні методи навчання та виховання, виховні освітні та оздоровчі програми, методики, технології, указівки та рекомендації, тренінги, групові та масові оздоровчі заходи тощо.

У цілому, експериментальна реалізація мотиваційно-рефлексивного етапу формування в школярів здоров'я і здорового способу життя гарантувала поглиблене узагальнення, аналіз виконаної навчально-виховної роботи з виокремленням у ній використаних технологічних моделей, діагностику соматичного здоров'я й рівня сформованості здорового способу життя школярів, які стали реальною основою формування в учнів нового світогляду в аспекті соціально-психологічного портрета молодого покоління.

3 метою ефективного експериментального впровадження в педагогічну практику концептуально1 моделі взаємодії соціальних інсти­тутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів була розроблена циклограма реалізації педагогічних факторів, які входи­ли до структури технологічних моделей (див. табл. 3.4.1). Цикло­грама за своєю суттю є описово-фактологічною моделлю системи взаємодії соціальних інститутів, яка передбачає високий ступінь концентрації та конкретизації змісту інформації, дотримання хронологічної послідовності реалізації технологічних моделей формування здорового способу життя на мотиваційно-підготовчому, мотивацій-но-пізнавальному, мотиваційно-рефлексивному етапах.

Таблиця 3 4.1

Циклограма реалізації педагогічних факторів концептуальної моделі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя учнів загальноосвітніх шкіл