103211 (Управління Херсонським виноробним заводом у кризовій ситуації), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Управління Херсонським виноробним заводом у кризовій ситуації", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "менеджмент" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "остальное", в предмете "менеджмент" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "103211"
Текст 2 страницы из документа "103211"
Кріплених імпортних вин ( головних чином хересів і портвейнів) на ринку мало. І хоча в Україні представлені всі ведучі світові виробники хересів і портвейнів, обсяги продажу їх продукції мізерні. У ведучих португальських виробників (хересів і портвейнів) український ринок "відбирає" всього десь 1500 ящиків цих напоїв у рік. Всього імпорт кріплених і десертних вин (лікерні вина практично не імпортуються), складає не більше 5000 ящиків у рік.
Близьке зарубіжжя. Ввозити вино з країн СНД набагато легше. Наявність сертифікату СТ-1, звільнюється від мита EUR з 1 л, дуже облегшує життя імпортерам молдавського, грузинського і вірменського вина.
Асортимент вітчизняних вин відносно можна розділити на 3 цінових сегменти:
У сегменті дешевих вин позиціонуються ординарні кріплені і столові вина по ціні від 6 до 15 гривень.
До середніх цінових пропозицій можна віднести ординарні і марочні, кріплені і столові вина по ціні від 6 до 15 грн.
До дорогого сегменту відносяться марочні і колекційні вина по ціні вище за 15 гривень.
Винний імпорт із країн СНД теж можна розділити на 3 цінових сегменти.
У нижньому ціновому сегменті (7-8 грн. - вища ступінь мінімальної ціни) і середньому (12-15 гривень) позиціонуються в основному ординарні молдавські вина. У верхньому сегменті (25-80 грн.) розташувались вина Грузії (марок: "Теліані Велі", і "Телавський винний погріб" ), Вірменії ( десятирічні марки "Арени" ). Цей сегмент дуже незначний. По оцінкам спеціалістів винного ринку, всього 3-5 % вин країн СНД можуть вважатися колекційними. З молдавських вин вищого ґатунку можна виділити нещодавно з'явившихся на ринку криковські колекційні вина в запакованих сургучем пляшках.
Імпорт із далекого зарубіжжя також ділиться на 3 цінові групи.
Вина нижньої цінової групи (30-40 грн.) - прості французькі, італійські столові (Vin de Table, Vinotavolo). По ціні вони конкурують з хорошим молдавським, грузинським, і масандрівськими винами - їх споживає велике коло "блудних клієнтів", кількість яких відносно стабільна - тут імпортери і дистриб'ютори вин орієнтуються на 15 % питущого населення. Ці вина зустрічаються у супермаркетах. В Україні їх практично не зустрінеш у дорогому ресторані.
У середній ціновій групі позиціонуються вина відомих світових виробників (в першу чергу Франції і Італії) по ціні від 50 до 100 грн.
Верхній ціновий сегмент - від 100 грн. до 500 дол. і більше за пляшку. Самі дорогі елітні вина Франції привозяться в Україну "чемоданами", під конкретних заказників, у конкретні ресторани. Обсяги продаж дорогих вин не перевищують 3000 пляшок у рік. Ввозити вино вартістю 500 дол. за пляшку великими партіями, віддаючи декілька пляшок на сертифікацію, занадто накладно для імпортера. Проблема контрабанди на ринку елітних вин менш гостра - їх важко продати. Це в якійсь мірі рятує імпортерів.
А ось з оподаткуванням в Україні іде туго. Саме зараз, коли реанімування галузі почало давати якісь результати, виноробам підкладають нові ставки акцизного збору, включені у проект Податкового кодексу України. На вина виноградні натуральні акциз підвищується у 6,3 рази, на коньяк - у 13,3 рази. Різко підвищена ціна продукції не буде продаватись і стане накопичуватися на складах. Максимум, що зможуть зробити підприємства, це робити у повний нуль і то на високорентабельній ранній продукції. Але доповнюватися це положення буде ще тим, що на ринку опиниться маса дешевих підробок, що при низькій платоспроможності і культурі пиття населенню дуже навіть сподобається.
На виноградники зовсім не залишиться коштів, виноробам буде значно важче робити у запропонованих Податковим кодексом умовах, і в результаті, виноробство і виноградарство опиниться у занепаді.
Таблиця 1
СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ І ВВІЗНОГО МИТА НА ВИНО І ВИНОМАТЕРІАЛИ У 1998—1999 РОКАХ
Код виробу | Описання товару | Ставка A3 в твердих сумах з одиниці реалізованого товару | Ставки ввізного мита (пільгові, повні) |
2204 (крім 220410 і 220430) | Вина виноградні натуральні, включаючи міцні | 0,8грн за 1л | EUR 2 за 1 л. |
220430 | Інші сусла виноградні, у тому числі коньячні і шампанські виноматеріали | 0 | EUR 0.05 за 1 л. |
2205 | Вермут та інші вина виноградні, натуральні з добавкою рослинних або ароматичних екстрактів | 2,6 грн за 1 л. | EUR 2 за 1 л. |
Як видно з таблиці ставки акцизного збору на вино та виноматеріали за 1998—1999 роки слідуючи:
- вина виноградні натуральні та міцні коштують 0,8 грн. за 1 літр реалізованого товару;
- інші сусла виноградні, у тому числі коньячні та шампанські виноматеріали проходять акцизний збір стороною;
- вермут та інші вина виноградні, натуральні з добавкою рослинних або ароматизованих екстрактів коштують 2,6 грн. за 1 літр реалізованого товару.
Ставки ввізного мита на вино та виноматеріали з одиниці реалізованого товару:
- вина виноградні натуральні та міцні - 2 євро за 1 літр;
- інші сусла виноградні, у тому числі коньячні та шампанські виноматеріали -0,05 євро за 1 літр ;
- вермут та інші вина виноградні, натуральні з добавкою рослинних або ароматизованих екстрактів - 2 євро за 1 літр.
Таблиця 2
ЗМІННІ (ДО 1 СІЧНЯ 200IP.) СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ НА
ТОВАРИ, ВИГОТОВЛЕННІ В УКРАЇНІ З ВІТЧИЗНЯНОЇ СИРОВИНИ
Ставка A3 в твердих | ||
Код виробу | Описання товару | сумах з одиниці реалізованого товару |
220421100- 220421290, 220429100- 220429290 | Вина виноградні натуральні, марочні і ординарні сухі | 0,06 грн за 1 л. |
220429310- 220429510 220429310- 220429510 | Вина виноградні натуральні, марочні і ординарні кріплені | 0,4 грн за 1л. |
260600930,220600990 | Вина плодово-ягідні | 0,8 грн. за 1л. |
220430 | Виноматеріали, реалізуємі посередницькими організаціями населенню | 0,8 грн. за 1 л. |
2205 | Вермуті та інші виноматеріали натуральні з добавленням рослинних або ароматизованих екстрактів | 0,8 грн за 1л. |
Установлені законом України «Про ставки A3 і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої».
Вино - товар сезонний. У літній час обсяги продажу вина підвищуються на 30-40%. Кріпленим винам віддають перевагу у холодний час року, столовим - у літній. На думку операторів, Україна віддає перевагу червоним солодким і сухим винам. Відмічається зацікавлення споживача і до столових напівсухих
Характерною особливістю останніх років галузі стало помітне зниження попиту, а також обсягів продажу міцних напоїв не лише на Україні. У Великобританії, рівень споживання впав на 7%, у Германії - на 9%. Спеціалісти виділяють декілька причин зниження попиту:
Перша з них - серйозні фінансові кризи настигли економіку багатьох країн Східної Азії, СНД, Східної Європи.
Інша теж дуже значна - введення у ряді країн високих мит на спиртні напої. Суттєвий вплив має стаючий все більш модним культ здоров'я. Люди все частіше відказуються від "крутих" напоїв і переходять на споживання слабо-градусних напоїв. Це гасло "за здоровий рух життя" з'явилося у СІЛА, перекинулося у Європу, а тепер охоплює і азіатський контингент.
Дослідники відмічають, що там популярність тому чи іншому напою гарантує не стільки його відмінний смак, авторитет країни-виробника, а насамперед, має чи цей напій які-небудь лікувальні якості. Подіяла на вживання ринку спиртного і жорстока законодавча політика у європейських державах відносно обмеження допустимої дози за кермом, а у Китаї - підвищення вікового цензу на споживання спиртного.
З падінням попиту на спиртні напої більш споживчим стає вино. У світовому його обороті лідерство так і утримує Франція. її винний ринок спеціалісти оцінують в межах 14 млрд дол. Майже половина приходиться на долю червоних вин (49,5%), за ними йдуть ігристі (20,6%). [3^J
Згідно статистики, кожний француз випиває в середньому за рік 126 л. вина, італієць і того більше - 140 л.
В Америці об'єм винного ринку складає більше 12 млрд дол. Підраховано, що на кожного американця в середньому приходиться до 17 л. у рік. Смаки їх різноманітні: добре ідуть білі вина (38%) загального обсягу продаж, червоні (25%), рожеві та ігристі (19,2%).
Теперішній винний "бум" відмічається в останній час у Японії. По вживанню вина, в основному не виноградного (81%), вона вийшла на 3 місце у світі, доводячи обсяги продаж до 8 млрд дол. і обігнав такі визнанні виноробні країни, як Німеччині (6,5 млрд.дол.) і Італія (5,5 млрд.дол.). Зовсім трохи відстає від них Великобританія (5,2 млрд.дол.). Як показали дослідження, червоні вина найбільш мають попит, крім Італії, також в Іспанії та Великобританії, білі, крім
Америки, - в Італії, ігристі - в Німеччині. Кріплені вина більше, ніж в інших країнах п'ють у Америці (9,4 % обсягів), Франції (8,5%) і Великобританії (6,7%).
Рис.3 Обсяги винного ринку деяких країн в млрд. дол.
Винний стан життя Греції та Іспанії.
Греція. В Греції виробляють виноград та вино не менше 4000 років. Останні десять років країна виробляла в середньому 40-43 млн.дал вина. Кожний грек щорічно "зловживає" 30-32,5 л. цього напою. Асортимент виробленої продукції дуже широкий: це сухі, солодкі, кріплені, ароматизовані, ігристі вина, напої типу "бренді".
Виноградники в Греції займають площу 126 тис га., середня врожайність винограду - 1,2 млн.т., або 98 ц/га. Складені кадастри, в яких зареєстрований кожний виноградник з точною вказівного його місцеположення, аж до того, на якому схилі якого пагорба він знаходиться, площі, сортового складу, зросту кущів, основних елементів технологій його зрошування і економічних показників. Зрошуванням виноградників займаються як крупні так і мілкі сімейні господарства. Більшість мілких власників, не маючи власних переробних потужностей, здають свій врожай великим господарствам, де є заводи по переробці винограду.
Великі виноградарські "радгоспи" належать володарям виноробних та коньячних заводів.
В Греції сформовано велике об'єднання по виробництву та реалізації винограду та отримуваних з нього продуктів. В структуру об'єднання входять 32 кооперативи. Але ця потужна асоціація не користується своєю привілеєм монополіста, про що свідчить той факт, що з нею успішно існують ще 5 кооперативів.
Іспанія. По площі виноградників Іспанія займає 1 місце у світі. Лоза закутала більш 1,2 млн.тис.га. Піренейського півострова, що складає 23,5% виноградників Європи. Але по валовому збору винограду і вину вона поступається Франції та Італії.
У свій час Іспанії дуже пощастило: у той час як у кінці XIX - початку XX ст. виноградники Європи були заражені шкідником (філоксера), а південно-західна частина контингенту майже не була заражена цим шкідником. У той період іспанські вина користувались підвищеним попитом у Франції, Англії, Германії та інших країнах. Але у 1930 році Франція стала стимулювати власного виробника і різко обмежила імпорт виноробної продукції. Це дуже болісно вдарило по гаманцю іспанських підприємців.
Сучасний розвиток виноградарства та виноробства у цій країні можна відраховувати з середини 50-х років, коли почався підйом даної галузі.
Апогея виноробства в Іспанії достигла в кінці 70-х початку 80-х років. Площі виноградників достигли 1,7 млн.га, виробництво вина 400 млн.дал, а споживання на душу населення 90л. у рік.
На початку 80-х у Європі почало спостерігатися перевиробництво вина. Європейська комісія ввела закони, регулюючи ринок вина і обмежила розширення площі під виноградники. Іспанські виробники зараз беруть приклад з Французьких і направляють основні зусилля на випуск якісних вин.
Останнім часом в країні щорічно виробляється в середньому 200-300 млн.дал вина, звеселяється середньо-статична іспанська душа приблизно 40 л. цього напою.
А агропромисловий комплекс південної області України з його природно кліматичними умовами, уставленими традиціями виноградарства та виноробства мають велике економічне значення. Ці галузі істотно впливають на рівень соціально-економічного розвитку півдня України.
Промисловим вирощуванням винограду займаються близько 600 колгоспів та держколгоспів шести областей, чимала кількість винограду вирощується на присадибних ділянках, у колективних садах, селянських господарствах.
Виноробна галузь України представлена понад 200 підприємствами, на яких виробляються виноматеріали і випускають готову продукцію, шампанське, коньяк та інше.
В останні роки у виноградарсько-виноробному підкомплексі здійснюються соціально-економічні перетворення щодо переходу до ринкової економіки. Проводиться земельна реформа, формується багатоукладна економіка на основі розвитку різних форм власності - освоюються орендні відносини, створюються АП (АО).
Разом з тим за останні роки у виноградарстві України посилився вплив ряду негативних тенденцій, які зумовили значне зниження його виробничо-економічних показників, які виражені у наступній схемі.
Рис.4 Виробництво вина в Україні, млн. л*